Постанова

від 10.04.2008 по справі 20/228-07-8048

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

20/228-07-8048

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 10 квітня 2008 р.                                                                                    № 20/228-07-8048  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя :            Першиков Є.В.

суддів:                                   Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.

розглянувши  матеріали касаційної скарги

державного підприємства "Одеська залізниця"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.01.2008р.

у справігосподарського суду№20/228-07-8048  Одеської області

за позовомвідкритого акціонерного товариства "Єнакієвський металургійний завод"

додержавного підприємства "Одеська залізниця"

проза участю  представників сторін:позивача -

відповідача -стягнення 4 338,05грн.

не з'явився

пр. Слюсар М.М. –дов. №349 від 20.02.08р.

Розпорядженням №02-12.2/127 від 09.04.2008р. у зв'язку із виходом з відпустки судді Першикова Є.В. змінено склад  колегії суддів у справі №20/228-07-8048 призначеної до розгляду у складі - головуючий суддя –Ходаківська І.П., судді Данилова Т.Б., Кравчук Г.А, утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий суддя - Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2007 року відкрите акціонерне товариство "Єнакієвський металургійний завод" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до державного підприємства "Одеська залізниця" про стягнення 4338,05грн. за недостачу сталі сортової у вагоні №63886634 по залізничній накладній №49128460, а також судових витрат.

Рішенням господарського суду Одеської області від 30.11.2007р. (суддя Щавинська Ю.М.) залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.01.2008р. (судді Андрєєва Е.І., Мацюра П.Ф., Ліпчанська Н.В.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі, стягнуло з відповідача на користь позивача 4 338,05грн. основного боргу за недостачу сталі сортової, а також судові витрати.

Рішення господарських судів попередніх інстанцій вмотивовані тим, що відповідно до вимог ст.924 ЦК України та пунктів 110, 114, 115 Статуту залізниць України перевізник несе відповідальність за збереження  вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству, а у разі незбереження прийнятого до перевезення вантажу, залізниці несуть відповідальність у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

В касаційній скарзі державне підприємство "Одеська залізниця" просить рішення та постанову по справі скасувати та прийняти нове рішення, яким звільнити Одеську залізницю від відповідальності, посилаючись на  неправильне застосування норм матеріального права судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень та неправильне обрахування строку позовної давності.

Заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що по накладній №49128460 від 04.01.2007р. ВАТ "Єнакієвський металургійний завод" відвантажило на адресу фірми "Леман Коммодитиес С.А." (вантажоодержувач –Спеціалізований морський порт "Октябрьск") 62 900кг сталі сортової.

З комерційного акту БО№706291/13 від 12.01.2007р. вбачається, що до станції призначення Ізмаіл Одеської залізниці вантаж, завантажений вантажовідправником, прибув в технічно справному вагоні №63886634, на двох верхніх пачках обірвані всі контрольні ув'язки та порушено маркування. Порушені пачки, пов'язані дротами у дві нитки в двох місцях та промарковані жовтою фарбою. На підставі актів загальної форми №7/П від 07.01.2007р. та №30/Г від 06.01.2007р. було проведено переважування даного вагону і вага вантажу виявилась менше зазначеного в перевізному документі на 2 400кг. Вантаж пов'язаний в пачки, завантажений у декілька ярусів, у верхньому ярусі налічується 8 пачок в обох штабелях. У першому та другому штапелі з правої сторони по ходу потягу на двох пачках дротяна ув'язка по чотири штуки на кожній пачці. На кожному штабелі зверху було марковано вапном в двох місцях, на порушених пачках маркування жовтою не порушено. При переважуванні нестача підтвердилась.З моменту відправки і до моменту прибуття знаходився під охороною.

У зв'язку з виявленою нестачею вантажу, відповідно до переуступного напису, 11.06.2007р. ВАТ "Єнакієвський металургійний завод" направив до Одеської залізниці претензію №77 від 11.06.2007р. про відшкодування збитків за недостачу вантажу в розмірі 4 993,44грн.

Судами встановлено, що відповідно до повідомлення №91 від 13.07.2007р., Залізниця претензію визнала на суму 4 338,05грн., врахувавши норми природної втрати, а також те, що на час розгляду справи судами попередніх інстанцій, кошти по визнаній претензії на рахунок ВАТ "Єнакієвський металургійний завод" не були перераховані, і тому останній  звернувся з позовом у господарський суд з вимогами про стягнення з державного підприємства "Одеська залізниця" вартості втраченого вантажу на суму 4 338,05грн., тобто з врахуванням норм природної втрати.

Задовольняючи позов, суди обґрунтовано виходили з вимог статті 924 ЦК України та пунктів 110, 114, 115 Статуту залізниць України, відповідно до яких перевізник несе відповідальність за збереження  вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству, а у разі незбереження прийнятого до перевезення вантажу, залізниці несуть відповідальність у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Судами встановлено, що державним підприємством "Одеська залізниця" взята до перевезення сталь масою 62 900кг, однак при транспортуванні її маса зменшилась на 2 400кг. При огляді вагону виявилось, що маркування, зроблене відправником, є порушеним, а на двох пачках обірвана ув'язка з доступом до вантажу, тому судами було зроблено правильний висновок, що недостача сортової сталі виникла при транспортуванні.

Окрім того, як зазначалось вище, Залізниця визнала претензію, скоригувавши суму нестачі з врахуванням норм природної втрати.

Посилання залізниці на пропуск позивачем строку позовної давності обґрунтовано не прийнято судами до уваги.

Відповідно до ст.264 Цивільного кодексу України перебіг строку позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново, а час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Доводи, викладені касатором в касаційній скарзі, були предметом розгляду судів попередніх інстанцій і їм було надано належну правову оцінку, з якою погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України.

Статтею 1117 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, та враховуючи, що судами попередніх інстанцій досліджені всі наявні у справі матеріали, їм надано належну правову оцінку, у відповідності до чинного законодавства України стягнуто вартість недостачі з перевізника, судова колегія не вбачає підстав для скасування постановлених по справі рішень з наведених у касаційній скарзі мотивів.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

          Касаційну скаргу державного підприємства "Одеська залізниця" залишити без задоволення.

  Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.01.2008р. у справі №20/228-07-8048 залишити без змін.

Головуючий                                                                   Є. Першиков

Судді                                                                             Т. Данилова   

                                                                                         І. Ходаківська