Постанова

від 17.06.2024 по справі 127/12084/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/12084/24

Провадження № 33/801/493/2024

Категорія: 208

Головуючий у суді 1-ї інстанції Венгрин О. О.

Доповідач: Панасюк О. С.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі судді Панасюка О. С., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Захарченка О. В. на постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 07 травня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Постановою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 07 травня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн 00 к. на користь держави.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 403/02-32-23-00 від 27 березня 2024 року за результатами документальної позапланової виїзної перевірки з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентом Agroprosperis 1 Limited із джерелом походження з України Колорит Агро (ЄДРПОУ 34700975, м. Вінниця, вул. Келецька, 53), акт від 27 березня 2024 року за № 12524/02-32-23-00-09/34700975, виявлено порушення генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Колорит Агро» (далі ТОВ «Колорит Агро») ОСОБА_1 порядку ведення податкового обліку у результаті чого занижено податок з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року на суму 25893785 грн 00 к., у тому числі за періоди: за 2017 рік на загальну суму 15022233 грн 00 к., за 2018 рік на загальну суму 5218325 грн 00 к., за 2019 рік на загальну суму 5653227 грн 00 к., чим порушено пункти 103.2, 103.3 статті 103, підпункт 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 201 Податкового кодексу України (далі ПК України).

Захисник ОСОБА_1 адвокат Захарченко О. В. подав апеляційну скаргу на цю постанову, у якій, посилаючись на неправильне застосування суддею суду першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, недоведеність обставин, які суддя вважав встановленими, просив скасувати постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 07 травня 2024 року, а провадження у справі закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення та на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушеннястроків,передбачених статтею 38 КУпАП.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ТОВ «Колорит Агро» не погодилось з висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки, а тому підприємство звернулось з відповідним запереченням на акт перевірки до ДПС України, а у випадку його незадоволення подаватиме позов до Вінницького окружного адміністративного суду, а отже, порушення, щодо якого складено протокол, є неузгодженим, а притягнення до відповідальності за неіснуюче правопорушення є незаконним. Наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП. Вказував, що оскільки порушення щодо ведення податкового обліку, перераховані в акті документальної позапланової виїзної перевірки, відбулись в 2017-2019, то на момент розгляду справи закінчились строки накладення стягнення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини сьомої статті 294КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно з статтею 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці вимогизакону судомпершої інстанціїналежним чиномвиконані небули.

Згідно зі статтею 251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення. Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за частиною першою статті 163-1 КУпАП настає в разі відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, в тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 403/02-32-23-00 від 27 березня 2024 року ОСОБА_1 будучи генеральним директором ТОВ «Колорит Агро» порушив порядок введення податкового обліку, в результаті чого занижено податок з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року на суму 25893785 грн 00 к., у тому числі за періоди: за 2017 рік на загальну суму 15022233 грн 00 к., за 2018 рік на загальну суму 5218325 грн 00 к., за 2019 рік на загальну суму 5653227 грн 00 к.

Правопорушення виявленоактом документальноїпозапланової виїзноїперевірки щододотримання податковогозаконодавства,з питаньоподаткування доходів,отриманих нерезидентоміз джереломїх походженняз України№12524/02-32-23-00-09/34700975 від 27 березня 2024 року.

Будь-які інші докази, крім зазначеного акту та протоколу про адміністративне правопорушення, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 08 вересня 2020 року у справі № П/811/2893/14, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків. Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Відповідно до пункту 54.3 статті 54 ПК України у випадку якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку.

Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (пункт 54.5 статті 54 ПК України). Пунктом 58.1 статті 58 ПК України визначено, що у випадку, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. При цьому статтями 55-56 ПК України передбачене право адміністративного та судового оскарження такого податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання.

Під час процедури адміністративного оскарження обов`язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. Обов`язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом (пункт 56.4 статті 56 ПК України).

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (пункт 56.18 статті 56 ПК України).

Із аналізу вказаних норм слідує, що якщо за результатами податкової перевірки складено акт, який містить висновки про встановлення факту завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V ПК України контролюючим органом приймається повідомлення-рішення, у якому ним визначається сума грошового зобов`язання, яке платник податків має право оскаржити.

У справі,що переглядається,відсутні відомостіпро винесенняконтролюючим органомповідомлення-рішенняна підставіакту документальноїпозапланової виїзноїперевірки щододотримання податковогозаконодавства,з питаньоподаткування доходів,отриманих нерезидентоміз джереломїх походженняз України№12524/02-32-23-00-09/34700975 від 27 березня 2024 року.

Проте закономірно допускати, що за результатами оскарження таке податкове повідомлення-рішення, в разі його винесення, може бути скасоване.

Відтак не прийняття податкового повідомлення-рішення із визначеною контролюючим органом суми бюджетного відшкодування, позбавляє платника податків права на оскарження такого рішення контролюючого органу, а за відсутності відомостей про узгоджену суму відшкодування немає підстав для притягнення платника податків за порушення порядку податкового обліку.

Таким чином складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП, на підставі самого тільки акту документальної позапланової виїзної перевірки є передчасним.

Статтею 62 Конституції України визначено, що ніхто не може бути підданий покаранню інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Згідно з частиною першою статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки матеріали справи не містять допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП,то постанову суду першої інстанції необхідно скасувати, провадження усправі закритина підставіпункту 1 частини першої статті 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП.

Керуючись статтями 247, 294 КУпАП апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Захарченка О. В. задовольнити.

Постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 07 травня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скасувати, провадження у справі закрити.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: О. С. Панасюк