Рішення

від 10.05.2024 по справі 636/5303/21

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/5303/21 Провадження № 2/636/75/24

Дата

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Карімова І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ріпи І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Панем» про відшкодування матеріальних збитків, завданих дорожньо-транспортною пригодою,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Панем» про відшкодування матеріальних збитків, завданих дорожньо-транспортною пригодою. Позовні вимоги мотивовані тим, що 13.02.2021 року близько 05:30 в районі 552км + 960 м автодороги Київ-Харків-Довжанський в Чугуївському районі Харківської області відбулось зіткнення автомобіля «ГАЗ KG-3302-0033НГ», р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 з автомобілем «Renault Premium», р.н. НОМЕР_2 , з напівпричепом «Schwarzmuller SPA-3E», р.н. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 . Після зіткнення вказаних транспортних засобів по інерції відбулось зіткнення передньою частиною належного позивачу автомобіля « DAF CF 65.220», р.н. НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_4 із задньою частиною напівпричепа «Schwarzmuller SPA-3E», р.н. НОМЕР_3 . Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_5 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди, а водій ОСОБА_3 помер в приміщенні Чугуївської ЦРЛ. Згідно постанови про закриття кримінального провадження від 29.05.2021 року особою, винною у вчиненні ДТП на підставі проведених судової авто технічної та судової транспортно-трасологічної експертиз є водій автомобіля «ГАЗ KG-3302-0033НГ»,р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 .Позивач заначав, що вказаний автомобіль належить Фермерському господарству «Кегічівське». Проте згідно наказу № 96 від 01.09.2020 року водій ОСОБА_2 працював у ТОВ «Панем» на посаді водія і за ним був закріплений автомобіль «ГАЗ KG-3302-0033НГ», р.н. НОМЕР_1 відповідно до наказу № 95 від 01.09.2020 року. На час ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 , пов`язана з керуванням вказаного автомобіля, була застрахована у ТзДВ «МСК» згідно полісу №201886316. Ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілого, становить 130000 грн. За фактом ДТП і пошкодження автомобіля позивач 25.02. 2021 р. звернувся до ТзДВ «МСК» із повідомленням про подію та з заявою про виплату страхового відшкодування, яке до наступного часу йому не виплачено. Позивач посилався на те, що згідно звіту № 28931 від 30.09.2021р. ТОВ «Експертна компанія «Фаворит-Ассистанс» (до якої він звернувся за фіксацією пошкоджень та визначення вартості матеріального збитку внаслідок ДТП) вартість матеріального збитку складає 136547,52 грн., а вартість відновлювального ремонту КТЗ 308171,01 грн. Тому позивач, враховуючи розмір страхової суми полісу №201886316 - 130000 грн., просить стягнути з відповідача ТОВ «Панем» різницю між фактичною вартістю ремонту і страховим відшкодуванням в сумі 178171,01 грн. та витрати на оплату звіту від 30.09.2021 р в сумі 3500 грн., а всього 181671,01 грн.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 14 грудня 2021 року відкрито провадження у справі, розгляд якої визначено проводити в порядку загального позовного провадження.

Згідно розпорядження Голови Верховного Суду № 2/0/9-22 від 08.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» територіальну підсудність Чугуївського міського суду Харківської області було змінено на територіальну підсудність Глобинського районного суду Полтавської області.

Згідно розпорядження Голови Верховного Суду № 65 від 17.11. 2022 року «Про відновлення територіальної підсудності судових справ окремих судів м. Харкова та Харківської області» територіальну підсудність Чугуївського міського суду Харківської області відновлено з 23.11.2022 року.

У березні 2023 року представником відповідача ОСОБА_6 через систему «Електронний суд» поданий відзив на позовну заяву, в якому міститься прохання про відмову у задоволенні позову з посиланням на те, що страховик ТОВ «Панем» перебуває в процесі припинення, але станом на 17.03.2023 р. не ліквідований, тому позивач зобов`язаний, в першу чергу, звернутись із позовом до страховика ТзДВ «МСК», а вже потім до відповідача. Крім того, вартість запчастин, зазначена у наданому позивачем звіті № 28931 від 30.09.2021 р. значно відрізняється ( у бік завищення) від альтернативного розрахунку вартості запчастин, наданого відповідачем.

У липні 2023 року представником відповідача ОСОБА_6 через систему «Електронний суд» подана заява про закриття провадження у справі відповідно до п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, посилаючись на те, що згідно витягу з ЄДР позивач є фізичною особою-підприємцем, який здійснює діяльність з перевезення вантажів. Під час ДТБ належним позивачу ТЗ керував найманий водій, що свідчить, що вантажівка використовувалася для здійснення підприємницької діяльності, тому цей спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 07 березня 2024 року закрито підготовче провадження у справі, розгляд якої призначено по суті.

Ухвалою Чугуївськогоміського судуХарківської областівід 30квітня 2024року відмовленоу задоволенні заяви представника відповідача ТОВ «Панем» Щеглова Д.С. про закриття провадження у справі відповідно до п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Подалі представником позивача адвокатом Данко В.В. надано до суду заяву про розгляд справи за відсутністю сторони позивача, просить прийняти рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Інші учасники справи до судового засідання не з`явилися, повідомлені про час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст.ст. 128-130 ЦПК України, заяв про відкладення розгляду справи не надали. Враховуючи наведене, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю сторін за доказами, що містяться в матеріалах справи, та відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані учасниками справи докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що згідно постанови про закриття кримінального провадження від 29.05.2021 року 13.02.2021 року близько 05:30 в районі 552км + 960 м автодороги Київ-Харків-Довжанський в Чугуївському районі Харківської області відбулось зіткнення автомобіля «ГАЗ KG-3302-0033НГ», р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 з автомобілем «Renault Premium», р.н. НОМЕР_2 , з напівпричепом «Schwarzmuller SPA-3E», р.н. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 . Після зіткнення вказаних транспортних засобів по інерції відбулось зіткнення передньою частиною належного позивачу автомобіля « DAF CF 65.220», р.н. НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_4 із задньою частиною напівпричепа «Schwarzmuller SPA-3E», р.н. НОМЕР_3 . Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_5 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди, а водій ОСОБА_3 помер в приміщенні Чугуївської ЦРЛ. Особою, винною у вчиненні зазначеної ДТП на підставі проведених судової автотехнічної та судової транспортно-трасологічної експертиз є водій автомобіля «ГАЗ KG-3302-0033НГ», р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 (а.с. 7-12).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «ГАЗ KG-3302-0033НГ», р.н. НОМЕР_1 , є Фермерське господарство «Кегічівське»(а.с.13).

Згідно наказу № 96 від 01.09.2020 року ОСОБА_2 працював у ТОВ «Панем» на посаді водія, і за ним був закріплений автомобіль «ГАЗ 3302», р.н. НОМЕР_1 відповідно до наказу № 95 від 01.09.2020 року(а.с.15-16). На час ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 , пов`язана з керуванням вказаного автомобіля, була застрахована у ТзДВ «МСК» згідно полісу №201886316 (а.с.17).

За фактом ДТП і пошкодження автомобіля позивач 25.02. 2021 р. звернувся до ТзДВ «МСК» із повідомленням про подію та з заявою про виплату страхового відшкодування, яке до наступного часу йому не виплачено(а.с.18-20).

Згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, та вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу « DAFCF65.220»,р.н. НОМЕР_4 від 30.09.2021р., складеного ТОВ «Експертна компанія «Фаворит-Ассистанс» (до якої звернувся позивач, сплативши за оцінку 3500 грн.) вартість матеріального збитку складає 136547,52 грн., а вартість відновлювального ремонту КТЗ 308 171,01 грн.(а.с.21-38).

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 , враховуючи розмір страхової суми полісу №201886316 - 130000 грн. (яка ТзДВ «МСК» йому не сплачена), просить стягнути з відповідача ТОВ «Панем» різницю між фактичною вартістю ремонту і страховим відшкодуванням в сумі 178171,01 грн. та витрати на оплату звіту від 30.09.2021 р в сумі 3500 грн., а всього 181671,01 грн.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ч.1 ст.22 ЦК України передбачено, що особа , якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.ч. 1, 2 та 5 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Виходячи з положень ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Відповідно до положень ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону).

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У разі якщо деліктні відносини поєднані з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Такий страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у порядку, передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виникло обов`язку з виплати страхового відшкодування (зокрема у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій у постановах від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18).

Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом в постанові від 26.01.2022 по справі № 204/5403/18 (провадження № 61-14777св21) та постанові від 26.01.2022 по справі № 465/674/19 (провадження № 61-12514св21).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі № 201/16373/16-ц (провадження № 14-27цс21) зазначено, що "...Велика Палата Верховного Суду послідовно наголошує, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик, та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми, а у випадку, зазначеному у пункті 80 цієї постанови - винною особою".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) зазначено, що "Велика Палата Верховного Суду в постановах від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження №14- 176цс18) (пункт 59), від 03 жовтня 2018 року у справі №760/15471/І5-ц (провадження № 14-316цс18) неодноразово звертала увагу на те, що у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик.

Отже, принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у ст. 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень ст. 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно, якщо такої різниці немає та шкода покрита в повному обсязі страховою виплатою, в такому випадку підстави для покладення відповідальності на страхувальника відсутні".

Аналогічні за змістом висновки викладено у постанові Верховного Суду від 06 липня 2022 року у справі № 641/10491/15-ц (провадження № 61-12709св21).

Пунктом 9.5 ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що розміри страхових сум переглядаються Уповноваженим органом відповідно до рівня інфляції та індексу споживчих цін.

Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 09 квітня 2019 року № 538 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів з питань обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що набрало чинності 21 вересня 2019 року, встановлено страхові суми за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів: за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у розмірі 130 000 гривень на одного потерпілого.

Згідно зі ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Наведене дає підстави для висновку, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ч.2 ст. 1192 ЦК України), тоді як розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика, відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - виходячи з витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу.

Зазначене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 02 вересня 2019 року у справі № 545/425/17, від 11 березня 2020 року у справі № 754/5129/15-ц та від 19 липня 2021 року у справі № 206/3219/15-ц (провадження № 61-І9062св20).

Подібні за змістом висновки, зокрема щодо застосування положень ч.2 ст. 1192 ЦК України, викладено у постановах Верховного Суду від 26 квітня 2022 року у справі № 265/5388/20 (провадження № 61-14462св21), від 18 травня 2022 року у справі № 761/11792/16-ц (провадження № 61-42292св18), від 20 червня 2022 року у справі № 156/1162/20 (провадження № 61-19св22) та від 17 серпня 2022 року у справі № 761/15232/18 (провадження № 61-19661св20).

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «ГАЗ KG-3302-0033НГ», р.н. НОМЕР_1 застрахована в ТзДВ «МСК».

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц, провадження№14-176цс18, покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Тобто, враховуючи вищезазначені висновки Верховного Суду, можна зробити висновок, що в разі наявності договору страхування завжди спочатку треба позиватися до страхової компанії, а не до безпосередньо заподіювача шкоди.

Таким чином, обов`язок з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування покладається на страховика, яким в цій справі виступає ТзДВ «МСК».

Однак ОСОБА_1 , не отримавши страхову виплату від ТзДВ «МСК», позов до останнього не заявив, не надав клопотання про залучення ТзДВ «МСК» до участі у справі як співвідповідача відповідно до приписів ст. 51 ЦПК України, а суд позбавлений процесуальної можливості для самостійного залучення співвідповідача.

За таких обставин суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заявлених вимог за передчасністю.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем, покладаються на останнього.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Панем» про відшкодування матеріальних збитків, завданих дорожньо-транспортною пригодою.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Харківського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений також в разі його пропуску з інших поважних причин.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Представнимк позивача: адвокат Данко Василь Васильович, адреса місця знаходження: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Панем», код ЄДРПОУ 41452665, адреса місцезнаходження: 36034, м. Полтава, вул.. Половки, буд. 94.

Представник відповідача: адвокат Щеглов Дмитро Сергійович адреса: 62418, Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, відділення Пісочин-2, а/с 50.

Повне рішення складено 10 травня 2024 року.

Суддя І.В. Карімов