УХВАЛА
24 липня 2024 р. Справа № 520/30061/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 по справі № 520/30061/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІФЛОН"
до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІФЛОН" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення суду Головним управлінням ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2024 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
На виконання вимог зазначеної ухвали суду від апелянта надійшла заява про продовження строку на усунення недоліків.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2024 заяву Головного управління ДПС у Харківській області про продовження строку на усунення недоліків - задоволено.
Продовжено Головному управлінню ДПС у Харківській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги на 10 календарних днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали.
12.07.2024 від апелянта надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, в обґрунтування якого зазначено, що на рахунках Головного управління ДПС у Харківській області відсутні кошти для сплати судового збору.
Надаючи оцінку поданому клопотанню, слід зазначити наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними та допустимими доказами.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, слід дійти висновку, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку.
У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".
Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).
У відповідності до ст. 129 Конституції України та ст. 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги може призвести до затягнення строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі, та відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу - заявника апеляційної скарги.
Судом апеляційної інстанції було забезпечено відповідачу можливість сплатити судовий збір та реалізувати право на апеляційне оскарження, однак, це не призвело до сплати судового збору та усунення недоліків апеляційної скарги.
При зверненні до суду апеляційної інстанції з клопотанням про продовження строку на усунення недоліків відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження відсутності чи недостатності коштів на сплату судового збору або наявності інших об`єктивних перешкод для сплати судового збору станом на дату подачі заяви (12.07.2024).
Інших обставин, окрім відсутності коштів, в клопотанні про продовження строку на усунення недоліків не наведено.
Лише відсутність коштів для сплати судового збору без вжиття відповідних заходів у строк, встановлений ухвалами суду від 17.06.2024 та від 03.07.2024, не може вважатися належною підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, тому клопотання не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Крім того, слід зазначити, що на виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2024, апелянтом не подано до суду уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 по справі № 520/30061/23, з інших підстав, ніж наведені у клопотанні, заявленому в апеляційній скарзі, з наданням доказів поважності причин пропуску цього строку.
Наведені у заяві від 27.06.2024 доводи апелянта дублюють ті, що були викладені в апеляційній скарзі та яким вже було надано оцінку в ухвалі від 17.06.2024. Інших підстав поважності пропуску строку апелянтом не зазначено.
Як вбачається з довідки про доставку електронного листа, сформованої в автоматизованій системі діловодства спеціалізованого суду, копію ухвали від 03.07.2024 про продовження строку на усунення недоліків, доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС у Харківській області 03.07.2024 о 22:26 год., тобто у неробочий час, що в свою чергу свідчить про те, що датою вручення вказаної ухвали є 04.07.2024 (наступний робочий день).
Таким чином, строк для усунення недоліків закінчився 15.07.2024 (з урахуванням вихідних днів).
Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Станом на 22.07.2024 Головним управлінням ДПС у Харківській області не усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі від 17.06.2024.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 по справі № 520/30061/23, уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з інших підстав, ніж наведені у клопотанні, заявленому в апеляційній скарзі, з наданням доказів поважності причин пропуску цього строку не надано, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 по справі № 520/30061/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІФЛОН" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Т.С. ПерцоваСудді С.П. Жигилій В.Б. Русанова
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.07.2024 |
Оприлюднено | 26.07.2024 |
Номер документу | 120578321 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Перцова Т.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні