ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"18" червня 2024 р. Справа № 911/3907/23
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А. перевіривши матеріали зустрічної позовної заяви Приватного акціонерного товариства "Меліоратор"
до Бучанської міської ради
про розірвання договорів
за первісним позовом Бучанської міської ради
до Приватного акціонерного товариства "Меліоратор"
про стягнення 5 022 093,84 гривень
встановив:
Бучанська міська рада звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Меліоратор" про стягнення 4 602 054,51 грн, з яких: 3 069 987, 90 грн основного боргу, 453 348,90 грн пені, 164 770,04 грн 3% річних та 913947,67 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків за укладеними 27.01.2017 договорами про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Буча №№179, 180, 181 (далі договори), до яких 27.09.2021 було укладено додаткові угоди щодо розстрочки сплати платежів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Буча на 2022-2024 роки.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.01.2024 у справі №911/3907/23 судом прийнято позовну заяву Бучанської міської ради до розгляду та призначено підготовче засідання на 13.02.2024, а також надано сторонам строк для подання додаткових пояснень, доказів, клопотань, у тому числі - відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
З наявних в автоматизованій системі Діловодство спеціалізованого суду (ДСС) відомостей слідує, що ухвалу Господарського суду Київської області від 17.01.2024 у справі №911/3907/23 доставлено до електронного кабінету (електронної пошти) Приватного акціонерного товариства "Меліоратор" 17.01.2024 о 18:46.
В процесі виконання завдань підготовчого провадження у цій судовій справі сторонами було подано, а судом прийнято такі заяви щодо суті спору:
- 08.03.2024 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, а саме про стягнення з відповідача 5 022 093,84 гривень, з яких: 3 069 987, 90 грн основного боргу, 919 801,62 грн пені, 161 489,78 грн 3% річних та 870 814,54 грн інфляційних втрат. Вказану заяву прийнято судом до розгляду в підготовчому засіданні 08.04.2024;
- 12.02.2024 та 29.04.2024 від відповідача надійшли відзиви на позовну заяву, які прийнято судом до розгляду в підготовчому засіданні 29.04.2024.
Водночас підготовче засідання у вказаній справі неодноразово відкладалося, зокрема занесеною до протоколу судового засідання ухвалою від 27.05.2024 підготовче засідання відкладено на 17.06.2024.
13.06.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла зустрічна позовна заява Приватного акціонерного товариства "Меліоратор" до Бучанської міської ради про розірвання договорів №№179, 180, 181 про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Буча, укладених між Бучанською міською радою та ПрАТ "Меліоратор".
У змісті вказаної зустрічної позовної заяви ПрАТ "Меліоратор" зазначено про те, що після отримання дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт, що зазначені у договорах №№179, 180, 181, товариство не змогло розпочати будівництво трьох багатоквартирних житлових будинків у зв`язку із вказаною ДАБІ забороною на будівництво декількох будинків на одній земельній ділянці.
З огляду на вказане ПрАТ "Меліоратор" зауважило, що воно не будувало трьох будинків згідно договорів пайової участі №№179, 180, 181, а збудувало лише один будинок зі зміною площі забудови, загальної кількості та площі квартир на підставі інших дозвільних документів, за якими кошти пайової участі не сплачуються.
Отже, посилаючись на такі обставини та, зокрема, ч. ч. 2, 3 ст. 652 ЦК України, ПрАТ "Меліоратор" просить розірвати укладені між сторонами договори №№179, 180, 181.
Водночас відповідно до змісту вказаного вище зустрічного позову та його прохальної частини ПрАТ "Меліоратор" просить поновити строк для подачі зустрічного позову, мотивуючи таке клопотання наявністю поважних причини, пов`язаних з дійсними, об`єктивно непереборними та такими, що не залежали від товариства, перешкодами.
Так, в розрізі наведеного ПрАТ "Меліоратор" зазначило, що після подання Бучанською міською радою позову у цій справі товариство розпочало підготовку для отримання сертифікатів про засвідчення форс-мажорних обставин та в процесі такої підготовки, у тому числі шляхом відновлення та відшукування документів товариства, виявлено, зокрема, декларації про початок будівельних робіт, містобудівні обмеження та умови.
Враховуючи наведене, ПрАТ "Меліоратор" зазначило про те, що обставини та документи для подання зустрічного позову, отримано зі значними труднощами.
Дослідивши матеріали зустрічної позовної заяви, суд дійшов таких висновків.
Приписами частин 1, 2, 4, 5 статті 180 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Статтею 113, ч. 1 ст. 118 та ч. 1 ст. 119 ГПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Так, з огляду на приписи ч.ч. 5, 6 ст. 242 ГПК України та відомості про доставку відповідачу 17.01.2024 до його електронного кабінету ухвали про відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку, що днем вручення ПрАТ "Меліоратор" ухвали про відкриття провадження у справі є 18.01.2024, а тому останнім днем строку для реалізації відповідачем справа на подання, зокрема, зустрічного позову, що обумовлено встановленим 15-денним строком на подання відзиву, є 02.02.2024.
Водночас зустрічну позовну заяву подано відповідачем до суду 13.06.2024, тобто з пропуском відповідно встановленого строку.
З огляду на вказані обставини та норми процесуального права суд враховує, що:
- норми ГПК України щодо процесуальних строків, у тому числі в частині порядку їх продовження/поновлення є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків;
- вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом;
- для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, відтак клопотання повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску вказаного строку та, за необхідності, - з посиланням на відповідні докази, які подаються господарському суду на загальних підставах.
Однак зустрічна позовна заява ПрАТ "Меліоратор", у тому числі включене до неї клопотання про поновлення строку на її подання, не містить пояснень стосовно доказів, із відповідним їх наданням, на підтвердження обставин відновлення та відшукування значної кількості документів, у тому числі і дати, коли такі документи було знайдено/отримано, що власне і вплинуло на подання зустрічного позову через 4 місяці після спливу строку на вчинення відповідної дії.
Крім того, заявляючи вимоги про розірвання договорів, ПрАТ "Меліоратор" не викладено доводів стосовно:
- взаємопов`язаності такого зустрічного позову із первісним позовом про стягнення 3 069 987, 90 грн основного боргу та нарахованих, відповідно, сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, а також стосовно доцільності спільного розгляду таких позовів;
- ефективності такого способу як розірвання договорів, зокрема щодо відновлення та/або захисту прав позивача в частині сплати коштів пайової участі внаслідок задоволення таких вимог, що свідчить про невідповідність зустрічного позову приписам п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
З огляду зазначеного суд зауважує, що:
- згідно ч. 2 ст. 180 ГПК України підставою прийняття зустрічного позову до розгляду є умова, за якої задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову;
- під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав;
- оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, судам слід виходити із його ефективності, а це означає, що вимога про захист права має забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування;
- під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект, тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Приписами ст. ст. 4, 6 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено з 1 січня 2024 року в розмірі 3028,00 гривень.
З огляду наведених вище норм закону та встановлених ст. 4 Закону України Про судовий збір ставок судового збору, за подання у 2024 році до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3 028,00 гривень, і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1 059 800,00 грн; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3028,00 гривень.
Так, за зустрічним позовом ПрАТ "Меліоратор" заявлено три вимоги немайнового характеру, а тому суд дійшов висновку, що за подання відповідного позову необхідний до сплати розмір судового збору загалом складає 9 084,00 грн, тобто по 3028,00 грн за кожну з вимог.
Водночас до зустрічного позову додано платіжну інструкцію про сплату судового збору на суму 3028,00 грн, а тому суд дійшов висновку про порушення позивачем процесуального права щодо сплати судового збору, а сума недоплаченого судового збору складає 6 056,00 грн.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановленні судом порушення норм процесуального законодавства при зверненні ПрАТ "Меліоратор" до суду із відповідним зустрічним позовом, зокрема щодо оформлення такої заяви та її змісту, суд дійшов висновку про залишення зустрічного позову ПрАТ "Меліоратор" без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.
Керуючись ст. ст. 174, 180, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Залишити зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Меліоратор" без руху.
2. Виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду:
1) письмових пояснень стосовно доказів, із відповідним їх наданням, на підтвердження обставин відновлення та відшукування значної кількості документів, у тому числі і дати, коли такі документи було знайдено/отримано, що власне і вплинуло на подання зустрічного позову через 4 місяці після спливу строку на вчинення відповідної дії;
2) письмових пояснень стосовно взаємопов`язаності зустрічного позову про розірвання договорів із первісним позовом про стягнення 3 069 987, 90 грн основного боргу та, відповідно, нарахованих сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, а також стосовно доцільності спільного розгляду таких позовів;
3) письмових пояснень стосовно ефективності такого способу як розірвання договорів, зокрема щодо відновлення та/або захисту прав ПрАТ "Меліоратор" в частині сплати коштів пайової участі внаслідок задоволення таких вимог;
4) документів, які підтверджують доплату судового збору за подання зустрічного позову у передбаченому законом порядку та розмірі 6 056,00 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду згідно ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України не підлягає.
Суддя В.А. Ярема
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2024 |
Оприлюднено | 20.06.2024 |
Номер документу | 119804857 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Ярема В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні