Справа №335/8801/23
Пр. № 2/333/1220/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2024 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: судді Наумової І.Й., за участю секретаря судового засідання: Кунець В.В., представника позивача: ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Запорізької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги: Приватний нотаріус Запорізького міського територіального управління Якіб`юк Юлія Арсенівна, ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини
ВСТАНОВИВ:
15.09.2023 р. позивачка звернулася до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з даним позовом. Свої вимоги позивач мотивує наступним.
04 листопада 2021 року відкрилась спадщина після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 .
1вересня 2023 року до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Якіб`юк Ю. А., подана заява ОСОБА_2 про прийняття спадщини за законом, після померлої «04» листопада 2021 року ОСОБА_4 , яка зареєстрована в Книзі обліку і реєстрації спадкових справ за № 117 та заведено спадкову справу № 51 за 2023 рік.
13 вересня 2023 року до зазначеного нотаріуса звернулась адвокат Погосян Маргарита Арсенівна з питань видачі Свідоцтв про право на спадщину за законом після померлої « ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_4 на вищезазначене майно.
У зв`язку з тим, що ОСОБА_2 не було подано заяву про прийняття спадщини у встановлені законодавством строки після померлої «04» листопада 2021 року ОСОБА_4 , відповідно строк на прийняття спадщини вона пропустила, тому постановою від 13 вересня 2023 року № 996/02-31 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії та надано роз`яснення про те, що Позивачка може звернутись до суду з позовною заявою для отримання рішення про визначення додаткового строку для вступу у спадщину.
Позивачка пропустила строк для подання заяви до нотаріальної контори з поважних причин, оскільки вона разом із дітьми вимушена була покинути Україну, у зв`язку з тим, що на території країни велись бойові дії та країна була під постійним обстрілом. Позивачка боялась за життя своїх дітей, тому вона вирішила забрати дітей та виїхати за межі України. Позивачки не було в Украї ні півторароки (1,5),після тогояк вонаприїхала доУкраїни всерпні місяці2023р.на 4дні,вона одразупоїхала донотаріуса податизаяву провступ успадщину,алеотримала відмову, оскільки пропустила строк для звернення із заявою до нотаріальної контори.
На підставівищевикладеного,позивачка проситьсуд: визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , - три місяці з дня набрання рішення суду законної сили.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24.10.2023 р. було відкрито провадження у справі та призначений її розгляд у порядку загального позовного провадження, також встановлений сторонам строк для надання заяв по суті.
В судовому засіданні представниця позивачки підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з підстав, зазначених в позові. Додатково зазначила, що позивачка юридично необізнана особа, що також стало причиною несвоєчасного подання заяви про прийняття спадщини.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлений. Відповідач, скориставшись своїм процесуальним правом, подав відзив на позовну заяву, в якому просив розглянути позовні вимоги на розсуд суду.
Третя особа приватний нотаріус Якіб`юк Ю.А. в судове засідання не з`явилася, надала заяву з проханням розглянути справу за її відсутності.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлявся.
Суд, вислухав пояснення представниці позивачки, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.
За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивачка єдонькою ОСОБА_4 ,що підтверджуєтьсякопією свідоцтвапро народженнясерії НОМЕР_1 , копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 , відповідно до якого, вона внаслідок реєстрації шлюбу змінила прізвище ОСОБА_5 на ОСОБА_6 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 .
Після смерті ОСОБА_4 залишилась спадщина у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та земельні ділянки за адресою; Запорізька область, Василівський район, Малобілозерська сільська рада; кадастровий номер 2320983300:02:025:0003, дата державної реєстрації земельної ділянки: 30.03.2007; площа - 12, 52 га; Запорізька область, Василівський район, Малобілозерська сільська рада; площа - 18,78 гектарів, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю ІІ-ЗП № 01422, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
01.09.2023 р. позивачка звернулась до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Якіб`юк Ю.А. із заявою про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті її матері ОСОБА_4 , на підставі якої заведена спадкова справа. В даній заяві позивачка зазначила, що окрім неї є ще інший спадкоємець за законом син померлої ОСОБА_3 . Останній із заявою про прийняття спадщини після смерті матері не звертався.
Відповідно до відповідей Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 06.09.2023 р., на день смерті ОСОБА_4 , за її місцем проживання, окрім неї інші зареєстровані особи відсутні.
З витягу зі Спадкового реєстру, який наявний в спадковій справі, копія якої надана на підставі ухвали суду, вбачається, що ОСОБА_4 за життя заповіту не залишила.
Постановою приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Якіб`юк Ю.А. від 13.09.2023 р. ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_4 в зв`язку з пропуском нею строку прийняття спадщини.
З інформації, наданої Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України на виконання ухвал суду по цій справі, ОСОБА_2 протягом 2021 р. декілька разів виїздила за межі України. З 23.09.2021 р. по 19.01.2022 р. вона перебувала в Україні. З 19.01.2022 р. по 27.01.2022 р., з 03.03.2022 р. по серпень 2023 р. вона перебувала за межами України.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не відмовився від неї.
Згідно зі статтею 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Отже, закон розрізняє факти, які свідчать про прийняття спадщини особою, яка на час відкриття спадщини постійно проживала зі спадкодавцем, та особою, яка на час відкриття спадщини не проживала (постійно не проживала) зі спадкодавцем.
Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може лише спадкоємець, який на час відкриття спадщини постійно не проживав зі спадкодавцем.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20 січня 2021 року у справі № 752/11156/18-ц (провадження № 61-14082св20).
У постановахВерховного Судувід 25січня 2023року усправі №676/47/21,провадження №61-8014св22, від 30жовтня 2023р. № 196/143/21, зазначено, що за змістом пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», у редакції, чинній на час відкриття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 , установлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Тлумачення вказаних норм, з урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, свідчить, що:
- правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються ЦК України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України;
- строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (статті 1270, 1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (частина друга статті 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України);
- законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини;
- пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними.
Отже, лише якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Водночас необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, проживання у спадковому майні після відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Крім того, оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Подібних висновків, дійшов Верховний Суд України у постановах від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 та Верховний Суд у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку, з урахуванням конкретних фактичних обставин справи, можуть визнаватись, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.
Подібні висновки викладені в постанові Верховного суду від 16 листопада 2023 року по справі № 523/4713/19
У постанові Верховного Суду від 13 квітня 2023 року у справі № 607/13549/21 зазначено, що перебування спадкоємців за межами країни не є поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, які унеможливили чи в інший спосіб перешкодили вчасно здійснити таку дію.
У постанові від 28 лютого 2018 року у справі № 153/3/16-ц (провадження № 61-6815св18) Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції про те, що зазначені позивачем причини пропуску строку для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька не можуть бути визнані поважними, оскільки вони не пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього на вчинення цих дій. Позивач не зазначив, що перешкоджало йому подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини засобами поштового зв`язку.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка та її матір, на момент її смерті мешкали за різними адресами.
З урахуванням положень ст. 1261, ч. 1 ст. 1270 ЦК України, строк для прийняття спадщини позивачкою, як спадкоємцем за законом першої черги, закінчився 05.05.2022 р.
З матеріалів справи вбачається, що після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_5 , по 19.01.2022 р., а також з 28.01.2022 р. по 03.03.2022 р. позивачка була в Україні, доказів про існування поважних обставин, які б перешкоджали їй звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, в дані періоди позивачкою не наведено.
В період строку прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , з 03.03.2022 р. по 05.04.2022 р. позивачка перебувала за межами України, при цьому нею не наведено поважних обґрунтованих причин внаслідок яких вона не могла направити телеграму або заяву про прийняття спадщини поштою до будь-якого нотаріуса на території України, у відповідності до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.
З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що позивачка не довела, що встановлений законом строк на звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини пропущений неюз поважних причин, які у розумінністатті 1272 ЦК України, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які б перешкоджали позивачціу встановлений законом шестимісячний строк звернутися до нотаріальної контори, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню, в зв`язку з необґрунтованістю.
Керуючись ст. ст. 12,13, 141, 206, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Взадоволенні позовнихвимог ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,ІПН: НОМЕР_4 ,до Запорізькоїміської ради(кодв ЄДРПОУ:04053915), треті особи, які не заявляють самостійні вимоги: Приватний нотаріус Запорізького міського територіального управління Якіб`юк Юлія Арсенівна, ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений 14.06.2024 р.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя: І.Й.Наумова
Суд | Комунарський районний суд м.Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 04.06.2024 |
Оприлюднено | 19.06.2024 |
Номер документу | 119790123 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом. |
Цивільне
Комунарський районний суд м.Запоріжжя
Наумова І. Й.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні