Ухвала

від 14.06.2024 по справі 5023/090/12

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 5023/090/12

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючий, Кондратової І.Д., Студенця В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

на ухвалу Господарського суду Харківської області

у складі судді Яризько В.О.,

від 26.02.2024

та постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Хачатрян В.С., Россолов В.В., Склярук О.І.,

від 06.05.2024 (повний текст складено 13.05.2024)

у справі за позовом Прокурора Київського району м.Харкова,

в інтересах Акціонерного товариства "Укрексімбанк",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Харківські будматеріали"</a>,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Залізобетоних конструкцій" м.Харків (юридична особа ліквідована, ухвала Господарського суду Харківської області від 25.08.2016 року у справі №5023/3687/11),

про стягнення 39 217 595,89 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.02.2024 року у справі №5023/090/12, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2024 відмовлено в задоволенні заяви Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про поновлення строків пред`явлення до виконання виконавчого документа та про видачу дубліката виконавчого документа по справі №5023/090/12 для примусового виконання рішення Господарського суду Харківської області про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Харківські Будматеріали"</a> на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України".

Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" 27.05.2024 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.02.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2024 у справі № 5023/090/12. Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2024 (головуючий суддя Баранець О.М., судді Кондратова І.Д., студенець В.І.)

Перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 26.02.2024 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2024 у справі № 5023/090/12 про поновлення строків пред`явлення до виконання виконавчого документа та залишення касаційної скарги без руху в частині оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 26.02.2024 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2024 у справі № 5023/090/12 про видачу дубліката виконавчого документа, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Ухвала суду першої інстанції про відмову у поновленні пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання відсутня у переліку судових рішень, зазначених в статті 255 Господарського процесуального кодексу України, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки), мають право подати касаційну скаргу після її перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Пелевін проти України» від 20.05.2010 зазначено, що держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями статті 6 Конвенції в провадженнях у цих судах. Суд повторює, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг.

Зважаючи на викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 5023/090/12 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.02.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2024 в частині відмовлення в задоволенні заяви Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про поновлення строків пред`явлення до виконання виконавчого документа.

Перевіривши матеріали касаційної скарги в частині оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 26.02.2024 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2024 у справі № 5023/090/12 про видачу дубліката виконавчого документа, Верховний Суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу в цій частині без руху.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.

За приписами підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою, за подання касаційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028 грн.

Отже, за подання вказаної касаційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.02.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2024 у справі № 5023/090/12 в частині їх оскарження про видачу дубліката виконавчого документа Акціонерному товариству" Державний експортно-імпортний банк України" необхідно сплатити 3 028 грн. судового збору

Проте до матеріалів касаційної скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" не додано доказів сплати судового збору.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі №28249/95 від 19.06.2001 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У даному випадку суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 29.05.2018 зі справи № 915/955/15, який є релевантним для цієї справи в аспекті застосування Закону України "Про судовий збір".

Так, відповідно до викладеного в зазначеній постанові висновку Великої Палати Верховного Суду про правильне застосування підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що положення цієї норми, якою передбачено ставку судового збору з апеляційної і касаційної скарг на ухвалу господарського суду у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено цим Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 24.07.2020 у справі № 911/4241/15.

Таким чином, скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом.

Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, касаційна скарга Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.02.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2024 у справі № 5023/090/12 в частині їх оскарження про видачу дубліката виконавчого документа має бути залишена без руху.

При цьому, суд касаційної інстанції зазначає, що Акціонерному товариству"Державний експортно-імпортний банк України" необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, а саме - у сумі 3 028 грн на реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102,

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"

- Символ звітності банку: 207

- Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд) (назва суду, де розглядається справа).

Усунувши недоліки касаційної скарги, скаржнику необхідно подати суду докази про дату вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, для визначення дотримання заявником касаційної скарги строку на усунення недоліків касаційної скарги, встановленого частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до статті 291 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Проте, до матеріалів касаційної скарги не додано доказів її надсилання Прокурору Київського району м.Харкова. Тому Верховний Суд вважає за необхідне зобов`язати скаржника надати Верховному Суду докази надсилання Прокурору Київського району м.Харкова копії цієї скарги і доданих до неї документів.

Клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження буде розглянуто Судом у разі усунення скаржником недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 255, 287, 290, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.02.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2024 у справі № 5023/090/12 у частині оскарження судових рішень про поновлення строків пред`явлення до виконання виконавчого документа.

2. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.02.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2024 у справі № 5023/090/12 у частині оскарження судових рішень про видачу дубліката виконавчого документа залишити без руху.

3. Надати Акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

4. Акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:

- надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 3 028 грн із зарахуванням сплаченої суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України;

- надати Верховному Суду докази надсилання Прокурору Київського району м.Харкова копії цієї скарги і доданих до неї документів.

5. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга буде вважатись неподаною та буде повернута скаржнику.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді І. Кондратова

В. Студенець