Рішення

від 10.07.2007 по справі 18/282пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/282пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.07                                                                                 Справа № 18/282пд.

          Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом Кіровської міської ради, м. Кіровськ Луганської області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ

про спонукання підписати технічну документацію, укласти договір оренди земельної ділянки та стягнення 5397,70 грн.

за участю представників сторін:

від позивача:                      Михайлов В.В. за дов. від 10.07.2007;

                              Зубарева В.М. за дов. від 10.07.2007;

від відповідача:                  Селезньова С.Г. за дов. від 04.01.2007;

                              Танчинець С.В. за дов. від 04.01.2007.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги:

-          про спонукання відповідача підписати технічну документацію з землеустрою, а саме: акт узгодження зовнішніх меж земельних ділянок, зайнятих під опорами ліній електричних мереж, які належать відповідачу; акт прийому-передачі межових знаків на зберігання; довідку про знаходження на балансі відповідача повітряних ліній 0,4 кВ, приєднаних до ТП 929.

-          про спонукання відповідача укласти договір оренди земельної ділянки площею 0,0806 га, що розташована на території м. Кіровська та знаходиться під повітряними лініями 0,4 кВ, які приєднані від ТП 929.

-          про стягнення з відповідача неодержаного доходу в сумі 5397,70 грн. за час використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів з 2002 року.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідач користується земельної ділянкою (розмістив на ній опори ліній електричних мереж) самовільно та безоплатно і ухиляється від укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що позивачем не був виконаний загальний порядок укладення господарських договорів, який передбачено ст. 181 Господарського кодексу України (від позивача не надходило проекту договору).

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

          Рішенням господарського суду Луганської області від 24.12.2002 по справі № 18/239пн (яке набрало законної сили) за відповідачем було визнано право власності на шість цілісних майнових комплексів, в тому числі на електричні мережі до складу яких входять повітряні лінії 0,4 кВ, які приєднані від ТП 929 і розташовані на території м. Кіровська.

Позивач зазначив, що відповідач ухиляється від укладення договору оренди земельної ділянки на якій розташовані опори зазначених повітряних ліній.

Позивачем заявлено вимоги:

-          про спонукання відповідача підписати технічну документацію з землеустрою, а саме: акт узгодження зовнішніх меж земельних ділянок, зайнятих під опорами ліній електричних мереж, які належать відповідачу; акт прийому-передачі межових знаків на зберігання; довідку про знаходження на балансі відповідача повітряних ліній 0,4 кВ, приєднаних до ТП 929.

-          про спонукання відповідача укласти договір оренди земельної ділянки площею 0,0806 га, що розташована на території м. Кіровська та знаходиться під повітряними лініями 0,4 кВ, які приєднані від ТП 929.

-          про стягнення з відповідача неодержаного доходу в сумі 5397,70 грн. за час використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів з 2002 року.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що позивачем не був виконаний загальний порядок укладення господарських договорів, який передбачено ст. 181 Господарського кодексу України (від позивача не надходило проекту договору оренди земельної ділянки); законодавством не встановлено його обов'язок підписувати вказані у позовній заяві акти; вимоги про стягнення упущеної вигоди є безпідставними.

          Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав:

Згідно ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Однак, позивачем не подано суду доказів прийняття відповідним органом місцевого самоврядування (Кіровською міською радою) рішення про передачу відповідачу в оренду вказаної земельної ділянки.

Таким чином, законні підстави для спонукання відповідача укласти договір оренди земельної ділянки, відсутні.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі»відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Господарський кодекс України визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією (ст. 2 Господарського кодексу України).

Відповідач є суб'єктом господарювання.

Позивач є органом місцевого самоврядування, який наділений господарською компетенцією.

Договір оренди земельної ділянки є господарським договором.

Разом з цим, ні Земельний кодекс України, ні Закон України «Про оренду землі»не визначають саму процедуру укладення договору оренди землі.

          Таку процедуру (загальний порядок) встановлено ст. 181 Господарського кодексу України.

          Таким чином, при укладенні договору оренди земельної ділянки, крім вищевказаних законодавчих актів, слід керуватися положеннями ст. 181 Господарського кодексу України згідно якої:

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках (ч. 2 ст. 181 ГК).

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами  оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору  другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк

після одержання договору (ч. 3 ст. 181 ГК).

За  наявності  заперечень  щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі,  та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором (ч. 4 ст. 181 ГК).

          Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою  стороною  та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони (ч. 5 ст. 181 ГК).

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо) (ч. 6 ст. 181 ГК).

          Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному  замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону,  або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів  (робіт,  послуг), яка одержала  протокол  розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що   залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими (ч. 7 ст. 181 ГК).

          У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних  умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання,  правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України (ч. 8 ст. 181 ГК).

          Судом встановлено (і це визнано обома сторонами за позовом), що ні позивач ні відповідач не вживали, передбачених ст. 181 Господарського кодексу України заходів, для укладення договору оренди земельної ділянки (ніхто не пропонував іншій стороні проекту договору, не надсилав заперечень, протоколу розбіжностей тощо).

          Позивач у позовній заяві вказує про те, що ним листом від 27.11.2006 пропонувалося відповідачу: подати виконавчому комітету Кіровської міської ради у 20-денний строк довідку про балансову належність повітряних ліній 0,4 кВ, приєднаних від ТП 929; узгодити зовнішні межі земельних ділянок під опорами ліній електропередач; підписати акт приймання-передачі межових знаків на зберігання.

          У супереч положенням ч. 2 ст. 181 Господарського кодексу України проект договору оренди земельної ділянки позивачем відповідачу не пропонувався.

          Таким чином, процедура укладення договору оренди не починалася.

          За таких обставин, в позові слід відмовити в зв'язку з порушенням позивачем загального порядку укладання господарських договорів, встановленого ст. 181 Господарського кодексу України.

          Крім того, позивач не подав суду проекту договору про який йдеться в позовній заяві, що унеможливлює спонукання відповідача на його укладення.

Згідно ст. 15 Закону України «Про оренду землі»істотними умовами договору оренди землі є:

об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);

строк дії договору оренди;

орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;

умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;

умови збереження стану об'єкта оренди;

умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;

умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;

визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;

відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (ч. 2 ст. 15 вказаного Закону).

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо (ч. 3 ст. 15 вказаного Закону).

          Відсутність у сторін за позовом та у суду проекту договору оренди земельної ділянки унеможливлює спонукання відповідача укласти договір, так як суду та сторонам невідомі усі вищенаведені істотні умови договору оренди землі (орендна плата із зазначенням її індексації, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; та інші), а відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених статтею 15 вказаного Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

          Суд не має повноважень самостійно (на свій розсуд) встановлювати усі істотні умови договору та зобов'язувати сторони укласти договір саме на цих умовах.

          За таких обставин, в позові про спонукання відповідача укласти договір оренди земельної ділянки слід відмовити за необґрунтованістю та безпідставністю позовних вимог.

          Вимоги про спонукання відповідача підписати технічну документацію з землеустрою, а саме: акт узгодження зовнішніх меж земельних ділянок, зайнятих під опорами ліній електричних мереж, які належать відповідачу; акт прийому-передачі межових знаків на зберігання; довідку про знаходження на балансі відповідача повітряних ліній 0,4 кВ, приєднаних до ТП 929, не підлягають задоволенню за таких підстав:

          Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

          Позивач не навів у позовній заяві та у додатково наданих суду матеріалах актів законодавства, які б зобов'язували відповідача підписувати вказані позивачем документи.

          За таких обставин, у суду відсутні законні підстави для спонукання відповідача підписувати зазначені документи.

          Вимоги про стягнення з відповідача неодержаного доходу в сумі 5397,70 грн. за час використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів з 2002 року, не підлягають задоволенню за таких підстав:

Згідно п. «ґ»ч. 1 ст. 90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом.

Разом з цим, підстави відшкодування збитків встановлені статтею 156 Земельного кодексу України, яка передбачає шість різних підстав відшкодування збитків.

При чому, виходячи з конструкції ст. 156 ЗК України перелік цих підстав є вичерпним.

У позовній заяві позивач не вказав, яка з зазначених у ст. 156 ЗК України підстав є підставою даного позову.

У запереченнях на відзив від 10.07.2007 № 1966 позивач уточнив, що він зазнав збитків у вигляді неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (п. «д»ч. 1 ст. 156 ЗК України).

Однак, позивач не обґрунтував, яким чином він міг би використовувати цю земельну ділянку (на якій розташовані споруди відповідача), і чи можливе це взагалі.

Крім того, статтею 157 ЗК України встановлено порядок відшкодування збитків, зокрема, цією статтею встановлено, що визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 (із змінами, внесеними згідно з постановою КМУ № 21 від 14.01.2004) затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (далі –Порядок).

Відповідно до Порядку, розміри збитків, заподіяних власникам землі, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською  міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад (п. 2 Порядку).

Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії (п. 2 Порядку).

Збитки відшкодовуються власникам землі підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій (п. 5 Порядку).

          Однак, позивач не подав суду доказів створення передбаченої законодавством комісії та не подав акту про результати її роботи.

          Розрахунок збитків, які заявлені до відшкодування позивачем суду не поданий.

Із розрахунку розміру орендної плати (який додано до позовної заяви і який, як вказали представники позивача і є розрахунком збитків) вбачається, що він виконаний працівником виконкому Кіровської міської ради Мошенко Г.І.

          Таким чином, збитки, заявлені до відшкодування, визначені у порушення Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 21 від 14.01.2004).

          Крім того, вказаний розрахунок збитків є необґрунтованим. У розрахунку не обґрунтована площа земельної ділянки (лише вказано що вона складає 806 м2) та не додано доказів цього факту; не обґрунтовано, чому застосовано коефіцієнт у розмірі 10 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а не інший розмір).

          За таких обставин, вимоги про стягнення з відповідача неодержаного доходу в сумі 5397,70 грн. не підлягають задоволенню в зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.

          Клопотання позивача про витребування у відповідача документів, які підтверджують його право власності на лінії електромереж 0,4 кВ, які приєднані від ТП 929 та розташовані на території м. Кіровська, не підлягає задоволенню, так як ці документи не мають значення для справи (відсутність рішення Кіровської міської ради про надання відповідачу в оренду земельної ділянки та відсутність проекту договору оренди земельної ділянки, унеможливлюють укладення договору, і тому, наявність або відсутність вказаних позивачем у клопотанні документів не має значення для розгляду справи).

Клопотання позивача про витребування у відповідача:

-          документів, які підтверджують право користування земельною ділянкою, яка зайнята опорами 0,4 кВ, які приєднані від ТП 929;

-          документів, які підтверджують оплату за користування земельною ділянкою, яка зайнята опорами 0,4 кВ, які приєднані від ТП 929,

не підлягають задоволенню, так як відповідач вказав про відсутність у нього таких документів.

          Клопотання позивача про витребування у відповідача нормативно-правових документів, які надають право на безоплатне користування земельною ділянкою під лініями електромереж 0,4 кВ, які приєднані від ТП 929, не підлягає задоволенню в зв'язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.

          Щодо надання позивачу для ознайомлення постанови ВГСУ від 26.05.2004 по справі № 9/225-03-7037 (яка залучена до матеріалів справи), то позивач має право та можливість ознайомитися з матеріалами справи у загальному порядку.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Позивачем при пред'явленні позову сплачено державне мито у меншому ніж передбачено законодавством розмірі. Зокрема, сплачено державне мито в сумі 102 грн. (платіжне доручення від 28.04.2007 № 261 на 85 грн. та платіжне доручення від 23.05.2007 № 345 на 17  грн.), тоді як слід було сплатити мито в сумі 187 грн. (85 грн. за вимоги немайнового характеру (спонукання виконати певні дії) та 102 грн. за вимогу майнового характеру (стягнути 5397,70 грн.). Таким чином залишилося несплаченим державне мито в сумі 85 грн.

За таких обставин, з позивача до Державного бюджету України підлягає стягненню державне мито в сумі 85 грн.

На підставі викладеного, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          В позові відмовити.

2.          Судові витрати покласти на позивача.

3.          Стягнути з Кіровської міської ради, м. Кіровськ Луганської області, вул. 23 з'їзду, 7, ідентифікаційний код 04051922, на користь Державного бюджету України державне мито в сумі 85 грн., наказ видати ДПІ в м. Кіровську.

10 липня 2007 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 16 липня 2007 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                                 В.В. Корнієнко