Ухвала

від 14.06.2024 по справі 2-2451-1/06

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 2-2451-1/06

УХВАЛА

14 червня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Грибан І.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат-Плюс" на постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 12 вересня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства "Сайко", ОСОБА_2 , треті особи: Відділ у Васильківському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Васильківський районний відділ земельних ресурсів, Крушинська сільська рада про визнання права власності на земельну ділянку, зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 12 вересня 2006 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, 11.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Карат-Плюс" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення (в цілому) та закрити провадження у справі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали, шляхом подання до суду.

- оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 5,10 грн (сплаченого за такими реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ):37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача:UA638999980313171206081026007; Код класифікації доходів бюджету: 22030101);

- доказів що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції;

- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин для такого поновлення та наданням доказів на підтверження вказаних у заяві обставин.

На виконання вимог ухвали суду, апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, докази сплати судового збору та докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції.

З приводу зазначених підстав, на які посилається апелянт у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 186 КАС України (у редакції, що діяла на момент постановлення оскаржуваного рішення) було передбачено, що про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Згідно зі статтею 295 КАС України (у редакції, яка діє на час звернення з апеляційною скаргою) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено, - лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.

Колегія суддів враховує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Карат-Плюс" не приймало участі у справі № 2-2451-1/06 за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства "Сайко", ОСОБА_2 , треті особи: Відділ у Васильківському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Васильківський районний відділ земельних ресурсів, Крушинська сільська рада про визнання права власності на земельну ділянку, зобов`язання вчинити певні дії.

Так, за приписами статті 323 КАС України апеляційну скаргу мають право подати не лише сторони у справі, а і особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення, що стосується їх прав і обов`язків.

Поряд з цим, за змістом рішення суду першої інстанції, скаржник не був учасником правовідносин, які виникли між сторонами у справі та були предметом розгляду в суді першої інстанції у 2006 році. Відповідно визнання за ОСОБА_3 права власності на спірну земельну ділянку, не стосувалось прав та обов`язків ТОВ "Карат-Плюс".

Водночас суд першої інстанції не зобов`язував ТОВ "Карат-Плюс" вчиняти будь-які юридично значимі дії стосовно спірного майна або утримуватися від їх вчинення. Відсутня згадка про ТОВ "Карат-Плюс", як в описовій та мотивувальній, так і в резолютивній частинах судового рішення.

При цьому, право власності на спірну земельну ділянку виникло у ТОВ "Карат-Плюс" у 2011 році, тобто після спливу 5 років з дня ухвалення Солом`янським районним судом м. Києва оскаржуваного рішення.

За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 24.06.2008 у справі №2/164-35/246, судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку оспорюванне рішення порушує не лише матеріальні права осіб, незалучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах сформована у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справах №813/661/17 та №753/21690/17.

В ухвалі від 07.04.2020 при розгляді справи № 504/2457/15-ц, провадження № 14-726цс19, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що, необхідною умовою для набуття особою, яка не брала у часті у справі, права касаційного оскарження судового рішення є вирішення цим судовим актом питання щодо її прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків. Саме по собі набуття особою, яка не брала участі у справі, права власності на майно щодо якого виник спір, зокрема, після ухвалення судом першої інстанції рішення, не обов`язково свідчить про те, що судовим рішенням вирішено питання щодо її прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків. Натомість питання про те, чи вирішено судовим рішенням питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків особи, яка не брала участі у справі, має вирішуватись виходячи з конкретних обставин справи та з урахуванням змісту судового рішення.

Як вбачається з документів, доданих до апеляційної скарги, ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2023 року відкрито провадження у справі № 362/4774/23 за позовом ОСОБА_1 до Відділу у Васильківському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат-Плюс" про:

визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки загальною площею 3,17 га, яка розташована на території Крушинської сільської ради Васильківського району з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, з кадастровим номером: 3221484000:06:027:0026 від 22.04.2008;

визнання недійсним договору міни № 1956 земельної ділянки загальною площею 3,17 га, яка розташована на території Крушинської сільської ради Васильківського району, з цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства, з кадастровим номером: 3221484000:06:027:0026 від 20.07.2011;

скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку загальною площею 3,17 га, яка розташована на території Крушинської сільської ради Васильківського району, з цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства, з кадастровим номером: 3221484000:06:027:0026 за ТОВ «Карат-Плюс» від 11.05.2018;

поновлення права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,4001 га, яка розташована на території Крушинської сільської ради Васильківського району, з цільовим призначенням: під будівництво АЗС, з кадастровим номером: 3221484000:06:027:0026.

Зазначені обставини свідчать про те, що у вересні 2023 року між ТОВ «Карат-Плюс» та ОСОБА_1 виник спір щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3221484000:06:027:0026.

Поряд з цим, виникнення указаного спору не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 12 вересня 2006 року, оскільки поновлення строку після спливу 18 років з дня постановлення оскаржуваного рішення може порушити принцип правової визначеності.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

За сталою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема, сформованою в рішеннях «Стаббінгс на інші проти Сполученого Королівства», «Девеер проти Бельгії» право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Колегія суддів наголошує, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

Враховуючи зазначену позицію Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, як і позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58), де зазначається, що принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З урахуванням вищенаведеного, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат-Плюс" на постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 12 вересня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства "Сайко", ОСОБА_2 , треті особи: Відділ у Васильківському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Васильківський районний відділ земельних ресурсів, Крушинська сільська рада про визнання права власності на земельну ділянку, зобов`язання вчинити певні дії.

Керуючись ст. ст. 248, 299, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат-Плюс" про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат-Плюс" на постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 12 вересня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства "Сайко", ОСОБА_2 , треті особи: Відділ у Васильківському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Васильківський районний відділ земельних ресурсів, Крушинська сільська рада про визнання права власності на земельну ділянку, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Повернути апелянту апеляційну скаргу та додані до неї матеріали.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді О.О. Беспалов

І.О. Грибан