Ухвала

від 17.06.2024 по справі 581/663/23

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №581/663/23 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-кп/816/571/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Липоводолинського районного суду Сумської області від 30 серпня 2023 року про скасування звільнення від відбування покарання та направлення звільненого для відбування покарання,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Липоводолинського районного суду Сумської області від 30 серпня 2023 року, подання Роменського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Сумській області задоволено.

Скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_8 , засудженого 07 червня 2021 року Роменським міськрайонним судом Сумської області за ч. 1 ст. 185, ч. 4 ст. 296 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, звільненого від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України з іспитовим строком 3 (три) роки.

Направлено ОСОБА_8 для відбування призначеного вироком Роменського міськрайонного суду Сумської області за ч. 1 ст. 185, ч. 4 ст. 296 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, засуджений ОСОБА_8 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Липоводолинського районного суду Сумської області від 30.08.2023 та постанови нову, якою відмовити у задоволенні подання Роменського районного сектору № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Сумській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням, призначеного вироком Роменського міськрайонного суду Сумської області від 07.06.2021 та направлення для відбування покарання засудженого ОСОБА_8 .

Апеляційні вимоги засуджений ОСОБА_8 мотивує тим, що 24 березня 2023 року не з`явився до органу пробації з поважних причин, оскільки терміново 23 березня 2023 року разом із представником реабілітаційного центру, який супроводжував його, виїхав до Закарпатської області. Окрім цього, того ж дня намагався додзвонитися до працівника Роменського районного сектору № 1 ОСОБА_9 , проте не вийшло. Телефон на увесь період лікування віддав працівнику реабілітаційного центру, тому не мав зв`язку ні з ким, навіть з батьками. Також до матеріалів справи долучено письмові пояснення матері, котра підтвердила, що засуджений ОСОБА_8 виїхав 23.03.2023 на лікування до реабілітаційного центру «Життя».

Також засуджений пояснив, що 14 липня 2023 року не з`явився до органу пробації, оскільки терміново був вимушений виїхати до м. Ромни для відвідування лікаря-стоматолога, про що було повідомлено орган пробації в другій половині дня. Так, як це було в п`ятницю, апелянт з`явився до центру пробації для надання пояснень в понеділок, 17 липня 2023 року.

Враховуючи викладене, засуджений вважає помилковим розцінювати його поведінку, як умисне та грубе порушення умов іспитового строку, а також як невиконання обов`язків, покладених вироком суду, оскільки допустивши дві неявки до органу з питань пробації на реєстрацію, апелянт самостійно та добровільно з`являвся до вказаного органу в найближчі дні.

Окрім цього апелянт просить звернути увагу на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки постановам про притягнення його до адміністративної відповідальності, як доказу його не бажання стати на шлях виправлення. Так, судом не перевірено достовірність проставленого підпису особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки засуджений взагалі не пам`ятає, що вчиняв вказані адміністративні правопорушення.

Навіть зважаючи на характер вчинених нібито засудженим адміністративних правопорушень, не можуть свідчити про небажання останнього ставати на шлях виправлення, так як правопорушення є незначними. Крім того зазначені в поданні дати нібито вчинення засудженим адміністративних правопорушень, не підтверджені всіма постановами.

Таким чином поведінка засудженого не може беззаперечно свідчити про не бажання останнього ставати на шлях виправлення, зважаючи також на те, що після останнього попередження від 18 липня 2023 року, ОСОБА_8 постійно з`являється для реєстрації в орган пробації, до адміністративної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно та відпрацював всі години громадських робіт за вчинення адміністративного правопорушення.

Розгляд апеляційної скарги було проведено без участі засудженого ОСОБА_8 , який належним чином повідомлений про дату і час розгляду його апеляційної скарги, про що свідчить наявне поштове повідомлення, до апеляційного суду не з`явився, клопотань про відкладення не заявляв і його участь не є обов`язковою, бо питання про погіршення становища не ставиться.

Тому заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, захисника засудженого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 , яка підтримала вимоги поданої апеляційної скарги, прокурора, який вважав ухвалу суду законною та обґрунтованою, просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Згідно ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

Перед зверненням до суду з питанням про направлення засудженого для відбуття призначеного покарання, орган з питань пробації має здійснити певні процедурні дії. Вказане слідує з вимог ст. 166 КВК України

Так, згідно з відповідно до ч. 2 ст. 166 КВК України, подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.

Згідно із ч. 4 ст. 166 КВК України, письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов`язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об`єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.

Отже, у разі, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки, орган з питань пробації має спочатку попередити його про те, що йому може бути скасоване звільнення від відбування покарання і його може бути направлено для відбування покарання, і тільки, якщо в подальшому засуджений продовжуватиме свої дії, орган з питань пробації звертається з відповідним поданням до суду.

Судом першої інстанції встановлено, що засуджений ОСОБА_8 був обізнаний про покладені на нього судом обов`язки та про дні явки на реєстрацію, незважаючи на попередження, про можливість скасування звільнення від відбування покарання, допустив 9 (дев`ять) неявок на реєстрацію, без поважних на те причин.

Крім того, засуджений ОСОБА_8 притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення низку адміністративних правопорушень (25.10.2022, 10.11.2022, 24.05.2023, 27.06.2023, 01.07.2023, 06.07.2023).

12 травня 2023 року ОСОБА_8 було винесене застереження у вигляді письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направленням для відбування призначеного покарання.

Проте, 14.07.2023 засуджений без поважних причин не з`явився на реєстрацію, у зв`язку з чим 18.07.2023 ОСОБА_8 , Роменським районним сектором № 1 винесене останньому друге письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення його для відбування призначеного покарання.

Оцінюючи вищевказане у сукупності, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування звільнення ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням за вироком Роменського міськрайонного суду Сумської області від 07.06.2021 та направлення його для відбування покарання, і доводи апеляційної скарги засудженого цього не спростовують.

Так, твердження засудженого ОСОБА_8 про те, що під час перебування на лікуванні та проживанні в реабілітаційному центрі «Життя» Закарпатської області він не мав можливості зателефонувати представнику уповноваженого органу з питань пробації, оскільки був відсутній телефон, а 23.03.2023 інспектор не відповіла на його дзвінок, апеляційний суд вважає не обґрунтованим, зважаючи на наступне.

Відповідно до вироку Роменського міськрайонного суду Сумської області від 07.06.2021, ОСОБА_8 було призначено покарання у виді 04 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 03 роки та відповідно до ст. 76 КК України на засудженого покладено низку обов`язків, зокрема повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Проте, як вбачається із долучених до матеріалів справи доказів, засуджений ОСОБА_8 завчасно не повідомивши уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, виїхав на лікування та проживання до реабілітаційного центру «Життя» Закарпатської області, тобто останній не вчинив жодних дій спрямованих на дотримання покладених на нього обов`язків.

Твердження засудженого, що він у день від`їзду телефонував інспектору, жодними доказом не підтверджено та розцінюється апеляційним судом як намагання виправдати свої дії, щодо не дотримання останнім покладених нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Однак незважаючи на письмове попередження та проведену соціально виховну роботу, засуджений ОСОБА_8 14.07.2023 року знов не з`явилась для реєстрації до органу пробації без поважної причини.

Твердження апелянта про те, що він у цей день їздив до лікаря стоматолога, апеляційний суд не бере до уваги, оскільки дана обставина не звільняла ОСОБА_8 від явки на реєстрацію, до закінчення робочого дня уповноваженого органу з питань пробації, а не наступний робочий день про що зазначає засуджений у поданій апеляційній скарзі.

З врахуванням ч.2 ст.78 КК України, неспроможними є доводи засудженого ОСОБА_8 , що викладені в поданні обставини не є достатніми підставами для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням засудженого, а в матеріалах особової справи відсутні достатні дані, які б безумовно свідчили про небажання засудженого стати на шлях виправлення, позаяк для направлення засудженого для відбування призначеного покарання під час іспитового строку достатньо невиконання ним хоча б однієї із двох умов: 1) невиконання покладених на нього обов`язків, визначених у ст.76, або 2) систематичного вчинення правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.

У цьому випадку суд зобов`язаний направити засудженого для відбування покарання, призначеного за вироком. Під час розгляду клопотання органу пробації про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням достовірно встановлено, що засуджений ОСОБА_8 систематично не виконував покладені на нього судом обов`язки, передбачені ст.76 КК України.

Окрім цього, апеляційний суд зазначає наступне, що згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про пробацію» метою пробації є забезпечення безпеки суспільства шляхом виправлення засуджених, запобігання вчиненню ними повторних кримінальних правопорушень та забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинувачених, з метою прийняття судом рішення про міру їхньої відповідальності.

Так, відповідно до ст. 166 КВК України систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення, є вчинення звільненим з випробуванням протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.

У межах подання органу пробації, що розглядається, колегія суддів вбачає систематичність вчинення засудженим правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення.

При цьому, для установлення факту систематичності вчинення адміністративних правопорушень немає значення, які саме правопорушення були вчинені засудженим та які стягнення накладено за їх вчинення.

Стосовно тверджень засудженого, що він не вчиняв адміністративні правопорушення та не проставляв підписи в протоколах виходять поза межами розгляду подання Роменського районного сектору № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Сумській області, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства ОСОБА_8 не був позбавлений права оскаржити ухвалені відносно нього постанови про вчинення адміністративних правопорушень.

Доводи засудженого стосовно долучення до матеріалів подання не всіх постанов про притягнення його до адміністративної відповідальності колегія суддів оцінює критично. Оскільки зібрані в матеріалах особової справи постанови про притягнення засудженого ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності, підтверджують системність вчинення останнім правопорушень та не бажання ОСОБА_8 ставати на шлях виправлення.

Твердження засудженого про те, що на момент подання апеляційної скарги, він виконує покладені на нього обов`язки та своєчасно з`являється до органу пробації, спростовуються долученими провідним інспектором Роменського районного сектору № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Сумській області доказами.

З яких вбачається, що в період з 08.09.2023 (після ухвалення судом оскаржуваного судового рішення) і до 15.03.2024, засуджений ОСОБА_8 10 разів не з`являвся на реєстрацію до провідного інспектора органу пробації. Окрім цього прокурором Роменської окружної прокуратури було направлено до суду першої інстанції обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023200470000835 від 17.10.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України відносно ОСОБА_8 .

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано скасував звільнення від відбування покарання з випробуванням і направив ОСОБА_8 для відбування призначеного покарання.

Відповідно, відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги засудженого, оскільки вони не спростовують висновків суду щодо невиконання останнім протягом іспитового строку обов`язків, покладених на нього судом, зокрема не з`являвся без поважних причин та систематично вчиняв адміністративні правопорушення, за які на нього були накладені адміністративні стягнення, а тому оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу Липоводолинського районного суду Сумської області від 30 серпня 2023 року, якою подання Роменського районного сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Сумській області про скасування звільнення від відбування покарання та направлення звільненого для відбування покарання засудженого ОСОБА_8 , залишити без змін, а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 , без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4