Справа № 461/4367/20
Провадження № 1-кс/461/3521/24
УХВАЛА
13.06.2024 року, Галицький районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
за участю представниказаявника ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника Львівської міської ради ОСОБА_4 про скасування арешту на майно,-
ВСТАНОВИВ:
Заявник звернувся до суду із вказаним клопотанням. Свої вимоги мотивував тим, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова в рамках кримінального провадження № 12018140000000168 від 07 березня 2018 року, було накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер 4610136300:05:011:0024, площею 0,7830 га, що розташована за адресую: АДРЕСА_1 , цільове призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_5 .
Зазначає, що орган досудового розслідування звертався із клопотанням про накладення арешту з метою забезпечення неможливості подальшого продажу(відчуження) земельної ділянки, а також відновлення порушеного права власності територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради на вказану земельну ділянку. Однак, Львівська міська рада скористалась своїм правом на судовий захист, в межах цивільного провадження захистила своє порушене право та повернула у власність територіальної громади м. Львова, в особі Львівської міської ради. земельну ділянку площею 0,783 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4610136300:05:011:0024. Відтак, подальша необхідність у провадженні арешту, накладеного ухвалою Галицького районного суду м. Львова, повністю відпала.
Заявник вказує, що внаслідок арешту, Львівська міська рада не може провести реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку. Разом з тим, законний користувач(орендар) земельної ділянки за адресою: Львів вул. Збиральна (кадастровий номер: 4610136300:05:011:0024) ПП «Торговий «Галпідшипник» не може належним чином використовувати у своїй господарській діяльності дану земельну ділянку, оскільки не може залучити інвестицій(кредит, тощо) для продовження будівництва(розбудови) промислового підприємства IV-V класу, що також безпосередньо впливає на розмір нарахованих податків і зборів з метою поповнення бюджету Львівської міської ради.
Зважаючи на наведене, заявник, з метою захисту права власності, просив суд скасувати арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 4610136300:05:011:0024, площею 0,7830 га, що розташована за адресую: АДРЕСА_1 .
Заявник в судовому засіданні клопотання підтримав повністю та просив таке задовольнити.
Прокурор в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про слухання клопотання без його участі. Проти скасування арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 4610136300:05:011:0024, площею 0,7830 га, що розташована за адресую: м. Львів, вул. Збиральна не заперечував.
Дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов висновку, що клопотання про скасування арешту майна підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що у провадженні слідчого управлінняГУНП уЛьвівській області перебували матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018140000000168 від 07 березня 2018 року.
Відповідно до інформації із автоматизованої системи документообігу суду, ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова у справі № 461/1692/18 (провадження № 1-кс/461/1458/18) було накладено арешт в тому числі на земельну ділянку кадастровий номер 4610136300:05:011:0024, площею 0,7830 га, що розташована за адресую: АДРЕСА_1 , цільове призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 26.10.2018 року у цивільній справі №462/3689/16-ц витребувано у ОСОБА_5 на користь Львівської міської ради земельну ділянку площею 0,783 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4610136300:05:011:0024.
Постановою Львівського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення, а рішення Залізничного районного суду міста Львова від 26 жовтня 2018 року без змін.
Постановою Верховного суду від 10 травня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення. Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 26 жовтня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року в частині позовних вимог Львівської міської ради до ОСОБА_5 , треті особи: Приватне підприємство «Торговий Дім «Галпідшипник», приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Купол ЛВ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Шрифт» про витребування майна з чужого незаконного володіння залишено без змін.
Згідно ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ст. 16 КПК України, - позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Пунктом 2 частини 1статті 174 КПК Українивстановлено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
За загальним правилом, закріпленим у ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешт майна, допускається тільки у разі коли потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора та одночасно з цим може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права, законність та недоторканність права власності.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Якщо арешт накладений за КПК України 2012 року на майно особи, яка не є учасником кримінального провадження, то вирішення питання щодо зняття такого арешту й оскарження відповідних дій або бездіяльності слідчого в кримінальному провадженні здійснюються за правилами КПК України 2012 року (постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 202/5044/17, від 28 листопада 2018 року у справі № 636/959/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 640/17552/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 202/1452/18, від 11 вересня 2019 року у справі № 504/1306/15-ц).
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (частина 1, 2 статті 22 КПК України).
При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Зважаючи на наведене, дотримуючись засад кримінального провадження щодо законності, верховенства права та недоторканності права власності, приймаючи до уваги той факт, що Львівська міська рада, в межах цивільного судочинства захистила своє порушене право власності на вказану земельну ділянку, потреби і надалі обмежувати власника у володінні майном немає, продовження такого арешту перешкоджає інтересам власника, суд приходить до переконання, що на даний час відпали обставини, які стали підставою для арешту майна, передбачені ст.170 КПК України.
Керуючись ст. 174,376 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Клопотання представника Львівської міської ради ОСОБА_4 про скасування арешту на майно,- задовільнити повністю.
Скасувати арешт, накладений ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 15.03.2018 року у справі № 461/1692/18, на земельну ділянку кадастровий номер 4610136300:05:011:0024, площею 0,7830 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_5 (ІПН: НОМЕР_1 ).
Повний текст ухвали проголошено 17 червня 2024 року о 16 год. 20 хв.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суд | Галицький районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 13.06.2024 |
Оприлюднено | 20.06.2024 |
Номер документу | 119807856 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Галицький районний суд м.Львова
Мироненко Л. Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні