Рішення

від 18.06.2024 по справі 303/9476/23

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2024 року м. Мукачево Справа №303/9476/23

2/303/1467/23

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючого судді Кость В.В.

секретар судового засідання Чухайло К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Мукачево цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 від імені якої діє ОСОБА_2

до відповідача товариства з обмеженою відпоідальністю «ПАРТНЕР»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

(1) товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТБУДТРЕЙД»;

(2) Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області

про усунення перешкод у здійсненні права користування земельними ділянками,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 відімені якоїдіє ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом в якому просила:

- зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР» усунути перешкоди у користуванні належними позивачу на праві постійного користування земельними ділянками за кадастровими номерами 2110400000:01:001:1135 (площею 0,0086 га) та 2110400000:01:001:1136 (площею 0,0062 га), розташованими на АДРЕСА_1 , шляхом приведення меж земельних ділянок з кадастровими номерами 2110400000:01:001:0897 по АДРЕСА_2 та №2110400000:01:001:0776 по АДРЕСА_3 у відповідність до меж, визначених на місцевості та усунення накладки загальною площею 0,0048 га;

- зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР» замовити технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок з кадастровими номерами 2110400000:01:001:0897 та 2110400000:01:001:0776, з урахуванням меж землекористування ОСОБА_1 та подати заяву до уповноважених органів про внесення відповідних змін щодо своїх земельних ділянок до Держаного земельного кадастру.

Позовні вимоги обґрунтовуються доводами про те, що на підставі договору дарування квартири від 24.10.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Машікою О. М. та зареєстрованим у реєстрі за №1304, ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_4 .

В свою чергу, дарувальнику ОСОБА_3 на підставі державного акту серії ЗК №014-00008 від 15.08.1997 належало право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 0,01638, згідно з планом для будівництва та обслуговування жилого будинку по АДРЕСА_1 .

В подальшому, за заявою ОСОБА_3 , та на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), виготовленої 02.10.2014 року, було внесено відомості до Державного земельного кадастру про державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 2110400000:01:001:1135, 2110400000:01:001:1136 та 2110400000:01:001:1137 за адресою по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), форма власності комунальна, з відповідними площами 0,0086 га, 0,0062 га та 0,0012 га.

За доводами позивача, на підставі частини четвертої ст. 120 Земельного кодексу України, вона має право постійного користування земельною ділянкою для будівництва і обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_1 (загальною площею 0,01638 га), що належала на праві постійного користування ОСОБА_3 на підставі державного акту серії ЗК №014-00008 від 15.08.1997.

Внаслідок звернення до інженера-землевпорядника, позивачу стало відомо про існування накладки на її земельні ділянки із земельними ділянками, які належать відповідачу. За таких обставин, це створює перешкоди для ОСОБА_1 , оскільки вона не може приватизувати та зареєструвати право власності на земельні ділянки, якими користується.

На підставі ухвали суду від 24.10.2023 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

10 листопада 2023 року надійшов відзив на позовну заяву, у якому уповноважений представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи свою правову позицію відповідача наголосив на тому, що позивачем не надано жодних доказів наявності перешкод у користуванні земельними ділянками, які унеможливлюють їх приватизацію. Земельні ділянки позивача є сформованими та відомості стосовно них внесені до Державного земельного кадастру, що підтверджується витягами із ДЗК. Крім того, позивачем не надано доказів звернення до Мукачівської міської ради із заявою про приватизацію земельних ділянок та отримання відмови, яка в свою чергу була зумовлена накладкою земельних ділянок.

Разом з тим, позивач не довів до відому суду той факт, що земельні ділянки, які розташовані перед земельним ділянками відповідача також зміщені відповідно до відомостей Державного земельного кадастру на його земельну ділянку, а тому у разі задоволення позову відповідач безпідставно буде позбавлений права відновити свою земельну ділянку повною мірою, адже це призведе до зменшення її фактичної площі.

17 листопада 2023 року представник позивача подала до суду відповідь на відзив, у якому звернула увагу на те, що чинне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості.

Існування накладки земельних ділянок не дає можливості позивачу, як постійному користувачеві земельної ділянки, реалізувати право на приватизацію, оскільки у випадку невнесення відповідних змін до реєстру, позивач приватизує земельну ділянку відмінну від тої, якою користується.

Крім того, позиція відповідача щодо підстав для відмови у задоволенні позову у зв`язку із накладанням на його земельні ділянки сусідніх не є предметом даного спору. У зв`язку з наведеним, представник позивача просила суд позов задоволити.

Від третьої особи (1) пояснень до суду не надходило.

Уповноваженим представником третьої особи (2) подано письмові пояснення, які за своєю суттю стосуються роз`яснень загального характеру щодо правового регулювання внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

1 грудня 2023 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, з посиланням на необхідність проведення судової земельно-технічної експертизи для з`ясування всіх обставин справи та встановлення достовірності (факту) накладення спірних земельних ділянок відповідача на земельні ділянки, якими користується позивач або ж виключення даного факту.

На підставі ухвали суду від 5 грудня 2023 року клопотання представника позивача було задоволено. Суд перейшов від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 21 грудня 2023 рокуклопотання представника позивача ОСОБА_2 про призначення земельно-технічної експертизи задоволено.Призначено по справі судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Колчару В.Д.; залучено для її проведення сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_5 . Також задоволено клопотання представника позивача про витребування інвентарних справ та технічної документації із землеустрою на земельні ділянки від Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області та Комунального підприємства «Мукачівське міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки». На час проведення експертизи провадження в справі зупинено.

10 квітня 2024 року на адресу суду надійшов висновок експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 08.04.2024 №675/02-24.2. На підставі ухвали суду від 11 квітня 2024 року провадження у справі відновлено.

Ухвалою суду від 23 травня 2024 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, натомість від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання за їх з довірителем відсутності, позовні вимоги підтримують та просять їх задоволити.

17 червня 2024 року до суду також надійшла заява представника позивача ОСОБА_2 про розподіл судових витрат, в якій вона просить суд стягнути з відповідача судові витрати пов`язані з розглядом справи у сумі 4294,40 грн. (судовий збір) та 20235,98 грн. (витрати за проведення судової земельно-технічної експертизи).

Належним чином повідомлений відповідач та треті особи, у судове засідання не з`явилися, про причини неявки уповноважених представників суд не повідомили.

Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне.

1. Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з того, що згідно із частиною першою ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільногосудочинства єсправедливий,неупереджений тасвоєчасний розгляді вирішенняцивільних справз метоюефективного захиступорушених,невизнаних абооспорюваних прав,свобод чиінтересів фізичних осіб,прав таінтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права, пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. Правосуддя, за своєю суттю, визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Зазначені висновки викладено в абзаці десятому пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003.

У справі «Belletv.France» Суд зазначив, що "стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Під способом захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається уст. 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.20Цивільного кодексуУкраїни право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Предметом судового розгляду справи є аналіз спірних правовідносин з метою встановлення порушення прав позивача на приватизацію земельних ділянок, які перебувають у її постійному користуванні, внаслідок накладки в Державному земельному кадастрі із суміжними земельними ділянками відповідача, і застосування у зв`язку з цим, правових механізмів захисту та відновлення порушеного права у контексті із вимогами за предметом позову (при наявності порушень прав).

2. Не оспорюється учасниками справи той факт, що матеріально-правовими об`єктами, з привиду яких виникло конфліктне правовідношення між сторонами справи є нерухоме майно, а саме Земельні ділянки.

В контексті хронології існуванням спірних правовідносин між сторонами, суд наводить наступні обставини справи.

Відповідно до копії Державного акту на право постійного користування землею від 15.08.1997 року серії ЗК-014-00008 (надалі - Державний акт), ОСОБА_3 на підставі рішення виконкому Мукачівської міської Ради народних депутатів від 25.06.1997 року №130, було надано у постійне користування земельну ділянку площею 0,01638 га для будівництва та обслуговування жилого будинку по АДРЕСА_1 (том 1, а. с. 6).

Згідно з даними витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку ОСОБА_3 у 2014 році на підставі Державного акту та технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки було зареєстровано земельні ділянки з кадастровими 2110400000:01:001:1135, площею 0,0086 га, форма власності комунальна; 2110400000:01:001:1136, площею 0,0062 га, форма власності комунальна; 2110400000:01:001:1137, площею 0,0012 га, форма власності комунальна (том 1, а.с. 7-15).

24 жовтня 2018 року ОСОБА_3 подарувала позивачу квартиру під АДРЕСА_4 , що розташована на першому поверсі одноповерхового житлового будинку та належала дарувальнику на праві особистої приватної власності.

Разом з тим, як вбачається із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (том 1, а.с. 19-26), відповідачу на праві власності належить земельна ділянка кадастровий 2110400000:01:001:0897 та земельна ділянка кадастровий номер 2110400000:01:001:0776.

Відповідно до листа фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 , за наслідками виконаних топографо-геодезичних робіт нею було виявлено технічні помилки в конфігурації та площі земельних ділянок, які належать ТОВ «ПАРТНЕР», загальна площа накладення згідно з матеріалами кадастрового знімання та даних Держаного земельного кадастру складає 0,0048 га, що зображено на графічних матеріалах, які додаються до листа (том 1, а.с. 27-32).

3. Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи та спірним правовідносинам, у контексті з доводами та запереченнями учасників справи, суд враховує наступні норми права та наводить мотиви їх застосування.

Згідно зі статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст.ст.317,319 Цивільного кодексу Українивласникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, які, зокрема, означають можливість належним чином використовувати річ для своїх потреб за її призначенням; при здійсненні права власності власник зобов`язаний дотримуватися вимог закону і моральних засад суспільства і не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Разом з тим, право власності є непорушним (ст. 321 Цивільного кодексу України). Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини четвертої ст. 373 Цивільного кодексу Українивласник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Відповідно дост. 78 Земельного кодексу Україниправо власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставіКонституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Разом з тим, пунктами «г» та «е» ч. 1 ст. 91 Земельного кодексу Українипередбачено, що власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів та дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

В свою чергу, за загальними правилами добросусідства, які закріплені устаттях 103-109 Земельного кодексу України, додержання правил добросусідства є обов`язком для власників та землекористувачів земельних ділянок, які мають обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам та землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдасться щонайменше незручностей.

Відповідно достатті 152 Земельного кодексу Українидержава забезпечує громадянам та фізичним особам рівні умови захисту права власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Аналогічні правові положення містяться і в ст. ст.386,391Цивільного кодексуУкраїни у відповідності до яких власник, права якого порушені, має право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би вони й не були пов`язані з порушенням права володіння, та право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до частини першоїстатті 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр»відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначенихстаттею 79-1 ЗК України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно достатті 107 Земельного кодексу Українита у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками; на підставі технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель - за результатами інвентаризації земель; на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) - у разі виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).

Згідно з частинами першою, третьою-п`ятоюстатті 37 Закону України «Про Державний земельний кадастр» у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб.

Виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах.

Виправлення інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації.

Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод в користуванні, користування з порушенням законодавства, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо).

Зокрема, такий правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 922/1646/20 та від 04 березня 2021 року у справі № 922/3463/19.

Сторонами не оспорюється той факт, що земельні ділянки, які є матеріально-правовими об`єктами даного спору, та з привиду яких виникло конфліктне правовідношення між сторонами справи є суміжними.

Судом встановлено, що позивач на підставі договору дарування квартири від 24.10.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Машікою О. М. та зареєстрованим у реєстрі за №1304 стала власником квартири АДРЕСА_4 .

Відповідно до положень статтей 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником, або землекористувачем земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

Оскільки попередньому власнику ОСОБА_3 , на підставі державного акту серії ЗК №014-00008 від 15.08.1997, належало право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 0,01638, згідно з планом для будівництва та обслуговування жилого будинку по АДРЕСА_1 , то правомірним є те, що позивач в силу вищенаведених приписів Закону стала землекористувачем земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, оскільки інше не було передбачено у договорі дарування квартири від 24.10.2018 року.

Щодо доведеності факту порушення прав позивача, слід зазначити наступне.

Позивачем, на підтвердження свого порушенного права надано докази, а саме матеріали кадастрового знімання (том 1, а.с. 27-32), що були виконанні в результаті топографо-геодезичних робіт ФОП ОСОБА_5 , відповідно до яких особа, що проводила такі роботи виявила технічні помилки в конфігурації та площі земельних ділянок, які належать ТОВ «ПАРТНЕР», з кадастровим номером 2110400000:01:001:0897, площею 0,0352 га, цільового призначення: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, за адресою: АДРЕСА_2 , та кадастровим номером 210400000:01:001:0776, площею 0,0155 га, цільового призначення: землі громадської та житлової забудови для обслуговування офісних приміщень, за адресою: АДРЕСА_3 , а саме накладення на частину земельної ділянки кадастрового номера 2110400000:01:001:1135 та земельної ділянки 2110400000:01:001:1136, за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна площа накладення складає 0,0048 га.

Оцінюючи належність та допустимість поданих позивачем доказів, а саме матеріалів кадастрового знімання, суд приходить до висновку, що такі не можуть слугувати безумовною підставою для підтвердження факту накладання земельних ділянок площею 0,0048 га.

Кадастрова зйомка включає: а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки; б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості; г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; ґ) виготовлення кадастрового плану.

Підсумовуючи вищенаведене, слід зазначити, що самі по собі матеріали кадастрового знімання та схеми суміжних ділянок не підтверджують та не встановлюють факту накладення земельних ділянок, а відтак не є допустимими та належними доказами на підтвердження вказаних обставин.

Єдиним допустимим та належним доказом, який може підтвердити або спростувати факт накладання спірних земельних ділянок є судова земельно-технічна експертиза.

Наведене узгоджується із правовою позицією висловленою Верховним Судом по справі № 556/1437/19 від 13.07.2022 року.

В межах розгляду справи було проведено судову земельно-технічну експертизу, за результатами якої експерт зробив такі висновки:

«1. Розташування на місцевості земельних ділянок з кадастровими номерами 2110400000:01:001:0897 по АДРЕСА_2 та 2110400000:01:001:0776 по АДРЕСА_3 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР», (код ЄДРПОУ 31230573, адреса місцезнаходження: вул. Берегівська об`їзна, буд. 12, м. Мукачево, Закарпатська область), не відповідають визначеним межам у Державному земельному кадастрі.

Така невідповідність полягає у наступному.

Межі земельних ділянок відповідача по справі Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР» з кадастровими номерами 2110400000:01:001:0897 та 2110400000:01:001:0776, за якими вони зареєстровані в Державному земельному кадастрі у вигляді координат поворотних точок, не облямовують контури основоположних будівель, на підставі наявності яких такі земельні ділянки формувались, а виходять за ці контури, накладаючись на суміжні земельні ділянки, які ніколи не були закріплені за цими будівлями, в тому числі і на землі загального користування АДРЕСА_2 а також на земельну ділянку, яка представляє собою проїзд із АДРЕСА_5 , з якого забезпечується доступ до всіх помешкань цього домоволодіння, а також на земельну ділянку позивача по справі ОСОБА_1 , яка розташовується під її квартирою АДРЕСА_4 , та на іншу земельну ділянку ОСОБА_1 , що перебуває у її фактичному користуванні і розміщується вздовж стін будівель відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР» - АДРЕСА_6 .

Що стосується фактичних розмірів та фактичної конфігурації, то такі визначити експертом в повному обсязі було неможливим через незабезпечення експерту повного доступу до огляду земельних ділянок з кадастровими номерами 2110400000:01:001:0897 по АДРЕСА_2 та 2110400000:01:001:0776 по АДРЕСА_3 . Огляд цих ділянок проводився тільки з боку вулиці Я.Мудрого, та зі сторони домоволодіння АДРЕСА_5 . Доступ всередину на територію вказаних земельних ділянок забезпечено не було.

2. Має місце накладення земельних ділянок з кадастровими номерами 2110400000:01:001:0897 по АДРЕСА_2 та 2110400000:01:001:0776 по АДРЕСА_3 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР» (код ЄДРПОУ 312305573, адреса місцезнаходження: вул. Берегівська об`їзна, буд. 12, м. Мукачево, Закарпатська область) на земельні ділянки ОСОБА_1 …».

«…Разом з тим в ході експертизи встановлено, що земельні ділянки відповідача по справі Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР» з кадастровими номерами 2110400000:01:001:0897 по АДРЕСА_2 та 2110400000:01:001:0776 по АДРЕСА_3 , у конфігурації, яка зазначена в Державному земельному кадастрі у вигляді координат поворотних точок у системі координат СК-63, не накладаються на земельні ділянки по справі ОСОБА_1 з кадастровими номерами 2110400000:01:001:1135 та 2110400000:01:001:1136 у конфігурації, яка зазначена в Державному земельному кадастрі у вигляді координат поворотних точок у системі координат СК-63.

Конфігурації вказаних земельних ділянок позивача та відповідача за даними Державного земельного кадастру є зміщеними відносно об`єктів в натурі (на місцевості) і не відповідають фактичній містобудівній ситуації. Таке зміщення зумовлено неправильним складенням землевпорядних документацій на всі ці земельні ділянки, зокрема в частині визначення координат поворотних точок цих земельних ділянок в системі координат СК-63.

Усунення накладеньземельних діляноквідповідача посправі Товариства з обмеженоювідповідальністю «ПАРТНЕР» з кадастровими номерами 2110400000:01:001:0897 по АДРЕСА_2 та 2110400000:01:001:0776 по АДРЕСА_3 , на земельні ділянки позивача по справі ОСОБА_1 у конфігурації їх фактичного користування та на проїзд, який відноситься до домоволодіння АДРЕСА_5 , - накладень №1, №2, №3,№4, та №5 можна здійснити шляхом одночасного виготовлення нової землевпорядної документації для всіх вказаних спірних ділянок, але без зміни їх площ. Нова конфігурація всіх спірних земельних ділянок повинна враховувати фактичне розташування основоположних об`єктів - будівель та/або їх частин а також інших наявних в натурі (на місцевості) об`єктів нерухомого майна.

Однак, такий шлях є можливим реалізувати за умови відповідності площ земельних ділянок, які перебувають у фактичному користуванні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР» і розташовуються в натурі (на місцевості), площам, що відповідають даним, які по цих земельних ділянках зазначені в державних реєстрах, а саме: 0,0352 га по земельній ділянці з кадастровим номером 2110400000:01:001:0897 та 0,0155 га по земельній ділянці з кадастровим номером 2110400000:01:001:0776».

Поряд з цим, судовий експерт не зміг визначити варіанти зміни конфігурацій земельних ділянок відповідача 2110400000:01:001:0897 та 2110400000:01:001:0776, без зміни їх площ, у зв`язку з незабезпеченням доступу до повного їх огляду експертом.

Разом зтим,у відповідності до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зістаттею 89Цивільного процесуальногокодексу України,суд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивномута безпосередньомудослідженні наявниху справідоказів.Жодні доказине маютьдля судузаздалегідь встановленоїсили.Суд оцінюєналежність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність і взаємнийзв`язокдоказів уїх сукупності.Суд надаєоцінку якзібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи висновок експерта судової земельно-технічної експертизи від 08.04.2024 №675/02-24.2 (надалі Висновок), слід констатувати, що в межах даного експертного дослідження, проведеного судовим експертом Колчар В.Д., (попередженим про кримінальну відповідальність) та із залученням спеціаліста інженера-землевпорядника ОСОБА_5 було встановлено, що розташування на місцевості земельних ділянок з кадастровими номерами 2110400000:01:001:0897 по АДРЕСА_2 та 2110400000:01:001:0776 по АДРЕСА_3 , що належать відповідачу, не відповідають визначеним межам у Державному земельному кадастрі.

Поряд з цим, визначальним також є те, що мають місце накладення земельних ділянок відповідача на земельні ділянки, належні на праві постійного користування позивачу. Графічно такі накладення зображені на План-схемах №2 та №3, що додаються в Додатках 3 та 4 до Висновку. Деталізоване зображення таких накладень із проставлянням розмірів зображено на План-схемі №4, що додається в Додатку 5 до Висновку.

Як вбачається з Додатку 5 до Висновку (том 2, а.с. 26) експертом виділено п`ять накладень (№1, №2, №3, №4,№5). У змісті висновку судовий експерт зазначив, що накладення №3, №4 та №5 - це накладення на об`єкти ОСОБА_1 , решта два накладення №1 та №2 на інші об`єкти.

Накладення №3 це накладення земельної ділянки відповідача з кадастровим номером 2110400000:01:001:0897 на земельну ділянку ОСОБА_1 , що перебуває у фактичному її користуванні, і була виділена попередньому власнику цієї квартири ОСОБА_3 під квартирою АДРЕСА_7 та фактично облямовується цією квартирою, яка має окремий вхід з двору, а накладення №4 є накладенням цієї ж земельної ділянки відповідача по справі на земельну ділянку, що перебуває у фактичному користуванні позивача по справі ОСОБА_1 та використовується на даний час як огород. Накладення №5 це накладення іншої земельної ділянки відповідача з кадастровим номером 2110400000:01:001:0776 на земельну ділянку, що перебуває у фактичному користуванні позивача по справі ОСОБА_1 на даний час використовується як огород.

Накладення №1 та №2 це накладення земельної ділянки відповідача по справі на землі загального користування ( АДРЕСА_2 ) та на проїзд всередину двору домоволодіння АДРЕСА_5 .

Щодо правомірності та ефективності застосованого способу захисту у спірних правовідносинах.

Згідно з частинами першою, другоюстатті 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є правомірним та ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам, і є дієвим у досягненні меті відновлення порушеного права. Подібний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18) та від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21).

У постанові суду касаційної інстанції від 27 вересня 2023 року по справі № 686/30193/20 зазначено: «Верховний Суд, враховуючи встановлення апеляційним судом факту накладення земельної ділянки відповідачки на земельну ділянку позивачки, погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що відмова ОСОБА_2 внести зміни у відомості про координати поворотних точок належної їй земельної ділянки чинить перешкоди позивачці у користуванні земельною ділянкою, тому вимога про усунення таких перешкод шляхом зобов`язання відповідачки як власниказемельної ділянки, кадастровий номер 6810100000:06:001:0083, вжити дії з виправлення у Державному земельному кадастрі помилок у відомостях координат поворотних точок меж належної їй земельної ділянки обґрунтовано задоволена апеляційним судом».

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності та взаємозв`язку, з`ясувавши обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а порушене право позивача підлягає - відновленню.

Поряд з цим, слід зазначити, що у переданому на розгляд суду позові, ОСОБА_1 просила зобов`язати відповідача усунути перешкоди у користуванні належними позивачу на праві постійного користування земельними ділянками за кадастровими номерами 2110400000:01:001:1135 (площею 0,0086 га) та 2110400000:01:001:1136 (площею 0,0062 га), розташованими по АДРЕСА_1 , шляхом приведення меж земельних ділянок з кадастровими номерами 2110400000:01:001:0897 по АДРЕСА_2 та №2110400000:01:001:0776 по АДРЕСА_3 у відповідність до меж, визначених на місцевості та усунення накладки загальною площею 0,0048 га.

Водночас, в межах проведеного експертного дослідження було встановлено, що площа накладень на земельні ділянки ОСОБА_1 становить: накладення №3 - 5,12 кв.м, накладення №4 5,52 кв. м., накладення №5 - 34,18 кв.м.

Таким чином, позовна вимога в цій частині підлягає частковому задоволенню, в межах площ встановлених за результататами судової земельно-технічної експертизи.

Відповідно достатті 107 Земельного кодексу Україниосновою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Згідно з пунктом 156 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051, виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.

Виходячи з наведеного, підлягає задоволенню похідна позовна вимога щодо зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР» замовити технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок з кадастровими номерами 2110400000:01:001:0897 та 2110400000:01:001:0776, з урахуванням меж землекористування ОСОБА_1 та подати заяву до уповноважених органів про внесення відповідних змін щодо своїх земельних ділянок до Державного земельного кадастру.

Також суд зазначає, що Європейський суд з прав людини зауважує на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

4. Питання про розподіл судових витрат суд вирішує в порядку передбаченому ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Як вбачаєтьсяз матеріалів справипозивач поніссудові витратипо справіу виглядісплаченого судовогозбору у сумі4294,40грн.(том1а.с.3,57),а такожвитрати пов`язаніз проведенням судовоїземельно-технічноїекспертизи у сумі 20235,98грн.(том2,а.с.79-80),які відповіднодо частинпершої-другоїстатті 141Цивільного процесуальногокодексу Українипокладаються навідповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 8, 41, 124, 1291 Конституції України, ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 76-81, 263-265, 273, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області,

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 від імені якої діє ОСОБА_2 задоволити частково.

2. Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР» усунути перешкоди у користуванні належними ОСОБА_1 на праві постійного користування земельними ділянками за кадастровими номерами 2110400000:01:001:1135 (площею 0,0086 га) та 2110400000:01:001:1136 (площею 0,0062 га), розташованими на АДРЕСА_1 , шляхом приведення меж земельних ділянок з кадастровими номерами 2110400000:01:001:0897 по АДРЕСА_2 та 2110400000:01:001:0776 на АДРЕСА_3 у відповідність до меж, визначених на місцевості та усунути накладення №3 (5,12 м2), накладення №4 (5,52 м2), накладення №5 (34,18 м2) відповідно до додатку №5 Плану-схеми №4 до висновку експерта від 08.04.2024 №675/02-24.

2.1. Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР» замовити технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок з кадастровими номерами 2110400000:01:001:0897 та 2110400000:01:001:0776, з урахуванням меж землекористування ОСОБА_1 та подати заяву до уповноважених органів про внесення відповідних змін щодо своїх земельних ділянок до Держаного земельного кадастру.

3.Стягнути зтовариства зобмеженою відповідальністю«ПАРТНЕР» на користь ОСОБА_1 4294,40(чотиритисячі двістідев`яносточотири гривні40копійок)гривень судовогозбору та20235,98(двадцятьтисяч двістітридцять п`ять гривень98копійок)гривень витратза проведеннясудової земельно-технічноїекспертизи .

4. Рішеннясуду набирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження

6.Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача: ОСОБА_2 , АДРЕСА_8 .

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР», м.Мукачево, вул. Берегівська-обїздна, буд. 12, код ЄДРПОУ 31230573.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

(1) Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТБУДТРЕЙД», м.Мукачево, вул. Духновича, буд. 105, код ЄДРПОУ 41202563;

(2) Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, 88008, м.Ужгород, пл. Народна 4, каб. 298

Суддя В.В. Кость