Постанова

від 05.06.2024 по справі 909/42/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2024 р. м. Львів Справа №909/42/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого суддіІ.Б. Малех

суддівВ.М.Гриців

О.В.Зварич

секретар судового засідання Залуцький Д.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства Агроресурссистеми б/н від 01.04.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/944/24 від 01.04.2024)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05 березня 2024 року (суддя Шкіндер П.А., повний текст рішення складено 13.03.2024, м. Івано-Франківськ)

у справі №909/42/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство Агроресурссистеми, м. Київ

до відповідача Карпатський національний природний парк, м. Яремче, Надвірнянський район, Івано-Франківська область

про стягнення заборгованості за договором в сумі 1 022 215 грн. 13 коп.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Шипіцин О.В. адвокат (ордер серія АН №1325121 від 01.04.2024);

від відповідача: не з`явились;

ВСТАНОВИВ:

11.01.2024 на розгляд Господарського суду Івано-Франківської області поступила позовна заява ТОВ НВП «Агроресурссистеми» до Карпатського національного природного парку про стягнення заборгованості за договором в сумі 1 022 215 грн. 13 коп., з яких: 1 022 215,13 грн. заборгованості, з яких: 970 350,00 грн. сума боргу, 27 223,08 грн. інфляційні та 24642,05 грн. 3% річних.

Дані позовні вимоги мотивовано тим, що позивачем (виконавцем) на виконання умов договору №153 від 03.10.2018 про закупівлю послуг та відповідно до укладених до нього додаткових угод надано послуги (виконано роботи) з «розроблення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) Карпатського національного природного парку», а замовник (Карпатський національний природний парк) отримав такі послуги і роботи, однак не оплатив повністю такі в сумі 970350,00 грн. При цьому, позивач зауважує, до перших трьох етапів зауваження у сторін немає, а, щодо етапів 4 та 5 договору, то такі ним виконано, результатом чого є державна реєстрація земельних ділянок в Державному земельному кадастрі, з урахуванням вимог п.2 розділу VII «прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державний земельний кадастр» та ст. 55 Закону України «Про землеустрій», на підтвердження чого долучено витяги з Державного земельного кадастру, однак відповідачем не оплачено в сумі 970 350,00 грн. Керуючись положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України позивачем нараховано на дану суму інфляційні в розмірі 27 223,08 грн. та 3% річних в сумі 24 642,05 грн.

В обґрунтування даних позовних вимог позивач послався на положення ст. ст. 2, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 11, 13, 15-16, 509, 526, 530, 610, 625, 629, 837, 853, 882,887 ЦК України та ст. ст. 173, 174, 193, 216, 230 ГК України.

Відповідач, в свою чергу у відзиві заперечив позовні вимоги вказавши на те, що акти наданих послуг за етапи 4 і 5 у визначені договором терміни не були надані , що свідчить про відсутність факту надання послуг у термін, визначений договором та в строк дії договору. Як вказує відповідач, дане підтверджується матеріалам справи, а також визнається позивачем. Відтак, вважає, що у зв`язку із невиконанням зобов`язань у визначений договором строк у нього не виник обов`язок здійснити оплату послуг, так-як зазначені послуги не були надані виконавцем, в підтвердження чого посилається на відсутність актів наданих послуг у терміни, визначені у додатку 2 «календарний план» до договору. Вказує, що виконавець прострочив виконання взятого на себе зобов`язання, не виконав етап 4 «встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)» повністю, а етап 5 «державна реєстрація земельних ділянок в державному земельному кадастрі» виконав неналежним чином, що в свою чергу вказує на порушення зобов`язання позивачем. На момент закінчення терміну дії договору, як вважає відповідач, ні етап 4, ні етап 5, не були виконані повністю, в підтвердження чого посилається на відсутність звітних матеріалів , які передбачені у додатку №2 «календарний план» до договору та актів приймання-передачі послуг. Відповідно до цього просить в позові відмовити.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 05 березня 2024 року у справі №909/42/24 в позові відмовлено, з тих підстав, що позовні вимоги є необґрунтованими, спростованими та не підтверджені належними доказами, а тому є такими, що не підлягають до задоволення.

Позивач ТОВ НВП «Агроресурссистеми», не погодившись з винесеним рішенням подав апеляційну скаргу , в якій посилається на те, що таке прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме:

-скаржник відмічає, що висновок суду про те, що поданий позивачем в обґрунтування позовних вимог акт приймання-передачі наданих послуг до договору №153 від 03.10.2018 , без зазначення дати складання, підпису та печатки замовника не може бути підтвердженням виконання останнім робіт за етапами 4 і 5, не відповідає обставинам справи та не ґрунтується на чинному законодавстві й актуальній практиці Верховного Суду (постанови від 02.06.2023 у справі №914/2355/21; від 05.06.2018 у справі №910/16804/17; від 04.06.2018 у справі №9083519/16; від 16.09.2019 у справі №921/254/18, від 15.10.2019 у справі №921/262/18, від 21.12.2022 №910/18384/20 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №523/6003/14-ц);

-щодо висновку суду про відсутність в матеріалах справи доказів надсилання акту, то скаржник вказує, що такий висновок є суперечливим, оскільки судом вказано про лист від 14.02.2023 №14/01 «про передачу виконаних послуг, згідно договору №153 від 03.10.2018» передано наручно результати виконаних робіт за етапами 4 та 5 договору відповідачеві та передано акт приймання-передачі по даних етапах;

-не погоджується скаржник також і з висновком суду про те, що ним не подано доказів виконання етапу 4 договору «встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), в спростування чого посилається на те, що неможливо було б зареєструвати земельну ділянку в державному земельному кадастрі без визначення меж такої. Однак, в даному випадку, як відмічає скаржник, земельні ділянки зареєстровані в Державному земельному кадастрі, в обґрунтування чого посилається на витяги, які ним долучені до матеріалів справи.

Відповідно до цього, просить, скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.03.2024 у даній справі та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити, а також стягнути з відповідача в його користь судові витрати, які складаються з судових витрат по оплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції та судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката.

Відповідач Карпатський національний природний парк у відзиві, б/н від 20.04.2024 заперечує доводи апеляційної скарги, вказуючи на те, що акти наданих послуг у визначені договором терміни не були надані, що свідчить про відсутність факту надання послуг у термін, визначений договором та в строк дії договору. У зв`язку із невиконанням зобов`язань у визначений договором строк, вважає, що у нього не виник обов`язок здійснити оплату послуг, так-як зазначені послуги не були надані виконавцем, в підтвердження чого посилається на відсутність актів наданих послуг у терміни , визначені у додатку №2 «календарний план» до договору. Попри це також відмічає, що результатом виконання етапу 4 «встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) по договору є встановлені межові знаки, як об`єкти матеріального світу, однак станом на 30.01.2024, знаки, які б закріплювали межу земельних ділянок парку в натурі (на місцевості) немає, а отже , вважає, що є відсутнім результат виконаних робіт. Крім цього, звертає увагу на те, що він не несе ніякої майнової відповідальності перед виконавцем , у зв`язку із відсутністю та припинення бюджетного фінансування на закупівлю послуг за цим договором на підставі п.8.6. договору. Відповідно до цього просить, рішення місцевого господарського суду в даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Судові витрати у тому числі пов`язані з правничою допомогою адвоката просить покласти на позивача.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15 квітня 2024 року (головуючий суддя Малех І.Б., судді Гриців В.М., Зварич О.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства Агроресурссистеми б/н від 01.04.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/944/24 від 01.04.2024) на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05 березня 2024 року у справі №909/42/24; витребувано матеріали справи №909/42/24 в Господарського суду Івано-Франківської області.

19.04.2024 в канцелярію суду поступили матеріали справи №909/42/24.

В подальшому, ухвалою суду від 22.04.2024 призначено розгляд справи №909/42/24 в судове засідання на 15 травня 2024 року.

15.05.2024 в судове засідання з`явились представники учасників процесу, які підтримали свої доводи і заперечення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

15.05.2024 оголошено перерву до 05.06.2024, про що учасники процесу належним чином були повідомлені, під розписку (відповідач) а позивач усно , з огляду на те, що такий брав участь у відеоконференції, що підтверджується протоколом судового засідання від 15.05.2024.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників учасників процесу, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про не відповідність рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05 березня 2024 року у справі №909/42/24 нормам матеріального та процесуального права, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

Обставини справи:

На підставі рішення Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 27.12.2001 р. № 189-3/2001 «Про затвердження матеріалів інвентаризації КНПП» міська рада вирішила затвердити матеріали інвентаризації земельних ділянок КНПП загальною площею 31381,11 га та видати КНПП державні акти на право постійного користування землею.

Згідно розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 30.08.2017 №509 «Про надання Карпатському національному природному парку дозволу на розроблення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)» - Карпатському національному природному парку було надано дозвіл на розроблення, з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) (землі природно-заповідного фонду та іншого природоохранного призначення державної власності).

Після проведення процедури державних закупівель між Карпатським національним природним парком та ТОВ НВП «АГРОРЕСУРССИСТЕМИ» було укладено договір про закупівлю послуг №153 від 03.10.2018, згідно п.1.1. в порядку і на умовах, встановлених цим договором, виконавець, після підписання цього договору, зобов"язується надати належним чином та в повному обсязі послуги з «розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) Карпатського національного природного парку» код за ДК021.71350000-6 Науково-технічні послуги в галузі інженерії, а Замовник отримати такі Послуги та оплатити їх.

Найменування послуг, їх обсяг та характеристика, визначені технічному завданні у формі додатку №1, який є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п.2.1 договору «виконавець повинен надати замовникові послуги в обсязі у відповідності до технічного завдання у формі додатку №1, який є невід`ємною частиною договору, якість яких визначається з урахуванням вимог чинного законодавства».

Згідно технічного завдання визначено 5 етапів надання послуг та визначена форма звітних матеріалів за результатами надання послуг по кожному етапу.

Згідно акту №1 приймання - здачі послуг від 04.12.2018 надано в повному обсязі послуги етапу 1 «підготовчі роботи», а замовником ці послуги оплачено.

Відповідно акту №2 приймання - здачі послуг від 22.12.2018 надано в повному обсязі послуги етапу 2 «Топографо-геодезичні та обчислювальні роботи», а замовником ці послуги оплачено.

Згідно акту №3 приймання - здачі послуг від 22.12.2018 надано в повному обсязі послуги етапу 3 «Землевпорядні роботи», а замовником ці послуги оплачено.

Дані обставини, встановлені вище, учасниками процесу не заперечуються.

Додатковою угодою №1/197 від 03.12.2018 сторони внесли зміни та доповнення до договору про закупівлю послуг №153 від 03.10.2018 а саме: у п. 5 додатку 1 «технічне завдання» та у додаток 2 «календарний план». Змінено термін виконання кожного етапу виконання робіт, в тому числі передбачено виконання етапу 4 «встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)» до 25.12.2018, а етапу 5 «державна реєстрація земельних ділянок в державному земельному кадастрі» до 25.12.2018.

Додатковою угодою №2/233 від 22.12.2018 року сторони внесли зміни та доповнення до договору про закупівлю послуг №153 від 03.10.2018 р., а саме до п.5.1., та передбачили термін надання послуг до 31.03.2019, згідно календарного плану, до п.6.3. де передбачили термін надання всіх послуг по договору до 31.03.2019, до п.12.1. де передбачили термін дії договору до 31.03.2019, додаток №2 «Календарний план» до договору виклали у новій редакції та передбачили виконання етапу 4 «Встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)» до 25.12.2018, а етапу 5 «Державна реєстрація земельних ділянок в Державному земельному кадастрі» до 31.03.2019.

Додатковою угодою №3/38 від 28.03.2019 сторони внесли зміни та доповнення до договору про закупівлю послуг №153 від 03.10.2018, а саме до п.5.1., та передбачили термін надання послуг до 15.12.2019, згідно календарного плану, до п.6.3. де передбачили термін надання всіх послуг по договору до 20.12.2019, до п.12.1. де передбачили термін дії договору до 20.12.2019, додаток №2 «календарний план» до договору виклали у новій редакції та передбачили виконання етапу 4 «Встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)» до 15.12.2019, а етапу 5 «Державна реєстрація земельних ділянок в Державному земельному кадастрі» до 15.12.2019.

З урахуванням додаткової угоди №2/233 від 22.12.2018 етапу 4 «Встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)» мав бути виконаний до 25.12.2018.

Додатковою угодою №4/246 від 19.12.2019 сторони внесли зміни та доповнення до договору про закупівлю послуг №153 від 03.10.2018 р., а саме до п.5, та передбачили термін надання послуг до 25.12.2020 згідно календарного плану, до п.6.3. де передбачили термін надання всіх послуг по договору до 25.12.2020, до п.12.1. де передбачили термін дії договору до 31.12.2020, додаток №2 «календарний план» до договору виклали у новій редакції та передбачили виконання етапу 4 «Встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)» до 15.12.2020, а етапу 5 «Державна реєстрація земельних ділянок в Державному земельному кадастрі» до 15.12.2020.

Додатковою угодою №5/205 від 15.12.2020 сторони внесли зміни та доповнення до договору про закупівлю послуг №153 від 03.10.2018, а саме до п.5.1., та передбачили термін надання послуг до 25.12.2021 згідно календарного плану, до п.6.3. де передбачили термін надання всіх послуг по договору до 25.12.2021, до п.12.1. де передбачили термін дії договору до 31.12.2021, додаток №2 «календарний план» до договору виклали у новій редакції та передбачили виконання етапу 4 «Встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)» до 15.12.2021, а етапу 5 «Державна реєстрація земельних ділянок в Державному земельному кадастрі» до 15.12.2021.

Додатковою угодою №6/251 від 13.12.2021 сторони внесли зміни та доповнення до договору про закупівлю послуг №153 від 03.10.2018, а саме до п.5.1., та передбачили термін надання послуг до 25.12.2022 згідно календарного плану, до п.6.3. де передбачили термін надання всіх послуг по договору до 25.12.2022, до п.12.1. де передбачили термін дії договору до 31.12.2021, додаток №2 «Календарний план» до договору виклали у новій редакції та передбачили виконання етапу 4 «Встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)» до 15.12.2022 року, а етапу 5 «Державна реєстрація земельних ділянок в Державному земельному кадастрі» до 15.12.2022 року.

Таким чином, враховуючи усі вищезазначені додаткові угоди, відповідно до п.5.1 договору, термін надання послуг, після підписання договору, становить до 25.12.2022 та надаються виконавцем у відповідності до календарного плану у формі додатку 2, який є невід`ємною частиною договору, відповідно п.6.3 термін надання всіх послуг по договору - до 25.12.2022 та відповідно до п.12.1 договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2022, але у всякому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим договором .

Відповідно до додатку №2 «Календарний план» до договору термін виконання етапу 4 «Встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)» до 15.12.2022 року, а етапу 5 «Державна реєстрація земельних ділянок в Державному земельному кадастрі» до 15.12.2022 року.

Згідно звіту про виконання договору про закупівлю дата формування звіту: 26 січня 2023, який міститься на офіційному сайті «Прозоро» та зазначено що процедура закупівлі завершена.

Відповідно до п.6.1 договору «факт надання послуг за договором підтверджується відповідними актами, які надаються виконавцем замовнику по мірі виконання послуг в терміни передбачені в календарному плані (додаток 2) та підписується замовником впродовж 5 (п`яти) робочих днів після отримання, або протягом цього ж строку (терміну) замовником надаються зауваження до надані послуг».

Згідно пункту 6.2 договору після підписання відповідних актів сторонами зобов`язання виконавця щодо надання послуг вважаються виконаними у повному обсязі та належним чином. У випадку, коли акти не підписуються замовником протягом строків (термінів), визначених договором, або якщо за цей час виконавець не отримає мотивовану відмову від підписання актів, то зобов`язання виконавця вважаються виконаними у повному обсязі та належним чином.

Позивачем долучено наступні акти приймання-передачі:

- акт № 2 приймання-здачі послуг за договором №153 від 03.10.2018 про закупівлю послуг з розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) Карпатського національного природного парку Етап 2 Топографо-геодезичні та обчислювальні роботи від 22.12.2018 (надалі - акт 2) виконавцем було передано, а замовником було прийнято другий етап робіт за договором та оплачено дані роботи.

- акт № 3 приймання-здачі послуг за договором №153 від 03.10.2018 про закупівлю послуг з розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) Карпатського національного природного парку Етап 3 Землевпорядні роботи від 22.12.2018 (надалі - акт 3) виконавцем було передано, а замовником було прийнято третій етап робіт за договором та оплачено дані роботи.

- акт №3 приймання-здачі послуг за договором №153 від 03.10.2018 про закупівлю послуг з розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) Карпатського національного природного парку Етап 3 Землевпорядні роботи від 22.12.2018 (надалі - акт 3) виконавцем було передано, а замовником було прийнято третій етап робіт за договором та оплачено дані роботи.

Позивач зазначає про виконання робіт у повному обсязі 14.02.2023 поза строк, передбачений договором з посиланням на великий обсяг робіт, кліматичні умови, впровадження карантинних обмежень, обставини непереборної сили, воєнний стан.

Позивач зазначає, що вищевказані обставини знайшли своє відображення у підписаних сторонами додаткових угодах до договору, а саме: додаткова угода №1/197 від 03.12.2018, додаткова угода №2/233 від 22.12.2018, додаткова угода №3/38 від 28.03.2019, додаткова угода №4/246 від 19.12.2019, додаткова угода №5/205 від 15.12.2020, додаткова угода №6/251 від 13.12.2021.

Даними додатковими угодами вносились зміни у строки дії договору та до календарного плану, який є невід`ємною частиною договору.

14.02.2023 позивач листом від 14.02.2023 №14/01 «Про передачу виконаних послуг згідно договору № 153 від 03.10.2018» передав нарочно результати виконаних робіт за етапами 4 та 5 договору відповідачеві та передав, підписаний та завірений печаткою з боку виконавця акт приймання-передачі виконаних послуг до договору №153 від 03.10.2018 (два примірники), що підтверджується відміткою на листі від 14.02.2023 №14/01 з відбитком печатки відповідача.

Прийнявши від позивача лист від 14.02.2023 №14/01 з додатками, відповідачем не було здійснено оплати отриманих послуг, відповідно до чого просить стягнути такі в примусовому порядку з врахуванням інфляційних та 3% річних.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 05 березня 2024 року у справі №909/42/24 в позові відмовлено, з чим не погодився позивач, подавши апеляційну скаргу.

При перегляді рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.03.2024 в апеляційному порядку, Західний апеляційний господарський суд керувався наступним.

Згідно вимог ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до вимог ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Статтею 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Положення ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як вбачається з матеріалів та обставин справи, учасниками справи 03.10.2018 укладено договір про закупівлю послуг №153, який за своєю правовою природою є договором підряду, а тому правовідносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями глави 33 Господарського кодексу України та глави 61 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до положень статті 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями п.6.1 договору встановлено, що факт надання послуг за даним договором підтверджується відповідними актами, які надаються виконавцем замовнику по мірі виконання послуг в терміни передбачені в календарному плані (додаток 2) та підписується замовником впродовж 5 (п`яти) робочих днів після отримання, або протягом цього ж строку (терміну) замовником надаються зауваження до наданих послуг. Підставою для відмови від підписання актів, зокрема (але не виключно), є включення виконавцем послуг, які не були фактично надані. Акти складаються в 2 (двох) оригінальних примірниках, які мають бути підписані, скріплені печаткою виконавця (за наявності) та надані замовнику не пізніше 2 (двох) робочих днів з дати підписання. У випадку отримання від Замовника мотивованої відмови від підписання актів виконавець повинен протягом 5 (п`яти) робочих днів усунути всі виявлені замовником недоліки, після чого повторно подати акти на підпис замовнику.

Згідно пункту 6.2 договору після підписання відповідних актів сторонами зобов`язання виконавця щодо надання послуг вважаються виконаними у повному обсязі та належним чином. У випадку, коли акти не підписуються замовником протягом строків (термінів), визначених договором, або якщо за цей час виконавець не отримає мотивовану відмову від підписання актів, то зобов`язання виконавця вважаються виконаними у повному обсязі та належним чином.

Відповідно до пунктів 7.2.2 та 7.2.3 договору замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату виконавцю за надані послуги, належної якості та в повному обсязі; прийняти надані послуги згідно актів.

У відповідності до положень ч.1 ст. 853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта (ст. 853 Цивільного кодексу України).

Положеннями вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Отже, як вірно відмічено судом першої інстанції та з врахуванням описаного вище, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акту виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з обставин справи і зазначено вище, між Карпатським національним природним парком та ТОВ НВП «АГРОРЕСУРССИСТЕМИ» було укладено договір про закупівлю послуг №153 від 03.10.2018 (Т-1, а.с.150-156), який мав виконуватись в п`ять етапів, згідно додатку №1 (Т-1, а.с.156-159). До даного договору укладались додатки, які є невід» ємною частиною такого.

Як вбачається з позовної заяви, апеляційної скарги та пояснень представників сторін даних в судових засіданнях перші три етапи виконані і претензій до таких у сторін немає.

Судом встановлено, що відповідачем заперечується виконання належним чином передбачені договором 4 етап «встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості» та етап №5 «державна реєстрація земельних ділянок в державному земельному кадастрі». Сума заборгованості за такі становить 970 350,00 грн., яку і просить стягнути позивач в примусовому порядку, з чим не погодився суд першої інстанції в рішенні від 05.03.2024 , яке оскаржується.

Додатковою угодою №6/251 від 13.12.2021 сторони внесли зміни та доповнення до договору про закупівлю послуг №153 від 03.10.2018, а саме до п.5.1. та передбачили термін надання послуг до 25.12.2022, згідно календарного плану, до п.6.3. де передбачили термін надання всіх послуг по договору до 25.12.2022, до п.12.1. де передбачили термін дії договору до 31.12.2021, додаток №2 «календарний план» до договору виклали у новій редакції та передбачили виконання етапу 4 «встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)» до 15.12.2022, а етапу №5 «державна реєстрація земельних ділянок в державному земельному кадастрі» до 15.12.2022.

Таким чином, враховуючи додаткові угоди, відповідно до п.5.1. договору термін надання послуг, після підписання договору становить до 25.12.2022 та надаються виконавцем у відповідності до календарного плану у формі додатку 2, який є невід`ємною частиною договору, відповідно до п. 6.3. термін надання всіх послуг до договору до 25.12.2022, та відповідно до п.12.1. договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2022, але у всякому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

В матеріалах справи наявний лист позивача від 14.02.2023 №14/01 «Про передачу виконаних послуг згідно договору №153 від 03.10.2018» (Т-1, а.с.171), в якому вказано, що згідно додатку 2 до договору про закупівлю послуг №153 від 03.10.2018 надає відповідачу (директору КНПП Гошовському С.М.) звітні матеріали етапу 1, етапу 2, етапу 3, що знаходились на зберіганні у виконавця до повного надання послуг по договору та етапу 4, етапу 5 , що були створені в результаті надання послуг за даними етапами, а саме: - анотований звіт 1 прим. ; обмінні файли результатів виконання робіт «ХМL» прийняті ДЗК (в електронному вигляді на CD) 25 штук; технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), в тому числі включаючи технічні завдання на виконання землевпорядних робіть, матеріали топографо-геодезичних робіт, плати земельних ділянок, складені за результатами зйомки, каталоги координат поворотних точок меж земельних ділянок, відомості про встановлені межові знаки, акти приймання-передачі межових знаків на зберігання 25 прим.; витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки з кадастровими номерами- : 2611091200:10:001:0009; 2611091200:08:001:0012; 2611091200:09:001:0001; 2611091200:10:001:0008; 2611091201:12:001:0038; 2611040300:15:001:0002; 2611040300:15:001:0001; 2611040300:20:007:0020; 2611040300:13:001:0005; 2611040300:13:001:5007; 2611040300:21:002:0195; 2611000000:15:001:0042; 2611000000:16:001:0003; 2611000000:01:001:0027; 2611000000:01:001:0026; 2611000000:05:009:0401; 2611091500:04:001:0006; 2611091500:01:001:0051; 2611091500:01:001:0050; 2611091500:01:001:0049; 2611091501:08:001:0020; 2611091501:11:003:0331; 2611091501:12:001:0149; 2611091501:12:002:5239; 2611091501:10:024:0098. При цьому, згідно п.6.1. договору просить підписати акти приймання-передачі наданих послуг та перерахувати кошти за етап 4 та етап 5 згідно додатку №2 до цього договору. В додатках до даного лита вказано звітні матеріали етапу 1, етапу 2, етапу 3, етапу 4, етапу 5; акт приймання передачі наданих послуг.

Даний лист було отримано замовником (відповідачем) 14.02.2023, про що свідчить напис «отримано» дата 14.02.2023 та наявний підпис уповноваженої особи та відбиток печатки замовника.

Слід відмітити, що якщо підрядник фактично виконав відповідні роботи і надіслав замовнику акти приймання виконання робіт, які останній отримав та не надав доказів їх оплати чи мотивованої відмови від їх підписання, а строк здійснення оплати за ними настав, то заявлена позивачем вимога про стягнення коштів за виконані роботи за вказаними актами повинна розглядатись судами, на підставі чого суди повинні ухвалити рішення про стягнення чи відмову у стягненні коштів за виконані роботи, в залежності від наявних у справі доказів щодо фактичного виконання робіт підрядником, зазначених ним у відповідних актах, та інших обставин встановлених судами. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №910/18384/20.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст. 74 ГПК України).

Згідно вимог с. 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування . Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення .

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).

Суд апеляційної інстанції констатує те, що лист позивача від 14.02.2023 №14/01 «Про передачу виконаних послуг, згідно договору №153 від 03.10.2018» (Т-1, а.с.171) прийнятий відповідачем , з огляду на те, що останнім не подано належних та допустимих доказів , які б свідчили, що такий не прийнято, а саме до прикладу викрадена печатка чи неналежний представник розписався на ньому 9доприкладу такий не працює тощо).

Відтак, з врахуванням наведеного, висновок суду першої інстанції про відсутність в матеріалах справи доказів надсилання акту слід вважати таким , що не відповідає обставинам справи.

У відповідності до вимог ч.1-2 ст. 853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі . Замовник, який прийняв роботу без перевірки , позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Згідно п.6.1. договору вбачається, що відмова від підписання актів повинна бути мотивованою , вичерпною та містити всі недоліки , які повинен усунути виконавець.

Отже, з врахуванням наведеного суд апеляційної інстанції констатує, що отримавши 14.02.2023 акти приймання-передачі послуг замовник (відповідач) в порушення п.6.1. договору не дотримався процедури прийняття робіт, акти не підписав, мотивовану відмову від підписання актів виконавцю не надав та оплату за договором не здійснив.

Відповідно до положень ст. 853 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акту.

Крім цього, місцевий господарський суд в оспорюваному рішенні вказує на те, що доказів виконання етапу 4 «встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) суду не подано, не відповідає дійсності з огляду на наступне.

У листі позивача від 14.02.2023 №14/01 «Про передачу виконаних послуг згідно договору №153 від 03.10.2018» (Т-1, а.с.171) серед іншого й вказано про те, що відповідачеві передано каталог координат поворотних точок меж земельних ділянок , відомості про встановлені межові знаки, акти приймання-передачі межових знаків на зберігання 25 прим.

Згідно з вимог з ч.2 ст. 106 Земельного кодексу України встановлено, що межовими знаками можуть бути природні чи штучні споруди і рубежі (річки, струмки, канали, лісосмуги, рослинні смуги, дерева, стежки, рівчаки, стіни, паркани, огорожа, шляхові споруди, бетонні або металеві стовпи, плити, моноліти, камені, інші споруди і рубежі), що збігаються із межею земельної ділянки або спеціально встановлюються на ній. Межові знаки на водних об`єктах не встановлюються.

Частинами 4-5 даної статті встановлено, що у разі якщо межі земельних ділянок у натурі (на місцевості) збігаються з природними чи штучними лінійними спорудами, рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, рослинними смугами, шляхами, стежками, рівчаками, стінами, шляховими спорудами, парканами, огорожею, фасадами будівель, іншими лінійними спорудами, рубежами тощо) та раніше встановленими межами сформованих земельних ділянок, межові знаки можуть не встановлюватися. Місцезнаходження межових знаків у разі їх визначення або встановлення відображається у матеріалах землевпорядного проектування та геодезичних вишукувань, а також на кадастрових планах земельних ділянок.

Отже, суд апеляційної інстанції, з врахуванням матеріалів та обставин справи вважає, що позивач в повному обсязі виконав роботи по встановленню меж земельних ділянок в натурі на місцевості результатом чого є реєстрація земельних ділянок у державному земельному кадастрі, що підтверджується витягами , які наявні в матеріалах справи.

Згідно вимог ст. 79-1 Земельного кодексу України встановлено, що винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

З врахуванням витягів про реєстрацію земельних ділянок, твердження відповідача про невиконання етапу 4 по договору, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим.

Відтак, з врахуванням наведеного підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 970 350,00 грн. боргу за виконані роботи по договору №153 від 03.10.2018 (із змінами та доповненнями).

У відповідності до положень ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений (термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань , крім випадків передбачених законом , а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч.7 ст. 193 ГК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк , встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У відповідності до положень ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, згідно якого останнім нараховано відповідачу 27223,08 грн. інфляції та 24642,05 грн. 3% річних (Т-1 а.с.175), суд повважав його арифметично вірним, а відтак дані суми підлягають стягненню з відповідача в примусовому порядку.

Позивачем в позовній заяві вказано, що на день подачі позовної заяви сума сплаченого судового збору становить 15 333,23 грн. та сплачено 50 000,00 грн. витрат на правничу допомогу. Разом - 65 333,23 грн.

У відповіді на відзив, б/н від 11.02.2024 позивач просив стягнути 97 000,00 грн. витрат пов`язаних з професійною правничою допомогою, в обґрунтування чого додано копії: інформаційного повідомлення про зарахування коштів № 416 від 05.01.2024 на суму 50 000,00 грн.; договору №30-06/2023 про надання правової допомоги від 30.06.2023; рахунку на оплату №1 від 04.01.2024 на суму 50 000,00 грн., додаткової угоди №3 (до договору №30-06/2023 про надання правової допомоги від 30.06.2023) від 04.01.2024, акт №3 приймання-передачі виконаних послуг (до договору №30-06/2023 про надання правової допомоги від 30.06.2023) від 09.02.2024 (Т-2, а.с.49-53).

22.02.2024 представником відповідача подано клопотання, б/н від 15.02.2024 про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, згідно якого просить відмовити у задоволенні вимог представника позивача про стягнення судових витрат , у тому числі пов`язаних з професійною правничою допомогою адвоката у розмірі 97 000,00 грн. ; зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (Т-2, а.с.71-74).

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

Згідно з ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити, в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

У постанові Верховний Суд від 11.06.2021 у справі № 34-16/17-3683-2011 висловлено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

30.06.2023 ТОВ НВП Агроресурссистеми» та адвокатським бюро «Олександра Шипіцина» укладено договір №30-06/2023 про надання правової допомоги (Т-2, а.с.50), згідно п.1.1. якого Бюро зобов`язується надати клієнту правову допомогу, пов`язану з будь-якими питаннями , які виникають у клієнта , у тому числі пов`язані з досудовим та/чи судовим вирішенням спірних взаємовідносин з третіми особами.

04.01.2024 ТОВ НВП «Агроресурссистеми» та АБ «Олександра Шипіцина» укладено додаткову угоду № 3 до договору №30-06/2023 про надання правової допомоги від 30.06.2023 , згідно якої доповнено п.1 договору підпунктом 1.4 «бюро надає клієнтові професійну правничу допомогу, пов`язану з підготуванням , поданням позовної заяви до господарського суду Івано-Франківської області та надання професійної правничої допомоги під час слухання справи про стягнення з Карпатського національного природного парку боргу за договором про закупівлю послуг №153 від 03.10.2018 , а також стягнення 3% річних та інфляційного збільшення з простроченої суми в суді першої інстанції»; доповнено п.2 договору підп. 2.4 в наступній редакції: « 2.2. розмір гонорару, що сплачується клієнтом на користь адвоката за правову допомогу, вказану в п.1.4. договору є фіксованою та дорівнює 97 000,00 грн.». Даний гонорар сплачується наступним чином: авансовий платіж в сумі 50 000,00 грн. повинна бути сплаченою протягом п`яти робочих днів з дня укладення додаткової угоди до договору; остаточний розрахунок в сумі 47000,00 грн. сплачується протягом п`яти робочих днів з дня набрання законної сили рішенням Господарського суду Івано-Франківської області у справі за позовом клієнта до Карпатського національного природного парку про стягнення боргу за договором про закупівлю послуг №153 від 03.10.2018 , а також стягнення 3% річних та інфляційного збільшення з простроченої суми.

04.01.2024 адвокатським бюро виставлено ТОВ НВП «Агроресурссистеми» рахунок №1 (Т-2, а.с.51), який оплачено останнім 05.01.2024 (Т-2, а.с.49).

09.02.2024 сторонами складено акт №3 приймання-передачі виконаних послуг (до договору №30-06/2023 про надання правової допомоги від 30.06.2023), згідно якого, на виконання умов договору бюро виконало доручення клієнта в наступних обсягах із затратою такої кількості часу :

- аналіз нормативно-правових документів, які регулюють спірні взаємовідносини між клієнтом та Карпатським національним природним парком щодо стягнення боргу за договором про закупівлю послуг №153 від 03.10.2018, а також стягнення 3% річних та інфляційного збільшення з простроченої суми в суді першої інстанції одна година;

- аналіз судової практики судів України щодо спірних взаємовідносин між клієнтом та Карпатським національним природним парком стягнення боргу за договором про закупівлю послуг №153 від 03.10.2018, а також стягнення 3% річних та інфляційного збільшення з простроченої суми в суді першої інстанції одна година;

- підготування позовної заяви та доданих до неї документів з подальшим направленням їх до Господарського суду Івано-Франківської області шість годин;

- аналіз відзиву на позовну заяву відповідача, підготування відповіді на відзив та направлення даної відповіді на адресу Карпатського національного природного парку та на адресу Господарського суду Івано-Франківської області у справі №909/42/24 три години.

Представником позивача в суді першої інстанції був адвоката Шипіцин О.В., яким підписано позовну заяву та до якої долучено копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2698 від 07.11.2007 (Т-1, а.с.10).

Слід відмітити, що представником відповідача в суді першої інстанції подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, де серед іншого вказує, що справа №909/42/24 належить до спорів щодо стягнення заборгованості за договором. Правове регулювання спірних відносин у даній справі здійснюється загальними положеннями Цивільного та Господарського кодексу України. Судова практика у такій категорії справ є усталеною та визначеною. Таким чином, вважає, що підготовка у цій справі не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, відповідно вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката 97 000,00 грн. є неспіврозмірним складністю справи та виконаних робіт.

Отже, врахувавши результати розгляду справи, незмінність правової позиції позивача, а також те, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність, на що вказала Велика Палата Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та, встановивши, що витрати на професійну правничу допомогу у сумі 97 000,00 грн. не відповідають критерію "розумності їх розміру" і їх відшкодування матиме надмірний характер, а стягнення цих витрат у сумі 50 000,00 грн. є співрозмірним з наданими адвокатом послугами, обґрунтованими, відповідають критерії "необхідності і обґрунтованості".

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 1 ст. ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, відповідно до цього, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права,неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

Відтак, з врахуваннями наведеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 14 ст. 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до пп. б, в, п. 4 ч. 1 ст. 282 Господарського процесуального кодексу України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням: нового розподілу судових витрат, понесених, у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 114, 129, 236, 269, 275, 277, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства Агроресурссистеми б/н від 01.04.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/944/24 від 01.04.2024) задоволити.

2.Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05 березня 2024 року у справі №909/42/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги - задоволити.

3.Стягнути з Карпатського національного природного парку (78501, Івано-Франківська область, Надвірнянський район, м. Яремче, вул. Стуса, буд. 6; ЄДРПОУ 05509323) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства Агроресурссистеми (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 305-А; ЄДРПОУ 23723132) 1 022 215,13 грн. заборгованості, з яких: 970 350,00 грн. сума боргу, 27 223,08 грн. інфляційні та 24642,05 грн. 3% річних.

4.Стягнути з Карпатського національного природного парку (78501, Івано-Франківська область, Надвірнянський район, м. Яремче, вул. Стуса, буд. 6; ЄДРПОУ 05509323) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства Агроресурссистеми (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 305-А; ЄДРПОУ 23723132) 15333,23 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 22999,85 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції .

5.Стягнути з Карпатського національного природного парку (78501, Івано-Франківська область, Надвірнянський район, м. Яремче, вул. Стуса, буд. 6; ЄДРПОУ 05509323) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства Агроресурссистеми (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 305-А; ЄДРПОУ 23723132) - 50 000,00 грн. за надання правової допомоги в суді першої інстанції.

6.Місцевому господарському суду видати відповідні накази.

7.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст.ст. 286 - 289 ГПК України.

8.Матеріали справи №909/42/24 повернути Господарському суду Івано-Франківської області.

Повний текст рішення складено та підписано 17.06.2024.

Головуючий суддяІ.Б. Малех

СуддяВ.М. Гриців

СуддяО.В. Зварич