Постанова

від 28.11.2007 по справі 18/282пд

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

18/282пд

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 28 листопада 2007 р.                                                                                    № 18/282пд  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенко Г.П. –головуючого,

Костенко Т.Ф.,Рогач Л.І.

розглянувши матеріали касаційної скаргиВиконавчого комітету Кіровської міської ради, м. Кіровськ Луганської області

на постановуЛуганського апеляційного господарського суду від 30.08.2007р.

у справігосподарського суду Луганської області

за позовомВиконавчого комітету Кіровської міської ради, м. Кіровськ Луганської області

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Луганськ

проспонукання підписати технічну документацію, укласти договір оренди земельної ділянки та стягнення 5397 грн. 70 коп.

за участю представників:

позивача: Михайлов В.В. за дор. від 27.11.07р. №3424,

відповідача: Селезньова С.Г. за дов. від 04.01.2007р. №7

ВСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Кіровської міської ради, м. Кіровськ Луганської області звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" про спонукання підписати технічну документацію, укласти договір оренди земельної ділянки та стягнення 5397 грн. 70 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 10.07.2007 у справі №18/282пд, залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 30.08.2007р., в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Судові рішення мотивовані необґрунтованістю позовних вимог з посиланням на ст. 90, 124, 156, 157 Земельного кодексу України, ст. 2, 15 Закону України "Про оренду землі", ст. 181 Господарського кодексу України, Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. № 284.

      Не погоджуючись із вказаним рішенням та постановою у даній справі, Виконавчий комітет Кіровської міської ради звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, мотивуючи скаргу неправильним застосуванням судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме ст.93, 124, 125, 187, 189, 206 Земельного кодексу України, ст.2 Закону України "Про оренду землі", ст.2 Закону України "Про плату за землю", ст.4, 181 Господарського кодексу України, ст.9, 181 Цивільного кодексу України.             

          У відзиві ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" на касаційну скаргу, останнє просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а судові рішення залишити в силі.    

         Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 26.11.2007р. №02-12.2/387 у зв'язку з відпусткою судді Божок В.С. для перегляду в касаційному порядку справи №18/282пд утворена колегія суддів в наступному складі: головуючий –Коробенко Г.П., судді –Костенко Т.Ф., Рогач Л.І.      

          Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.      

          Як встановлено господарським судом першої та апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Луганської області від 24.12.2002 по справі №18/239пн  за відповідачем  визнано право власності на шість цілісних майнових комплексів, в тому числі на електричні мережі, до складу яких входять повітряні лінії 0,4 кВ, які приєднані від ТП 929 і розташовані на території м. Кіровська.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

      Згідно ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

          Як встановлено попередніми  судами, позивачем не надано суду доказів прийняття відповідним органом місцевого самоврядування (Кіровською міською радою) рішення про передачу відповідачу в оренду вказаної земельної ділянки.

Судами також встановлено, що ні позивач ні відповідач не вживали заходів, передбачених ст. 181 ГК України для укладення договору оренди земельної ділянки, тобто всупереч положенням ч. 2 ст. 181 Господарського кодексу України проект договору оренди земельної ділянки позивачем відповідачу не пропонувався.

В матеріалах справи проект договору оренди, про який йдеться в позовній заяві, відсутній.

Як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, діючим законодавством суду не надано повноважень самостійно (на свій розсуд) встановлювати усі істотні умови договору оренди земельної ділянки та зобов'язувати сторони укласти договір саме на цих умовах, в зв'язку з чим висновок господарського суду першої та апеляційної інстанції про безпідставність заявлених позовних вимог в частині спонукання відповідача укласти договір оренди земельної ділянки, колегія суддів визнає правомірним та обґрунтованим.

Вимоги позивача про спонукання відповідача підписати технічну документацію з землеустрою, а саме: акт узгодження зовнішніх меж земельних ділянок, зайнятих під опорами ліній електричних мереж, які належать відповідачу; акт прийому-передачі межових знаків на зберігання; довідку про знаходження на балансі відповідача повітряних ліній 0,4 кВ, приєднаних до ТП 929, також обгрунтовано визнані судами як такі, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено нормативного обгрунтування, за яким можливо зобов'язати відповідача підписувати вказані позивачем документи.

Погоджується колегія і з твердженнями суду 2-ї інстанції щодо   недоведеності вимог про стягнення з відповідача неодержаного доходу в сумі 5397,70 грн. за час використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів з 2002 року, оскільки наданий позивачем  розрахунок збитків не відповідає приписам ст.157 Земельного кодексу України та Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою КМ України від 19.04.1993 №284 (із змінами, внесеними згідно з постановою КМУ № 21 від 14.01.2004), відповідно до п.2 якого, розміри збитків, заподіяних власникам землі, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською  міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Як встановлено судами, розрахунок збитків відповідно до Порядку в матеріалах справи відсутній.

       За таких обставин, висновок господарського суду першої та апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог колегія суддів визнає правомірним та таким, що відповідає фактичним обставинам справи.

     Наведене спростовує доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, та не заперечує правильність і законність оскаржуваних судових актів.

      Господарськими судами попередніх інстанцій встановлені обставини справи, що підтверджуються певними доказами, яким попередні суди дали належну оцінку, правом переоцінки яких касаційна інстанція не наділена, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини сторін, з огляду на що колегія вважає прийняті судові акти такими, що відповідають положенням ст.ст. 84, 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. N 11 "Про судове рішення", а отже  і підстави для  їх скасування відсутні.

      Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

                                        ПОСТАНОВИВ:

          В задоволенні касаційної скарги відмовити.

         Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 30.08.2007р. у справі № 18/282пд залишити без змін.  

Головуючий суддя          :                                                   Г.П. Коробенко          

                       Судді:                                                          Т.Ф. Костенко    

                                                                                      Л.І. Рогач