Рішення

від 07.06.2024 по справі 935/184/24

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/184/24

Провадження № 2/935/441/24

РІШЕННЯ

Іменем України

07 червня 2024 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Василенка Р.О., зі секретарем Криворучко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка є законним представником та процесуальним правонаступником ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Коростишівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання батьківства,

ВСТАНОВИВ:

Позивач,яка єзаконним представникомта процесуальнимправонаступником ОСОБА_2 , звернулася до суду до ОСОБА_3 , третя особа Коростишівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у якій просить суд визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 02квітня 2024року залученов порядкупроцесуального правонаступництвав якостіпозивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,яка єматір`юнеповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від імені якої може бути поданий позов про визнаннябатьківства відносноїї дитини.

В обгрунтування позовних вимог вказано, що ОСОБА_1 тривалий час проживала разом з відповідачем без реєстрації шлюбу. В цей період часу у них народився спільний син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Однак відомості про батька були внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Зазначено, що ОСОБА_1 проживає, за адресою: АДРЕСА_1 . Їх спільний син є внутрішньо-переміщеною особою та на даний час проживає разом із відповідачем, за адресою: АДРЕСА_2 .

Через її перебування на тимчасово окупованій території, ОСОБА_1 не має можливості опікуватися їх спільним сином. Відповідач утримує сина та займається його вихованням, надає матеріальну допомогу. Вказує, що вірогідність того, що батьком її сина на 99,9 % є саме відповідач підтверджується висновком спеціаліста Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи відділу судово-медичної іменології №245 від 27.03.2008 року.

Тому просить визнати відповідача батьком їх сина та внести відповідні зміни до актового запису про його народження.

Позивач ОСОБА_1 , яка є законним представником та процесуальним правонаступником ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті суду. В матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без її участі. Позов підтримує та просить суд його задовольнити, тому суд розглянув справу без її участі.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить наявна у матеріалах розписка. Будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надходило, причина неявки суду не відома, тому суд розглянув справу без його участі.

В попередньому судовому засіданні позов визнав. Вказав, що визнає те, що він є батьком ОСОБА_2 .. Зазначив, що у 2008 році він з позивачкою проводив тест ДНК, який підтвердив його батьківство. Пояснив, що до суду раніше не звертався оскільки не було потреби. На даний час через те, що він є військовслужбовцем бажає визнати своє батьківство, щоб спільний син мав можливість реалізації своїх гарантованих прав.

Представник Коростишівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Білошицька Н.М. в судовезасіданнянез`явилася. В матеріалах справи наявна заявапро розгляд справибез їїучасті, щодо ухвалення рішення покладається на розсуд суду, а тому суд розглянув справу без участі останньої.

Згідно ч.2ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено, що матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 . Відомості про батька внесені на підставі ч. 1 ст. 135 СК України, яким вказано ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 15.12.2023 №00042749168.

Відповідно до довідки від 21.11.2023 №1809-7001929836, про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи слідує, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до довідки від 21.11.2023 №1809-7001929816, про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи слідує, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

З наданого на замовлення сторін висновку спеціаліста («заключение специалиста») №245 від 25 червня 2008 року Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи відділу судово-медичної імунології, який виконаний спеціалістом в області судової медицини ОСОБА_5 та спеціалістом в області молекулярної генетики ОСОБА_6 , слідує, що за результатом проведеної на підставі запиту адвоката Щербакова В.Я. від 26.03.2008 року експертизи крові, вірогідність батьківства ОСОБА_3 відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю якого є ОСОБА_1 становить 99,9 %.

За змістом положеньст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно дост.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Згідно ч.1,3статті 126 Сімейного кодексу України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.

За положеннямист.134 Сімейного кодексу України, на підставі заяви осіб, зазначених у ст.ст.126,127 СК України, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Стаття 128Сімейного кодексуУкраїни вказує,що за відсутності заяви, право на подання якої встановленостаттею 126цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Відповідно дост.135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Таким чином законодавцем визначено порядок визнання батьківства як до, так і після народження дитини в позасудовому порядку, в тому числі за спільною заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, яка подається до органу державної реєстрації актів цивільного стану, а разі наявності спору за рішенням суду.

Як зазначено в п.п. 4, 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3 справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. У таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК, приймаються до судового розгляду, якщо дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1ст. 135 СК). Спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі - органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.

Відповідно дост. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом статей12,13,81 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Згідно зістаттею 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів

Так позивачем долучено до матеріалів справи висновок спеціаліста («заключение специалиста») №245 від 25 червня 2008 року Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи відділу судово-медичної імунології наданого на замовлення адвоката Щербакова В.Я. від 26.03.2008 року, з якого вбачається, що вірогідність батьківства ОСОБА_3 відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю якого є ОСОБА_1 становить 99,9 %.

Статтею 106 ЦПК України, передбачено можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи.

Частиною 6ст. 106 ЦПК Українизазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Згідно з ч. 5ст. 106 ЦПК Україниу висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Разом з тим, у висновку спеціаліста №245 від 25 червня 2008 року Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи відділу судово-медичної імунології за результатами молекулярно-генетичного аналізу ДНК не зазначено, що такий підготовлено для подання до суду.

Окрім того відповідно до пунктів 4.15 розділу IV Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5, (далі Інструкція) в тому числі в редакції, яка діяла станом на дату складання долученого висновку спеціаліста №245 від 25 червня 2008 року слідує, що висновок експерта (експертів) оформлюється на бланку експертної установи і підписується експертом (експертами), який проводив дослідження. Підписи у заключній частині засвідчуються відбитком печатки експертної установи на кожній сторінці тексту заключних висновків.

Однак надана позивачем копія висновку спеціаліста №245 від 25 червня 2008 року містить відбиток печатки з якого неможливо встановити назву установи, яка проводила дослідження. Відповідач не виконав свого обов`язку щодо надання оригіналу такого висновку для його огляду судом у судовому засіданні призначеного на 07 червня 2024 року, про що судом наголошувалося у судовому засіданні від 15 травня 2024 року.

Окрім того всупереч положенням 4.12 Інструкції у вступній частині наданого висновку не зазначено, попередження (обізнаність) експертів про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 Кримінального кодексу України та за відмову від надання висновку за статтею 385 Кримінального кодексу України, що узгоджується з положеннями ч. 7 ст. 102, а також ч. 5 ст. 106 ЦПК України, що стосується проведення експертизи на замовлення учасників справи.

З огляду на вказане, вищезгаданий висновок спеціалістів не може бути визнаний судом належним та допустимим доказом.

Судом також не отримано відомостей, про те, чи видавався Донецьким обласним бюро судово-медичної експертизи висновок спеціаліста №245 від 25 червня 2008 року, який був виконаний лікарем-експертом ОСОБА_5 та професором ОСОБА_6 у приміщенні відділу судово-медичної експертизи Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи і Центральної науково-дослідницької лабораторії Донецького національного університету ім. М. Горького. Відповідь на надісланий судом запит від 03.06.2024 року направлена на офіційному електронну адресу Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи до суду не надходила.

При цьому сторонами, як на стадії підготовчого засідання, так в ході судового розгляду не подавалося клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи для її проведення іншою експертною установою, яка має відповідну ліцензію, видану Міністерством охорони здоров`я України, для проведення таких експертиз. Будь-яких інших доказів на підтвердження наявної спорідненості між відповідачем ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суду надано не було.

Визнання відповідачем позову в даному випадку не може бути єдиною підставою для задоволення позовних вимог.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Частиною першоюстатті 82 ЦПК Українипередбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову, які в даному випадку відсутні, оскільки не підтвердженні належними та допустимими доказами.

Крім того, у разі якщо відповідач визнає позов та не заперечує щодо визнання його батьком спільної із позивачем дитини, то сторони не позбавлені права звернутися до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану із спільною заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану про народження дитини.

Так, частиною 1,2 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»визначено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану також врегульовано Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджениминаказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 р. №96/5(далі - Правила №96/5).

Пунктами 1.1, 1.5, 1.7 Правил №96/5 передбачено, що внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, визначеному цими Правилами, шляхом їх формування та реєстрації за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян при пред`явленні паспорта громадянина України, паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства заявника. Сформована заява про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання роздруковується посадовою особою та за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній, підписується заявником.

Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених упункті 2.28 розділу II цих Правил.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.5, 2.9, 2.12 Правил №96/5 заява про внесення змін до актового запису цивільного стану за формою, наведеною вдодатку 1, подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбаченихстаттею 53 Сімейного кодексу України, також до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про шлюб (крім випадків, коли актовий запис про шлюб складено дипломатичним представництвом або консульською установою України). Громадяни України, які переселилися з тимчасово окупованої території України, подають заяву про внесення змін до актового запису цивільного стану до відділу державної реєстрації актів цивільного стану на їх вибір.

Якщо заява про визнання батьківства, яка є підставою для внесення змін до актового запису про народження після державної реєстрації народження, не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою за умови засвідчення справжності підпису нотаріально. Повноваження представника мають ґрунтуватися на нотаріально посвідченій довіреності.

У разі відсутності (втрати) актового запису цивільного стану, до якого необхідно внести зміни, розв`язання питання можливе тільки після поновлення втраченого актового запису відповідно до цих Правил.

На підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2.

У зв`язку з цим суд звертає увагу на те, що пунктом 2.13 Правил №96/5 визначені підстави для внесення змін в актові записи цивільного стану, якими, зокрема але не виключно є: висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану або дипломатичного представництва чи консульської установи України; заява про визнання батьківства.

Так згідно п. 2.16.16 Правил №96/5, за наявності заяви матері та батька дитини про визнання батьківства в актовий запис про народження, який складено відповідно достатті 135 Сімейного кодексу України, уносяться відомості про батька, змінюється по батькові дитини і, на бажання батьків, змінюється її прізвище.

З урахуванням того, що відповідач позов визнає, в даному випадку між сторонами відсутній спір щодо визнання батьківства відносно ОСОБА_2 .. В той же час доказів звернення до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану України із спільною заявою про визнання батьківства і наявного висновку про відмову у внесенні змін до актового запису про народження дитини та причини відмови у проведенні таких змін сторонами не надано.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 дійсно є біологічним батьком ОСОБА_2 , що не позбавляє сторони права вирішення вказано питання в позасудовому порядку. З урахуванням наведеного суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи положеннястатті 141 ЦПК Українита висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати понесені стороною позивача розподілу не підлягають.

Враховуючи викладене вище, на підставі ст. 125,126, 128, 135 Сімейного кодексу України, і керуючись ст. 4, 5, 13, 81, 82, 89, 141, 259, 263-265, 268,354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , яка є законним представником та процесуальним правонаступником ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Коростишівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання батьківства ОСОБА_3 відносно ОСОБА_2 , відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,місце проживання АДРЕСА_1 , якає законнимпредставником тапроцесуальним правонаступникомсина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Коростишівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ЄДРПОУ: 22061663, місцезнаходження: вул. Соборна Площа, 18, м. Коростишів, Житомирського району, Житомирської області.

Повне судове рішення складено 14.06.2024 року.

Суддя Роман ВАСИЛЕНКО