Рішення

від 18.06.2024 по справі 924/141/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"18" червня 2024 р. Справа № 924/141/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлусти У.О., розглянувши в залі судових засідань № 305 матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "104.ЮА", м. Київ

до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз", м. Хмельницький

про стягнення 391162,00 грн основного боргу, 9869,77 грн інфляційних втрат, 4981,01 грн 3% річних, 60630,11 грн 0,1% пені,

представники сторін:

позивача: Вук У.І. - представник згідно ордеру

відповідача: Канюка Т. В. - представник за довіреністю

У судовому засіданні 18.06.2024р. відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення у справі.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 09.04.2024р. у справі № 924/141/24 позов товариства з обмеженою відповідальністю "104.ЮА", м. Київ до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз", м. Хмельницький про стягнення 391162,00 грн основного боргу, 9869,77 грн інфляційних втрат, 4981,01 грн 3% річних, 60630,11 грн 0,1% пені задоволено частково. Стягнуто з акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" (Хмельницька область, м. Хмельницький, проспект Миру, 41, ідентифікаційний код 05395598) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "104.ЮА" (м. Київ, проспект Корольова Академіка, 1, ідентифікаційний код 39142689) 391162,00 грн (триста дев`яносто одну тисячу сто шістдесят дві гривні 00 коп.) основного боргу, 58040,61 грн (п`ятдесят всім тисяч сорок гривень 61 коп.) пені, 4948,86 грн (чотири тисячі дев`ятсот сорок вісім гривень 86 коп.) 3% річних, 9869,77 грн (дев`ять тисяч вісімсот шістдесят дев`ять гривень 77 коп.) інфляційних втрат, 6960,32 грн (шість тисяч дев`ятсот шістдесят гривень 32 коп.) витрат по оплаті судового збору. У задоволенні 2589,50 грн пені, 32,15 грн 3% річних відмовлено.

Представником товариства з обмеженою відповідальністю "104.ЮА" подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення від 15.04.2024р., у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 46664,28 грн.

Представником акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, у яких просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, оскільки такі витрати не є в повній мірі співмірними з обсягом виконаних адвокатом робіт, виходячи з критерію реальності (встановлення їх дійсності та необхідності) наданих послуг. Як стверджує представник відповідача, дана справа є невеликої складності, тому здійснення правового аналізу документів, що були підставою позову, а саме: акт надання послуг (1 сторінка), протокол руху документа (1 сторінка), договір про надання послуг з 5 додатковими угодами (12 сторінок) та один лист (1 сторінка) - не потребувало 8 годин роботи адвоката. Крім того, окремо адвокатом витрачено 8 годин часу на підготовку та подання через підсистему ЄСІТС "Електронний Суд" позовної заяви, що є завищеним, враховуючи, що на аналіз долучених додатків до позову на 15 сторінках було також витрачено 8 годин. Також відповідач вважає, що надавання адвокатом такої послуги як аналіз нормативної бази та підготовка юридичного висновку для клієнта щодо використання електронних документів у господарській діяльності підприємства, виходить за межі предмета позову, тому даний вид правничої допомоги є неправомірним. Разом з тим, є завищеним надання такої правничої допомоги як складання та подання до суду клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції (витрачено 3 години).

Представники сторін в судове засідання з`явилися, підтримали доводи викладені в заявах по суті справи.

При вирішенні заяви позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу судом враховується наступне.

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Отже, за приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України слідує, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Відповідно ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Так, у матеріалах справи знаходиться свідоцтво Серія ЛВ № 002630 від 14.09.2023р. про право на заняття адвокатською діяльністю Булат Н.О. та ордер Серія ВС № 1257158 від 29.01.2024р. на надання правничої допомоги товариству з обмеженою відповідальністю "104.ЮА" адвокатом Булат Н.О. на підставі договору № 38А360-610-23 від 22.12.2023р.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

22.12.2023р. між товариством з обмеженою відповідальністю "104.ЮА" (замовник) та адвокатським об`єднанням «Лігал Інлайтен» (виконавець) в особі керуючого партнера Булат Н.О. укладено договір № 38А360-610-23 надання правничої допомоги, відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах визначених цим договором, виконавець зобов`язується надати комплекс послуг правничої допомоги, а замовник приймати та оплачувати їх.

Відповідно до п. 3.1. договору сторонами визначено вартість послуг виконавця, з урахуванням ПДВ 20%, що складаються з:

плати, що розраховується як 5% від ціни позову, поданого виконавцем в інтересах замовника (п. 3.1.1. договору);

плати, що розраховується як 5% від ціни позову, поданого виконавцем в інтересах замовника, у випадку прийняття судом позитивного на користь замовника судового рішення (гонорар успіху) (п. 3.1.2. договору);

плати, що розраховується як 50% від стягнутих та/або перерахованих на користь замовника, внаслідок претензійно-позовної роботи виконавця, коштів штрафних та/або фінансових санкцій (інфляційні нарахування, проценти річних, пеня) (п. 3.1.3. договору).

Згідно п. 3.2. договору строк розрахунків за договором: оплата за отримання правничої допомоги (п. 3.1. договору) перераховується замовником на рахунок виконавця до 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулось фактичне зарахування на банківський рахунок замовника коштів.

У відповідності до п. 3.3. договору виконавець, не пізніше 5 числа місяця, наступного за тим, в якому судове рішення, винесене на користь замовника набрало законної сили, надсилає замовнику у електронному вигляді акти приймання-передачі послуг, що складені на підставі звітів працівників виконавця. Звіти працівників виконавця про фактично надані послуги надаються в електронному вигляді. Замовник підписує акт приймання-передачі або надсилає виконавцю мотивовану відмову від його підписання протягом 5 календарних днів після одержання акта приймання-передачі. У разі, якщо до 20 числа місяця, наступного за звітним, виконавець не одержить від замовника підписаний акт приймання-передачі або мотивовану відмову від його підписання, сторони визнають, що акт приймання-передачі послуг вважається підписаним, а послуги наданими виконавцем і прийнятими замовником в обсязі і на умовах, зазначених у такому акті приймання-передачі.

Сторони домовились, що обмін актами приймання-передачі послуг відбувається за допомогою програмного забезпечення «М.Е.Doc», при цьому документи в електронному вигляді скріплюються електронним цифровим підписом кожної із сторін (п. 3.4. договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє в частині надання послуг з 22 грудня 2023 року по 31 грудня 2025 року включно, а в частині проведення розрахунків до їх остаточного завершення (п. 5.1. договору).

Керуючим партнером АО «Лігал Інлайтен» складено звіт про фактично надані послуги для надання правничої допомоги у справі № 924/141/24, а саме: 1) 22.12.2023р. здійснення правового аналізу наданих клієнтом документів, що стосуються предмету договірних відносин, порядку направлення та підписання актів наданих послуг, строків та порядку розрахунків (8 год.); 2) 25.12.2023р. надання клієнту усної консультації з приводу можливих способів захисту його прав та законних інтересів за результатами правового аналізу наданих клієнтом документів та законодавства України, що стосується порядку здійснення розрахунків та нарахування штрафних санкцій за прострочення здійснення розрахунків (1 год.); 3) 30.01.2024р. підготовка та подання через систему ЄСІТС «Електронний суд» позовної заяви з додатками по стягнення заборгованості (8 год.); 4) 23.02.2024р. ознайомлення зі змістом та правовий аналіз відзиву відповідача на позовну заяву (1 год.); 5) 27.02.2024р. складання та подання до суду через «Електронний суд» клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції (1 год.); 6) 29.02.2024р. складання відповіді на відзив відповідача на позовну заяву, направлення відповіді на відзив відповідачу та до суду через «Електронний суд» (4 год.); 7) 05.03.2024р. участь в судовому засідання (1 год.); 8) 05.03.2024р. складання та подання до суду через «Електронний суд» клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції (1 год.); 9) 06.03.2024р. аналіз нормативної бази та підготовка юридичного висновку для клієнта щодо використання електронних документів у господарській діяльності підприємства для підтвердження реальності господарських операції (4 год.); 10) 08.03.2024р. підготовка та подання через «Електронний суд» додаткових письмових пояснень у справі (2 год.); 11) 11.03.2024р. ознайомлення зі змістом та правовий аналіз заперечення відповідача на відповідь на відзив (1 год.); 12) 12.03.2024р. участь в судовому засіданні (1 год.); 13) 12.03.2024р. складання та подання до суду через «Електронний суд» клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції (1 год.); 14) 09.04.2024р. участь в судовому засіданні (1 год.).

10.04.2024р. сторонами складено акт про надання послуг, відповідно до п. 1 якого виконавець надав, а замовник отримав послуги згідно договору № 38А360-610-23, а саме забезпечив супроводження розгляду справи № 924/141/24 у Господарському суді Хмельницької області.

Відповідно до п. 3 акта вартість наданих послуг становить: згідно п. 3.1.1. договору 23332,14 грн; згідно п. 3.1.2. договору 23332,14 грн (гонорар успіху). Вартість послуг наданих у справі № 924/141/24 становить 46664,28 грн.

При розгляді заяви позивача про стягнення витрат на надання професійної правничої допомоги суд враховує, що згідно з пунктом 1 частини 2 статті 126 ГПК України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Тобто, із наведеного слідує, що відшкодуванню підлягають не тільки витрати на професійну правничу допомогу, що вже фактично понесені відповідачем, але й такі, що будуть понесені у майбутньому.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019р. у справі № 910/906/18.

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому у п.п. 19, 20 постанови від 07.07.2021р. № 910/12876/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини, разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.08.2021р. у справі № 910/11547/19 звернуто увагу на те, що ч. 4 ст. 129 ГПК України є загальною та повинна застосовуватись у системно-логічному зв`язку із ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19 вказано, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України, однак ч. 5 наведеної норми визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

У відповідній постанові зазначено, що на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 ГПК України.

Як роз`яснено у відповідній постанові, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України). Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, як вказано у вищезгаданій постанові, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019р. у справі № 915/237/18, від 24.10.2019р. у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020р. у справі № 904/3583/19.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019р. у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020р. у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020р. у справі № 904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії застосовував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 28); у рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір; заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015).

Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши подані позивачем докази та виходячи з конкретних обставин справи, дійшов висновку про те, що заявлена сума судових витрат не в повній мірі узгоджується з вищенаведеними вимогами чинного законодавства щодо розумності та необхідності відповідних витрат.

Також, суд зазначає, що враховуючи кількість сторін, предмет та підстави спору, обсяг доказів, ступінь важкості справи, ця справа не є складною для адвоката, який за своїм правовим статусом має достатню правову кваліфікацію. Відтак, надання адвокатом клієнту послуг, що перелічені у звіті про фактично надані послуги, не вимагали від адвоката істотних витрат часу (усього 35 год.) та професійних здібностей з огляду на складність справи та правовий об`єм наявних в матеріалах справи документів.

За таких обставин, очевидно, що вартість послуг адвоката є завищеною.

Встановлення судом тих обставин, що рівень складності справи не вимагав значного обсягу правничої допомоги (з огляду на кількість та правовий зміст доказів), є підставою для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з іншої сторони. Відповідний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021р. у справі № 550/936/18.

Господарським судом також враховано, що у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

За наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 року у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

Як встановлено судом, п. 3.1.2. договору № 38А360-610-23 від 22.12.2023р. "гонорар успіху" визначено заявником саме як додатковий гонорар, який не включається у вартість надання правничої допомоги у справі № 924/141/24 та виплачується адвокату у разі прийняття судом рішення у даній справі на користь клієнта.

Тобто, "гонорар успіху" не є складовою витрат на професійну правничу допомогу.

Одночасно така додаткова винагорода адвокату за досягнення позитивного рішення у справі як "гонорар успіху", за своїм змістом і правовою природою не є ціною договору (платою за надані послуги) у розумінні статей 632, 903 ЦК України та статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а є платою за сам результат (позитивне рішення), досягнення якого відповідно до умов договору не ставиться в залежність від фактично наданих послуг, так як і не є професійною правничою допомогою в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, оскільки не є послугою адвоката та не відноситься до судових витрат.

Таким чином, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що гонорар успіху, визначений у п. 3.1.2. договору № 38А360-610-23 від 22.12.2023р. в розмірі 23332,14 грн не був необхідним, у зв`язку з розглядом даної справи з огляду на предмет та обсяг доказів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.02.2023р. у справі № 924/599/22.

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Також судом береться до уваги, що згідно із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 30.01.2023р. у справі № 910/7032/17, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

З огляду на встановлені судом обставини у системному взаємозв`язку з правовими положеннями Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, надані відповідачем заперечення, зважаючи на те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним із складністю справи з огляду на те, що дана справа не потребувала значної інтелектуальної підтримки зі сторони адвоката, зважаючи на його професійний рівень, беручи до уваги обсяг наданих адвокатських послуг з огляду на наявність в адвоката повної вищої юридичної освіти та відсутність значного обсягу юридичної та технічної роботи, а також враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем сума відшкодування витрат на правничу допомогу, пов`язана з розглядом справи № 924/141/24 в сумі 23332,14 грн та 23332,14 грн "гонорару успіху" є неспівмірною, а тому до стягнення підлягають понесені позивачем судові витрати у сумі 10000,00 грн, що відповідає принципам господарського судочинства, зокрема - забезпеченню дотримання балансу інтересів сторін. При цьому, у відшкодуванні інших понесених товариством з обмеженою відповідальністю "104.ЮА" витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "104.ЮА" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 46664,28 грн задовольнити частково.

Стягнути з акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" (Хмельницька область, м. Хмельницький, проспект Миру, 41, ідентифікаційний код 05395598) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "104.ЮА" (м. Київ, проспект Корольова Академіка, 1, ідентифікаційний код 39142689) 10000,00 грн (десять тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ.

У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено 18.06.2024р.

СуддяС.В. Заверуха

Відрук.: 1 примірн.

1 - до справи.

Направити додаткове рішення сторонам до електронного кабінету Електронного суду.