Рішення

від 30.11.2007 по справі 20/228-07-8048

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/228-07-8048

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" листопада 2007 р.Справа  № 20/228-07-8048

За позовом: ВАТ „Єнакіївський металургійний завод”;

До відповідача: Одеська залізниця;

про стягнення 4 338,05 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники:

від позивача: Гусєва О.А. –дов. № 73-15 від 27.04.2007р.

від відповідача: Кірічек С.В. –дов. від 13.11.2006р.

У судовому засіданні було оголошено перерву відповідно до ст. 77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: ВАТ „Єнакіївський металургійний завод”  звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Одеської залізниці відшкодування збитків за недостачу сталі сортової в розмірі 2085 кг на  суму 4 338,05 грн., 102,00 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні надав суду відзив на позов, в якому зазначає що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки відповідно до ст. 136 Статуту залізниці України позов до залізниці може бути поданий протягом шести місяців з дня видачі вантажу вантажоодержувачу. Посилаючись на те що, позов до Одеської залізниці був поданий 25.09.2007р., а вантаж був виданий вантажоодержувачу згідно з накладної № 49128460 12.01.2007р. відповідач просить суд в позовних вимогах про стягнення вартості недостачі позивачу відмовити та судові витрати покласти на позивача. Крім того, відповідач зазначає, що оскільки Одеською залізницею було визнано претензію, позивач повинен був звернутися до державної виконавчої служби, а не до суду.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

04.01.2007р. згідно з залізничною накладною № 49128460 від станції Єнакієво було відправлено сталь сортову у кількості 62 900кг, 11.01.2007р сталь була доставлена до станції призначення ст.Ізмаїл Одеської залізниці, про що свідчить штемпель призначення  у залізничній накладній №49128460.

Відповідно до п. 6 залізничної накладної, вантаж був виданий з недостачею, на підставі комерційного акту № 706291/13  від 12.01.2007р.

Комерційним актом № 706291/13  від 12.01.2007р. було встановлено, що по прибутті потягу виявлено: на 2-х верхніх пачках обірвані всі контрольні ув'язки та порушено маркування вапном. Порушені пачки, пов'язали проволкою у 2 нитки в двох місцях та замарковано жовтою фарбою. При комісійному переважуванні вагону зі сталлю 150 тонних вагонних справних вагах залізниці вага вантажу (нетто) опинилась менш вказаної у залізничних документах на 2400 кг, тобто 60 500 кг замість 62 900 кг. (У залізничних документах значиться: сталь сортова вагою: бр. 85 200 кг, тара 22 300 кг нетто 62 900 кг.)  Сталь пов'язана в пачки, завантажена у декілька ярусів, у верхньому ярусі налічується 8 пачок в обох штабелях. У першому і другому  штабелі з правої сторони по ходу потягу у борту вагону на 2-х пачках дротяна ув'язка по 4 штуки на кожній пачці. На кожному штабелі зверху було марковано вапном в двох місцях, на порушених пачках маркування жовтою   фарбою не порушено. З моменту прибуття і до відправки вантаж знаходився під охороною. При переважуванні нестача підтвердилась.

11.06.2007р. ВАТ „Єнакієвський металургійний завод” на адресу Одеської залізниці була направлена претензія № 77 від 11.06.2007р. про відшкодування збитків за недостачу вантажу  в розмірі 4993,44 грн. Згідно з повідомленням Одеської залізниці претензію було визнано на суму нестачі з урахуванням норми природної втрати в розмірі 4 338,05 грн.

Враховуючи, що в порушення повідомлення Одеської залізниці № 91 від 13.07.2007р. про визнання претензії на суму 4338,05 грн., зазначену суму не було перераховано на рахунок ВАТ „Єнакієвський металургійний завод”, останній звернувся до господарського суду  з відповідним позовом про стягнення з Одеської залізниці збитків за недостачу вантажу на суму 4338,05 грн.

Проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Вищезазначене цілком кореспондується із ст. 110 Статуту залізниць України, відповідно до якої залізниця  несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншого підприємству.

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу –у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Як вбачається із матеріалів справи, Одеською залізницею взято до перевезення вантаж - сталь сортова у кількості 62 900 кг. Як вбачається із комерційного акту № 706291/13 від 12.01.2007р. на 2х верхніх пачках обірвані всі контрольні ув'язки, порушене маркування вапном. Порушені пачки, пов'язано проволкою у 2 нитки в двох місцях та замарковано жовтою фарбою, що свідчить про виїмку сталі при транспортуванні. Доказів, що спростовують викладені у позовній заяві обставини, відповідач, в порушення ст. 33 ГПК України, не надав.

Згідно зі статтею 924 Цивільного кодексу України і статтями 114 і 115 Статуту залізниць України залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі –продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Відповідно до матеріалів справи,  вартість нестачі з урахуванням природної втрати та граничного розходження у визначені маси нетто складає 2085 кг ( 2400 - 62 900 х 0,5%), а її вартість, відповідно, 2085 кг х 412 доларів США = 859,02 доларів США. Офіційний курс долару США на дату виявлення заборгованості, встановлений НБУ, складає  5,05 грн. за 1 долар США. Таким чином, заборгованість недостачі в гривнах складає 859,02 х 5,05 = 4338,05 грн.

Твердження відповідача про те, що оскільки залізницею було визнано претензію позивача, позивач повинен був звернутися за примусовим стягненням до державної виконавчої служби, а не до господарського суду, зроблені з посиланням на ч. 5 ст. 8 ГПК України та п. 8 ст. 3 Закону України „Про виконавче провадження”, судом до уваги не приймаються, оскільки суперечать чинній редакції вищезазначених правових норм.

Посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності також не можуть бути прийняті судом, виходячи з наступного. Оскільки визнання Одеською залізницею претензії  (повідомлення № 80 від 05.06.2007р.) (а. с .14) є, згідно до ч. 1 ст 264 ЦК України, дією, що свідчить про визнання боргу, суд доходить до висновку, що перебіг встановленого чинним законодавством шести місячного строку позовної давності, відповідно до ч. 3 ст. 264 ЦК України, починається з дня визнання Одеською залізницею претензії.

Таким чином, позовна заява від 25.09.2007р. №73/5-1293 подана до суду без пропуску строку позовної давності.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з Одеської залізниці вартості нестачі вантажу в сумі 4338,05 грн., відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн. слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд–

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з Одеської залізниці (65000, м.Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19; код  ЄДРПОУ 01071315) на користь ВАТ „Єнакіївський металургійний завод” (86429, Донецька область, м. Єнакієве, пр. Металургів, 9; п/р 260061273000 в ЗАТ „Донгорбанк”  відділення №1 м. Єнакієве, МФО 334970 код ЄДРПОУ 00191193) –4 338 /чотири тисячі триста тридцять вісім/ грн. 05 коп. основного боргу, 102 /сто дві/ грн. 00 коп. –витрати по оплаті державного мита та 118 /сто вісімнадцять/ грн. 00 коп. –витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ  видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                       Щавинська Ю.М.