Постанова

від 18.06.2024 по справі 908/3817/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2024 року м.Дніпро Справа № 908/3817/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)

судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.03.2024 (повний текст рішення складено 13.03.2024, суддя Ярешко О.В.) у справі № 908/3817/23

за позовом Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради (вул. Незалежної України, буд. 39-Б, м. Запоріжжя, 69037)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Профтехнагляд» (вул. Автозаводська, буд. 50, кв. 7, м. Запоріжжя, 69118)

про стягнення 3 337,48 грн,

ВСТАНОВИВ:

25.12.2023 до Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява (вих. № б/н від 22.12.2023) Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Профтехнагляд» про стягнення 3337,48 грн. збитків, спричинених неналежним виконанням договору на здійснення технічного нагляду від 01.10.2021 № 7152/110.

Між позивачем та ТОВ «Іоліт-Плюс» (підрядник) укладено договір підряду від 17.09.2021 № 4545/110 на виконання робіт по об`єкту: «Реконструкція елементів благоустрою комплексу спортивних майданчиків Запорізького НВОК № 110 ЗМР ЗО по вул. Стешенка, 19, м. Запоріжжя. Коригування». Для здійснення технічного нагляду позивачем залучено ТОВ «Будівельна компанія «Профтехнагляд» на підставі укладеного договору на здійснення технічного нагляду від 01.10.2021 № 7152/110. Оплату за виконані роботи по цьому договору позивачем здійснено в повному обсязі. Ревізією, проведеною Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, встановлено, що підрядником ТОВ «Іоліт-Плюс» в актах форми № КБ-2 за грудень 2021 за договором № 4545/110 включено обсяг робіт, не передбачених проєктно-кошторисною документацією, що призвело до завищення вартості робіт на суму 40324,15 грн. Внаслідок прийняття та оплати завищеної вартості виконаних робіт відповідачем зайво отримано 530,58 грн. (без ПДВ) за здійснення технічного нагляду по договору від 01.10.2021 № 7152/110. Також, Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області встановлено завищення ТОВ «Іоліт-Плюс» в актах форми № КБ-2 за листопад-грудень 2021 за договором № 4545/110 завищення вартості підрядних робіт на суму 136686,16 грн. Внаслідок прийняття та оплати завищеної вартості виконаних підрядних робіт, ТОВ «Будівельна компанія «Профтехнагляд» зайво отримано 1798,50 грн. (без ПДВ). Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області встановлено завищення ТОВ «Іоліт-Плюс» в актах форми № КБ-2 за грудень 2021 за договором № 4545/110 вартості підрядних робіт на суму 266693,36 грн. Внаслідок прийняття та оплати завищеної вартості виконаних підрядних робіт, ТОВ «Будівельна компанія «Профтехнагляд» зайво отримано 3337,48 грн. (без ПДВ). Наведені факти викладені в Акті від 30.11.2022 № 040803-20/23 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2019 по 31.12.2021. Під час ревізії Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області встановлені факти неналежного виконання відповідачем своїх обов`язків за договором та Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури. Позивач пропонував відповідачу повернути 5666,56 грн. зайво отриманих коштів. У відповіді на претензію відповідач погодився повернути лише 530,58 грн. та 1798,50 грн. В іншій частині претензію було відхилено.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.03.2024, у даній справі, у задоволенні позову відмовлено повністю. Судові витрати покладено на позивача.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, Департамент освіти і науки Запорізької міської ради, звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 13.03.2024 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Вирішити питання розподілу судових витрат.

Апеляційну скаргу обґрунтовано наступним:

1) стосовно застосування норма права:

- у Рішенні Господарського суду Запорізької області від 13.03.2024 у справі №908/3817/23 зазначено: «. Сам по собі акт №040803-20/2 від 30.11.2022, складений за наслідками проведення перевірки діяльності позивача, не визначений законодавством як безумовний доказ господарського чи цивільно-правового правопорушення. Цей документ є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. При цьому, обставини, вказані в такому акті, в господарському судочинстві повинні підтверджуватися належними доказами у відповідності до ст.ст.73, 74, 76-79 ГПК України. За умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Крім того, акт держаудитслужби не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу ст.19 ГК України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади. Таким чином, акт перевірки фінансово- господарської діяльності не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти. .».

Стосовно цього скаржник зазначає, що, по-перше суд першої інстанції дійшов до хибних висновків, які суперечать обставинам справи, без урахування умов Договору від 01.10.2021 №7152/110: всі ті функції, які зазначає суд першої інстанції у рішенні від 13.03.2024 зазначає як обов`язки замовника якраз відповідно до Договору від 01.10.2021 №7152/110 і повинно було здійснювати ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРОФТЕХНАГЛЯД»», як ліцензована організація з контролю за будівництвом. У департаменту освіти і науки Запорізької міської ради, як Замовника, така ліцензія і фахівці - відсутні і саме для цього з ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРОФТЕХНАГЛЯД»» і укладався Договір від 01.10.2021 №7152/110.

По-друге, апелянт вказує, що судом першої інстанції оцінка обставин справи здійснена без урахування приписів «Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903 (зі змінами), яким передбачено: «.5. Особи, що здійснюють технічний нагляд: 1) проводять перевірку: [.] відповідності виконаних будівельно- монтажних робіт, конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання проектним рішенням, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов та інших нормативних документів; відповідності обсягів та якості виконаних будівельно-монтажних робіт проектно-кошторисній документації; виконання підрядником вказівок і приписів, виданих за результатами технічного нагляду, державного архітектурно-будівельного контролю та державного нагляду; 2) ведуть облік обсягів прийнятих і оплачених будівельно-монтажних робіт, а також будівельно-монтажних робіт, виконаних з недоліками; 5) оформляють акти робіт, виконаних з недоліками; 7) виконують інші функції, пов`язані з технічним наглядом на відповідному об`єкті. 6. Особи, що здійснюють технічний нагляд, мають право вимагати від підрядника: 1) виконання робіт відповідно до проектно- кошторисної та іншої технічної документації, дотримання вимог нормативних документів щодо порядку виконання і прийняття робіт; 3) проведення лабораторних випробувань матеріалів і конструкцій щодо їх відповідності сертифікатам якості, а обладнання - технічним (технологічним) паспортам та своєчасного повідомлення їм про такі випробування; 4) усунення відхилень від проектних рішень, недоліків (дефектів) та недоробок і повторного пред`явлення робіт для здійснення технічного нагляду; .».

Апелянт звертає увагу, що жодної правової оцінки додержання ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРОФТЕХНАГЛЯД»» вимог «Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури» при виконанні Договору від 01.10.2021 №7152/110 судом першої інстанції - не здійснено.

В апеляційній скарзі вказано, що як передбачено пп.8.4.3.5, пп.8.4.3.6 п.8 ДБН А.3.1-5:2006 «Організація будівельного виробництва», прийнятому наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 05.05.2016 №115: « 8.4.3.5 Приймальний контроль здійснюється за участю представників будівельної організації, технічного нагляду замовника та авторського нагляду (у випадках, передбачених договором про авторський нагляд). 8.4.3.6 Результати приймального контролю фіксуються в загальному журналі робіт, в актах на закриття прихованих робіт, актах проміжного прийняття відповідальних конструкцій та інших документах - за наявності вимог нормативних документів на конкретні види будівельних робіт.».

Відповідно до вимог п.8.8., п.8.9. п.8 ДБН А.3.1-5:2006 «Організація будівельного виробництва»: «.8.8 Результати контролю відповідності будівельних робіт, конструкцій, обладнання та готової будівельної продукції вимогам проекту будівництва та нормативних документів фіксуються у виконавчій документації (п.4.8). 8.9 У разі виявлення невідповідностей у процесі будівництва установленим вимогам приймається рішення про усунення допущених недоліків або про зупинення будівництва об`єкта до виправлення порушень. Вжиті заходи щодо усунення виявлених недоліків фіксуються у загальному журналі робіт.».

Враховуючи вищенаведене апелянт звертає увагу, що належної правової оцінки додержання ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРОФТЕХНАГЛЯД»» вимог п.8.8., п.8.9. п.8 ДБН А.3.1-5:2006 «Організація будівельного виробництва» при виконанні Договору від 01.10.2021 №7152/110 судом першої інстанції - не здійснено.

Скаржник наголошує, що залишились поза увагою суду першої інстанції і обов`язки ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРОФТЕХНАГЛЯД»» передбачені Договором на здійснення технічного нагляду від 01.10.2021 №7152/110: «.4.4. Виконавець зобов`язаний: 4.4.8. Вести технічний нагляд за Об`єктом будівництва, уточнювати обсяги наданих послуг та проведення взаєморозрахунків, контролювати стан проведення робіт по Об`єкту будівництва, готувати та надавати оперативну інформацію щодо показників стану їх проведення; 4.4.10. При надані послуги проводити перевірку: 4.4.10.1. наявності документів, які підтверджують якісні характеристики конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання, що використовуються під час робіт по Об`єкту будівництва - технічного паспорта, сертифіката, документів, що відображають результати лабораторних випробувань тощо; 4.4.10.2. відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання проектним рішенням, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов та інших нормативних документів; 4.4.10.3. відповідності обсягів та якості виконаних будівельно-монтажних робіт проектній документації; 4.4.11. Перевіряти та погоджувати (підписувати з поставленням печатки) Акти наданих послуг (форма №КБ-2в); 4.4.12. Вести облік обсягів прийнятих і оплачених будівельно-монтажних робіт, а також будівельно-монтажних робіт, виконаних з недоліками; 4.4.14. Повідомляти Генпідряднику про невідповідність виробів, матеріалів та обладнання вимогам нормативних документів та інформувати про це Замовника; 4.4.15. Оформляти Акти виконаних робіт, виконаних Генпідрядником з недоліками; 4.4.16. Забезпечити контроль дотримання графіків виконуваних робіт, правильність складання наявної технічної документації, що підтверджує якісні характеристики конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання. Забезпечити відповідність вартості матеріальних ресурсів, що використовується під час виконання робіт Генпідрядником, найменшому рівню цін (при всіх рівних характеристиках) на підставі проведеного аналізу цін на ринку будівельних матеріалів в регіоні; 4.4.19. Забезпечити технічний нагляд з функціями служби Замовника відповідно до вимог затвердженої проектної документації та Порядку здійснення технічного нагляду під час реставрації Об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007р. №903; .».

Додатково позивач посилається на те, що суд першої інстанції зосередив увагу на результатах ревізії, проведеної управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, залишивши без уваги факти неналежного виконання ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРОФТЕХНАГЛЯД»» своїх обов`язків, як взятих за Договором на здійснення технічного нагляду від 01.10.2021 №7152/110, так і передбачених «Порядком здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903.

Також скаржник звертає увагу на те, що судом першої інстанції залишився взагалі поза увагою Акт №5 вибіркового контрольного обміру обсягів робіт по об`єкту «Реконструкція елементів благоустрою комплексу спортивних майданчиків Запорізького НВОК №110 ЗМР ЗО по вул.Стешенка, 19, м. Запоріжжя. Коригування», виконаних ТОВ «ІОЛІТ-ПЛЮС» на замовлення Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради у листопаді - грудні 2021 (згідно договору від 17.09.2021 №4545/110), складений 03.11.2022, в якому з фотофіксацією викладені всі порушення по об`єкту «Реконструкція елементів благоустрою комплексу спортивних майданчиків Запорізького НВОК №110 ЗМР ЗО по вул.Стешенка, 19, м. Запоріжжя. Коригування» і які були пропущені ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРОФТЕХНАГЛЯД»».

Оскільки ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРОФТЕХНАГЛЯД»» порушено вимоги обов`язків, як взятих за Договором на здійснення технічного нагляду від 01.10.2021 №7152/110 так і передбачених «Порядком здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903, то, як і передбачено умовами договору: «.7.2. В разі притягнення Замовника до відповідальності контролюючими або наглядовими органами внаслідок неякісного виконання договірних зобов`язань по здійсненню технічного нагляду, Виконавець несе відповідальність у розмірі прямих збитків Замовника за цим Договором. .».

З урахуванням вищенаведеного апелянт зазначає, що судом першої інстанції проігноровано, що сторони Договору на здійснення технічного нагляду від 01.10.2021 №7152/110 домовились на тому, що в разі притягнення Замовника до відповідальності контролюючими або наглядовими органами внаслідок неякісного виконання договірних зобов`язань по здійсненню технічного нагляду, Виконавець несе відповідальність у розмірі прямих збитків Замовника за цим Договором.

Як вказує скаржник, ці збитки чітко визначені в Акті ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради за період з 01.01.2019 по 31.12.2021 від 30.11.2022 №040803-20/23.

Позивач наголошує, що суд сконцентрував увагу на правовій позиції викладеній в постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/12793/17, від 21.05.2018 у справі №922/2310/17, від 16.10.2018 у справі №910/23357/17, від 18.10.2018 у справі №917/1064/17, від 26.03.2019 у справі №910/26948/15, обставини правовідносин у яких не був тотожним обставинам справи, яка розглядається.

Ще одним доводом апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції взагалі не надав ніякої правової оцінки відповідності чи невідповідності виконаних ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРОФТЕХНАГЛЯД»» робіт (послуг) як умовам Договору від 01.10.2021 №7152/110, приписам «Порядком здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903 в контексті розділів про відповідальність зазначених договорів, нормативних документів.

Також скаржник зазначає, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду під час розгляду справи №911/1717/17 у постанові від 22.03.2018 зазначив: «... підставою для застосування заходів відповідальності, якими є стягнення збитків у розумінні ст.611 ЦК України та ст.ст.216, 217 ГК України, є склад правопорушення, який утворюється наступними елементами: протиправна поведінка, розмір збитків, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника і збитками, вина боржника. .». Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.10.2018 у справі №904/7391/17.

Проте, як вказує апелянт, суд першої інстанції не зазначив мотивів неприйняття доводів департаменту освіти і науки Запорізької міської ради про те, що поведінка ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРОФТЕХНАГЛЯД»» при виконанні Договору на здійснення технічного нагляду від 01.10.2021 №7152/110 відповідає критеріям винності, зазначеним Верховним Судом у вищенаведених постановах.

2) з процесуальних питань:

Скаржник звертає увагу на те, що відповідно до вимог п.8.8. п.8.9. ДБН А.3.1-5:2006 ««Організація будівельного виробництва», прийнятому наказом Мінрегіону України від 05.05.2016 №115: «.8.8 Результати контролю відповідності будівельних робіт, конструкцій, обладнання та готової будівельної продукції вимогам проекту будівництва та нормативних документів фіксуються у виконавчій документації (п.4.8). 8.9 У разі виявлення невідповідностей у процесі будівництва установленим вимогам приймається рішення про усунення допущених недоліків або про зупинення будівництва об`єкта до виправлення порушень. Вжиті заходи щодо усунення виявлених недоліків фіксуються у загальному журналі робіт..».

Апелянт зазначає, що незважаючи на те, що скаржник (позивач) обґрунтовує свої вимоги неналежним виконанням ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРОФТЕХНАГЛЯД»» приписів ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» виконавча документація (яка є належним, допустимим доказом неналежного виконання ТОВ «ІОЛІТ-ПЛЮС» робіт з «Реконструкції елементів благоустрою комплексу спортивних майданчиків Запорізького НВОК №110 ЗМР ЗО по вул.Стешенка, 19, м. Запоріжжя. Коригування», виконаних судом першої інстанції ані у ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРОФТЕХНАГЛЯД»» (яка здійснювала технічний нагляд) ані у ТОВ «ЕРІН БУД» - не витребовувалась і не досліджувалась.

Скаржник вважає, що без дослідження виконавчої документації з «Реконструкції елементів благоустрою комплексу спортивних майданчиків Запорізького НВОК №110 ЗМР ЗО по вул.Стешенка, 19, м. Запоріжжя. Коригування» висновки суду першої інстанції (який розглядав справу у порядку письмового провадження без виклику сторін) про недоведеність позивачем своїх вимог є незаконним і передчасним.

Також апелянтом наголошується, що на думку департаменту освіти і науки Запорізької міської ради його права та інтереси будуть поновлені у разі скасування Рішення Господарського суду Запорізької області від 13.03.2024 та ухвалення постанови про стягнення з ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРОФТЕХНАГЛЯД»» 3337,48 грн. збитків, спричинених неналежним виконанням Договору на здійснення технічного нагляду від 01.10.2021 №7152/110.

Крім того позивач вказує, що на виконання Закону України від 29.06.2023 №3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», ст.6 Господарського процесуального кодексу України Департамент освіти і науки Запорізької міської ради зареєстровано електронний кабінет в ЄСІТС: ІНФОРМАЦІЯ_1 Разом з цим, ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРОФТЕХНАГЛЯД»» всупереч приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України не зареєструвало електронний кабінет в ЄСІТС.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 20.03.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.03.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 908/3817/24. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 908/3817/23.

01.04.2024 матеріали даної справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.04.2024 апеляційну скаргу Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.03.2024 у справі № 908/3817/23 - залишено без руху. Рекомендовано скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: - подати до апеляційного суду належні докази сплати судового збору надавши строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.

04.04.2024 від представника скаржника до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання, яким долучено до матеріалів апеляційної скарги платіжну інструкцію від 22.03.2024 про сплату судового збору у розмірі 4026,00 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.03.2024 у справі № 908/3817/23; визначено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Відзиву на апеляційну скаргу Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Профтехнагляд» не надано. Згідно ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

01.10.2021 між Департаментом освіти і науки Запорізької міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Профтехнагляд» (відповідач, виконавець) укладено договір на здійснення технічного нагляду № 7152/110. (а.с. 14-17)

Відповідно до п. 1.1 договору, замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати послуги з технічного нагляду за виконанням робіт по об`єкту: «Реконструкція елементів благоустрою комплексу спортивних майданчиків Запорізького НВОК № 110 ЗМР ЗО по вул. Стешенка, 19, м. Запоріжжя. Коригування. Згідно з ДСТУ БД.1.1-1:2013 (код ДК 021:2015 - 71520000-9- Послуги з нагляду за виконанням будівельних робіт)», а замовник зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити їх вартість в термін та на умовах цього договору.

Згідно п. 1.2, під здійсненням технічного нагляду сторони розуміють виконання виконавцем ряду робіт, спрямованих на забезпечення контролю за дотриманням проєктних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт (в тому числі контроль за відповідністю вартості матеріальних ресурсів найменшому рівню цін на ринку будівельних матеріалів в регіоні) під час виконання генпідрядником робіт по об`єкту, визначеному в пункті 1.1. цього договору (надалі Об`єкт будівництва), а саме: - підготовка та отримання в найкоротші терміни дозвільних документів для початку виконання робіт на об`єкті будівництва; - перевірка зведеного та локального кошторисного розрахунку щодо відповідності документації торгів та чинному законодавству України; - перевірка та погодження договірних цін підрядників на відповідність проєктній документації; - розгляд та контроль за виконанням договорів підряду, календарних графіків виконання будівельних робіт; - ведення технічного нагляду за будівельними роботами; - контроль наявності у підрядних організацій відповідних дозволів на проведення відповідних робіт; - контроль відповідності обсягу та якості виконаних робіт проєктній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов та інших нормативних документів; - контроль забезпечення об`єкта матеріалами та устаткуванням, наявності документів, які підтверджують якісні характеристики конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання (технічні паспорта, сертифікати, документи, що відображають результати лабораторних випробувань, тощо); - контроль виконання Генпідрядником вказівок і приписів, виданих за результатами технічного нагляду, державного архітектурно-будівельного контролю та державного нагляду; - огляд та оцінка разом з Генпідрядником результатів виконаних робіт, у тому числі прихованих робіт; - контроль за обсягами виконаних будівельних та монтажних робіт та їх вартістю шляхом перевірки та підписання актів приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) та довідки вартості виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3).

Після отримання Акту здачі-приймання замовник протягом 3-х робочих днів зобов`язаний ознайомитись з роботами виконавця, підписати Акт, або надати письмові зауваження про наявні недоліки. При виявленні замовником недоліків у наданих послугах, виконавець зобов`язаний безкоштовно виправити усі наявні недоліки, у визначений замовником строк (п.п. 2.5, 2.6).

За умовами п. 2.7, замовник здійснює оплату за надані послуги по здійсненню технічного нагляду протягом 5 банківських днів з дня підписання сторонами акту здачі-прийняття.

Виконавець зобов`язаний: (п. 4.4.8) вести технічний нагляд за Об`єктом будівництва, уточнювати обсяги наданих послуг та проведення взаєморозрахунків, контролювати стан проведення робіт по Об`єкту будівництва, готувати та надавати оперативну інформацію щодо показників стану їх проведення; (п. 4.4.10) при надані послуги проводити перевірку: наявності документів, які підтверджують якісні характеристики конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання, що використовуються під час робіт по Об`єкту будівництва - технічного паспорта, сертифіката, документів, що відображають результати лабораторних випробувань тощо; відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання проєктним рішенням, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов та інших нормативних документів; відповідності обсягів та якості виконаних будівельно-монтажних робіт проєктній документації; перевіряти та погоджувати (підписувати з поставленням печатки) Акти наданих послуг (форма № КБ-2в); (п. 4.4.12) вести облік обсягів прийнятих і оплачених будівельно-монтажних робіт, а також будівельно-монтажних робіт, виконаних з недоліками; (п. 4.4.14) повідомляти Генпідряднику про невідповідність виробів, матеріалів та обладнання вимогам нормативних документів та інформувати про це замовника; (п. 4.4.15) оформляти Акти виконаних робіт, виконаних Генпідрядником з недоліками; (п. 4.4.16) забезпечити контроль дотримання графіків виконуваних робіт, правильність складання наявної технічної документації, що підтверджує якісні характеристики конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання; (п. 4.4.19) забезпечити технічний нагляд відповідно до вимог затвердженої проєктної документації та Порядку здійснення технічного нагляду під час реставрації Об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903.

У пунктах 5.2, 5.3, 5.4 договору обумовлено, що виконавець несе відповідальність за: своєчасне та якісне виконання своїх обов`язків за договором; за обсяги, кількість та якість виконаних генпідрядником робіт на відповідність діючим Державним будівельним нормам, стандартам та вимогам чинного законодавства України. Виконавець несе повну матеріальну відповідальність та інші види відповідальності за зберігання доручених йому матеріальних цінностей, документів, а також за інші збитки завдані замовнику з його вини, у розмірах і порядку, встановлених чинним законодавством України.

Відповідно до п. 5.5 договору, виконавець несе повну відповідальність за дотримання вимог ДСТУ-Н БД.1.1.-2:2013 «Настанова щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва», особливо в частині вимог п. 6.3.1 стосовно вартості матеріальних ресурсів, що врахована в актах наданих послуг (КБ-2в).

У разі притягнення замовника до відповідальності контрольними або наглядовими органами унаслідок неякісного виконання договірних зобов`язань по здійсненню технічного нагляду, виконавець несе повну матеріальну відповідальність і крім того забезпечує відшкодування до бюджету суми завищень в повному обсязі, в частині здійснення функцій технічного нагляду (п. 5.6).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач відповідно до умов договору на здійснення технічного нагляду № 7152/110 від 01.10.2021 виконав умови цього договору, про що між сторонами справи були підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 172 від 12.12.2021 на суму 105128,61 грн. та № 192 від 22.12.2021 на суму 120275,31 грн. Зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають. Вказані суми були перераховані позивачем відповідачу, що підтверджується платіжними дорученнями № 3 від 20.12.2021 та № 7 від 29.12.2021. (а.с. 88-89; 78-79)

Ревізією, проведеною Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області встановлено, що вибірковим контрольним обміром встановлено, що ТОВ «Іоліт-Плюс» в акт форми № КБ-2в за грудень 2021 включно роботи з риття ям під фундаментом або стовпи, риття траншей під цокольні панелі зі зворотним засипанням і трамбуванням; установлення стовпів у ями з закладенням бетоном; установлення монтажних виробів зі зварюванням; навішування панелей на стовпи з закріпленням та укладанням цегляних підкладок під стовпи. ТОВ «Іоліт-Плюс» виконано роботу з навішування 2-го ряду сітчастих панелей розміром 2000х2500 по вже встановленим металевим стовпам. Викладені факти призвели до завищення вартості виконаних підрядних робіт по договору № 4545/41-2 на загальну суму 266693,36 грн. Внаслідок встановлення в ході ревізії фактів прийняття та оплати завищеної вартості виконаних підрядних робіт, ТОВ «Будівельна компанія «Профтехнагляд» зайво отримано кошти в сумі 3337,48 грн. (без ПДВ) за виконані роботи з технічного нагляду по договору № 7152/110. Викладене є порушенням п. 4.32 Настанови з визначення вартості будівництва, п. 1.2 договору № 7152/110 та призвело до завищення касових видатків по КПКВК 0617321 КЕКВ 3142.

В акті № 040803-20/2 від 30.11.2022 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради, складеного Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, зазначено, що у відповідності з вимогами п. 2.14 Положення № 88, відповідальність за допущені порушення при визначенні вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт несуть особи, які підписали акти приймання виконаних ремонтно-будівельних робіт фори № КБ-2в, що є первинними бухгалтерськими документами, згідно з якими проводяться розрахунки з підрядниками за виконані роботи. З приводу викладених порушень посадовими особами Департаменту освіти станом на момент завершення ревізії пояснень не надано. Порушення з завищення вартості робіт з технічного нагляду ТОВ «Будівельна компанія «Профтехнагляд» не усунуте. (а.с. 20-67)

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 21.02.2023 № 0101-21/257, якою з посиланням на вказаний акт ревізії вимагав повернути зайво отримані кошти по договору від 01.10.2021 № 7152/110 у сумі 5666,56 грн. без ПДВ. (а.с. 71-77)

Як зазначив позивач, відповідач у відповіді на претензію від 28.04.2023 не погодився з вимогами щодо некоректного застосування розцінки Е7-24-12 «Установлення металевої огорожі з сітчастих панелей по металевих стовпах без цоколя висотою 2 м» об`ємом робіт 304,16 м. В актах виконаних робіт форми № КБ-2в вищевказані роботи були закриті згідно розцінки Е7-24-12, яка була вказана в твердій договірній ціні, а також у проєктно-кошторисній документації, яка отримала позитивну експертну оцінку. Зазначено, що з розцінки були виключені всі матеріали, які використовувалися.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 6, 627, 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За визначенням ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору, його умови визначаються сторонами на їх розсуд і є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За змістом ч. 1, 3 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Стаття 610 Цивільного кодексу України встановлює, що порушенням зобов`язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 623 Цивільного кодексу України слідує, що учасник господарських відносин, який порушив господарські зобов`язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Згідно з вимогами пункту 4 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків.

За змістом положень ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За приписами ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Виходячи з приписів ст.22 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, суд констатує, що збитки мають правову природу, яка не ототожнюється з будь-якими сумами, які особа повинна сплатити у зв`язку з виконанням умов договору, оскільки під збитками слід розуміти реальну втрату матеріальних цінностей, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, або втрата доходів, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Як передбачено ч. 2 ст. 1210 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок недоліків робіт (послуг), підлягає відшкодуванню їх виконавцем.

Згідно з ч. 1 ст. 1211 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок недоліків товару, що є нерухомим майном, робіт (послуг), підлягає відшкодуванню, якщо її завдано протягом встановленого строку служби (строку придатності) товару, результатів робіт (послуг), а якщо він не встановлений, - протягом десяти років з дня виготовлення товару, виконання роботи (надання послуги).

При вирішенні спорів про відшкодування збитків доказуванню підлягають: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією і негативними наслідками. Обов`язок доказування розподіляється таким чином: позивач доказує наявність шкоди та її розмір, а відповідач - відсутність його вини в заподіянні шкоди.

Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Тобто, відшкодуванню підлягають збитки, які знаходяться у причинному зв`язку з правопорушенням. Відшкодування збитків є видом відповідальності учасників цивільних правовідносин за шкоду, яка є негативним наслідком правопорушення.

Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Протиправною є поведінка особи з порушенням норм законодавства. Якщо зобов`язання виникає з договору, то протиправною визнається поведінка боржника, що порушує умови договору та закону.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, правильне вирішення спору у цій справі вимагає встановлення чи мав місце факт протиправної поведінки відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Профтехнагляд» відносно цивільних прав Департамента освіти і науки Запорізької міської ради та спричинення позивачу збитків саме внаслідок винних та протиправних дій відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Здійснивши аналіз наявних у справі документів, місцевий господарський суд, вірно дійшов висновку, що у даному випадку позивачем не доведено належними доказами існування усіх чотирьох елементів, що утворюють склад правопорушення, виходячи з наступного.

Вартість послуг була встановлена за взаємною згодою сторін та відображена в договорі № 7152/110.

Матеріали справи не містять доказів недійсності чи розірвання сторонами договору № 7152/110 від 01.10.2021 або зміни його умов в частині ціни, тощо.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем було виконано всі господарські зобов`язання за договором на здійснення технічного нагляду у повній відповідності до умов договору. Так, між сторонами були підписані без зауважень та заперечень акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Перевірка фактичного обсягу виконаних робіт та їх вартість, які включені до актів, покладається на особу, що приймає роботи з боку замовника, під час підписання актів.

Отже, замовник (позивач) оглянув та прийняв за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №№ 172, 192 надані послуги, погодився з їх отриманням та вартістю.

Після прийняття послуг у 2021 році позивач протягом двох років не звертався до відповідача зі скаргами, претензіями або з ініціативою спільного фіксування та встановлення факту наявності недоліків в роботі підрядника та, відповідно, відповідача.

Більш того, розрахунки завищення вартості виконаних робіт та акт вибіркового контрольного обміру обсягів робіт, що є додатками до акту ревізії, не підписані самим позивачем, а акт ревізії підписаний позивачем із зауваженнями.

Згідно пункту 2.1 договору № 7152/110 від 01.10.2021 (в редакції додаткової угоди № 2 від 28.12.2021), вартість наданих послуг по здійсненню технічного нагляду, розраховується відповідно обсягу робіт, зазначених у розрахунках 1-8 договірної ціни по об`єкту будівництва, та складає 225403,92 грн. без ПДВ.

Відтак, вартість послуг безпосередньо залежить від обсягів робіт, виконаних за договором підряду, що був укладений між позивачем та підрядником - ТОВ «Іоліт-Плюс».

Обґрунтовуючи позов позивач посилається лише на акт ревізії. При цьому, будь-яких інших доказів на підтвердження неналежного виконання робіт ТОВ «Іоліт-Плюс» та неналежного надання послуг відповідачем, матеріали справи не містять та суду не надано.

Оскільки правовідносини між сторонами спору є договірними, акт аудиторської служби не є підставою для безспірного визнання наявності порушень та саме в діях відповідача щодо завищення вартості та обсягів робіт, а тому такий доказ має оцінюватись у сукупності з іншими належними доказами.

Згідно з п. 3 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 550 від 20.04.2006 р., акт ревізії - документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід`ємною частиною акта.

У даному випадку акт ревізії складено з приводу наявності певних порушень в діяльності позивача, і вказаний акт містить лише висновки органу, який його склав, він не є рішенням суду, а тому викладені в такому акті висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто сам лише акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних останнім відповідно до умов договорів.

Сам по собі акт № 040803-20/2 від 30.11.2022, складений за наслідками проведення перевірки діяльності позивача, не визначений законодавством як безумовний доказ господарського чи цивільно-правового правопорушення. Цей документ є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. При цьому, обставини, вказані в такому акті, в господарському судочинстві повинні підтверджуватися належними доказами у відповідності до ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України.

За умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 у справі №21-237а13, постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №9171064/17, від 16.10.2018 у справі № 910/23357/17, від 06.07.2018 у справі №904/7287/17, від 21.05.2018 у справі № 922/2310/17, від 13.02.2018 у справі №910/12793/17 та від 26.03.2019 у справі №910/26948/15.

Крім того, акт ревізії не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу ст. 19 Господарського кодексу України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.

Таким чином, акт ревізії фінансово-господарської діяльності не може розглядатись і як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти.

З огляду на викладене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради.

Крім того, акт держаудитслужби не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу ст. 19 ГК України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.

Таким чином, акт перевірки фінансово-господарської діяльності не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/12793/17, від 21.05.2018 у справі № 922/2310/17, від 16.10.2018 у справі № 910/23357/17, від 18.10.2018 у справі № 917/1064/17, від 26.03.2019 у справі № 910/26948/15.

Посилання позивача на пункти 5.2-5.4, 5.6 договору № 7152/110 не спростовують висновків суду, оскільки позивачем не доведено неякісне виконання зобов`язань відповідачем, неякісне виконання робіт генпідрядником, вину позивача; не доведено притягнення замовника до відповідальності контрольними або наглядовими органами унаслідок неякісного виконання договірних зобов`язань по здійсненню технічного нагляду. Позивач не наводить, яким чином поведінка відповідача при виконанні договору № 7152/110 відповідає критеріям винності.

Оскільки акти приймання робіт (наданих послуг) сторони підписали без зауважень та заперечень і позивачем не надано належних доказів, які б свідчили про допущені ТОВ «Будівельна компанія «Профтехнагляд» недоліки виконаної роботи, то правові підстави для стягнення з відповідача 3337,48 грн. збитків відсутні.

Враховуючи вищенаведене, місцевим господарським судом було правомірно відмовлено у задоволенні позову.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не належним чином дослідив докази, наявні в матеріалах справи, не знайшли свого підтвердження після апеляційного перегляду оскаржуваного рішення.

Інші доводи апеляційної скарги також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

З огляду на встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.03.2024 у справі № 908/3817/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 13.03.2024 у справі № 908/3817/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін

Суддя І.М. Кощеєв