Рішення

від 18.06.2024 по справі 756/5949/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

18.06.2024 Справа № 756/5949/24

Унікальний номер судової справи 756/5949/24

Номер провадження 2/756/3207/24

РІШЕННЯ

Іменем України

18 червня 2024 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Луценка О.М.,

за участі секретаря судових засідань Галелюк Т.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Армада Київ», фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів шляхом розірвання договору та стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю « Армада Київ», фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів шляхом розірвання договору та стягнення коштів та просив суд постановити рішення, яким розірвати договір укладений між ОСОБА_1 та ТОВ « Армада Київ», ФОП ОСОБА_2 ; стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь позивача сплачені кошти за неякісну продукцію в розмірі 37 000,00гривень та моральну шкоду в розмірі 20 000,00гривень.

Свої вимоги обґрунтував тим, що між сторонами був укладений договір купівлі- продажу блоку дверного металевого протиударного серії « Престиж», з розтермінуванням платежів. Позивач виконав оплату в повному обсязі, що підтверджується випискою по кредитному договору 231009350630501 від 09.10.2023р. Загальна вартість металевого блоку склала 37 000,00грн. Проте після трьох місяців після монтажу позивач виявив недоліки товару, а саме: замок та ручка дверей не працює, промерзає та примерзає в середині замка, що призводить до неможливості зачинити вхідні двері, 3-дверного блоку та коробки всередину будинку при мінусовій температурі тече конденсат, що вказує на повну відсутність утеплення даних дверей;декоративне оздоблення дверей розбухло і двері нормально не зачиняються та не прилягають до одвірка; пороги поржавіли, та втратили товарний вигляд; верхній замок не має зовнішньої чи внутрішньої накладки, через це промерзає, примерзає і через нього холодне повітря просто дує в середину будинку у зв`язку з метою їх усунення позивач звернувся до директора ТОВ «АРМАДА КИЇВ» та до ФОП ОСОБА_2 з претензією розірвати договір та повернути кошти, листи з претензіями повернулись позивачу, з приміткою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно замовлення ПГ0910-1 від 09.10.2023р. замовник згідно даного договору сплачує виконавцю вартість робіт, вартість дверних блоків Престиж на суму 34500 грн.

У відповідно до п.7.2 паспорту - гарантійний термін на вироби складає 12 місяців з дня монтажу.

В період встановленого гарантійного строку позивач 14 лютого 2024 року звернувся до відповідача із заявою-претензією в якій зазначив, що після 3 тижнів експлуатації дані вхідні двері, виявилися неякісними, на дверних коробках з`явилися тріщини та відколи, щілини на стиках деталей, двері не зачиняються щільно. У зв`язку з чим, просив повернути кошти за надану неякісну продукцію.

Відповідь на дану претензію позивач від відповідачів не отримав у зв`язку з чим позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом в якому просить розірвати договір та стягнути з відповідача сплачені позивачем кошти, та моральну шкоду.

27.05.2024 від відповідача ФОП ОСОБА_2 до суду надійшов відзив відповідно до якого, відповідно до якого відповідач зазначає, що позивачприйняв монтаж товару на місці й повністю погодився із його комплектацією та зовнішнім виглядом. Проте наприкінці жовтня 2023 року позивач помітив на внутридомовому боці товару краплі води, які вважає конденсатом. Через нерозкриті у позові причинно- наслідкові зв`язки позивач однозначно пов`язав побачені ним краплі води саме із невідповідною якістю товару. Після першої ж скарги позивача на "конденсат" відповідач-2 направив експерта із відповідною замірвальною апаратурою за адресою монтажу товару для проведення передбаченої законом експертизи, однак провести експертизу експерту не вдалося, через відсутність доступу до вмонтованого товару. Конструкція товару відповідає встановленій договором сторін комплектації та обраний самим позивачем моделі. Таким чином без доказів наявності істотних недоліків товару позивач не має права на розірвання договору і відшкодування суми оплати за товар. На підставі викладеного відповідач просить суд відмовити в задоволені позовних вимог.

В судовому засіданні позивача позов підтримав з підстав зазначених в останньому та просив суд постановити рішення, яким позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав з підстав зазначених у відзиві , зокрема зазначив, що недоліки товару не встановлені, оскільки позивач не надав можливості проведення експертизи та сам будь- якого дослідження не провів, а бажає лише повернути кошти. Враховуючи, що умови договору з боку відповідача були виконані, порушень не було підстави для розірвання договору, а також повернення коштів до відповідача відсутні.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до Замовлення № ПГО910-1 від 09.10.2023 позивачем (замовник) замовлено у відповідача ТОВ «АРМАДА КИЇВ» (виконавець) блок дверного металевого протиударного серії « Престиж» вартістю 34500 грн.

Позивач виконав оплату в повному обсязі, що підтверджується випискою по кредитному договору 231009350630501 від 09.10.2023р. Загальна вартість металевого блоку склала 37 000,00грн.

Через деякий час після монтажу товару, позивачем виявлено недоліки товару, а саме: замок та ручка дверей не працює, промерзає та примерзає в середині замка, що призводить до неможливості зачинити вхідні двері, 3-дверного блоку та коробки всередину будинку при мінусовій температурі тече конденсат, що вказує на повну відсутність утеплення даних дверей;декоративне оздоблення дверей розбухло і двері нормально не зачиняються та не прилягають до одвірка; пороги поржавіли, та втратили товарний вигляд; верхній замок не має зовнішньої чи внутрішньої накладки, через це промерзає, примерзає і через нього холодне повітря просто дує в середину будинку

14.02.2024 ОСОБА_1 звернулась до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 з заявою, в якій просив на підставі ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» повернути йому кошти в повному обсязі в сумі 37000,00 грн., так як товар не відповідають якості.

Після першої ж скарги позивача на "конденсат" відповідач-2 направив експерта із відповідною замірвальною апаратурою за адресою монтажу товару для проведення передбаченої законом експертизи, однак провести експертизу експерту не вдалося, через відсутність доступу до вмонтованого товару.

Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Позовна заява обов`язково повинна містити предмет позову та підстави позову. Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яке опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Водночас правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Таким чином, при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на «норму права», що є значно конкретизованим, аніж закон.

У процесуальному законодавстві діє принцип «juranovitcuria» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: суд знає право; суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (damihifactum, dabotibijus).

Отже, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу juranovitcuria (постанова ВП ВС від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19; провадження № 12-95гс20).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість продукції та обслуговування, необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця).

Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 5, 14 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред`являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача.

Продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов`язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.

Вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника.

За положеннями ч. 1 ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням. Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем. Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим. Якщо значну частину обсягу послуги чи робіт вже було виконано, споживач має право розірвати договір лише стосовно частини послуги, або робіт, що залишилася.

Згідно зi ст. 611 ЦК України у paзi порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається тільки за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішення суду на вимогу з однієї сторінки у разі істотного порушення договору іншою стороною в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таке відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до пункту 12 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів», істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Уразі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), .... підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми."

Яке встановлено в судовому засіданні позивачем не проведено експертизу, окрім того експертизи з перевірки рівню вологості на місці, позивач не дав провести відповідачу в середині листопаду 2023 року.

Таким чином єдиним належним і достатнім доказом існування істотних недоліків товару, а відповідно і права на розірвання договору і повернення оплати за нього, - можуть виступати виключно результати відповідної експертизи.

Відповідно до Закону «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту у продукції», шкода - це завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров`я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об`єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект.

Продукція є такою, що має дефект, у разі, коли вона не відповідає рівню безпеки, на яку споживач або користувач має право розраховувати, виходячи з усіх обставин, зокрема пов`язаних з розробленням, виробництвом, обігом, транспортуванням, зберіганням, встановленням, технічним обслуговуванням, споживанням, використанням, знищенням (утилізацією, переробкою) цієї продукції, а також наданням застережень та іншої інформації про таку продукцію.

При цьому на потерпілого покладається обов`язок довести: наявність шкоди, наявність дефекту у продукції, наявність причинно-наслідкового зв`язку між дефектом в продукції та шкодою.

Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови Пленуму від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму від 25.05.2001 № 5, від 27.02.2009 № 1) надав роз`яснення, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, коли право на відшкодування моральної шкоди безпосередньо передбачене нормами Конституції України або випливає з її положень, або закріплене законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

За пунктом 5 частини першої ст. 4 Закону Про захист прав споживачів (у редакції до внесення змін Законом України від 19.05.2011 № 3390-VІ «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції») було розділено підстави відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Так, у разі заподіяння споживачу шкоди (збитків) дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, він мав право лише на відшкодування майнової шкоди (збитків). А в разі заподіяння шкоди небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією, споживач мав право на відшкодування як майнової, так і моральної (немайнової) шкоди у випадках, передбачених законодавством.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону «Про захист прав споживачів», споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

У статті 1 Закону «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» поняття шкоди визначено як завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров`я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об`єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект.

Підстави відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), передбачені § 3 гл. 82 Цивільного кодексу України.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що у спорах про захист прав споживачів чинне цивільне законодавство передбачає відшкодування моральної шкоди у тих випадках, якщо така завдана майну споживача або шкода завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Позивач не посилався на існування таких обставин і судом таких обставин не встановлено.

Позивачем не надано суду жодного доказу наявності в товарі недоліку, яка відбулась саме за вини відповідача.

Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, то слід зазначити наступне.

Згідно із вимогами ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

-у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров"я;

-у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім"ї чи близьких родичів;

-у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

-у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішення, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

В обґрунтування позовних вимог про стягнення моральної шкоди позивачка вказує про те, що суть заподіяної позивачу моральної шкоди полягає в душевних та психічних стражданнях, яких позивач зазнав у зв`язку із протиправними діями відповідача, погіршення стану здоров`я.

Але слід зазначити, що належних та допустимих доказів на підтвердження того, що діями відповідачів було завдано позивачу моральних страждань, суду надано не було.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що підстав для задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди немає.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов є необґрунтованим.

З огляду на вищенаведене, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів»; керуючись ст. 5, 12-13, 76, 81, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Армада Київ», фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів шляхом розірвання договору та стягнення коштів - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Луценко