Рішення

від 17.06.2024 по справі 522/943/24-е

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження № 2/522/3047/24

Справа № 522/943/24-Е

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Єрганінової К.В.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 22.01.2024 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Виконавчого комітету Одеської міської ради про відшкодування вартості відновлювального ремонту у розмірі 157170,13 грн та моральної шкоди у розмірі 20000 грн, також просить стягнути інфляційне збільшення у розмірі 785,85 грн та 3% річних у розмірі 800,92 грн, також просить стягнути судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.11.2023 в дворі будинку, де мешкає позивач, внаслідок падіння дерева було пошкоджено автомобіль Ford Fusion, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 . Вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 157170,13 грн. Оскільки балансоутримувач зелених насаджень в дворі будинку не визначений, то за шкоду спричинену падінням дерева має відповідати Виконавчий комітет Одеської міської ради. У зв`язку з тим, що між сторонами виникли грошові зобов`язання просить стягнути санкції на підставі 625 ЦК України. Моральну шкоду мотивує тим, що позивачу довелося докласти значних зусиль для відновлення транспортного засобу та вона панічно хвилюється проходити біля дерев.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24.01.2024 провадження у справі було відкрите, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 20.03.2024.

До суду 08.02.2024 надійшов відзив Виконавчого комітету Одеської міської ради, згідно якого просять відмовити у задоволенні позову.

Відзив мотивовано тим, що виконавчий комітет Одеської міської ради є неналежним відповідачем, оскільки виконком рішенням від 14.02.2008 №102 визначив перелік об`єктів загального користування, що знаходяться на утримання та обслуговуванні комунальних підприємств Одеської міської ради. Рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 №1631-VI затверджені Правила благоустрою території міста Одеса, яким врегульовано правовідносини у сфері благоустрою, зокрема, визначено осіб, відповідальних за утримання зелених насаджень. Поточне утримання дерев покладається на підприємства і організації житлово-комунального господарства, підприємства, установи, організації і громадян власників будинків на територіях прилеглих до їх споруд та будинків. Багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_1 було передано ОСББ «Ластівка-7», тому утриманням зелених насаджень біля будинку займається ОСББ, а, тому, за шкоду, має відповідати ОСББ «Ластівка-7». Виконавчий комітет Одеської міської ради в принципі не наділений повноваженнями виступати балансоутримувачем об`єктів благоустрою, а тим паче здійснювати поточне утримування таких об`єктів. Крім того, позивачем не додано належного підтвердження фіксування події (падіння дерева на авто). Стан дерева не викликав питань, адже позивачка поставила автомобіль не у спеціальному відведеному для цього місці, в той час як 11 та 12 листопада 2023 року було оголошено штормове попередження. Висновок експерта не є належним доказом, оскільки зроблений більше як через 8 днів з моменту настання події на підставі застарілих даних. Позивачем не додано жодного доказу на підтвердження моральної шкоди, крім панічного хвилювання проходити біля дерев не обґрунтовано ніяк моральну шкоду. Відповідач вважає, що до спірних правовідносин не застосовується ч.2 ст. 625 ЦК України, адже відшкодування шкоди завданої падінням гілки дерева не є грошовим зобов`язанням.

До суду 12.02.2024 надійшла відповідь на відзив представника позивача ОСОБА_2 , згідно якої вказує, що бездіяльність відповідача виражається у не визначені балансоутримувача дерева, яке пошкодило автомобіль та у бездіяльності з організації у визначенні Розділом 12 Правил строки відповідних оглядів дерева на предмет виявлення його аварійності, гнилі, сухостійності тощо. ОСББ обслуговує будинок, а не прилеглу уздовж вулиці територію з зеленими насадженнями. Падіння гілки відбулося коли вітер був південно-західний 6 м/с, що не є небезпечним явищем.

До суду 19.02.2024 надійшли заперечення на відповідь на відзив Виконавчого комітету Одеської міської ради, згідно яких вказано, що ОСББ здійснює утримання будинку та прибудинкової території, тому відповідальність за догляд та збереження зелени насаджень покладено на ОСББ «Ластівка-7». У день падіння гілки було штормове попередження, лист на який посилається представник позивача не долучено до позову та відповіді на відзив, тому не може прийматися до уваги. Запрошення для проведення експертизи на вірну електронну адресу не направлялося, тому відповідач не був сповіщений про проведення експертизи.

У судовому засіданні 20.03.2024 проведеному за участі представника позивача ОСОБА_2 та представника відповідача ОСОБА_3 було прийнято всі процесуальні документи подані сторонами, з огляду на те, що канцелярією суду не було роздруковано додатки до позову, представник позивача просив надати час для підготовки роздрукованих додатків. У судовому засіданні було оголошено перерву до 16.05.2024.

У судовому засіданні 16.05.2024 проведеному за участі представника позивача ОСОБА_2 та представника відповідача ОСОБА_3 було задоволено клопотання представника позивача про поновлення строку та долучення доказів, представник відповідача вказала, що їй необхідний час для підготови пояснень щодо долучених доказів, у зв`язку з чим у судовому засіданні було оголошено перерву до 12.06.2024.

У судове засідання 12.06.2024 учасники справи не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду 12.06.2024 з заявою про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, вказав, що докази розміру судових витрат будуть подані протягом 5 днів з дня ухвалення рішення. Представник відповідача з заявами про відкладення до суду не звертався, причини неявки суду не повідомив.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлене 17 червня 2024 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, заслухавши пояснення учасників справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля Ford Fusion, реєстраційний номер НОМЕР_1 , про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (а.с.141).

12.11.2023 на вулиці було хмарно, дощ був з 10:45 год до 14:40 год, з 16:05 до 17:05, вітер: з 08:00 год південного-західний 6 м/с, пориви 11-12 м/с., в 11:00 год - західний 6 м/с, пориви -14-16 м/с. Вітер 15-24 м/с відноситься до небезпечних гідрометереологічних явищ, які могли нанести чи нанесли збиток населенню та національній економіці про що свідчить лист Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів від 29.11.2023 (а.с.142).

ОСОБА_4 12.11.2023 о 12:30 год зателефонував до оператора 102 щодо падіння гілки дерева на автомобіль Форд, д.н.з. НОМЕР_1 , завдання виконував екіпаж Океан 104, який виїхавши на місце події, виявив ОСОБА_4 , який пояснив, що на його автомобіль Форд Фьюжин, котрий був припаркований біля будинку №7 по п-ту Небесної сотні в м. Одесі, впала гілка на дах автомобіля (а.с.109).

Згідно рапорту лейтенанта поліції ОСОБА_5 , в ході відпрацювання заяви ОСОБА_4 встановити свідків чи очевидців за фактом пошкодження автомобіля Форт, д.н.з. НОМЕР_1 , не представилося можливим, а також було встановлено, що під час дуже великих поривів вітру впала гілка на дах автомобіля. Рекомендовано звернутися до суду для отримання компенсації від страхової (а.с.111).

Однак, з доданого до відповіді на відзив відео, яке міститься в Електронному суді, вбачається, що гілка з дерева упала 12.11.2023 о 09:48 год., тобто в час коли пориви вітру не досягали відмітки віднесення до жовтого рівня небезпеки.

Судовим експертом ОСОБА_6 06.12.2023 складено висновок експерта №267-23, згідно якого огляд автомобіля проводився 21.11.2023 у світлий час доби за адресою: АДРЕСА_2 та відповідно до якого, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок події, яка відбулася 12.11.2023 визначається рівною 103351,33 грн, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок події, яка відбулася 12.11.2023 визначається рівною 157170,13 грн (а.с.113-119).

Судовий експерт ОСОБА_6 надсилав запрошення на огляд автомобіля наступним адресатам: dbm@omr.gov.ua, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.126-127).

На сайті Одеської міської ради на вкладці «Громадянам» наявна графа «Компенсація за пошкодженні об`єкти» з зазначенням електронної адреси - ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Зазначення представника відповідача про те, що листи адресовуються міському голові та Виконавчому комітету за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 не приймаються до уваги, адже на сайті спочатку зазначена адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 , на яку відправлялося запрошення експертом.

Департамент з організації роботи Одеської міської ради отримавши електронного листа від експерта міг перенаправити лист за належністю.

Технічні помилки з зазначенням іншого автомобіля допущені у висновку експерта не можуть бути формальною причиною не приймати висновок експерта, тому такі доводи представника відповідача також не приймаються до уваги.

Будинок АДРЕСА_1 12.01.2018 було передано з балансу КП «ЖКС «Вузівський» на баланс ОСББ «Ластівка-7», про що свідчить акт про списання багатоквартирного будинку з балансу КП «ЖКС «Вузівський» та рішення Одеської міської ради №1622-VII від 08.02.2017 (а.с.35-36, 74-75).

Згідно листа КП «Міськзелентрест» від 01.12.2023, зелені насадження, розташовані в дворі будинку за адресою: м. Одеса, проспект Небесної Сотні, 7, не знаходяться на балансі та не утримуються КП «Міськзелентрест» (а.с.91).

Департамент з благоустрою міста Одеської міської ради у листі від 23.11.2023 дійшов висновку, що питання належного утримання прибудинкової території у тому числі зелених насаджень, що на ній розташовані покладено на ОСББ «Ластівка-7» на підставі п.4.14 Правил благоустрою міста Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від23.12.2011 (а.с.93-94).

В свою чергу, Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради у листі від 19.12.2023 повідомив, що Одеською міською радою не приймалося рішення щодо надання у власність, користування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.96).

ОСББ «Ластівка-7» вказує, що не є утримувачем зелених насаджень, земельною ділянкою не під будинком не прилеглої території не володіє. Від попереднього балансоутримувача документація на зелені насадження не передавалася (а.с.97).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України).

У разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок, відповідач доводить відсутність протиправності та вину (схожий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21).

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (частина перша статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

За приписами частини першої та другої статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

До повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо (пункт 5 частини другої статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

Правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади (частина сьома статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Згідно зі статтею 25 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.

Відповідно до пункту 3.1. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року №105 (далі - Правила), до об`єктів благоустрою у сфері зеленого господарства населених пунктів належать: парки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, гідропарки, лугопарки, лісопарки, буферні парки, районні сади; дендрологічні парки, національні, меморіальні та інші; сквери; міські ліси; зони рекреації; зелені насадження в охоронних та санітарно-захисних зонах, зони особливого використання земель; прибережні зелені насадження; зелені насадження прибудинкової території.

У пункті 3.2 Правил передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.

Елементи благоустрою входять до складу об`єктів благоустрою, за винятком меморіальних комплексів та об`єктів монументального мистецтва, фонтанів (пункт 5.6. Правил).

Відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі (пункту 5.5. Правил).

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян (підпунктом 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2019 року у справі № 200/22129/16-ц (провадження № 61-43478св18), зазначено, що, «…до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння гілки з дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень у дворі біля будинку. Місцевий суд установив, що відповідач КП «Міськзеленбуд» Дніпровської міської ради було створено на підставі рішення Дніпровської міської ради №45/22 від 08 грудня 2004 року, при створенні якого на його баланс жодних зелених насаджень не передавалось. Рішенням Дніпропетровської міської ради від 30 листопада 2011 року №53/17 «Про внесення змін до рішення міської ради від 02 березня 2011 року № 16/9 «Про проведення реорганізації комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, підпорядкованих департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради» КП «Жилсервіс-2» Дніпровської міської ради є балансоутримувачем житлового будинку АДРЕСА_3 , проте не об`єктів благоустрою зеленого господарства, що розташовані на прибудинковій території вказаного будинку. Покладаючи на Дніпровську міську раду обов`язок по відшкодуванню заподіяної позивачу майнової шкоди, місцевий суд врахував, що дерево, з якого впала гілка на належний позивачу автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста та виходив із відсутності даних, що дане дерево відповідно до вимог частини п`ятої статті 28Закону України «Про благоустрій населених пунктів» перебувало на балансовому обліку виконавчого комітету чи будь-якої організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування».

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд враховує, що у разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок, відповідач доводить відсутність протиправності та вину.

Факт падіння дерева на належний позивачу автомобіль та завдання в зв`язку з цим транспортному засобу механічних пошкоджень, а також розмір заподіяної шкоди підтверджуються наданими позивачем доказами, про що вказувалося вище.

В розумінні ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та п. п. 5.5. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень.

Тобто, до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння гілки з дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень біля будинку АДРЕСА_1 .

Рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 року № 1631-VI, затверджені правила благоустрою території м. Одеси.

Відповідно до вказаних Правил, з подальшими змінами та доповненнями:

- балансоутримувач власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу, передбачену законодавством, звітність; здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно із законодавством;

- прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку;

- утримання будинків і прибудинкових територій діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи із забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Інвентаризація зелених насаджень проводиться бюро технічної інвентаризації, підприємствами, організаціями, які мають на це право, а також балансоутримувачами об`єктів благоустрою державної чи комунальної форми власності, які мають технічні можливості, відповідних фахівців, за погодженням з виконавчим комітетом Одеської міської ради один раз на п`ять років з квітня до жовтня відповідно до Інструкції з інвентаризації зелених насаджень у населених пунктах України, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.12.2001р. № 226. За матеріалами інвентаризації складається паспорт об`єкта (благоустрою, території підприємств, установ, організацій, інших земельних ділянок, на яких розташовані зелені насадження) затвердженої форми. За даними паспорта складається реєстр зелених насаджень.

В матеріалах справи відсутні будь-які належні докази визначення на час падіння дерева 12.11.2023 прибудинкової території багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , на підставі акту на право власності чи користування земельною ділянкою у відповідності до Правил благоустрою території м. Одеси.

Також до справи не додано акт інвентаризації зелених насаджень та паспорт об`єкту благоустрою земельної ділянки з зеленими насадженнями поблизу будинку АДРЕСА_1 .

Тому, гілка з дерева впала 12.11.2023 о 09:48 год біля будинку АДРЕСА_1 , яке розташована на землі комунальної власності, а тому, його власником є територіальна громада міста Одеси.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Поняття благоустрою населених пунктів визначене ч. 1 ст. 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», відповідно до положень якого це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Статтею 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що зокрема елементами (частинами) об`єктів благоустрою є зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105, визначають правові та організаційні засади озеленення населених пунктів, спрямовані на забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини.

Правилами визначено, що балансоутримувач - спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства.

Відповідно до п.3.1. Правил до об`єктів благоустрою у сфері зеленого господарства населених пунктів, зокрема, належать зелені насадження прибудинкової території.

Згідно з п.5.2. Правил балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати інші підприємства, установи, організації, використовуючи для цього кошти, передбачені власником об`єкта.

Підпунктом 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Тобто, до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустроюнаселених пунктів,визначення балансоутримувачата контрольза станомзелених насаджень, а обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень за адресою: АДРЕСА_1 .

Виконавчим комітетом Одеської міської ради не доведено що ним визначено такого балансоутримувача за наведеною адресою.

Слід зазначити, що рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 102 від 14.02.2008 «Про утримання зелених насаджень у місті Одесі» прийнятого з метою організації озеленення, охорони зелених насаджень у місті Одесі, керуючись п.п. 7 «а» ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Правилами утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України, затвердженими наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105, не визначено як адресу АДРЕСА_3 , так балансоутримувача за вказаною адресою.

Тобто, виконавчий комітет Одеської міської ради не надав доказів того, що на конкурсних засадах визначено балансоутримувача зелених насаджень, які розміщені за адресою: АДРЕСА_1 , або що за їх утримання відповідає підприємство, з яким укладено договір про утримання та догляд за зеленими насадженнями.

При цьому, багаторічні насадження не можуть розглядатись як окремий об`єкт права власності без земельної ділянки, на якій вони знаходяться, оскільки є складовою частиною земельної ділянки.

За таких умов, оскільки частина дерева, яка впала на належний позивачу автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста та відсутні дані про те, що дерево яке впало на автомобіль позивача відповідно до ст.28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» перебувало на балансовому обліку ОСББ «Ластівка-7» чи будь-якої іншої організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування, тому суд дійшов висновку що обов`язок по відшкодуванню заподіяної позивачу майнової шкоди має бути покладений на Виконавчий комітет Одеської міської ради.

Причинно-наслідковий зв`язок між пошкодженням належного позивачу автомобіля та бездіяльністю виконавчого комітету Одеської міської ради, до обов`язків якої входить організації та забезпечення догляду та санітарного стану зелених насаджень встановлено матеріалами справи на підставі належної оцінки зібраних у справі доказів та не спростовано відповідачем під час розгляду справи.

У випадку заподіяння майну особи шкоди внаслідок бездіяльності балансоутримувача, яка проявляється у незабезпеченні належного стану та догляду за утриманням об`єктів благоустрою, до яких відносяться зелені насадження, балансоутримувач зобов`язується відшкодувати таку шкоду.

Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17 липня 2019 року у справі №372/1891/17.

Єдиною та достатньою обставиною у цій справі, яка б свідчила про відсутність вини відповідача у заподіянні шкоди позивачу, а як наслідок і відсутність правових підстав для покладення на відповідача обов`язку її відшкодувати, було б заподіяння такої шкоди у зв`язку із дією об`єктивних обставин, зокрема те, що падіння дерева на автомобіль відбулося внаслідок злив, ураганів, сильних вітрів тощо.

Однак, будь-яких відомостей щодо таких обставин відповідачами не надано, адже листом Гідрометеорлогічного центру Чорного та Азовського морів повідомлено, що пориви вітру, які відносять до небезпечних гідрометеорологічних явищ почалися з 11:00 год, в той час як гілка впала о 09:45 год.

Матеріалами справи доведено факт завдання шкоди позивачу в результаті падіння частини дерева на автомобіль, протиправність бездіяльності відповідача - виконавчого комітет Одеської міської ради, яка виразилась у не визначенні балансоутримувача зелених насаджень біля будинку, причинний зв`язок між ними, а Виконавчий комітет Одеської міської ради, відповідно до вимог ст. ст. 12,13, 49, 81, 89 ЦПК України, це не спростував і не довів відсутності своєї вини та відсутність підстав для відшкодування шкоди.

Розмір заподіяної матеріальної шкоди відповідачами не спростований, а, отже, наведена у висновку експерта сума матеріального збитку є доведеною та підлягає стягненню з Виконавчого комітету Одеської міської ради.

Таким чином, аналіз наведених вище норм права та обставини справи надають підстави дійти висновку, що виконавчий комітет Одеської міської ради, як балансоутримувач об`єктів комунальної власності, є відповідальною особою за стан зелених насаджень на території м. Одеси, у зв`язку із чим на нього покладений обов`язок приймати рішення про видалення зелених насаджень.

У випадку заподіяння майну чи здоров`ю особи шкоди внаслідок бездіяльності балансоутримувача, яка проявляється у незабезпеченні належного стану та догляду за утриманням об`єктів благоустрою, до яких відносяться зелені насадження, останній зобов`язується відшкодувати таку шкоду.

За таких обставин, суд дійшов висновку що вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача у розмірі 157170,13 грн підлягає стягненню з Виконавчого комітету Одеської міської ради.

Щодо стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (стаття 23 ЦК України).

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

В результаті падіння дерева на автомобіль, що належить позивачу, транспортний засіб був пошкоджений.

ОСОБА_1 неможливість користування автомобілем внесло корективи до звичного способу життя, тепер виник страх ходити біля дерев.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що позивач частково обґрунтувала розмір спричиненої їй моральної шкоди.

Враховуючи вищевказані негативні наслідки і перенесенні моральні страждання та виходячи з принципів справедливості, розумності та достатності, характеру та обсягу заподіяних потерпілому фізичних та душевних страждань, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, суд вважає, що достатньою компенсацією моральної шкоди є сума у розмірі 10 000 гривень.

Щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10.04.2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що: наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом(ч.37); стаття 625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань. Тобто, у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, на винну сторону нараховуються 3 % річних та інфляційні втрати від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України (ч.41).

Стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання. Тобто дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює окремі види зобов`язань (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 758/1303/15-ц (пункт 26).

За ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У постанові від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17 Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що термін "користування чужими грошовими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх (пункт 6.20).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В постановах Верховного Суду від 08.08.2019 р. у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 р. у справі №235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Момент не виконання боржником обов`язку наступає направленням вимоги про виплату грошових коштів.

Вказані обставини впливають на момент, з якого починається строк нарахування трьох відсотків річних, інфляційних збитків, а за відсутності вказаної інформації відсутні підстави вважати, що відповідач порушив грошове зобов`язання.

Матеріали справи не містять доказів, направлення ОСОБА_1 або її представником, вимоги Виконавчому комітету Одеської міської ради щодо виплати вартістю відновлювального ремонту автомобіля, тобто підстав для стягнення 3% річних та інфляційних втрат не встановлено. Тому, в частині позовних вимог про стягнення коштів, на підставі ст. 625 ЦК України слід відмовити.

Щодо судових витрат.

На підставі ч.2 ст. 141 ЦПК України сплачений судовий збір у розмірі 1587,60 грн підлягає стягненню з відповідача винного в спричинені шкоди Виконавчого комітету Одеської міської ради на користь позивача.

За експертне дослідження було сплачено 4000 грн (а.с.112), у зв`язку з задоволенням позову в частині стягнення матеріальної шкоди, витрати на проведення експертизи підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Про витрати на правову допомогу, представник позивача повідомляв про подання заяви протягом 5 днів після ухвалення рішення.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 258-259, 263-265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Виконавчогокомітету Одеськоїміської ради(кодЄДРПОУ 04056919,м.Одеса,м.Одеса,пл.Думська,буд.1)на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 )вартість відновлювальногоремонту автомобіляу розмірі 157 170 (сто п`ятдесят сім тисяч сто сімдесят) гривень 13 копійок.

Стягнути з Виконавчого комітету Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056919, м.Одеса, м.Одеса, пл. Думська, буд. 1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 ) відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

Стягнути з Виконавчогокомітету Одеськоїміської ради(кодЄДРПОУ 04056919,м.Одеса,м.Одеса,пл.Думська,буд.1)на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 )витрати напроведення експертизиу розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.

Стягнути з Виконавчого комітету Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056919, м.Одеса, м.Одеса, пл. Думська, буд. 1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 ) сплачений судовий збір у розмірі 1587 (одна тисяча п`ятсот вісімдесят сім) гривень 60 копійок.

В іншій частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди, трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 17 червня 2024 року.

Суддя: В.Я. Бондар