Постанова

від 02.10.2024 по справі 924/141/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

02 жовтня 2024 року Справа № 924/141/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Розізнана І.В. , суддя Павлюк І.Ю.

секретар судового засідання Петрук О.В.,

представники учасників справи:

позивача - Вук У.І.,

відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю « 104.ЮА» на додаткове рішення господарського суду Хмельницької області від 18.06.2024, повний текст якого складено 18.06.2024 у справі №924/141/24 (суддя Заверуха С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « 104.ЮА»

до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної

системи «Хмельницькгаз»

про стягнення 466 642,89 грн заборгованості по розрахунках, пені,

інфляційних втрат та річних

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Враховуючи вищенаведене і те, що сторони в судовому процесі належно повідомлені про розгляд справи, суд розглядає справу за наявними в ній доказами і за відсутності представників сторін.

З урахуванням положень Конвенції, статті 32 ГПК України щодо незмінності складу суду, а також із урахуванням перебування членів колегії суддів у щорічній відпустці Північно-західний апеляційний господарський суд розглядає справу в межах розумного строку.

В січні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю « 104.ЮА» (надалі в тексті Товариство) звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз» (надалі в тексті Хмельницькгаз) 391 162,00 грн заборгованості по розрахунках та 60 630,11 грн -0,1% пені за період 25.08.2023 26.01.2024 згідно укладеного договору про надання послуг №38S290-11520-19 від 09.09.2019, 9 869,77 грн інфляційних втрат за період вересень-грудень 2023 року, 4 981,01 грн -3% річних за період 25.08.2023 26.01.2024.(арк.справи 1-3).

За наслідками розгляду справи №924/141/24 Господарський суд Хмельницької області рішенням від 09.04.2024 позов задоволив частково, присудивши до стягнення з Хмельницькгаз на користь Товариства 391 162,00 грн основного боргу, 58 040,61 грн пені, 9 869,77 грн інфляційних втрат, 4 948,86 грн -3% річних та 6 960,32 грн витрат зі сплати судового збору. Відмовлено у стягненні 2 589,50 грн пені та 32,15 грн -3% річних.(арк.справи 107-113).

Матеріали справи свідчать, що 15.04.2024 до суду першої інстанції надійшла заява Позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу з доказами понесення судових витрат. Додатковим рішенням від 18.06.2024 у справі №924/141/24 суд першої інстанції частково задоволив заяву, присудивши до стягнення з Хмельницькгаз на користь Товариства 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.(арк. справи 116-117, 183-186).

Приймаючи оскаржуване додаткове рішення, часткове задоволення позовних вимог, надані відповідачем заперечення, зважаючи на те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним із складністю справи з огляду на те, що дана справа не потребувала значної інтелектуальної підтримки зі сторони адвоката, зважаючи на його професійний рівень, беручи до уваги обсяг наданих адвокатських послуг з огляду на наявність в адвоката повної вищої юридичної освіти та відсутність значного обсягу юридичної та технічної роботи, а також враховуючи принципи диспозитивності та змагальності місцевий суд дійшов висновку, що заявлена позивачем сума відшкодування витрат на правничу допомогу, пов`язана з розглядом справи №924/141/24 в сумі 23332,14 грн та 23332,14 грн «гонорару успіху» є неспівмірною, а тому до стягнення підлягають понесені позивачем судові витрати у сумі 10000,00 грн, що відповідає принципам господарського судочинства, зокрема забезпеченню дотримання балансу інтересів сторін. У відшкодуванні інших понесених Позивачем витрат на професійну правничу допомогу було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням Позивач подав скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просив скасувати додаткове рішення господарського суду Хмельницької області від 18.06.2024 у даній справі та ухвалити нове рішення, яким повністю задоволити заяву Товариства про розподіл судових витрат.(арк.справи 192-194).

На думку Скаржника, наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, що загальний розмір фактично понесених Позивачем витрат на професійну правову допомогу пов`язаних із розглядом цієї справи становить 46 664,28 грн, оскільки за умовами укладеного адвокатом та клієнтом Договору на професійну правову допомогу розмір гонорару адвоката має фіксований розмір.

Крім того, з посиланням на постанову Верховного Суду від 06.12.2023 у справі №905/493/22, Апелянт стверджує, що заявлена Позивачем сума на професійну правову допомогу в рази менша ніж та, що є розумною виходячи з позиції висловленої в даній постанові, в якій розумною є 150 Євро за 1 год. роботи адвоката.

Скаржник звертає увагу апеляційного суду, що судом першої інстанції самостійно було визначено розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000, 00 грн, без визначення критерію за якими встановлено витрати саме в такому розмірі.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №924/141/24 та призначено до розгляду на 02.10.2024.(арк. справи 202).

06.08.2024 на електронну адресу суду від представника Відповідача адвоката Канюки Т.В. надійшов відзив, в якому просить апеляційний суд залишити апеляційну скаргу Позивача без задоволення, а додаткове рішення місцевого суду від 18.06.2024 у справі №924/141/24 без змін. (арк.справи 204-207).

28.08.2024 на адресу суду від Хмельницькгаз надійшли:

- заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.(арк.справи 212-213);

- клопотання про розгляд апеляційної скарги Товариства без участі уповноваженого представника Хмельницькгаз.(арк.справи 216).

Ухвалою суду від 30.09.2024 задоволено клопотання Товариства про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.(арк.справи 220-221, 225).

В судовому засіданні апеляційної інстанції 02.10.2024 представник Товариства підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд скасувати додаткове рішення господарського суду Хмельницької області та постановити нове, яким заяву Товариства про компенсацію судових витрат задоволити в повному обсязі. Відповідач явки представника у судове засідання апеляційної інстанції 02.10.2024 не забезпечив. Проте така неявка не перешкоджає розгляду заяви, позаяк про місце, дату та час судового розгляду сторони повідомлені належним чином, а присутність представників сторін не визнавалась обов`язковою.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника Позивача, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 22.12.2023р. ТОВ « 104.ЮА»-замовник та Адвокатське об`єднання «Лігал Інлайтен»-виконавець, в особі керуючого партнера Булат Н.О. укладено Договір №38А360-610-23 надання правничої допомоги (надалі в тексті Договір), відповідно до п.1.1. якого в порядку та на умовах визначених цим договором, виконавець зобов`язується надати комплекс послуг правничої допомоги, а замовник приймати та оплачувати їх.

Згідно п.3.1. Договору сторонами визначено вартість послуг виконавця, з урахуванням ПДВ 20%, що складаються з:

3.1.1. плати, що розраховується як 5% від ціни позову, поданого виконавцем в інтересах замовника;

3.1.2. плати, що розраховується як 5% від ціни позову, поданого виконавцем в інтересах замовника, у випадку прийняття судом позитивного на користь замовника судового рішення (гонорар успіху);

3.1.3.плати, що розраховується як 50% від стягнутих та/або перерахованих на користь замов-ника, внаслідок претензійно-позовної роботи виконавця, коштів штрафних та/або фінансових санкцій (інфляційні нарахування, проценти річних, пеня).

Відповідно до п.3.2. Договору строк розрахунків за договором: оплата за отримання прав-ничої допомоги (п. 3.1. Договору) перераховується замовником на рахунок виконавця до 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулось фактичне зарахування на банківський рахунок замовника коштів.

Виконавець, не пізніше 5 числа місяця, наступного за тим, в якому судове рішення, винесене на користь замовника набрало законної сили, надсилає замовнику у електронному вигляді акти приймання-передачі послуг, що складені на підставі звітів працівників виконавця. Звіти працівників виконавця про фактично надані послуги надаються в електронному вигляді. Замовник підписує акт приймання-передачі або надсилає виконавцю мотивовану відмову від його підписання протягом 5 календарних днів після одержання акта приймання-передачі. У разі, якщо до 20 числа місяця, наступного за звітним, виконавець не одержить від замовника підписаний акт приймання-передачі або мотивовану відмову від його підписання, сторони визнають, що акт приймання-передачі послуг вважається підписаним, а послуги наданими виконавцем і прий-нятими замовником в обсязі і на умовах, зазначених у такому акті приймання-передачі.(п.3.3. Договору).

Сторони домовились, що обмін актами приймання-передачі послуг відбувається за допомо-гою програмного забезпечення «М.Е.Doc», при цьому документи в електронному вигляді скріплюються електронним цифровим підписом кожної із сторін.(п.3.4. Договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє в частині надання послуг з 22 грудня 2023 року по 31 грудня 2025 року включно, а в частині проведення розрахунків до їх остаточного завершення (п.5.1. Договору). (арк.справи 118-119).

Матеріалами справи стверджено, що керуючим партнером АО «Лігал Інлайтен» складено звіт про фактично надані послуги для надання правничої допомоги у справі №924/141/24, а саме:

1) 22.12.2023 здійснення правового аналізу наданих клієнтом документів, що стосуються предмету договірних відносин, порядку направлення та підписання актів наданих послуг, строків та порядку розрахунків (8 год.);

2) 25.12.2023 надання клієнту усної консультації з приводу можливих способів захисту його прав та законних інтересів за результатами правового аналізу наданих клієнтом документів та законодавства України, що стосується порядку здійснення розрахунків та нарахування штрафних санкцій за прострочення здійснення розрахунків (1 год.);

3) 30.01.2024 підготовка та подання через систему ЄСІТС «Електронний суд» позовної заяви з додатками по стягнення заборгованості (8 год.);

4) 23.02.2024 ознайомлення зі змістом та правовий аналіз відзиву відповідача на позовну заяву (1 год.);

5) 27.02.2024 складання та подання до суду через «Електронний суд» клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції (1 год.);

6) 29.02.2024 складання відповіді на відзив відповідача на позовну заяву, направлення відповіді на відзив відповідачу та до суду через «Електронний суд» (4 год.);

7) 05.03.2024 участь в судовому засідання (1 год.);

8) 05.03.2024 складання та подання до суду через «Електронний суд» клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції (1 год.);

9) 06.03.2024 аналіз нормативної бази та підготовка юридичного висновку для клієнта щодо використання електронних документів у господарській діяльності підприємства для підтверд-ження реальності господарських операції (4 год.);

10) 08.03.2024 підготовка та подання через «Електронний суд» додаткових письмових пояснень у справі (2 год.);

11) 11.03.2024 ознайомлення зі змістом та правовий аналіз заперечення відповідача на відповідь на відзив (1 год.);

12) 12.03.2024 участь в судовому засіданні (1 год.);

13) 12.03.2024 складання та подання до суду через «Електронний суд» клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції (1 год.);

14) 09.04.2024 участь в судовому засіданні (1 год.). (арк.справи 120).

Матеріали справи містять Акт про надання послуг від 10.04.2024, відповідно до п.1 якого виконавець надав, а замовник отримав послуги згідно Договору №38А360-610-23, а саме забезпе-чив супроводження розгляду справи №924/141/24 у Господарському суді Хмельницької області.

Згідно п.3 Акта вартість наданих послуг становить: згідно п.3.1.1. Договору 23 332,14 грн; згідно п.3.1.2. Договору 23 332,14 грн (гонорар успіху). Вартість послуг наданих у справі №924/141/24 становить 46 664,28 грн.(арк.справи 121).

В матеріалах справи також міститься копія свідоцтва Серія ЛВ №002630 від 14.09.2023 про право на заняття адвокатською діяльністю Булат Н.О. та ордер Серія ВС №1257158 від 29.01.2024 на надання Товариству правничої допомоги адвокатом Булат Н.О. на підставі договору №38А360-610-23 від 22.12.2023.(арк.справи 22-23).

Як вже зазначалось, додатковим рішенням від 09.04.2024 господарський суд Хмельницької області частково задоволив заяву Позивача та присудив до стягнення з Відповідача 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.(арк.справи 183-186).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд вважає, що скарга безпідставна та не підлягає до задоволення з огляду на наступне:

Відповідно до п. 1, 2, 4 ст.269 Господарського процесуального кодексу України (надалі в тексті ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допо-могу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст.129 ГПК України).

При цьому, колегія суддів враховує, що судові витрати, відповідно до приписів статті 123 ГПК України, складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, відповідно до ст.126 ГПК України, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокат-том, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009, справа «Баришевський проти України» від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: «East/West Alliance Limited» проти України» від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунто-ваним; «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правова позиція щодо розумності та співмірності розміру витрат на правову допомогу також відображена в постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18.

Як стверджено матеріалами справи, інтереси Товариства в суді першої інстанції здійснював адвокат Булат Н.О. на підставі Договору надання правничої допомоги №38А360-610-23 від 22.12.2023.(арк.справи 118-119).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Звіту про фактично надані послуги для надання правничої допомоги у справі №924/141/24, АО «Лігал Інлайтен» було надані наступні послуги: 1) 22.12.2023 здійснення правового аналізу наданих клієнтом документів, що стосую-ться предмету договірних відносин, порядку направлення та підписання актів наданих послуг, строків та порядку розрахунків (8 год.); 2) 25.12.2023 надання клієнту усної консультації з приводу можливих способів захисту його прав та законних інтересів за результатами правового аналізу наданих клієнтом документів та законодавства України, що стосується порядку здійс-нення розрахунків та нарахування штрафних санкцій за прострочення здійснення розрахунків (1 год.); 3) 30.01.2024 підготовка та подання через систему ЄСІТС «Електронний суд» позовної заяви з додатками по стягнення заборгованості (8 год.); 4) 23.02.2024 ознайомлення зі змістом та правовий аналіз відзиву відповідача на позовну заяву (1 год.); 5) 27.02.2024 складання та подання до суду через «Електронний суд» клопотання про розгляд справи в режимі відео-конференції (1 год.); 6) 29.02.2024 складання відповіді на відзив відповідача на позовну заяву, направлення відповіді на відзив відповідачу та до суду через «Електронний суд» (4 год.); 7) 05.03.2024р. участь в судовому засідання (1 год.); 8) 05.03.2024 складання та подання до суду через «Електронний суд» клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції (1 год.); 9) 06.03.2024 аналіз нормативної бази та підготовка юридичного висновку для клієнта щодо використання електронних документів у господарській діяльності підприємства для підтверд-ження реальності господарських операції (4 год.); 10) 08.03.2024 підготовка та подання через «Електронний суд» додаткових письмових пояснень у справі (2 год.); 11) 11.03.2024 ознайомлення зі змістом та правовий аналіз заперечення відповідача на відповідь на відзив (1 год.); 12) 12.03.2024 участь в судовому засіданні (1 год.); 13) 12.03.2024 складання та подання до суду через «Електронний суд» клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції (1 год.); 14) 09.04.2024 участь в судовому засіданні (1 год.).(арк.справи 120).

Крім того, відповідно до п.1 Акту про надання послуг від 10.04.2024, виконавець надав, а замовник отримав послуги згідно Договору №38А360-610-23, а саме забезпечив супроводження розгляду справи №924/141/24 у Господарському суді Хмельницької області.

Згідно п.3 Акта вартість наданих послуг становить: згідно п.3.1.1. Договору 23 332,14 грн; згідно п.3.1.2. Договору 23 332,14 грн (гонорар успіху). Вартість послуг наданих у справі №924/141/24 становить 46 664,28 грн.(арк.справи 121).

Як встановлено апеляційним судом, Відповідач 23.04.2024 надав суду першої інстанції свої заперечення на заяву про компенсацію судових витрат у даній справі, в якій просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу через завищену вартість послуг адвоката.(арк. справи 125-126).

Правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допо-могу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі №910/353/19, від 19.07.2021 у справі №910/16803/19, від 01.09.2021 у справі №910/13034/ 20.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу учасників справи на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, в якій суд зробив такі висновки.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи; стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Такі правові висновки послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі №922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10. 2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 у справі №910/15621/19.

Досліджуючи Договір про надання правової допомоги від 22.12.2023, колегія суддів вбачає, що АО «Лігал Інлайтен» та Товариство в пунктах 3.1.1.-3.1.2. Договору погодили, на чому наголошує і Скаржник, що вартість послуг виконавця, з урахуванням ПДВ 20% складаються з : плати, що розраховується як 5% від ціни позову, поданого виконавцем в інтересах замовника та плати, що розраховується як 5% від ціни позову, поданого виконавцем в інтересах замовника, у випадку прийняття судом позитивного на користь замовника судового рішення (гонорар успіху).

Апелянт вважає, що даними пунктами сторони погодили фіксований розмір оплати за надану правову допомогу і суд не мав права втручатися в договірні відносини між клієнтом та адвокатом.

При цьому, колегія суддів приймає до уваги висновок, викладений в постанові ВП ВС від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без заз-начення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Встановлення судом тих обставин, що рівень складності справи не вимагав значного обсягу правничої допомоги (з огляду на кількість та правовий зміст доказів), є підставою для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з іншої сторони. Відповідний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 550/936/18.

Тому, враховуючи вищенаведену судову практику, надані позивачем докази понесення витрат на правову допомогу та обгрунтування необхідності такої правової допомоги, наявність заперечень відповідача, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції був в праві зменшувати розмір витрат на професійну правову допомогу виходячи з критерію їх неспівмірності.

Щодо доводів Скаржника про неправомірність відмови суду першої інстанції у стягненні з Відповідача «гонорару успіху» в сумі 23 332,14 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.28 Правил адвокатської етики гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Чинне законодавство хоча і не містить визначення такого виду гонорару, як «гонорар успіху», проте апеляційний господарський суд враховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 в справі №904/4507/18 фактично дійшла висновку про можливість існування «гонорару успіху» як форми оплати винагороди адвокату, визнала законність визначен-ня між адвокатом та клієнтом такого виду винагороди як «гонорар успіху» у договорі про надання правової допомоги, що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини.

Відтак, враховуючи дані позиції ВП ВС, клієнт і адвокат користуючись принципом свободи договору можуть визначити додаткові витрати між собою у вигляді гонорару успіху, проте вказане вкотре не підпадає під пряме визначення адвокатських послуг, а відповідно не може переносить на іншу сторону (не сторону такого договору).

Суд апеляційної інстанції наголошує, що і ЄСПЛ у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).

За наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 в справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява №35839/97) суд також, незванаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§70-72).

Правовий аналіз наведеного вище надає колегії суддів підстави для висновку, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирі-шення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Аналогічна правова позиція викладена постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.12.2023 у справі №904/3745/22, від 20.12.2023 року у справі №910/5483/22.

Апеляційний суд виходить з того, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Колегія суддів звертає увагу, що у цій справі підставою для звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу є приписи статтей 123, 126, 129, 244 ГПК України і вимога Позивача обумовлена саме необхідністю вирішити питання про розподіл сплачених ним судових витрат (визначених як професійна правнича допомога), що відповідно до вказаних норм процесуального права підлягають розподілу між сторонами.

В свою чергу, «гонорар успіху» визначено в п.3.1.2. Договору від 22.12.2023 саме як оплата, яка не включається у вартість надання правничої допомоги та виплачується адвокату при позитивному для клієнта рішенні після ухвалення судового рішення по даній справі.

Тобто, «гонорар успіху» не є складовою витрат на професійну правничу допомогу.

Одночасно така додаткова винагорода адвокату за досягнення позитивного рішення у справі як «гонорар успіху», за своїм змістом і правовою природою не є ціною договору (платою за надані послуги) у розумінні статей 632, 903 Цивільного кодексу України та статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а є платою за сам результат (позитивне рішення), досягнення якого відповідно до умов договору не ставиться в залежність від фактично наданих послуг, так як і не є професійною правничою допомогою в розумінні пункту 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не є послугою адвоката та не відноситься до судових витрат, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

Щодо присудженого до стягнення розміру витрат на професійну правову допомогу в розмірі 10000,00 грн, то апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції, що вартість послуг адвоката є завищеною. Адже, з урахуванням кількість сторін, предмет та підстави спору, обсяг доказів, ступінь складності справи, ця справа не є складною для адвоката, який за своїм правовим статусом має достатню правову кваліфікацію. Відтак, надання адвокатом клієнту послуг, що перелічені у звіті про фактично надані послуги, не вимагали від адвоката істотних витрат часу (усього 35 год.) та професійних здібностей з огляду на складність справи та правовий об`єм наявних в матеріалах справи документів.

Поміж іншого, колегія суддів звертає увагу, що складання та подання до суду через «Електронний суд» три клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції, які за своїм змістом є ідентичними (арк.справи 42-43, 61-62, 96-97), не вимагало від адвоката витрачання 3 год. часу. Як і подання додаткових пояснень у справі від 08.03.2024 є правом Позивача, а не його обов`язком, що не може стверджувати про необхідність надання такого виду правової допомоги.

При цьому посилання Скаржника на незазначення судом апеляційної інстанції критерію за яким було визначено розмір витрат на правову допомогу в сумі 10 000,00 грн відхиляються апеляційним судом, як необґрунтовані.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що матеріали справи містять достатньо належних доказів на підтвердження наданої Позивачу правової допомоги та її обсягу. Виходячи з критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їх розміру, враховуючи обставини справи, заперечення Відповідача та реальність об`єму наданих послуг адвокатом апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що 10 000,00 грн становлять співмірні і розумні витрати Позивача на професійну правничу допомогу у цій справі.

Розглянуто всі доводи та вимоги апеляційних скарг, порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010, в яких зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, на переконання суду апеляційної інстанції, Додаткове рішення господарського суду Хмельницької області від 09.04.2024 є вмотивованим та обґрунтованим, а тому його належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 277, 278 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст.34,86,126,129,233,240,269,270,275,276,282,284,287 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю « 104.ЮА» на додаткове рішення господарського суду Хмельницької області від 18.06.2024 у справі №924/141/24 залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

3. Матеріали справи №924/141/24 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Павлюк І.Ю.