Рішення

від 20.05.2024 по справі 453/974/22

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/974/22

№ провадження 2/453/38/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 року Сколівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого- судді Ясінського Ю.Є.

секретаря судового засідання Гринюк Л.Я.

за участю прокурора ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3

представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у залі суду у місті Сколе Львівської області цивільну справуза позовомзаступника керівникаЛьвівської обласноїпрокуратури вінтересах державив особіЛьвівської міської радидо ОСОБА_5 , з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на стороні позивача: Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Дитячого позаміського закладу оздоровлення та відпочинку «Ватра», з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача Фонд державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, Стрийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації про витребування майна,-

в с т а н о в и в:

18 серпня 2022 року заступник керівника Львівської обласної прокуратури Друзюк М. звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Львівської міської ради до ОСОБА_5 , з участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Дитячого позаміського закладу оздоровлення та відпочинку «Ватра», Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львіській, Закарпатській та Волинській областях, Стрийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації про витребування майна.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що за результатами вивчення матеріалів справи № 33/91-А встановлено, що постановою Господарського суду Львівської області від 30 жовтня 2008 року відмовлено в задоволенні позову Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Львівській області до Сколівської районної державної адміністрації (надалі - Стрийська РДА), Стрийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації (надалі - Стрийське МБТІ), треті особи: Львівська міська рада, Личаківська районна адміністрація, Львівська школа-інтернат № 2, Дитячий оздоровчий заклад «Ватра», ВАТ Автотранспортне підприємство «Західводбуд», Департамент гуманітарної політики та управління освіти Львівської міської ради, Гребенівська сільська рада, Управління майном спільної власності Львівської обласної радипро часткове визнання нечинним розпорядження Сколівської РДА № 65 від 16 березня 2000 року «Про оформлення права власності на житловий будинок, оздоровчий заклад «Ватра», видачу дублікатів свідоцтва» та скасування свідоцтва Стрийського МБТІ №001805 серія АА від 21 березня 2000 року в частині реєстрації права власності за територіальною громадою Личаківського району м. Львова в повному господарському віданні Львівської школи інтернат № 2 на будиночки «З» та «И».

03 березня 2014 року Львівським апеляційним адміністративним судом апеляційну скаргу Регіонального відділеня Фонду державного майна України по Львівській області залишено без задоволення, а Постанову Господарського суду Львівської області від 30 жовтня 2008 року у справі №33\91-А без змін.

Таким чином, враховуючи вищенаведене судове рішення, яке набрало законної сили, свідоцтво про право власності на оздоровчий заклад «Ватра» № 001805 від 16 березня 2000 року, згідно якого оздоровчий заклад «Ватра» в цілому (складається з 14 будинків) належить територіальній громаді Личаківського району м. Львова в повному господарському віданні Львівської школи-інтернат № 2 є чинне, ніким не скасоване.

Водночас з`ясовано, що відповідно до наказу Регіонального відділення №00101 від 03 червня 2019 року «Про прийняття рішення про приватизацію об`єкта малої приватизації: об`єкта соціально-культурного призначення - бази відпочинку «Гребенів» (два дерев`яні щитові будиночки: літ «З-1», площею 62,5 кв.м. та літ. «И-1», площею 62,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ), 19 липня 2019 року організовано та проведено аукціон з продажу вищевказаної бази відпочинку «Гребенів».

06 серпня 2019 року наказом Регіонального відділення №00501 затверджений протокол про результати електронного аукціону та зобов`язано відділ малої приватизації забезпечити укладення договору купівлі-продажу вищевказаного об`єкта приватизації.

15 серпня 2019 року Регіональним відділенням укладено договір купівлі-продажу № 20/19 (надалі - Договір) з ОСОБА_5 , відповідно до якого продано два дерев`яні щитові будиночки: літ. «З-1», площею 62,5 кв.м. та літ. «И-1», площею 62,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

У п. 1.2 Договору вказано, що об`єкт приватизації належить державі в особі Фонду державного майна України, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка № 177664033). Право власності на об`єкт приватизації зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03 квітня 2019 року (номер запису 31082624, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1805918146245).

Згідно з п. 2.1 Договору покупець зобов`язаний сплатити за об`єкт 342001 гривню 20 копійок.

05 вересня 2019 року між сторонами Договору підписано акт-приймання передачі об`єкта малої приватизації.

09 вересня 2019 року приватним нотаріусом Юріяк М.І. у Державному реєстрі речових правна нерухоме майно зареєстровано право приватної власності на даний об`єкт за ОСОБА_5 .

Установлено, що волевиявлення дійсного власника майна, а саме Львівської міської ради на відчуження спірного об`єкту нерухомого майна та передачу його у приватну власність відсутнє, оскільки Львівською міською радою не приймалося жодних рішень про його передачу.

Враховуючи ту обставину, що вказане вище майно Львівською міською радою нікому не відчужувалось, відповідно право комунальної власності щодо вказаного вище об`єкту нерухомого майна не припинялося. Враховуючи вище наведене просить позов задоволити.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 серпня 2022 року вказану справу передано судді Ясінському Ю.Є.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 13 вересня 2022 року було відкрито провадження по справі у порядку загального позовного провадження.Вищевказана ухвала суду була направлена сторонам по справі та відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства відповідачу був наданий строк для подання відзиву на позовну заяву, заперечень, подання зустрічного позову або клопотання про слухання справи за відсутності учасника процесу, третім особам подання письмових пояснень.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 07 лютого 2023 року підготовче провадження по справі було закрито та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 19 квітня 2023 року в задоволенні клопотання третьої особи регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській, Волинській областях про закриття провадження у справі №453/974/22 відмовлено.

22 листопада 2022 року в.о. голови ФДМ України ОСОБА_6 подала до суду пояснення в яких зазначила, що Фонд, ознайомившись з позовною заявою, вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Регіональне відділення звернулось листом від 06 березня 2018 року № 01-04- 01494 до Фонду з пропозицією про включення Спірного майна в перелік об`єктів малої приватизації. В подальшому, наказом Фонду від 27 березня 2018 року №447 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2019 році» до Переліку об`єктів соціально-культурного призначення (додаток 5) було включено базу відпочинку «Гребенів», розташовану за адресою: Львівська обл., Сколівський р-н, с. Гребенів, балансоутримувачем якої є ПАТ «Автотранспортне підприємство «Західводбуд». Органом приватизації об`єкта визначено Регіональне відділення. Враховуючи,що об`єктприватизації небув реалізованийу 2018році тапропозицію Регіональноговідділення (листвід 29.11.2018№ 01-04-07385),наказом Фондувід 27грудня 2018року №1637«Про затвердженняпереліків об`єктівмалої приватизації,що підлягаютьприватизації в2019році» зазначенийоб`єкт включенодо Перелікуоб`єктів соціально-культурногопризначення,приватизацію якихрозпочато у2018році (додаток10до наказу).Відповідно доінформації зДержавного реєструречових правна нерухомемайно від28жовтня 2022року №313572280право власностіна зазначенийоб`єкт намомент приватизаціїбуло зареєстрованоза Фондом. Вказане,зокрема,спростовує твердженняПрокурора проте,що органамиприватизації відчуженомайно,що належитьна правікомунальної власностіЛьвівській міськійраді. Враховуючи листРегіонального відділеннявід 11травня 2019року №01-04-02856,наказом Фондувід 27травня 2019року №504«Про внесеннязмін донаказу Фондудержавного майнаУкраїни від27.12.2018№ 1637«Про затвердженняпереліків об`єктівмалої приватизації,що підлягаютьприватизації в2019році» удодатку 10до наказу,позицію «Базавідпочинку «Гребенів»викладено унаступній редакції:«База відпочинку«Гребенів» (двадерев`яні щитовібудиночки:літ.«3-1»площею 62,5кв.м;літ.«И-1»площею 62,8кв.м). Відповідно допротоколу електронногоаукціону №ІІА-Р8-2019-06-21-000063-1,затвердженого наказомРегіонального відділеннявід 06серпня 2019року №00501,визнано переможцемелектронного аукціонуВідповідача. Регіональне відділенняуклало договіркупівлі-продажуоб`єкта малоїприватизації від15.08.2019№ 3101з Відповідачем,посвдічений приватнимнотаріусом Львівськогоміського нотаріальногоокругу ЮрякМ.І. В подальшомуоб`єкт приватизаціїбув переданийВідповідачу заактом приймання-передачіоб`єкта малоїприватизації від05вересня 2019року №1453,складеного Регіональнимвідділенням таВідповідачем.Таким чином,приватизацію об`єктабуло завершено,про щовидано наказРегіонального відділеннявід 05.09.2019№ 00717.Як вжезазначалось вище,згідно звитягом ізДержавного реєструречових правна нерухомемайно:група інвентарнихоб`єктів базивідпочинку «Гребенів»(двадерев`яних щитовібудинки),що складаютьсяз щитовогобудинка (літ.«3-1»),заг.площею 62.5.кв.м.,та щитовогобудинка (літ.И-1),заг пл.62.8.кв.м.,за адресою АДРЕСА_1 ,була зареєстрованана правівласності заФондом державногомайна України03квітня 2019року. Підставою державноїреєстрації праваслугував витягз Єдиногореєстру об`єктівдержавної власностівід 26.03.2019№ 10-15-5888,виданий Фондомдержавного майнаУкраїни. Відносини у сфері, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно врегульовані положеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Відповідно дост.1Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» державна реєстраціяречових правна нерухомемайно таїх обтяжень офіційневизнання іпідтвердження державоюфактів набуття,зміни абоприпинення речовихправ нанерухоме майно, обтяжень такихправ шляхомвнесення відповіднихвідомостей доДержавного реєструречових правна нерухомемайно. Відповідно до положень ч.2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до п. 44 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, для державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 01.01.2013 року, за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об`єкт, подаються витяг з Єдиного реєструоб`єктівдержавної власностіщодо такогооб`єкта(уразі державноїреєстрації правадержавної власності).Таким чином, враховуючи факт реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно уповноваженим на державну реєстрації органом, визнано законність належності Спірного майна на праві власності за Фондом державного майна України. Окрім того, Прокурор у своїй позовній заяві посилається на обставини встановлені у Постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2014 року по справі № 33/91-А за результатами розгляду апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівський області на постанову по справі № 33/91-А від 30 жовтня 2008 року за адміністративним позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області до Сколівської районної державної адміністрації, Стрийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації, треті особи: Львівська міська рада, Личаківська районна адміністрація, Львівська школа- інтернат №2, Дитячий оздоровчий заклад «Ватра», Відкрите акціонерне товариство автотранспортне підприємство «Західводбуд», Департамент гуманітарної політики та управління освіти Львівської міської ради, Гребенівська сільська рада, Управління майном спільної власності Львівської обласної ради про часткове визнання нечинним розпорядження та часткове скасування свідоцтв. У вказаному судовому рішенні було встановлено обставини, які є суттєвими для розгляду справи № 453/974/22, які, в тому числі спростовують твердження, на які посилається Прокурор в позовній заяві. Судом встановлено, що 20 жовтня 1998 року директор Львівської школи- інтернату № 2 звернувся з листом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, в якому вказав, що школа має оздоровчий заклад «Ватра», розташований в с. Гребенів, Сколівського району Львівської області, котрий використовується для оздоровлення дітей- сиріт, напівсиріт та дітей із малозабезпечених сімей. В 1975 році було укладено усну домовленість між школою-інтернатом та ВАТ «Західводбуд», згідно якої останнє взяло на себе зобов`язання пробурити водяні скважини для школи на території табору, а школа за ці виконані роботи дозволила ВАТ«Західводбуд» спорудитина своїйтериторії дващитових будиночки.В подальшому на підставі наказу Тресту «Західводбуд» № 64 від 26 квітня 1988 року, актом «Про безоплатну передачу 2-х щитових павільйонів будиночків-колиб в с. Гребенів, Сколівського району» ПМК-73 Тресту «Західводбуд» (суб`єкт котрий спорудив будиночки) передано безоплатно зсвого балансуна балансАТП Тресту«Західводбуд» дващитових павільйонибудиночки-колибипо балансовійвартості.Вказані два щитових будиночки використовувались школою-інтернатом для оздоровлення учнів, що підтверджується укладеною в 1994 році угодою з ВАТ «АТП«Західводбуд» пробезоплатну орендуостанніх до2000року.Враховуючи факт створення Спірного майна Трестом «Західводбуд» та його безоплатної передачі на баланс АТП Тресту «Західводбуд», вказане майно належало до державної власності. Також судом встановлено, що під час проведення інвентаризації майна ДП «Львівводбуд» в інвентаризаційному описі основних засобів без номера, станом на 01 лютого 1994 року, за інвентарними номерами 1 та 2 за Львівською автобазою об`єднання «Львівводбуд» числились два щитові будинки (колиби), що знаходяться за адресою: с. Гребенів, Сколівський район Львівська область. 20 травня 1994 року наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області № 305 затверджено акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу ДП «Львівводбуд». З матеріалів справи вбачається, що база відпочинку «Гребенів» вилучена із оцінки майна автобази об`єднання «Львівводбуд» про що складено відповідний «реєстр вилучення об`єктів соцкультпобуту, та таких що не підлягають приватизації та для яких встановлено особливий режим приватизації із оцінки майна автобази об`єднання «Львівводбуд». Крім цього, в подальшому 10 червня 1994 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області затверджено «План приватизації Автотранспортної бази «Львівводбуд». Згідно п.3.4. вказаного плану, бази відпочинку включено до переліку майна, яке не підлягає приватизації. 16 червня 1994 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області видано наказ №2 400 «Про перетворення в процесі приватизації автотранспортної бази державного підприємства «Львівводбуд», згідно з яким автотранспортна база державного підприємства «Львівводбуд» перетворена у Відкрите акціонерне товариство «АТП «Західводбуд» та затверджено тимчасовий статут такого. ВАТ «АТП «Західводбуд» складено перелік майна, яке не увійшло до статутного фонду товариства, до якого включена й база відпочинку, що знаходиться в с. Гребенів. В подальшому наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області № 1694 від 28 червня 1996 року було затверджено протокол засідання комісії з продажу акцій ВАТ «АТП «Західводбуд» від 27 червня 1996 року «Про завершення продажу акцій ВАТ» та завершено процес приватизації ВАТ «АТП «Західводбуд» та передано останньому акції. Вказане свідчить, що спірне майно було об`єктом права загальнодержавної(республіканської) власності. Так, відповідно до ст. 34 Закону України «Про власність» від 07.02.1991 року № 697-ХІІ, чинного на момент приватизації ВАТ «АТП «Західводбуд», до майна загальнодержавної власності належало майно державних підприємств. Також зазначене дає підстави вважати, що Спірне майно належало до державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі. Відповідно до спільного наказу Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19 травня 1999 року № 908/68 «Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі» до способів управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, належить, зокрема, здійснення приватизації відповідно до законодавства України. Таким чином, у Регіонального відділення були наявні усі правові підстави для приватизації Спірного майна. Також суд зазначає, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області 28.08.2006 року звернулось з листом № 11/11- 5066 до Стрийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації з проханням повідомити чи оформлялось право власності на дві щитові споруди (будиночки), які знаходяться на території закріпленій за табором «Ватра», за територіальною громадою Личаківського району м. Львова в складі цілісного майнового комплексу оздоровчого закладу «Ватра». З листа Стрийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації №2042 від 19 жовтня 2006 року вбачається, що інвентаризація будівель і споруд оздоровчого закладу «Ватра» проведена в лютому 2000 року на замовлення Львівської школи-інтернату № 2. Під часнеї проінвентаризовано14будівель іспоруд;відомості про такі об`єкти як «Щитові споруди» в матеріалах справи відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що Львівськашкола-інтернат№ 2,Львівська міськарада,Дитячий оздоровчийзаклад «Ватра»та ВАТАТП «Західводбуд»неодноразово зверталисьдо Регіональноговідділення Фондудержавного майнаУкраїни поЛьвівській областіз пропозицієющодо можливістю передачі спірнихспоруд укомунальну власністьдля наступного використання їх оздоровчим закладом для відпочинку дітей або демонтажу таких з території табору. Таким чином, відповідно до листа Стрийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації Спірне майно не входить до переліку майна, яке було зареєстровано за територіальною Громадою Личаківського району міста Львова відповідно до свідоцтва № 001805 від 16 березня 2000 року. Також й звернення Львівської міської ради та Дитячого оздоровчий закладу «Ватра» щодо передачі Спірного майна у комунально власність, свідчить, що Спірне майно перебувало до моменту приватизації у державній власності.

05 грудня 2022 року заступник керівника Львівської обласної прокуратури М. Друзюк подав до суду заперечення на пояснення Фонду державного майна України в яких вказав, що з огляду на ту обставину, шо Львівською міською радою, як законним власником спірного об`єкту нерухомого майна, будь-якого рішення про його відчуження на користь Фонду Державного майна України чи ОСОБА_5 не приймалося, останній заволодів ним без відповідної на те правової підстави. Враховуючи наведене вказує, що пояснення Фонду державного майна України щодо позовних вимог у даній справі є такими, що не спростовують предмету спору, не містять аргументованих доказів, тому не повинні брати судом до уваги.

22 грудня 2022 року представник відповідача адвокат Богдан З.Б. подала відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив, у яких проти позову заперечила, оскількипрокурор звернувся з даною позовною заявою після закінчення строку для звернення до суду та вказані доводи на підтвердження відповідної позиції відповідача так і не спростовано у отриманій відповіді на відзив. Таким чином, за недоведеності факту належності спірних приміщень до власності територіальної громади м. Львова та підтвердження факту, що сам позивач являється власником спірних приміщень, що давали б йому змогу просити застосовувати віндикацію у спірних правовідносинах, а також враховуючи те, що спірні приміщення набуті відповідачем законно на підставі відповідного договору, з метою недопущення протиправного порушення права власності, керуючись принципом верховенства права, важають відсутніми підстави для задоволення позову та просить відмовити у задоволені позовних вимог позивача.

27 грудня 2022 року заступник керівника Львівської обласної прокуратури М. Друзюк подав до суду відповідь на відзив в якому зазначив, що згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 57 ЦК України). Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України за загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду - із заявою про захист державних інтересів. Для правильного застосування ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України при визначенні початку перебігу строку давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. До подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 листопада 2018 року у справі № 372/1036/15-ц (провадженням 14-252цс18). Окрім того, Велика Палата Верховного Суду у п. 48 постанови від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17 зазначає, що позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів. Так, у даному випадку договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації: об`єкта соціально-культурного призначення база відпочинку «Гребенів» (два дерев`яні щитові будиночки: літ. «З-1» площею 62,5 кв.м; літ. «И-1» площею 62,8 кв.м) за адресою: АДРЕСА_1 , що підлягає продажу на аукціоні з умовами, укладений 15 серпня 2019 року. У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_5 зареєстрував 09 вересня 2019 року. Тому строки позовної давності не пропущено. Крім того, начальник Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради листом № 4-2302-48342 від 06 грудня 2021 року повідомив Дитячий позаміський заклад оздоровлення і відпочинку «Ватра», Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Департамент гуманітарної політики Львівської міської ради, юридичний Департамент Львівської міської ради про те, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, будівля під літерою «З-1», загальною площею 62,5 кв.м, та будівля під літерою «И-1», загальною площею 62,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , перебувають у приватній власності. Тобто, лише з 06 грудня 2021 року Львівській міській раді стало відомо про Державну реєстрацію права власності на спірні будинки за відповідачем, що ще раз доводить про те, що у даному випадку строки позовної давності не пропущено. У відзиві представник відповідача не спростовує жодним чином наявність свідоцтва про право власності на оздоровчий заклад «Ватра» серії АА № 001805 від 21 березня 2000 року, згідно якого оздоровчий заклад «Ватра» в цілому (складається з 14 будинків) належить територіальній громаді Личаківського району м. Львова в повному господарському віданні Львівської школи-інтернат № 2. Проте, у відзиві відповідач посилається на лист Стрийського МБТІ (без номера та дати) в якому зазначено, що спірне майно не входить до переліку майна, зареєстрованого за територіальною громадою Личаківського району м. Львова відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_1 від 21 березня 2000 року. Також, вказує, що Львівська школа-інтернат № 2, Львівська міська рада, Дитячий оздоровчий заклад «Ватра» та ВАТ АТП «Західводбуд» неодноразово звертались до Регіонального відділення з пропозицією щодо можливості передачі спірних споруд у комунальну власність або демонтажу таких. Однак, названі листи, інформації не є правовстановлюючими документами, на відміну від свідоцтва про право власності. Правовстановлюючийдокумент-документ,який підтверджуєправа певногосуб`єктана нерухомемайно таскладений упорядку,передбаченому законодавством. Враховуючи ту обставину, що вказане спірне майно Львівською міською радою нікому не відчужувалось, відповідно право комунальної власності щодо вказаного вище об`єкту нерухомого майна не припинялося. Оскільки факт приналежності спірного майна до комунальної власності встановлений та підтверджений належними, допустимими та достатніми доказами, у тому числі судовим рішенням, що набрало законної сили, міська рада, як дійсний власник спірного майна, не передавала майнові права на нього шляхом приватизації або іншого відчуження законним шляхом, а відтак таке нерухоме майно слід вважати таким, що вибуло з володіння законного власника без відповідних на те правових підстав. 16 лютого 2023 року представник регіонального віділення Жуган І. подала до суду пояснення в яких зазначила, що предметом спору у справі, що розглядається, є нерухоме майно, яке відповідач набув в процесі приватизації у передбаченому ЗУ «Про приватизацю державного і комунального майна» порядку. Відтак, між сторонами виник спір щодо результатів приватизації нерухомого майна. При цьому, звернення із позовною вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння, а не з вимогами щодо рішень органу приватизації чи договору купівлі- продажу, не змінює характер спірних відносин та правову природу спору. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Враховуючи викладене вище, регіональне відділення вважає, що провадження у справі слід закрити. У судовому засідання прокурор ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги на підставах викладених у позовній заяві, просила суд задовольнити позовні вимоги, обґрунтовуючи тим, що спірне нерухоме майно Львівською міською радою нікому не відчужувалось, відповідно право комунальної власності щодо вказаного вище об`єкту нерухомого майна не припинялося. Представник позивача Львівської міської ради Кулик А.Я. у судовому засіданні просила позовні вимоги задоволити у повному обсязі з підстав, викладених у позові. Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Представник відповідача ОСОБА_5 адвокат Богдан З.С. у судовому засіданні надала поясненні аналогічно викладенні у відзиві, підтримала заперечення, викладені у відзиві на позовну заяву та просила суд відмовити в задоволенні позову. Представник третьої особи дитячого позаміського закладу оздоровлення та відпочинку «Ватра» Дроцик В.М. у судовому засіданні просить позов задоволити у повному обсязі. Представник третьої особи Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Лильо І.З. у судовому засіданні просить позовні вимоги задоволити у повному обсязі. Представник ФДМ України у судове засідання не з`явився, подав письмові пояснення(вх.№5599 від 22 листопада 2022 року), в яких просить справу слухати у його відсутності та відмовити у задоволенні позову. Представник регіонального відділення ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях Жуган Ірина у судовому засіданні просить відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у поданих нею пояснень(вх.№810 від 16.02.2023 року). 08 січня 2023 року в.о. начальника Стрийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації Бовтач В. надіслав на електрону адресу суду клопотання (вх.№ЕП-771) про розгляд справи без їх участі за наявними в матеріалах справи доказами. Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає що позов підлягає задоволенню виходячи із наступного. Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно зі статтями 15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення. Як вбачається з матеріалів справи, постановою Господарського суду Львівської області від 30 жовтня 2008 року(Справа №33/91-А) Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Львівській області відмовлено в задоволенні позову до Сколівської районної державної адміністрації (надалі - Стрийська РДА), Стрийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації (надалі - Стрийське МБТІ), треті особи: Львівська міська рада, Личаківська районна адміністрація, Львівська школа-інтернат № 2, Дитячий оздоровчий заклад «Ватра», ВАТ Автотранспортне підприємство «Західводбуд», Департамент гуманітарної політики та управління освіти Львівської міської ради, Гребенівська сільська рада, Управління майном спільної власності Львівської обласної радипро часткове визнання нечинним розпорядження Сколівської РДА № 65 від 16 березня 2000 року «Про оформлення права власності на житловий будинок, оздоровчий заклад «Ватра», видачу дублікатів свідоцтва» та скасування свідоцтва Стрийського МБТІ №001805 серія АА від 21 березня 2000 року в частині реєстрації права власності за територіальною громадою Личаківського району м. Львова в повному господарському віданні Львівської школи інтернат № 2 на будиночки «З» та «И». Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2014 року(Справа №119543/12/9104) вбачається, що апеляційну скаргу Регіонального відділеня Фонду державного майна України по Львівській області залишено без задоволення, а Постанову господарського суду Львівської області від 30 жовтня 2008 року у справі №33\91-А без змін. Судом встановлено, що 30 грудня 1993 року Регіональним відділенням видано наказ № 449 «Про приватизацію», яким прийнято рішення про приватизацію підприємства «Львівводбуд». (копія наказу знаходиться в матеріалах справи). Під час проведення інвентаризації майна ДП «Львівводбуд», в інвентаризаційному описі основних засобів без номера, станом на 01 лютого 1994 року, за інвентарними номерами 1 та 2 за Львівською автобазою об`єднання «Львівводбуд» числились два щитові будинки (колиби), що знаходяться за адресою: с. Гребенів, Сколівський район Львівська область. 20 травня 1994року наказом Регіонального відділення № 305 затверджено акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу ДП «Львівводбуд», у якому база відпочинку «Гребенів» відсутня, оскільки вилучена із оцінки майна автобази, про що складено відповідний «реєстр вилучення об`єктів соцкультпобуту, та таких що не підлягають приватизації, для яких встановлено особливий режим приватизації із оцінки майна автобази об`єднання «Львівводбуд». 16 червня 1994 року Регіональним відділенням видано наказ № 400 «Про перетворення в процесі приватизації автотранспортної бази державного підприємства «Львівводбуд», згідно з яким автотранспортна база державного підприємства «Львівводбуд» перетворена у ВАТ «АТП «Західводбуд» та затверджено тимчасовий статут; складено перелік майна, яке не увійшло до статутного фонду товариства, куди включено базу відпочинку, що знаходиться в с. Гребенів, а не два будиночки. Наказом Регіонального відділення № 1694 від28 червня 1996 року завершено процес приватизації ВАТ «АТП «Західводбуд» та передано останньому акції. 28 серпня 2006 року Регіональне відділення звернулось з листом№ 11/11-5066 до Стрийського МБТІ з проханням повідомити, чи оформлялось за територіальною громадою Личаківського району м. Львова право власності на дві щитові споруди (будиночки), які знаходяться на території, закріпленій за табором «Ватра». З листа Стрийського МБТІ № 2042 від 19 жовтня 2006 року вбачається, що інвентаризація будівель і споруд оздоровчого закладу «Ватра» проведена в лютому 2000 року на замовлення школи-інтернату № 2 м. Львова, проінвентаризовано 14 будівель і споруд; відомості про такі об`єкти як «Щитові споруди» в матеріалах справи відсутні. Крім цього, розпорядженням голови Сколівської РДА № 65 від 16 березня 2000 року на оздоровчий заклад «Ватра» в АДРЕСА_1 , оформлено право власності за територіальною громадою Личаківського району м. Львова в повному господарському віданні школи-інтернат № 2 та видано свідоцтво про право власності від 21 березня 2000 року на оздоровчий заклад «Ватра» в цілому; на підставі вищевказаного розпорядження та свідоцтва Стрийського МБТІ проведено реєстрацію права власності.

Як наслідок, Регіональне відділення 13 березня 2007 року звернулось до Господарського суду Львівської області з вищеназваним позовом.

Поряд з цим, з матеріалів вищевказаної справи вбачається, що згідно з рішенням виконкому Львівської обласної ради депутатів трудящих № 331 від 21 квітня 1962 року, недобудовані будинки і споруди бази відпочинку трудящих в с. Гребенів, Сколівського району, передано на баланс школи-інтернату № 2 м. Львова для пристосування під піонерський табір та зобов`язано обласний відділ капітального будівництва до 1-го травня 1962 року передати незавершене будівництво та всю технічну документацію школі-інтернату № 2 м. Львова. Орієнтовно у 1975 році були побудовані два спірні будиночки, однак матеріалами справи не доведено ким саме вони були збудовані.

16 березня 2000 року розпорядженням Сколівської РДА № 65 вирішено оформити право власності та видати свідоцтво про право власності на оздоровчий заклад «Ватра» в АДРЕСА_1 , за територіальною громадою Личаківського району м. Львова в повному господарському віданні Львівської школи-інтернат № 2. Доручено Стрийському МБТІ провести реєстрацію права власності згідно даного розпорядження.

Відповідно Стрийським МБТІ 21 березня 2000 року видано свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 , згідно якого оздоровчий заклад «Ватра», який розташований в АДРЕСА_1 , дійсно належить територіальній громаді Личаківського району м. Львова в повному господарському відданні Львівської школи-інтернату №2 на праві комунальної власності і в цілому складається з 14 (чотирнадцяти) будівель. Свідоцтво видане на підставі розпорядження голови Сколівської РДА від 16 березня 2000 року №65.

10 лютого 2005 року, відповідно до ухвали № 2033, Львівською міською радою створено дитячий оздоровчий заклад «Ватра» з правами юридичної особи шляхом відокремлення майна структурного підрозділу загальноосвітньої школи - інтернату № 2 Личаківського району м. Львова. Діяльність оздоровчого закладу підпорядковано управлінню освіти Львівської міської ради. Зобов`язано виконавчий комітет Львівської міської ради передати майно структурного підрозділу школи-інтернату № 2 новоствореному дитячому оздоровчому закладу «Ватра».

На виконання п. 6 ухвали Львівської міської ради № 2033 від 10 лютого 2005 року виконавчий комітет17 червня 2005 року прийняв рішення № 653 «Про передачу майна», в п.1 якого зазначено: «Зняти з балансу школи-інтернат № 2 відділу освіти Личаківської районної адміністрації та передати на баланс новоствореного дитячого оздоровчого закладу «Ватра» управління освіти Львівської міської ради основні засоби, нематеріальні активи і товарно-матеріальні цінності балансовою вартістю 1 008 811 грн. 69 коп. (додаток 1) та земельну ділянку 3,6700 га.

На виконання рішення виконкому Львівської міської ради № 653 від 17 червня 2005 року «Про передачу майна» головою Личаківської районної адміністрації видано розпорядження № 192/ос від 30 червня 2005 року «Про передачу майна», де в п. 1 вказано: «Зняти з балансу школи-інтернату № 2 відділу освіти Личаківської районної адміністрації та передати на баланс новоствореного дитячого оздоровчого закладу «Ватра» управління освіти Львівської міської ради основні засоби, нематеріальні активи і товарно-матеріальні цінності балансовою вартістю 1 008 811 грн. 69 коп. та земельну ділянку площею 3,6700 га, на яку оформлений акт на право постійного користування землею серії ІІ-ЛВ №005442 від 25 вересня 2003 року.

Згідно з витягом з Держаного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4606054502017 від 29 листопада 2017 року, вказана земельна ділянка площею 3.6700 га. є державною формою власності, відноситься до земель рекреаційного призначення для обслуговування дитячого оздоровчого табору та надана на праві постійного користування Дитячому позаміському закладу оздоровлення та відпочинку «Ватра».

Відповідно до наказу Регіонального відділення №00101 від 03 червня 2019 «Про прийняття рішення про приватизацію об`єкта малої приватизації: об`єкта соціально-культурного призначення - бази відпочинку «Гребенів» (два дерев`яні щитові будиночки: літ «З-1», площею 62,5 кв.м, та літ. «И-1», площею 62,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ), 19 липня 2019 року організовано та проведено аукціон з продажу вищевказаної бази відпочинку «Гребенів».

06 серпня 2019 року наказом Регіонального відділення №00501 затверджений протокол про результати електронного аукціону та зобов`язано відділ малої приватизації забезпечити укладення договору купівлі-продажу вищевказаного об`єкта приватизації.

15 серпня 2019 року Регіональним відділенням укладено договір купівлі-продажу № 20/19 (надалі - Договір) з ОСОБА_5 , відповідно до якого продано два дерев`яні щитові будиночки: літ «З-1», площею 62,5 кв.м, та літ. «И-1», площею 62,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 .

У п.1.2 Договору вказано, що об`єкт приватизації належить державі в особі Фонду державного майна України, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка № 177664033). Право власності на об`єкт приватизації зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03 квітня 2019 року (номер запису 31082624, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1805918146245).

Згідно з п.2.1 Договору покупець зобов`язаний сплатити за об`єкт 342001, 20 грн.

05 вересня 2019 року між сторонами Договору підписано акт-приймання передачі об`єкта малої приватизації.

09 вересня 2019 року приватним нотаріусом Юріяк М.І. у Державному реєстрі речових правна нерухоме майно зареєстровано право приватної власності на даний об`єкт за ОСОБА_5 .

Таким чином,Регіональним відділенням,з метоювнесення спірнихбудинків доЄдиного реєструоб`єктів державноївласності щододержавного майната Державногореєстру речовихправ нанерухоме майно,незважаючи на наявність чинного свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 21 березня 2000 року про належність спірного нерухомого майна територіальній громаді Личаківського району м. Львова, скеровано до ФДМУ 06 березня 2018 року інформацію № 01-04-01494 про надання переліку об`єктів приватизації на 2018 рік, в якій зазначено базу відпочинку «Гребенів», що у подальшому сприяло відчуженню поза волею власника нерухомого майна даної бази відпочинку.

Підставою для включення та внесення змін до Реєстру є надходження від суб`єктів управління до Фонду інформації про об`єкти державної власності. Таким чином, дії Фонду щодо внесення даних до Реєстру залежать від дій суб`єктів управління.

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (правонаступник РВ ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях) до Фонду, з метою внесення до Реєстру, надавались відомості про нерухоме державне майно, а саме: щитові будинки за місцезнаходженням АДРЕСА_1 , яке в процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу та перебувало на балансі ПАТ АТ «Західводбуд».

Відповідно до пропозиції Регіонального відділення, наданої до Фонду листом від 06 березня 2018 року № 01-04-01494, наказом Фонду від 27 березня 2018 року № 447 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2019 році» до Переліку об`єктів соціально-культурного призначення (додаток № 5) було включено базу відпочинку «Гребенів», розташовану за адресою: Львівська область, Сколівський район, с. Гребенів, балансоутримувачем якої є ПАТ АТ «Західводбуд». Органом приватизації об`єкта визначено Регіональне відділення.

Враховуючи, що об`єкт приватизації не був реалізований у 2018 році, пропозиції Регіонального відділення (лист від 29 листопада 2018 року № 01-04-07385) наказом Фонду від 27 грудня 2018 року № 1637 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації в 2019 році» зазначений об`єкт включено до Переліку об`єктів соціально-культурного призначення, приватизацію яких розпочато у 2018 році» (додаток10 до наказу).

Згідно з листом Регіонального відділення від 11 травня 2019 року № 01-04-02856 наказом Фонду від 27 травня 2019 року № 504 «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 27 грудня 2018 року № 1637 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2019 році» у додатку 10 перелік об`єктів соціально-культурного призначення, приватизацію яких розпочато у 2018 році, позицію «База відпочинку «Гребенів» викладено у наступній редакції: «База відпочинку «Гребенів (два дерев`яні щитові будиночки: літ. «З-1» площею 62,5 кв.м; літ. «И-1» площею 62,8 кв.м), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

У подальшому Регіональне відділення звернулось до Фонду із запитом № 01-13-01231 від 22 лютого 2019 року про надання Витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо спірного майна, на що Фонд 26 березня 2019 року надав такий.

06 червня 2022 року Львівська обласна прокуратура в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» звернулась до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях із запитом № 15/4-398 вих.-22 про надання інформації щодо правової підстави, з врахуванням наявності свідоцтва про право власності № 001805 від 21 березня 2000 року на 14 будинків оздоровчого закладу «Ватра», який знаходиться по АДРЕСА_1 , на якій нерухоме майно (щитовий будинок спальний корпус літ «З-І» площею 62.5 кв.м та щитовий будинок спальний корпус літ. «И-І» площею 62.8 кв.м, які знаходяться по АДРЕСА_1 ) внесено до Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна згідно витягу № 10-15-5888 від 26 березня 2019 року, а також, на підставі яких документів РВ ФДМУ по Львівській області звернулось до Стрийського МБТІ із замовленням виготовити технічний паспорт на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (інвентаризаційна справа № 164).

На даний запит Регіональне відділення надало відповідь №10-04-01917 від 13 червня 2022 року, що постановою Господарського суду Львівської області від 30 жовтня 2008 року у справі № 33/91-А, залишеною без змін 03 березня 2014 року Львівським апеляційним адміністративним судом, Регіональному відділенню відмовлено в задоволенні позову до Сколівської РДА, Стрийського МБТІ, треті особи: Львівська міська рада, Личаківська районна адміністрація, Львівська школа-інтернат №2, Дитячий оздоровчий заклад «Ватра», ВАТ автотранспортне підприємство «Західводбуд», Департамент гуманітарної політики та управління освіти Львівської міської ради, Гребенівська сільська рада, Управління майном спільної власності Львівської обласної радипро часткове визнання нечинним розпорядження та часткове скасування свідоцтва.

На думку Регіонального відділення, вказані судові рішення мотивовані тим, що оскаржуваними актами не порушено право власності в особі Регіонального відділення на спірне майно два дерев`яні будиночки, які в процесі приватизації не увійшли до статутного капіталу ВАТ АТП «Західводбуд» як база відпочинку «Гребенів», та які розташовані на території теперішнього дитячого оздоровчого закладу «Ватра» (с. Гребенів, Сколівський район).

На запит Львівської обласної прокуратури в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» № 15/4-396вих-22 від 06 червня 2022 року Львівська міська рада повідомила, що відповідно до свідоцтва про право власності № НОМЕР_2 серія АА від 21 березня 2000 року 14 об`єктів нерухомого майна (оздоровчий заклад «Ватра») по вул. Шевченка, 155 в с. Гребенів, Сколівського району, перебувають у повному господарському віданні Львівської школи-інтернат № 2. Дане свідоцтво чинне, ніким не скасовано та підлягає перереєстрації(лист №2901-вих45091 від 07 липня 2022 року).

У 2017 році оздоровчий заклад «Ватра» звертався до Стрийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації з метою виготовлення технічного паспорту на нежитлові будівлі та споруди. Такий був виданий 09 листопада 2017 року, серія АЕ № 001525, на 14 об`єктів нерухомого майна оздоровного закладу «Ватра».

Обласна прокуратура 06 червня 2022 року звернулась до Стрийського МБТІ із запитом в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» № 15/4-395 щодо надання обґрунтованої інформації стосовно:

- на якій правовій підставі, з врахуванням наявності свідоцтва про право комунальної власності № 001805 від 21 березня 2000 року на 14 будинків оздоровчого закладу «Ватра» за адресою: АДРЕСА_1 , Стрийським МБТІ виготовлено технічний паспорт (інвентаризаційна справа № 164);

- чи виготовлялась технічна документація на вказане вище нерухоме майно на замовлення територіальної громади Личаківського району м. Львова (Львівської школи-інтернату № 2), як власника оздоровчого закладу «Ватра» згідно свідоцтва про право власності № 001805 від 21 березня 2000 року (за наявності надати копії відповідних документів).

Стрийське МБТІ 17 червня 2022 року надало відповідь № 671 на вищевказаний запит, в якому повідомило наступне.

09 листопада 2017 року Стрийське МБТІ видало дитячому оздоровчому закладу «Ватра» технічний паспорт та довідку для подання державному реєстратору № 2923 від 20 грудня 2017 року на об`єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 .

18 лютого 2019 року Стрийське МБТІ видало Регіональному відділенню технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 .

Поряд з цим, Регіональне відділення неодноразово протягом 2006-2007 років зверталось до Стрийського МБТІ щодо можливості виготовлення інвентаризаційної справи на будівлі бази відпочинку «Гребенів» (два дерев`яних будинки) в селі Гребенів, Сколівського району.

Стрийське МБТІ листами №1221 від 29 червня 2006 року та № 301 від 05 лютого 2007 року повідомляло Регіональне відділення про те, що на цілісний майновий комплекс оздоровчого закладу «Ватра» в АДРЕСА_1 , оформлено і зареєстровано право власності за територіальною громадою Личаківського району м. Львова в повному господарському віданні Львівської школи-інтернат № 2 згідно розпорядження голови Сколівської РДА від 16 березня 2000 року № 65. Відповідно неможливо виготовити технічну документацію для Регіонального відділення.

18 лютого 2019 року Стрийським МБТІ виготовлено технічний паспорт на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , на замовлення Регіонального відділення (інвентаризаційна справа № 164).

Серед способів захисту майнових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння у порядку ст.ст. 387, 388 ЦК України.

Позовом про витребування майна, зокрема віндикаційним позовом, є вимога власника, який не є володільцем належного йому на праві власності (на правах володіння, користування та розпорядження) індивідуально визначеного майна, до особи, яка заволоділа останнім, про витребування (повернення) цього майна з чужого незаконного володіння.

Для відновлення порушеного права власності на об`єкт нерухомого майна прокурор заявив вимогу про її витребування від кінцевого набувача.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Звертаючись з цим позовом, відповідно до ст. 56 ЦПК України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор належним чином обґрунтував наявність підстав для представництва інтересів держави у розглядуваній справі в особі Львівської міської ради, оскільки останні не вжили заходів щодо повернення комунального майна, що свідчить про бездіяльність міської ради та обґрунтовує підстави звернення до суду прокурора.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18, провадження № 12-72гс19.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України). У разі якщо володілець такого майна недобросовісний, суд витребовує це майно на користь власника у всіх випадках.

Можливість власника реалізувати його право: витребувати майно з володіння добросовісного набувача (тобто того, який не знав і не міг знати про те, що набуває майно, яке особа не мала права йому відчужувати) згідно зі ст. 388 ЦК України, залежить від того, на якій підставі (оплатно, безвідплатно) добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (ч.3 ст. 388 ЦК України). Коло підстав, за яких власник може витребувати майно з володіння добросовісного набувача, який придбав його за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, є вичерпним (пункти 1-3 ч.1 ст. 388 ЦК України). Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом (п.3 ч.1 ст. 388 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 60 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97 «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон) територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, зокрема, нежитлові приміщення, та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Відповідно до ч.5 ст. 60 Закону органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції.

Згідно з п.31 ч.1 ст. 26 Закону до виключної компетенції пленарного засідання міської ради відноситься прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (статті 319, 321 ЦК України).

Згідно зі ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (п.3 ч.1 ст. 388 ЦК України).

Відповідно до змісту наведеної норми випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передання майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача. У той же час покупець не може бути визнаний добросовісним набувачем, якщо на момент укладення відплатної угоди щодо спірного майна мали місце претензії третіх осіб, про які покупцю було відомо і які згодом були в установленому порядку визнані правомірними.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) свідоцтво про право власності є правовстановлюючим документом, на підставі якого здійснюється державна реєстрація права власності.

За ст.ст. 1, 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» представницьким органом місцевого самоврядування є відповідна місцева рада, яка відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення, здійснюючи права суб`єкта комунальної власності.

Відповідно до ст. 60 вказаного Закону територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Установлено, що волевиявлення дійсного власника майна, а саме міської ради на відчуження спірного об`єкту нерухомого майна та передачу його у приватну власність відсутнє, оскільки Львівською міською радою не приймалося жодних рішень про його передачу.

З юридичної конструкції ч.3 ст. 13 ЦК України вбачається, що дії особи, які полягають у реалізації такою особою свого права, однак вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, є формою зловживання правом.

Оскільки факт приналежності спірного майна до комунальної власності встановлений та підтверджений належними, допустимими та достатніми доказами, у тому числі судовим рішенням, що набрало законної сили, міська рада, як дійсний власник спірного майна, не передавала майнові права на нього шляхом приватизації або іншого відчуження законним шляхом, а відтак таке нерухоме майно слід вважати таким, що вибуло з володіння законного власника без відповідних на те правових підстав.

Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється. Якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно в установленому законом порядку.

Факт володіння нерухомим майном може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно в установленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння). Такі висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181 цс 18, п.п. 43, 89) і в подальшому системно впроваджені у правозастосовну практику Верховного Суду.

Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19, п. 6.30), від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18, п. 4.17), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, п. 6.13)).

Наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про право іпотеки чи іншого речового права створює презумпцію належності права особі, яка ним володіє внаслідок державної реєстрації (buchbesitz (нім.- книжкове володіння) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20, п. 70).

З урахуванням зазначеної специфіки обороту нерухомого майна володіння ним досягається без його фізичного утримання або зайняття, як це властиво для багатьох видів рухомого майна (крім бездокументарних цінних паперів, часток у статутному капіталі, інших нематеріальних об`єктів тощо), а державна реєстрація права власності на нерухоме майно підтверджує фактичне володіння ним. Тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна. При цьому державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб`єкта і права володіння цим майном (як складового елемента права власності).

У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності.

Тому заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно.

Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (оскільки про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа.

З огляду на викладене володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним).

Натомість право володіння як складова права власності неправомірним (незаконним) бути не може. Право володіння як складова права власності на нерухоме майно завжди належить власникові майна (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс210, п.п. 63-65)).

З огляду на ту обставину, що Львівською міською радою, як законним власником спірного об`єкту нерухомого майна, будь-якого рішення про його відчуження на користь Фонду Державного майна України чи ОСОБА_5 не приймалося, останній заволодів ним без відповідної на те правової підстави.

Встановивши, що спірний об`єкт нерухомості вибув з володіння власника (Львівської міської ради) поза його волею, пред`явлення позову до добросовісного набувача (відповідача) про витребування цього майна на підставі ст. 388 ЦК України відповідає вимогам закону, а тому спірне майно підлягає витребуванню на користь позивача.

Варто також зазначити, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

На віндикаційні позови держави в особі органів державної влади поширюється загальна позовна давність (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17 (пункти 39, 60), від 07 листопада 2018 року у справах № 488/5027/14-ц (пункт 103) та № 372/1036/15-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункт 65)).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК України).

Якщо у передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати захист цих інтересів у спірних правовідносинах, то за загальним правилом позовну давність необхідно обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати такий захист (близький за змістом висновок сформульований, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 6-1852цс16, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справах № 369/6892/15-ц та № 469/1203/15-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 95)).

У постанові від 20 червня 2018 року у справі № 697/2751/14-ц, зважаючи на її обставини, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що для вирішення питання про дотримання строку звернення до суду за захистом прав, суд має встановити, коли прокурор довідався чи міг довідатися про порушення інтересів держави. Вказаний висновок Велика Палата Верховного Суду конкретизувала у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17 (пункт 48): позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався чи міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів.

Обставин пропуску позовної давності у даній справі заступником керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Львівської міської ради судом не встановлено.

Згідно ст. 13 ч.ч. 1, 3 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

В постановах Верховного Суду від 08 серпня 2019 р. у справі №450/1686/17 та від 15 липня 2019 року у справі №235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, є підстави для витребування від ОСОБА_5 два дерев`яних щитових будинки, а саме: спальний корпус літ. «З-1», загальною площею 62,5 кв.м, спальний корпус літ. «И-1» загальною площею 62, 8 кв.м, які розташовані по АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1805918146245, дата реєстрації 09 вересня 2019 року та номер запису про право власності 33190860, рішення про державну реєстрацію права №48644997 від 12 вересня 2019 року).

Згідно ст. 141 ЦПК України потрібно стягнути з ОСОБА_5 на користь Львівської обласної прокуратури кошти судового збору в розмірі 5130, 03 гривень.

Керуючись ст.ст.4-5,12-13,81,89,95,141, 258-259,264-265,268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Львівської міської ради до ОСОБА_5 , з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на стороні позивача: Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Дитячого позаміського закладу оздоровлення та відпочинку «Ватра», з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача Фонд державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, Стрийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації про витребування майна - задовольнити.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , два дерев`яних щитових будинки, а саме: спальний корпус літ. «З-1», загальною площею 62,5 кв.м, спальний корпус літ. «И-1» загальною площею 62, 8 кв.м, які розташовані по АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1805918146245, дата реєстрації 09 вересня 2019 року та номер запису про право власності 33190860, рішення про державну реєстрацію права №48644997 від 12 вересня 2019 року).

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Львівської обласної прокуратури 5130 (п`ять тисяч сто тридцять) грн. 03 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивач: Заступник керівника Львівської обласної прокуратури, місце знаходження: пр. Шевченка, 17/19, м. Львів, ЄРДПОУ 02910031.

Позивач: Львівська міська рада, місце знаходження: пл. Ринок, 1, м. Львів, ЄДРПОУ 04055896.

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа: Управління освітиДепартаменту гуманітарноїполітики Львівськоїміської ради,місце знаходження: пл. Ринок, 9, м. Львів, ЄДРПОУ 02144743.

Третя особа: Дитячийпозаміський закладоздоровлення тавідпочинку «Ватра»,місце знаходження: вул. Шевченка, 155, с. Гребенів, Стрийського району Львівської області, ЄДРПОУ 33438473.

Третя особа: Фонд державного майна України, місце знаходження: вул. Генерала Алмазова, 18/9, м. Київ, ЄДРПОУ 00032945.

Третя особа: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, місце знаходження: вул. Коперника, 4, м. Львів, ЄДРПОУ 42899921.

Третя особа: Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації, місце знаходження: вул. Котляревського, 27, м. Стрий, Львівської області, ЄДРПОУ 03348614.

Повний текст рішення виготовлено 30 травня 2024 року.

Суддя Ю.Є. Ясінський