Постанова

від 10.06.2024 по справі 910/12265/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2024 р. Справа№ 910/12265/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Полякова Б.М.

суддів: Копитової О.С.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання Дюкарєвої І.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Александрова Романа Ігоровича

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.01.2024

у справі №910/12265/22 (суддя Яковенко А.В.)

за заявою Фізичної особо-підприємця Александрова Романа Ігоровича

про неплатоспроможність

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 10.06.2024

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.03.2023 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність Фізичної особи-підприємця Александрова Романа Ігоровича.

До суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України про закриття провадження у справі про неплатоспроможність Фізичної особи-підприємця Александрова Р.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2024 року у справі №910/12265/22 закрито провадження у справі про неплатоспроможність Фізичної особи-підприємця Александрова Романа Ігоровича. Припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів. Припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів Фізичної особи-підприємця Александрова Романа Ігоровича, арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича.

Ключовим мотивом ухвали є:

- зборами кредиторів боржника прийнято рішення не схвалювати план реструктуризації та звернутися до суду із клопотанням про закриття провадження у справі про неплатоспроможність;

- боржник пропонував реструктуризацію кредиторської заборгованості шляхом погашення 0,15 % загальної суми боргу протягом 3 років, що є, на переконання суду, по суті її списанням.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Фізична особа-підприємець Александров Роман Ігорович звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.01.2024 у справі №910/12265/22 скасувати, та направити справу для подальшого розгляду до Господарського суду міста Києва.

Ключовим аргументом скарги є:

- суд зробив висновки, які не відповідають обставинам справи; неправильно застосував норми матеріального права (не застосував тих правових норм, що підлягали застосуванню).

Арбітражний керуючий подав відзив на апеляційну скаргу, в яком зазначає, що повністю підтримує апеляційну скаргу Боржника, вважає оскаржувану ухвалу передчасною та такою що підлягає скасуванню у зв`язку з нез`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи №910/12265/22 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Копитова О.С., Отрюх Б.В. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019 й може розглядати справи про банкрутство та справи у спорах, які пов`язані з процедурою банкрутства, справи у спорах щодо захисту прав на об`єкти інтелектуальної власності.

Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria», висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/12265/22, відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

На виконання ухвали від 28.03.2024 з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/12265/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Александрова Романа Ігоровича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.01.2024 у справі №910/12265/22, розгляд справи призначено на 10.06.2024.

В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з приписами ст. ст. 42, 43 ГПК України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Принцип добросовісності передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав (ст. 3 ЦК України). Реалізація процесуальних прав та обов`язків передбачає і дотримання приписів матеріального права.

Також, як зазначає Міжнародний суд ООН, «одним із основних принципів, що регулює створення та виконання юридичних зобов`язань незалежно від джерела, є принцип співпраці. Відповідно до принципу співпраці кожна із сторін має надавати іншій стороні можливе сприяння у виконанні нею своїх обов`язків. Він поширюється на всі зобов`язання без виключення».

Відповідно до приписів ч.ч. 7, 8 ст. 123, ст. 124, ч. 8 ст. 126 КзПБ право на процедуру неплатоспроможності та отримання відповідних пільг має лише добросовісний боржник (фізична особа), який дотримується принципу співпраці з усіма учасниками справи про свою неплатоспроможності.

Відповідно до приписів ст. 13 Цивільного кодексу України особа може користуватися своїми права лише у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Колегія суддів зазначає, що судовому захисту не підлягає право особи, яке хоча формально не порушує норм права, проте за своєю суттю покликане діяти на шкоду контрагентам цієї особи.

Колегія зауважує, що у справах про банкрутство арбітражний керуючий/боржник діють відповідно до приписів КзПБ, проте одночасно є стороною у справі відповідно до норм ГПК України, а отже, задля дотримання принципу диспозитивності та змагальності (ст. 2 ГПК України) судом при ухваленні рішення мають враховуватися інтереси інших учасників справи про банкрутство.

В даній справі, матеріали справи містять клопотання єдиного кредитора (Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України) про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Александрова Р.І. Вказане клопотання мотивовано тим, що станом на момент звернення із клопотанням матеріали справи не містять погодженого боржником та схваленого єдиним кредитором у справі плану реструктуризації боргів фізичної особи-підприємця Александрова Р.І., який поданий у встановлений Кодексом України з процедур банкрутства строк. Крім того, кредитор зазначав про недобросовісність фізичної особи-підприємця Александрова Р.І., що полягає у тому числі у наявності корпоративних прав, які не були відображені у поданих ним деклараціях про майновий стан. Також, на думку кредитора, слід врахувати той факт, що представництво боржника у справі здійснюється адвокатом, що свідчить про те, що реальний дохід боржника більший, ніж зазначений у деклараціях про майновий стан.

З матеріалів справи вбачається та встановлено місцевим судом, що провадження у справі про неплатоспроможність Фізичної особи-підприємця Александрова Романа Ігоровича було відкрито ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.03.2023.

Згідно з рішенням єдиного кредитора боржника (податкового органу) на засіданні зборів кредиторів, проведеного шляхом опитування, відповідно до листа керуючого реструктуризацією від 10.08.2023 № 01-21/39 зборами кредиторів взято до відома звіт керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. про результати перевірки декларації про майновий стан боржника; не схвалено проект плану реструктуризації боргів боржника, зобов`язано керуючого реструктуризацією надати інформацію про проведену інвентаризацію майна боржника, про вжиті заходи стосовно виявлення керуючим реструктуризацією майна боржника та про рух коштів по рахункам боржника за період протягом 3 років, які передували відкриттю провадження у справі про неплатоспроможність; відкласти вирішення питання звернення до суду із клопотанням про перехід до процедури погашення боргів боржника до наступних зборів за результатами отриманих відомостей від керуючого реструктуризацією.

Відповідно до рішення єдиного кредитора боржника (податкового органу) на засіданні зборів кредиторів, проведеного шляхом опитування, відповідно до листа керуючого реструктуризацією від 06.09.2023 № 01-21/40 зборами кредиторів прийнято рішення не схвалювати звіт керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. про вжиті заходи щодо встановлення майнового стану боржника (зазначено перелік запитань кредитора щодо майна боржника); не схвалено проект плану реструктуризації боргів боржника; зобов`язано керуючого реструктуризацією звернутися до господарського суду із клопотанням про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Згідно з рішенням єдиного кредитора боржника (податкового органу) на засіданні зборів кредиторів, проведеного шляхом опитування, відповідно до листа керуючого реструктуризацією від 04.12.2023 № 01-21/41 зборами кредиторів прийнято рішення не схвалювати звіт керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. про вжиті заходи щодо встановлення майнового стану боржника (зазначено перелік запитань кредитора щодо майна боржника); не схвалено проект плану реструктуризації боргів боржника, зобов`язано керуючого реструктуризацією надати інформацію про проведену інвентаризацію майна боржника, про вжиті заходи стосовно виявлення керуючим реструктуризацією майна боржника та про рух коштів по рахункам боржника за період протягом 3 років, які передували відкриттю провадження у справі про неплатоспроможність; відкласти вирішення питання звернення до суду із клопотанням про перехід до процедури погашення боргів боржника до наступних зборів за результатами отриманих відомостей від керуючого реструктуризацією.

За змістом статті 116 КзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.

Таким чином КзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов`язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.

За змістом приписів Книги четвертої КзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.

Згідно з частиною п`ятою статті 119 КзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.

Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КзПБ).

Отже, ця судова процедура є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КзПБ, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Водночас, слід враховувати, що сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов`язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини одинадцятої статті 126 КзПБ у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів.

Однією з процесуальних гарантій захисту інтересів сторін та ухвалення справедливого рішення за частиною одинадцятою статті 126 КзПБ є закріплена у цій нормі дискреція господарського суду - можливість обрати з двох варіантів рішення (про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такий, що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної справи, з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника, неналежної реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Колегія суддів зауважує, що за приписами КзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника має строковий характер та вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Щодо наявності у даній справі як однієї з підстав для закриття провадження у справі недотримання боржником положення п. 1 ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства, яким визначено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї, суд зазначає, що вказане не підтверджується матеріалами справи.

Так, як вірно встановлено місцевим судом, звіт керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Бєлоусова І.В., у якому містяться відомості щодо виявлених корпоративних прав боржника (частка у статутному капіталі ТОВ «Еволюція Плюс»), надійшов до суду 18.12.2023. У свою чергу, боржник 22.12.2023 подав до суду виправлені декларації, у яких зазначено вказані відомості, тобто у межах строку, визначеного п. 1 ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства.

Однак, вказана обставина враховується судом під час надання оцінки добросовісності боржника. Так, корпоративні права були виявлені керуючим реструктуризацією та, як наслідок, зазначені боржником у виправленій декларації про майновий стан лише після численних зауважень кредитора щодо вжитих заходів в частині визначення майнового стану боржника. До цього моменту за 9 місяців провадження у справі про неплатоспроможність ні боржником, ні керуючим реструктуризацією про існування вказаних корпоративних прав заявлено не було.

Як також правильно зауважив місцевий суд, провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Александрова Р.І. було відкрито ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.03.2023, тобто строк, визначений ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства пройшов.

Зборами кредиторів боржника за результатами розгляду поданого плану реструктуризації боргів Александрова Р.І. прийнято рішення не схвалювати план реструктуризації та звернутися до суду із клопотанням про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Дослідивши погоджений боржником проект плану реструктуризації боргів, який надавався на розгляд зборам кредиторів в особі єдиного кредитора (податкового органу), місцевим судом вірно встановлено, що фізичною особою-підприємцем Александровим Р.І. запропоновано реструктуризацію боргу шляхом сплати 200,00 грн щомісячно протягом 3 років.

При цьому, розмір визнаної судом кредиторської заборгованості боржника складає 5 273 974,11 грн.

Таким чином, боржник пропонував реструктуризацію кредиторської заборгованості шляхом погашення 0,15 % загальної суми боргу протягом 3 років, що є по суті її списанням.

Така поведінка боржника ніяк не свідчить про його намір якнайшвидше виконати взяті на себе зобов`язання, а навпаки, на думку колегії, зазначене свідчить, що подання Александровим Р.І. заяви про його неплатоспроможність - це намагання ухилитися від оплати своїх боргів, шляхом їх списання у процедурі неплатоспроможності.

Також колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КзПБ) - якщо протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до суду не подано схваленого кредиторами (в цьому випадку єдиним кредитором ГУ ДПС у м. Києві) плану реструктуризації, то господарський суд має право прийняти рішення про закриття у справі про неплатоспроможність.

У постанові від 05.10.2023 по справі № 922/2788/21 Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що керуючий реструктуризацією зобов`язаний у найкоротший строк перевірити майновий стан боржника, серед іншого виконати вказівки суду чи зборів кредиторів щодо додаткової перевірки конкретних фактів приховування боржником майна чи відомостей його декларації, а також забезпечити збирання та аналіз інформації, витребуваної судом відповідно до пунктів 9-11 частини п`ятої статті 119 КзПБ при відкритті провадження у справі. Також Верховний Суд зауважив, що своєчасне та належне виконання керуючим реструктуризацією завдань з перевірки майнового стану боржника є запорукою адекватної оцінки стану неплатоспроможності боржника та його можливостей погасити борг, відтак сприятиме досягненню компромісу при узгодженні сторонами плану реструктуризації боргів.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог ухвали суду від 07.08.2023 та вимог кредитора ГУ ДПС у м. Києві викладеного в рішенні направленого з супровідним листом № 68000/6/26-15-13- 04-10 від 23.08.2023 направлявся запит на проведення зборів кредиторів шляхом опитування № 01-21/40 від 06.09.2023 та надався звіт № 02-03/21-2.3 від 05.09.2023 про вжиті заходи по встановленню майнового стану боржника з додатками та доказами виконання відповідних заходів

Згодом на електронну адресу арбітражного керуючого надійшов лист ГУ ДПС у м. Києві № 8857/6/26-15-13-04-10 від 21.09.2023 з рішенням зборів кредиторів. Відповідним рішенням кредитора зобов`язано арбітражного керуючого Белоусова І.В. усунути недоліки первинного звіту про вжиті заходи по встановленню майнового стану боржника шляхом зібрання наступної інформації: зареєстрованих осіб за адресою квартири, яка є власністю боржника, зокрема, але не виключно про місце реєстрації малолітніх дітей боржника; відсутності іншого житла у осіб, які зареєстровані у квартирі, яка належить боржнику на праві власності; сімейного стану боржника; документального підтвердження того, що боржник є єдиним утримувачем/годувальником малолітніх дітей; отримання (звернення за отриманням) боржником державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, тимчасову державну допомогу дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, пенсію у разі втрати годувальника, соціальну допомогу від держави як багатодітна родина, що в свою чергу є суттєвим джерелом доходу для утримання трьох дітей; всіх наявних джерел та сум доходів боржника, в тому числі найманого працівника; наявності/відсутності корпоративних прав у боржника.

Після чого, керуючим реструктуризацією боржника Бєлоусовим І.В. подано до суду звіт № 02-03/21-2.5 від 06.11.2023. Зі змісту відповідного звіту вбачається, що Бєлоусовим І.В. усунено недоліки лише в меншій частині.

Пізніше, керуючий реструктуризацією арбітражний керуючий Белоусов І.В. звернувся до Господарського суду міста Києва з клопотанням про відкладення розгляду справи для можливості проведення зборів кредиторів та прийняття рішення щодо подальшої процедури у справі № 910/12265/22.

Крім того, арбітражним керуючим надано доповнення до звіту № 02-03/21-2.5 від 06.11.2023, зі змісту якої вбачається, що Бєлоусовим І.В. усунено недоліки звіту лише в частині встановлення осіб, що проживають за адресою реєстрації боржника та надано докази сплати військового збору за 09 місяців 2023 року, які в свою чергу не мають ніякого відношення до зауважень кредитора ГУ ДПС у м. Києві, а ось щодо реального доходу боржника та наявності корпоративних прав у Александрова Р.І. , арбітражним керуючим в своїх доповненнях не згадується.

В свою чергу, кредитором ухвалено рішення в якому зазначається, що зауваження стосовно попередніх звітів арбітражним керуючим так і не усунено.

Отже, враховуючи викладене слід прийти висновку, що не своєчасне та неналежне виконання арбітражним керуючим своїх обов`язків в частині перевірки відомостей декларації Александрова Романа Івановича не надає змогу схвалити план реструктуризації погашення боргів боржника.

Як вбачається з матеріалів справи у Александрова Р.І. наявні корпоративні права, про які останній не зазначив у декларації при зверненні до суду із заявою про неплатоспроможність та навмисно приховав відомості від кредиторів та суду, про що у відзиві зазначає контролюючий орган.

Так, ТОВ «МОНТАЖ ПЛЮС» (директор, засновник, бухгалтер - Александров Р.І. ) на сьогоднішній день є економічно активним підприємством та здійснює фінансово-господарську діяльність. За результатами проведеної фінансово-господарської діяльності в 2023 році ТОВ «МОНТАЖ ПЛЮС» задекларовано та сплачено податків понад півмільйона гривень. Також кредитор зазначає, що фінансова та податкова звітності подаються за підписом Александрова Р.І . Остання податкова звітність за підписом Александрова подана до Головного управління ДПС у м. Києві 07.11.2023 року.

Кредитор зауважив, що за 2022 рік зазначене вище підприємство задекларувало прибуток у приблизно 1 800 000,00 гривень. А за 2021 рік сума прибутку взагалі перевищує 6 мільйонів гривень.

Тобто, в момент виникнення заборгованості Александров володів корпоративними правами досить потужного підприємства і вже в той час міг скористатись своїм правом та продати їх. Проте, за весь цей час цього не зроблено та й взагалі інформація щодо корпоративних прав окривалась від суду та інших учасників справи.

Враховуючи наведене, станом на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та 3 роки, що передували такому відкриттю боржник володів корпоративними правами, реалізація яких допомогла б сплатити заборгованість навіть в частині. Проте, боржником проігноровано цей факт, який ще раз стверджує про недобросовісність Александрова Романа Івановича та правильно закрив провадження у справі.

За таких обставин місцевий суд правильно закрив провадження у справі про неплатоспроможність Фізичної особи-підприємця Александрова Романа Ігоровича.

Доводи апеляційної скарги, що суд зробив висновки, які не відповідають обставинам справи; неправильно застосував норми матеріального права (не застосував тих правових норм, що підлягали застосуванню) не знайшли свого підтвердження та не приймаються апеляційним судом.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення першої інстанції - без змін як такого, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні апеляційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, на скаржника покладаються витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 2, 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 253-255, 269, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Александрова Романа Ігоровича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.01.2024 у справі №910/12265/22 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.01.2024 у справі №910/12265/22 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу № 910/12265/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст складено 17.06.2024.

Головуючий суддя Б.М. Поляков

Судді О.С. Копитова

Б.В. Отрюх