Ухвала

від 11.06.2024 по справі 2-40/11

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-40/11

Провадження № 4-с/761/107/2024

У Х В А Л А

Іменем України

11 червня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Габунії М.Г.,

за участі

представника ПрАТ «АБС-УКР»: Приходько А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Приватне акціонерне товариство «АБС-УКР», Київська міська державна адміністрація, Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла зазначена скарга ОСОБА_1 в якій він просив: зобов`язати державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Київ Центрального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Рожкован Олександра Борисовича виконати постанову Верховного Суду від 23.10.2019 року по справі №2-40/11.

Вимоги скарги обгрунтовані тим, що 13.12.2019 року державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Київ Центрального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Норка Є.В. було відкрите виконавче провадження по цивільній справі №2-40/11, однак рішення суду до цього часу не виконане. З моменту прийняття до свого провадження виконавчого провадження, державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Київ Центрального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Рожкован Олександр Борисович не вчиняє дій для виконання рішення суду.

Зокрема заявник зазначає, що ОСОБА_2 не відвідав місце виконання рішення суду та не впевнився в наявності критих машиномісць (автопаркінгів), хоча заявник просив про це; державний виконавець не склав Акт про ознаки злочину та не направив його в органи досудового розслідування у зв`язку із наданням недостовірної довідки начальника одного із департаментів КМДА, чим порушив ч.2 ст.76 Закону України «Про виконавче провадження»; до цього часу виконавець не звертався до керівництва житлового комплексу «Покровський посад» з метою отримання інформації про наявність машиномісць у критому автопаркінгу (автопаркінгах); не встановлено вартість машиномісця в критому автопаркінгу, з метою накладення арешту на відповідну суму майна, грошей; не накладено арешт на майно та кошти боржника; не встановлено майновий стан боржника (наявність рахунків); не звернувся із поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника; не звернувся із заявою про роз`яснення виконання рішення суду.

В судове засідання заявник не з`явився, звернувся до суду із заявою про слухання справи в його відсутність.

Представник Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Київ Центрального управління Міністерства юстиції (м.Київ) в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив, пояснення на скаргу до суду не надходили.

Представник ПрАТ «АБС-УКР» в судовому засіданні просив відмовити в задоволені скарги, так як державний виконавець вчиняє відповідні дії для виконання рішення суду, однак його неможливо виконати оскільки відсутній критий паркінг у кварталі обмеженому вулицями Глибочицькою, Студентською та Пимоненка у Шевченківському районі м. Києва. Також представник зазначив, що на даний час державний виконавець виконав всі можливі дії щодо виконання рішення суду, однак без зміни способу виконання рішення суду, його виконати буде неможливо.

Представник Київської міської державної адміністрації звернувся до суду із заявою в якій просили слухати скаргу за відсутності їх представника та на підставі поданих заявником доказів прийняти рішення згідно чинного законодавства.

На підставі положень ч.2 ст.450 ЦПК України суд продовжив слухання справи у відсутність сторін, які не з`явились в судове засідання.

Вислухавши представника боржника, оцінивши надані суду докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимог скарги за наступних підстав.

Стаття 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначає, що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

В той же час, стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Статтею 447 ЦПК України розділу VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Як встановлено судом, постановою Верховного суду від 23.10.2019 року (справа №2-40/11) касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 21 грудня 2016 року скасовано і ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову - зобов`язано приватне акціонерне товариство «АБС-УКР» забезпечити ОСОБА_1 машиномісцем у критому паркінгу на АДРЕСА_1 , прилеглій до кварталу обмеженого вулицями Глибочицькою, Студентською та Пимоненка у Шевченківському районі м. Києва, з передачею цього парко-місця у власність ОСОБА_1 за рахунок приватного акціонерного товариства «АБС-УКР».

Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2020 року виправлено описку, допущену у абзаці 3 резолютивної частини постанови Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року зазначено: «у кварталі обмеженому вулицями Глибочицькою, Студентською та Пимоненка у Шевченківському районі м. Києва» замість: «АДРЕСА_1, прилеглій до кварталу обмеженого вулицями Глибочицькою, Студентською та Пимоненка у Шевченківському районі м. Києва ».

На виконання постанови Верховного Суду було видано виконавчий лист та 13.12.2019 року постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Київ Центрального управління Міністерства юстиції (м.Київ) розпочато виконавче провадження №60842792.

Як зазначено у листі Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Київ Центрального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 16.12.2021 року, 09.12.2021 року на вимогу державного виконавця надійшов лист Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в якому вказано, що на території обмеженій вулицями Глибочицькою, Студентською та Пимоненка у Шевченківському районі м.Києва відсутні «криті паркінги» або «криті автостоянки», які є об`єктами нерухомого майна.

Постановою від 19.09.2022 року державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Київ Центрального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Рожкован Олександра Борисовича на боржника накладено штраф за невиконання рішення суду.

Заявник в судове засідання не з`явився, не надав суду матеріали виконавчого провадження, не звертався до суду з будь-якими клопотаннями, в тому числі про витребування матеріалів виконавчого провадження. Таким чином суд позбавлений можливості оцінити виконання виконавчого листа державним виконавцем.

В той же час, при зверненні до суду із скаргою заявник зазначив, що виконавцями під час примусового виконання рішення суду не було вчинено дій, спрямованих на виконання рішення суду, зокрема, не впевнилися в наявності критих машиномісць (автопаркінгів); не складено Акт про ознаки злочину та не направлено його в органи досудового розслідування у зв`язку із наданням недостовірної довідки начальника одного із департаментів КМДА; відсутні звернення до керівництва житлового комплексу «Покровський посад» з метою отримання інформації про наявність машиномісць у критому автопаркінгу (автопаркінгах); не встановлено вартість машиномісця в критому автопаркінгу, з метою накладення арешту на відповідну суму майна, грошей; не накладено арешт на майно та кошти боржника; не встановлено майновий стан боржника (наявність рахунків); до суду не було спрямовано подання про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника; не зверталися із заявою про роз`яснення виконання рішення суду.

Стаття 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

В той же час, Виконавець зобов`язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;

16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Водночас частина 1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що сторони виконавчого провадження мають право, зокрема, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, користуватися іншими правами, наданими законом.

Заявник не надав суду доказів, що він звертався з будь-якими клопотаннями до державного виконавця, зокрема щодо виходу за місцем, вказаним в рішенні суду; не надано доказів, що довідка начальника одного із департаментів КМДА містить недостовірну інформацію; відсутні звернення щодо доцільності звернення до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника та необхідності звернутися до суду із заявою про роз`яснення виконання рішення суду.

Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги, так як заявник не надав доказів на обгрунтування обставин, зазначених а скарзі та в даному випадку заявник заявляє вимоги про зобов`язання державного виконавця вчинити дії, які він зобов`язаний вчинити згідно з положеннями діючого законодавства.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 447-451 ЦПК України, суд

ухвалив:

В скарзі ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Приватне акціонерне товариство «АБС-УКР», Київська міська державна адміністрація, Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про зобов`язання вчинити дії- відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 17 червня 2024 року

Суддя: Н.Г.Притула