Рішення

від 20.02.2024 по справі 758/15512/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/15512/23

Категорія 29

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2024 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Волошиній А.М.,

за участю: представника відповідача - адвоката Кравця В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в м.Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа магазинів Дніпро-М» про стягнення неустойки та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2023 року позивач звернулася до Подільського районного суду м. Києва з позовом у якому просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа магазинів Дніпро-М» неустойку в розмірі 16794, 00 грн та моральну шкоду в розмірі 2000,00 грн.

Позов мотивовано тим, що позивачем 25.12.2022 на веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа магазинів Дніпро-М» зарезервовано 2 бензинових генератора «Dnipro-M» моделі CG-30 загальною вартістю 55 800 грн. У той же день вона провела оплату вказаного товару, але з певних причин у неї не було можливості забрати товар. 04.01.2023 ОСОБА_1 звернулася до магазину Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа магазинів Дніпро-М» із заявою про розірвання договору, однак кошти їй були повернуті лише 14.02.2023. У подальшому позивач зверталася до відповідача з претензією щодо стягнення неустойки в розмірі 22 951,80 грн, однак відповідач задовольнив її частково і виплатив лише 6 717,60 грн. Водночас позивач вважає такі дії неправомірними і тому вимушена звернутися до суду.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 25.12.2023 відкрито провадження у справі з призначенням розгляду за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.

У січні 2024 р. відповідач подав відзив до суду, у якому позов не визнав. Вказує, що відповідач діяв в межах встановлених Законом обов`язків, а отже відсутні об`єктивні підстави для задоволення позову. Позов за своєю правовою природою не спрямований на відновлення порушеного права, а спрямований на незаконне збагачення за рахунок товариства, є явно необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

У січні 2024 р. позивачем подано відповідь на відзив, в яких зазначив, що не погоджується із доводами, вказаними у відзиві, вважає їх такими, що зроблені внаслідок маніпулювання чинним законодавством, та наводить свої аргументи на спростування позиції відповідача.

Відповідач також скористався правом на подання додаткових пояснень у яких вказує на те, що позивач з вимогою здійснити обмін товару на аналогічний не зверталася.

Позивач у судове засідання не з`явилася, її уповноважений представник подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача адвокат Кравець В. В. у судовому засіданні підтримав доводи викладені у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню за таких підстав.

25.12.2022 позивач оформила замовлення на генератор бензиновий Dnipro-M GX-30 у кількості 2 шт., (ціна за одиницю 27 990,00 грн.) за допомогою інтернет-магазину, розміщеного на веб-порталі за електронною адресою https://dnipro-m.ua та обрала спосіб доставки у вигляді самовивозу з умовами оплати картою онлайн за допомогою платіжного інструменту.

25.12.2022 позивач сплатила кошти за товар: генератор бензиновий Dnipro-M GX-30 у кількості 2 шт. (ціна за одиницю 27 990,00 грн.), що підтверджується платіжною інструкцією № M1225S160X від 25.12.2023.

04.01.2023 року позивач звернулась до фірмового магазину «Дніпро М» який знаходиться за адресою м. Київ, Петропавлівська площа, 9 щодо повернення коштів оплачених за товар.

13.02.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «Мережа магазинів Дніпро-М» повернуло позивачу кошти за оплачений товар, що підтверджується платіжною інструкцією №0213N64NN від 13.02.2023.

У подальшому позивач, через представника, звернулася із Претензією від 30.03.2023 № 30-03/23, яку відповідач отримав 06 квітня 2023 року з вимогою про виплату неустойки у розмірі 22 951,80 грн. за період з 04.01.2023 по 14.02.2023.

За результатами розгляду претензії, 21.04.2023 ОСОБА_1 направлено заперечення № 110, де Товариством з обмеженою відповідальністю «Мережа магазинів Дніпро-М» вказано, що обов`язок по сплаті неустойки в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожен день затримки повернення грошових коштів виник у період з 03.02.2023 по 14.02.2023, тобто за спливом 30-ти денного періоду. Вказані кошти в сумі 6 717,60 грн виплачено на підставі платіжної інструкції № DMEU0155550 від 24.04.2023 на рахунок вказаний у претензії.

21.07.2023 року ОСОБА_1 направила претензію № 21-07/23, яку відповідач отримав 26.07.2023.

24.08.2023 року на поштову адресу позивача направлено заперечення на претензію від 21.07.2023 з умотивованою відмовою про виплату неустойки в розмірі 16 794,00 грн за період з 04.01.2023 по 02.02.2023.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» договір, укладений продавцем (виконавцем) із споживачем за допомогою засобів дистанційного зв`язку, є договором, укладеним на відстані.

Права споживача в разі укладення договору на відстані регулюються статтею 13 Закону України «Про захист прав споживачів», яка є спеціальною для такого виду договорів.

Відповідно до частин першої-третьої статті 13 Закону України «Про захист прав споживачів» положення цієї статті не застосовуються до договорів, укладених на відстані, які стосуються: 1) правочинів з нерухомим майном, крім оренди такого майна; 2) правочинів з цінними паперами; 3) фінансових послуг; 4) продажу товарів торговельними автоматами; 5) телекомунікаційних послуг; 6) правочинів, здійснених на аукціоні, якщо участь у ньому можлива і без використання засобів дистанційного зв`язку. Перед укладенням договорів на відстані продавець (виконавець) повинен надати споживачеві інформацію про: 1) найменування продавця (виконавця), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії; 2) основні характеристики продукції; 3) ціну, включаючи плату за доставку, та умови оплати; 4) гарантійні зобов`язання та інші послуги, пов`язані з утриманням чи ремонтом продукції; 5) інші умови поставки або виконання договору; 6) мінімальну тривалість договору, якщо він передбачає періодичні поставки продукції або послуг; 7) вартість телекомунікаційних послуг, якщо вона відрізняється від граничного тарифу; 8) період прийняття пропозицій; 9) порядок розірвання договору. У разі ненадання такої інформації суб`єкт господарювання несе відповідальність згідно із статтями 15 і 23 цього Закону. Факт надання інформації відповідно до вимог частини другої цієї статті повинен бути підтверджений письмово або за допомогою електронного повідомлення. Інформація, підтверджена таким чином, не може бути змінена продавцем (виконавцем) в односторонньому порядку. Підтвердження інформації не вимагається, якщо послуга надається засобами дистанційного зв`язку і оплачується через оператора телекомунікаційних послуг.

Згідно з частинами першою, другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом частин четвертої, сьомої статті 13 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право розірвати укладений на відстані договір шляхом повідомлення продавця (виконавця) про це протягом чотирнадцяти днів з моменту підтвердження інформації або з моменту одержання товару чи першої поставки товару. У разі продажу матеріальних речей їх повернення також свідчить про розірвання договору. До договору, укладеного на відстані, застосовуються положення, передбачені частинами п`ятою-дев`ятою статті 12 цього Закону.

Відповідно до частин п`ятої-дев`ятої статті 12 Закону України «Про захист прав споживачів» уразі розірвання договору, укладеного поза торговельними або офісними приміщеннями, споживач повинен повідомити продавця (виконавця) про місце, де продукція може бути повернена. Договором може передбачатися, що продукція або результати робіт (послуг), що були надіслані поштою, повинні у разі розірвання договору також бути повернені поштою. Будь-які витрати, пов`язані з поверненням продукції, покладаються на продавця (виконавця). Продавець (виконавець) повинен відшкодувати витрати споживача у зв`язку з поверненням продукції. У разі розірвання договору, укладеного поза торговельними або офісними приміщеннями, обов`язок споживача зберігати у себе продукцію припиняється по закінченні шістдесяти днів після її одержання. Якщо продавець (виконавець) не вживає заходів для повернення її собі протягом зазначеного періоду, така продукція переходить у власність споживача без виникнення зобов`язання з оплати її вартості. Якщо споживачеві не було надано документ (електронний документ), який засвідчує факт здійснення правочину поза торговельними або офісними приміщеннями, такий правочин не є підставою для виникнення обов`язків для споживача. У разі ненадання документа (електронного документа) або підтвердження інформації споживач повідомляє продавця (виконавця) про недійсність договору. Продавець (виконавець) протягом тридцяти днів з моменту одержання такого повідомлення повинен повернути споживачеві одержані кошти та відшкодувати витрати, понесені споживачем у зв`язку з поверненням продукції. Для здійснення права на розірвання договору споживач повинен зберігати одержану продукцію у незміненому стані. Знищення, пошкодження або псування продукції, що сталося не з вини споживача, не позбавляє споживача права на розірвання договору. Зменшення вартості продукції внаслідок відкриття упаковки, огляду чи перевірки продукції не позбавляє права споживача на розірвання договору. У разі коли продавець (виконавець) або третя особа надала споживачеві кредит на суму коштів за договором, укладеним поза торговельними або офісними приміщеннями, такий кредит втрачає чинність у момент розірвання договору. Якщо всупереч вимогам цієї статті протягом установлених строків продавець (виконавець) не здійснює повернення сплаченої суми грошей за продукцію у разі розірвання договору, споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей.

Аналогічні строки встановлено у п. 1.10 «Правил продажу товарів на замовлення та поза торгівельними або офісними приміщеннями» затверджених наказом Міністерства економіки України № 103 від 19 квітня 2007 року (далі - Правила).

Пунктом 1.10 Правил встановлено, що продавець повинен повернути сплачені гроші та відшкодувати витрати, понесені споживачем у зв'язку з поверненням продукції, протягом тридцяти днів з моменту одержання повідомлення споживача про недійсність договору.

Отже, вимогами статті 12 Закону та п. 1.10 Правил встановлено 30 денний строк на повернення коштів споживачу та відповідно лише після сплину 30-денного терміну починається нарахування неустойки в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожен день прострочення.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає, що обов`язок по сплаті неустойки в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей у випадку неповернення коштів та укладення договору на відстані виникає не раніше тридцяти днів з моменту повідомлення споживачем про розірвання договору.

Слід зазначити, що стаття 9 Закону України «Про захист прав споживачів» як на тому наполягає позивач не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки встановлено, що між сторонами в цій справі було укладено договір купівлі-продажу за допомогою засобів дистанційного зв`язку, а тому застосуванню до спірних правовідносин підлягає спеціальна норма цього Закону - стаття 13, у поєднанні з положеннями, передбаченими частинами п`ятою - дев`ятою статті 12, яка не пов`язує право споживача розірвати договір у зв`язку з відсутністю можливості обміняти непродовольчий товар.

Більш того позивач не довела, що вона намагалася провести обмін придбаного у Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа магазинів Дніпро-М» 25.12.2022 товару на аналогічний.

Отже, посилання позивача щодо необхідності застосування до спірних правовідносин частини 3 статті 9 Закону України «Про захист прав споживачів» є хибними.

Як встановлено вище судом, Товариством з обмеженою відповідальністю «Мережа магазинів Дніпро-М» на користь позивача сплачено неустойку в розмірі 6 717,60 грн за період прострочення виконання зобов`язання з 03.02.2023 по 14.02.2023.

Інших зобов`язань, зважаючи на приписи Закону України «Про захист прав споживачів» перед позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа магазинів Дніпро-М» не існує, а тому позов в частині стягнення неустойки в розмірі 16794, 00 грн задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою у задоволенні первісної позовної вимоги суд також залишає без задоволення вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа магазинів Дніпро-М» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 2000,00 грн.

На підставі ст. 633 ЦК України, ст. ст. 1, 9, 12, 13 Закону України «Про захист прав споживачів», керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-82, 141, 258-259, 263, 264-265, 268, 272, 273, 280-282, 354, 430 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа магазинів Дніпро-М» про стягнення неустойки та відшкодування моральної шкоди - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін у справі:

Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мережа магазинів Дніпро-М» (місцезнаходження: 04080, м.Київ, вул.Кирилівська, буд.102; код ЄДРПОУ 41609173).

Суддя Н. М. Ларіонова