Ухвала

від 12.06.2024 по справі 304/2921/23

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/2921/23 Провадження № 1-кс/304/201/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2024 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання старшого детектива Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 42021072180000036 від 16 серпня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, про арешт майна,

У С Т А Н О В И В :

детектив звернувся до слідчого судді з клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 42021072180000036 від 16 серпня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, про накладення арешту у вигляді заборони на відчуження, користування та розпорядження земельними ділянками, що є речовими доказами у даному кримінальному провадженні, з кадастровим номером 2122485200:09:002:0140, площею 0,5411 га, та з кадастровим номером 2122485200:09:002:0141, площею 0,1473 га, у селі Пилипець, урочище «Загорода», що належать на праві власності ТОВ «Карпатське товариство» (ЄДРПОУ 44434167), керівником якого є ОСОБА_5 .

Клопотання мотивує тим, що 16 серпня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про те, що посадовими особами Пилипецької сільської ради та службовими особами відділу у Міжгірському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області внесено завідомо неправдиві відомості до проектів землеустрою щодо відведення у приватну власність земельних ділянок з кадастровими номерами 2122485200:03:003:0063, 2122485200:09:002:0049, 2122485200:09:002:0013, 2122485201:01:002:0035, 2122485201:01:002:0002, 2122485200:09:002:0111, 2122485200:09:002:0056, 2122485200:03:002:0004, 2122485200:02:001:0070, 2122485200:02:001:0071 та 2122485200:02:001:0059, розташованих на території Пилипецької сільської ради Міжгірського району в урочищах «Осовня», «Загорода», «Пасіка-Кут», «Лужок», «Біля Дороги», «Плащанки», «Шипіт» та у с. Пилипець, № 343, за рахунок безоплатної передачі з комунальної власності, які згідно з інформацією Публічної кадастрової карти України та геопорталу «Карта лісів України» розміщені в межах земель лісогосподарського призначення ДП «Міжгірське лісове господарство» та ДП «Верхньогірське лісове господарство», та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021072180000036, з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 366 КК України. Крім цього детектив вказує, що до вказаного кримінального провадження приєднано матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021072180000042 від 09 листопада 2021 року, з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 364 КК України, про те, що посадові особи управління Держгеокадастру в Закарпатській області та Пилипецької сільської ради, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби незаконно передали вказані земельні ділянки, що розміщенні в межах земель лісогосподарського призначення ДП «Міжгірське лісове господарство» та ДП «Верхньогірське лісове господарство» у приватну власність. Отриманими під час досудового розслідування документами та інформацією за вказаними земельними ділянками встановлено, що рішенням Пилипецької сільської ради 26-ої сесії 6-го скликання № 20 від 03 листопада 2013 року «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою земельної ділянки», підписаним головою сільської ради ОСОБА_6 , надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, загальною площею 1,0310 га, для ведення особистого селянського господарства в селі Пилипець, урочище «Загорода», громадянину ОСОБА_7 . Після цього на підставі вказаного рішення ТОВ «Землемір» розроблено проект щодо відведення у власність ОСОБА_7 земельних ділянок з кадастровими номерами 2122485200:09:002:0013, площею 0,1037 га, 2122485200:09:002:0015, площею 0,6884 га, 2122485200:09:001:0021, площею 0,1908 га та 2122485200:09:002:0012, площею 0,0481 га, який погоджено службовою особою відділу Держземагенства у Міжгірському районі ОСОБА_8 , після чого державним кадастровим реєстратором ОСОБА_9 з порушеннями процедури 19 грудня 2013 року внесено інформацію про зареєстроване право на вказані земельні ділянки до Державного земельного кадастру. Органом досудового розслідування додатково також встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 2122485200:09:001:0021, площею 0,1908 га, у подальшому була розділена на земельні ділянки з кадастровими номерами 2122485200:09:001:0035, площею 0,0708 га, та 2122485200:09:001:0036, площею 0,12 га; земельна ділянка з кадастровим номером 2122485200:09:002:0015, площею 0,6884 га, у подальшому була розділена на земельні ділянки з кадастровими номерами 2122485200:09:002:0140, площею 0,5411 га, та 2122485200:09:002:0141, площею 0,1473 га. Крім цього, детектив вказує, що в ході проведення досудового розслідування було направлено запит в порядку ст. 93 КПК України до Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект», з метою проведення графічного та координатного співставлення земельних ділянок з кадастровими номерами: 2122485200:09:002:0049, 2122485200:09:002:0013, 2122485200:09:002:0012, 2122485200:09:002:0015, 2122485200:09:001:0021, 2122485201:01:002:0035, 2122485201:01:002:0002, 2122485200:09:002:0111, 2122485200:09:011:0147, 2122485200:09:002:0056, 2122485200:03:002:0004, 2122485200:02:001:0070, 2122485200:02:001:0071 та 2122485200:02:001:0059 з наявною у вказаного об`єднання документацією (державним актом на постійне користування підприємства матеріалами лісовпорядкування) Державного підприємства «Міжгірське лісове господарство» та Державного підприємства «Верхньогірський лісгосп». На вказаний запит детективом отримано фрагмент картографічних матеріалів з нанесеними межами кварталів 12, 13 Ізківського лісництва ДП «Міжгірський лісгосп» за матеріалами 2020 року та кварталів 53, 54 Пилипецького лісництва ДП «Верхньогірський лісгосп» за матеріалами лісовпорядкування 2016 року та межами земельних ділянок згідно з наданими кадастровими номерами. Так, відповідно до вказаного картографічного фрагменту видно накладання земельних ділянок 2122485200:09:002:0111, 2122485200:02:001:0059, 2122485200:03:002:0004, 2122485200:09:002:0015, 2122485201:01:002:0002, 2122485201:01:002:0035, 2122485200:09:002:0056, 2122485200:02:001:0070, 2122485200:02:001:0071, 2122485200:09:002:0013, 2122485200:09:002:0049 на землях Ізківського лісництва ДП «Міжгірський лісгосп» в межах кварталів 12, 13, а також накладання земельних ділянок 2122485200:09:002:0012, 2122485200:09:002:0056 та 2122485200:09:001:0021 на землях Пилипецького лісництва ДП «Верхньогірський лісгосп». Також детектив зазначає, що допитаний в якості свідка колишній голова Пилипецької сільської ради ОСОБА_6 заперечує підписання ним ряду документів (рішення сільської ради, дозволи, державні акти), на підставі яких було оформлено права власності на земельні ділянки, а також допитані як свідки колишні депутати вказаної ради ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 за відповідні рішення з приводу наведених вище земельних ділянок не голосували, їм про такі не відомо. Відтак орган досудового розслідування прийшов до висновку, що службові особи Держгеокадастру та Пилипецької сільської ради, якими незаконно видано дозвільні документи щодо вказаних земельних ділянок та які допустили відчуження земельних ділянок із земель державної власності, відтак у їх діях вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч. 2 ст. 364 КК України, а земельні ділянки відповідно являються предметом кримінального правопорушення та у відповідності до ст. 98 КПК України мають значення речового доказу. Постановою детектива від 12 грудня 2023 року земельні ділянки з кадастровими номерами 2122485200:09:002:0140, площею 0,5411 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та 2122485200:09:002:0141, площею 0,1473 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у селі Пилипець, урочище «Загорода», визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні. За Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельні ділянки з кадастровими номерами 2122485200:09:002:0140 та 2122485200:09:002:0141, належать на праві власності ТОВ «Карпатське товариство» (ЄДРПОУ 44434167), керівником якого є ОСОБА_5 . Відтак, за позицією детектива, підставою застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження є необхідність забезпечення збереження речового доказу у незмінному правовому статусі та не обтяжену заборонами та іпотеками у власності однієї особи. Невжиття заходів щодо організації заборони відчуження утворення земельної ділянки та подальшого будівництва, призведе до зміни цільового призначення та можливо її продажу, що у свою чергу порушить права осіб, які набудуть право власності на земельну ділянку та перешкодить скасуванню права власності і користування, а у подальшому поверненню земельної ділянки у власність держави. На підставі наведеного детектив просить клопотання задовольнити, а також у порядку ч. 2 ст. 172 КПК України розглянути клопотання без повідомлення власника майна.

На підставі наказу № 11/03-05 від 29 лютого 2024 року про закінчення терміну повноважень судді ОСОБА_14 проведено повторне автоматичне визначення слідчого судді; визначено нового слідчого суддю ОСОБА_1 .

У судове засідання ініціатор клопотання не з`явився, однак прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_4 направив слідчому судді заяву, в якій клопотання підтримав та просив задовольнити, а також розглянути таке буз участі слідчого та прокурора.

Представник власника майна керівник ТОВ «Карпатське товариство» у порядку ч. 2 ст. 172 КПК України про розгляд даного клопотання про арешт майна не повідомлявся.

На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не проводиться.

Вивчивши подане клопотання та надані матеріали, зваживши доводи викладені у клопотанні, слідчий суддя прийшов до такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 40 КПК України слідчий, серед іншого, уповноважений звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 цього Кодексу під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 цього Кодексу арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

З матеріалів клопотання видно, що прокурором Хустської окружної прокуратури ОСОБА_15 при вивченні стану дотримання вимог законодавства під час розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності на території району 16 серпня 2021 року встановлено, що посадовими особами Пилипецької сільської ради та службовими особами відділу у Міжгірському районі ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області внесено завідомо неправдиві відомості до проектів землеустрою щодо відведення у приватну власність ряду земельних ділянок, розташованих на території Пилипецької сільської ради Міжгірського району в урочищах «Ососвня», «Загорода», «Пасіка Кут», «Лужок», «Біля дороги», «Плашанки», «Шипіт» та АДРЕСА_1 , за рахунок безоплатної передачі з комунальної власності, які згідно з інформацією Публічної кадастрової карти України та геопорталу «Карта лісів України» розміщені в межах земель лісогосподарського призначення Ізківського лісництва ДП «Міжгірське лісове господарство» (а. к. 5).

Відомості про вказане кримінальне правопорушення того ж дня були внесені до ЄРДР за № 42021072180000036 з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 366 КК України (а. к. 4).

Окрім цього старшим о/у в ОВС 1 сектору ВБКОЗ УСБ України в Закарпатській області ОСОБА_16 04 листопада 2021 року у ході здійснення оперативно-службової діяльності отримано оперативну інформацію щодо можливого функціонування протиправного механізму відчуження земель комунальної власності в інтересах окремих осіб та приватних структур. За наявними даними до вказаної злочинної схеми може бути причетна група працівників Пилипецької сільської ради Хустського (Міжгірського) району Закарпатської області; в результаті реалізації злочинного задуму, фігурантами, можливо, нанесено збитки державі на суму близько 1 000 000 грн (а. к. 18).

За вказаним фактом 09 листопада 2021 року було внесено відомості до ЄРДР за №42021072180000042 з правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 364 КК України. Постановою прокурора Міжгірського відділу Хустської окружної прокуратури ОСОБА_17 від 19 листопада 2021 року матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях №42021072180000036 від 16 серпня 2021 року та № 42021072180000042 від 09 листопада 2021 року було об`єднано в одне кримінальне провадження за № 42021072180000036 (а. к. 4, 17-зворот, 18).

Як видно з матеріалів клопотання, рішенням Пилипецької сільської ради 26-ої сесії 6-го скликання № 20 від 03 листопада 2013 року «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою земельної ділянки», підписаним головою сільської ради ОСОБА_6 , громадянину ОСОБА_7 , мешканцю АДРЕСА_2 , надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, загальною площею 1,0310 га, для ведення особистого селянського господарства в селі Пилипець, урочище «Загорода», після чого на підставі вказаного рішення ТОВ «Землемір» розроблено проект щодо відведення у власність ОСОБА_7 земельних ділянок, який погоджено службовою особою відділу Держземагенства у Міжгірському районі ОСОБА_8 (а. к. 40-43).

При цьому ініціатор клопотання вказує на те, що допитаний в якості свідка колишній голова Пилипецької сільської ради ОСОБА_6 заперечує підписання ним ряду документів (рішення сільської ради, дозволи, державні акти), на підставі яких було оформлено права власності на земельні ділянки, а також допитані як свідки колишні депутати вказаної ради ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 за відповідні рішення з приводу наведених вище земельних ділянок не голосували, їм про такі не відомо (а. к. 9-10, 22-23, 28-29, 30-31, 32-33).

Натомість висновком судової почеркознавчої експертизи від 27 січня 2023 року №СЕ-19/107-23/570-ПЧ встановлено, що підписи від імені ОСОБА_6 у графах «сільський голова ОСОБА_6 , голова Пилипецької сільської ради ОСОБА_6 » та у графі з печаткою-штампом Пилипецької сільської ради а. с. 13, 15, 19, 23, 25, 30, 33, 35, 36, 40, 43, 45, 50, 53 у проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_7 для ведення особистого селянського господарства у межах населеного пункту АДРЕСА_3 на земельні ділянки з кадастровими номерами 2122485200:09:002:0012, 2122485200:09:002:0013, 2122485200:09:002:0021 та 2122485200:09:002:00157 виконані громадянином ОСОБА_6 (а. к. 26-27).

Крім цього на підставі наданого Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням «Укрдержліспроект» фрагменту картографічних матеріалів з нанесеними межами кварталів 12, 13 Ізківського лісництва ДП «Міжгірський лісгосп» за матеріалами 2020 року та кварталів 53, 54 Пилипецького лісництва ДП «Верхньогірський лісгосп» за матеріалами лісовпорядкування 2016 року та межами земельних ділянок, шляхом проведення графічного та координатного співставлення земельних ділянок органом досудового розслідування встановлено накладання земельних ділянок 2122485200:09:002:0111, 2122485200:02:001:0059, 2122485200:03:002:0004, 2122485200:09:002:0015, 2122485201:01:002:0002, 2122485201:01:002:0035, 2122485200:09:002:0056, 2122485200:02:001:0070, 2122485200:02:001:0071, 2122485200:09:002:0013, 2122485200:09:002:0049 на землях Ізківського лісництва ДП «Міжгірський лісгосп» в межах кварталів 12, 13, а також накладання земельних ділянок 2122485200:09:002:0012, 2122485200:09:002:0056 та 2122485200:09:001:0021 на землях Пилипецького лісництва ДП «Верхньогірський лісгосп» (а. к. 34, 35-36).

Також органом досудового розслідування додатково встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 2122485200:09:001:0021, площею 0,1908 га, у подальшому була розділена на земельні ділянки з кадастровими номерами 2122485200:09:001:0035, площею 0,0708 га, та 2122485200:09:001:0036, площею 0,12 га; земельна ділянка з кадастровим номером 2122485200:09:002:0015, площею 0,6884 га, на земельні ділянки з кадастровими номерами 2122485200:09:002:0140, площею 0,5411 га, та 2122485200:09:002:0141, площею 0,1473 га.

Відтак постановою старшого детектива ОСОБА_3 від 26 січня 2024 року про визнання речовими доказами, зокрема вказані земельні ділянки (утворені в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 2122485200:09:002:0015) визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42021072180000036 від 16 серпня 2021 року (а. к. 38-39).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №354243866 від 14 листопада 2023 року земельна ділянка з кадастровим номером 2122485200:09:002:0015, площею 0,6884, адреса: Закарпатська область, Міжгірський район, с. Пилипець, перебувала у процесі поділу; право власності зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю «КАРПАТСЬКЕ ТОВАРИСТВО», код ЄДРПОУ 44434167 (а. к. 51-52).

Вказане підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 361565959 та № 361566109 від 11 січня 2024 року, згідно з якою за Товариством з обмеженою відповідальністю «КАРПАТСЬКЕ ТОВАРИСТВО» (код ЄДРПОУ 44434167) з 14 лютого 2022 року зареєстроване право власності на земельні ділянки з кадастровим номером 2122485200:09:002:0140, площею 0,5411 га та 2122485200:09:002:0141, площею 0,1473 га (а. к. 53-54, 55-56).

Зі змісту ч. 2 ст. 173 КПК України вбачається, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5)розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Враховуючи всі наведені вище обставини, на переконання слідчого судді, наразі наявні підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, оскільки земельні ділянки є матеріальними об`єктами, які буде використано як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також об`єктами кримінально протиправних дій.

На підставі наведеного слідчий суддя прийшов до висновку, що детективом доведено, що зазначене майно, відповідно до положень ст. 170 КПК України відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, постановою детектива від 26 січня 2024 року визнано речовим доказом, має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки може бути використаний як доказ події кримінального правопорушення, доведення вини осіб, які його вчинили, та інших обставин, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування кримінального провадження №42021072180000036 від 16 серпня 2021 року.

Аналізом положень ч. 2, 3 ст. 170 КПК України встановлено, що майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на наведене, арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів та являється самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні та не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, на відміну від інших правових підстав.

За результатами дослідження матеріалів клопотання та з урахуванням наведених вище обставин кримінального правопорушення слідчий суддя вважає обґрунтованими наведені детективом доводи про наявність підстав для застосування арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Згідно з ч. 5 цієї статті у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, зокрема, заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Вирішуючи питання доцільності заборони або обмеження розпоряджатися або користуватися майном, визначеним у клопотанні детективом, слідчий суддя враховує конкретні обставини провадження, а також пропорційності втручання в права та інтереси власника майна.

У даному кримінальному провадженні слідчим суддею встановлені обставини, які свідчать, що незастосування заборони розпорядження (відчуження) може призвести до відчуження майна. Тому, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризиків, зазначених детективом у клопотанні, а тому заборона користування та розпорядження майном виправдає у цьому випадку ступінь втручання у право власності.

Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що вказані критерії є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.

Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Слідчим суддею не встановлено негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, який в цьому випадку є найбільш дієвим та виправдовує ступінь втручання у право власності.

Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.

З огляду на викладене слідчий суддя вважає доведеним, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна ТОВ «Карпатське товариство», оскільки це сприятиме досягненню дієвості цього кримінального провадження, таке втручання у право на власність є пропорційним, оскільки, завдяки цьому заходу забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, для виконання якого детектив звернувся із клопотанням, а тому таке підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», зокрема ухвали про арешт майна у кримінальних провадженнях оприлюднюються в електронній формі не раніше дня їх звернення до виконання.

Керуючись ст. 40, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

клопотання старшого детектива Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за №42021072180000036 від 16 серпня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 2122485200:09:002:0140, площею 0,5411 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), та земельну ділянку з кадастровим номером 2122485200:09:002:0141, площею 0,1473 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташовані у селі Пилипець, урочище «Загорода», та належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «КАРПАТСЬКЕ ТОВАРИСТВО» (код ЄДРПОУ 44434167), керівником якого є ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ), заборонивши розпоряджатися та користуватися вказаним майном.

Виконання зазначеної ухвали покласти на прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 .

Згідно із ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1