Ухвала

від 17.06.2024 по справі 520/30061/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 червня 2024 р.Справа № 520/30061/23

Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Перцова Т.С., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 по справі № 520/30061/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІФЛОН"

до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІФЛОН" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

На зазначене рішення суду Головним управлінням ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого відповідач, з посиланням на введення на території України військового стану стверджує, що через постійні обстріли унеможливлюється нормальна та безперебійна робота територіальних органів ДПС, у зв`язку із чим на відповідача покладено велике навантаження. Крім того, через часткову мобілізацію працівників контролюючого органу та пошкодження великої кількості комп`ютерної техніки, перебої з електроенергією та доступом до мережі інтернет неможливим є виконання всіх функцій, які здійснювались до впровадження військового стану.

З огляду на вищевикладене та те, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з апеляційною скаргою в порядку, визначеному законом, просив суд апеляційної інстанції визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду апеляційної інстанції та поновити такий строк.

Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, слід зазначити наступне.

Згідно з ч.1 ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Матеріалами справи підтверджено, що оскаржуване рішення Харківського окружного адміністративного суду прийнято 11.03.2024 в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже, останнім днем строку на апеляційне оскарження даного рішення є 10.04.2024.

Головним управлінням ДПС у Харківській області вперше подано апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 по справі № 520/30061/23 з дотриманням строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 295 КАС України, однак, до апеляційної скарги не було додано квитанцію про сплату судового збору, у зв`язку з чим, апеляційну скаргу, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2024 залишено без руху, та згодом, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2024 повернуто скаржнику, у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги.

Як вбачається з довідки про доставку електронного листа, копію ухвали від 15.05.2024 про повернення апеляційної скарги доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС у Харківській області 15.05.24 19:50, тобто у неробочий час.

Таким чином датою вручення вказаної ухвали слід вважати 16.05.2024 (наступний робочий день).

Відповідачем, 10.06.2024 повторно подано апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Разом з тим, відповідачем не наведено обставин в обґрунтування неможливості подання вдруге апеляційної скарги одразу після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги, поданої вперше (16.05.2024), що позбавляє суд можливості встановити поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, враховуючи, що вдруге апеляційну скаргу було подано лише 10.06.2024, тобто через 25 днів після отримання копії вказаної ухвали.

При цьому, недоліки, які слугували поверненню апеляційної скарги поданої вперше (сплата судового збору), відповідачем так і не усунуто, що в свою чергу, свідчить про формальність звернення до суду апеляційної інстанції вдруге.

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".

Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ст. 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги може призвести до затягнення строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі, та відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу - заявника апеляційної скарги.

Згідно з ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Також, суд звертає увагу відповідача, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у адміністративній справі 819/1224/15-а.

З приводу посилань апелянта на введення на території України військового стану слід зазначити наступне.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який було продовжено відповідними Указами Президента України та який діє на теперішній час.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Таким чином саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на роботу відповідача, що в свою чергу обумовило пропуск строку на звернення з апеляційною скаргою.

Посилання відповідача на велику завантаженість та обмежену кількість працівників колегія суддів також вважає безпідставними, оскільки ГУ ДПС є державним органом та з огляду на інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказана велика кількість осіб, що має право представляти інтереси ГУ ДПС в судах України (самопредставництво суб`єкта владних повноважень).

Таким чином, труднощі в організації належного виконання обов`язків працівників контролюючого органу (зокрема, завантаженість) не є об`єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження.

Вказана позиція підтверджена висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалах від 27.07.2020 по справі № 580/1443/19, від 27.10.2020 по справі № 460/1245/19.

Окрім того, жодних доказів на підтвердження зазначених обставин відповідач не надав.

Також суд акцентує увагу на тому, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 29.06.2022 у справі № 240/16920/21, від 29.08.2022 у справі № 640/21878/20, від 22.09.2022 у справі № 640/9839/20.

Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 29.06.2022 у справі № 240/16920/21, від 17.08.2022 у справі №240/30759/21, від 29.08.2022 у справі № 640/21878/20, від 22.09.2022 у справі № 640/9839/20, від 27.10.2022 у справі № 400/233/21.

Враховуючи вищевикладене, суд не вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження зазначені в апеляційній скарзі поважними, тому, клопотання не може бути задоволено з підстав, які в ньому викладені.

Відповідно до ч.3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Тому, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати апелянту строк для подачі уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з інших підстав, ніж наведені в апеляційній скарзі, з наданням доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Крім того, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме до апеляційної скарги не додано документу про сплату судового збору.

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду на рівні 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання юридичною особою або суб`єктом владних повноважень позову немайнового характеру, складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2023 - 2684,00 грн.

Таким чином, розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання даного позову, становив 2684,00 грн, а відтак, розмір судового збору, який підлягає сплаті Головним управлінням ДПС у Харківській області за подання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 по справі № 520/30061/23 враховуючи коефіцієнт 0,8 для пониженні відповідної ставки судового збору за подання документів в електронній формі, становить 3220,80 грн.

В силу ст. 5 Закону України "Про судовий збір" відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Отже, апелянт повинен сплачувати судовий збір на загальних підставах.

Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору на реквізити: Отримувач ГУК в Основ`янському районі м. Харкова, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку UA408999980313131206081020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки - "81" Апеляційні адміністративні суди у розмірі 3220,80 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України строк усунення недоліків позовної заяви не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ч.1 ст.169, ч.5 ст.296, ч.ч.2,3 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 по справі № 520/30061/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІФЛОН" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати Головному управлінню ДПС у Харківській області, строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Роз`яснити апелянту, що недоліки апеляційної скарги можуть бути усунуті шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з наданням доказів поважності причин пропуску цього строку та квитанції або оригіналу іншого документу про сплату судового збору у розмірі 3220,80 грн.

Роз`яснити скаржнику, що у разі неподання уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Роз`яснити апелянту, що у разі неусунення інших недоліків апеляційної скарги відповідно до ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України скарга буде повернута скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.С. Перцова