Ухвала

від 18.06.2024 по справі 755/14635/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/14635/23

У Х В А Л А

18.06.2024 Дніпровський районний суд м. Києва (далі - Суд) у складі судді ОСОБА_1 одноособово, за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 та прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 про розшук обвинуваченого та надання дозволу на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 серпня 2023 року за № 12023100040002870, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу (далі КК) України, установив :

І. Історія провадження

27 вересня 2023 року в провадження суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 15 серпня 2023 року за № 12023100040002870, за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

З 22 лютого 2024 року по цей час в засідання обвинувачений не прибуває.

Засоби зв`язку за номером телефону, за яким тривала комунікація до 22 лютого 2024 року, втрачені. Так, згідно довідок про недостовлення СМС вказується причина «абонент тимчасово недоступний».

Згідно ухвал від 17 квітня та 07 травня 2024 року у відношенні обвинуваченого застосовано приводи у ході виконання яких працівники УП встановили, що за адресою можливого місця проживання - АДРЕСА_1 , обвинувачений не мешкає з березня 2024 року.

Тому, згідно ухвали від 23 травня 2024 року було вжито заходи забезпечення кримінального провадження та надано Дніпровському УП ГУ НП в м. Києві доручення на проведення слідчих (розшукових) дій з метою встановлення місця знаходження ОСОБА_5 у строк до 17 червня 2024 року, однак вказані дії не досягли поставленого результату.

ІІ. Узагальнений виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, правової кваліфікацію за законом України про кримінальну відповідальність

Згідно даних обвинувального акта від 23 вересня 2023 року ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що 12 серпня 2023 року приблизно о 21 год. 00 хв. перебував біля магазину «Коло», що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де у нього у зв`язку зі скрутним фінансовим становищем виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме товарів з вказаного магазину.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи противоправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_5 , зайшов до приміщення магазину та побачивши, що касира немає за робочим місцем, ОСОБА_6 відійшов до стелажа з алкогольними напоями, взяв з полиці дві пляшки горілки «Finlandia Cranberry 37,5%, 0,5л», закупівельною вартістю 195 гривень 55 копійок кожна, на загальну суму 391 гривня 10 копійок та дві пляшки горілки «Finlandia 40%, 0,5л», закупівельною вартістю 195 гривень 55 копійок кожна, на загальну суму 391 гривня 10 копійок.

Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна, під час дії воєнного стану в Україні, ОСОБА_6 , вийшов з магазину з викраденим товаром та розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав ТОВ «АРІТЕЙЛ» (код ЄДРПОУ 41135005) матеріального збитку на загальну суму 782 гривні 20 копійок.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану.

ІІІ. Суть питань, що вирішуються ухвалою

Прокурор у кримінальному провадженні - прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у порядку ст. 350 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України, заявив клопотання про розшук обвинуваченого та надання дозволу на його затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вважав дійсними обставини регламентовані ст. 188, 189, 335 КПК.

Клопотання прокурора вмотивовані в т.ч. тим, що є дійсними обставини регламентовані ст. 177, 188, 189, п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК. Однак до суду обвинувачений системно не прибуває, обов`язки регламентовані ст. 42 КПК не виконує.

Зазначене свідчить, про те, що обвинувачений переховується від суду. Окрім того, може продовжити свою злочинну діяльність, впливтаи на свідків.

ІV. Позиція сторін

Відповідно до ч. 3 ст. 190 КПК розгляд клопотання здійснюється, лише, за участю прокурора ОСОБА_3 , котрий клопотання підтримав з передумов вказаних в ньому.

V. Кримінальне процесуальне законодавство

Кримінальний процесуальний кодекс України

Стаття 188. Клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу

1. Прокурор […] має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання […] обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

2. Це клопотання може бути подане: 1) одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під […];

3. Прокурор додає до клопотання документи, які підтверджують зазначені у п. 1, 2 ч. 4 ст. 189 цього Кодексу обставини.

Стаття 189. Розгляд клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу

4. […] суд відмовляє у наданні дозволу на затримання […] обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що: 1) […] обвинувачений переховується від […] суду .

Стаття 335. Зупинення судового провадження

1. У разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду […], суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, […]. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.

VI. Мотиви суду

Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Порядок встановлений КПК України (процесуальний порядок, форма, процедура), як певна послідовність (кроки) прийняття кримінальних процесуальних рішень і здійснення кримінальних процесуальних дій (див. постанову Верховного суду України від 16 березня 2017 року у справі № 671/463/15-к).

У даному випадку, на думку суду, враховуючи наведені обставини та норми кримінального процесуального законодавства, які регламентують порядок вирішення питань порушених заявником, слід зауважити наступне.

а. дозвіл на затримання

Клопотання про зміну запобіжного заходу подано у відповідності до положень ч. 2 ст. 188 КПК, у зв`язку з наявністю передумов вказаних у п. 1 цієї частини статті Кодексу.

Посилання на обставини, які дають підстави для:

(і) обґрунтованої підозри

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (ч. 5 ст. 9 КПК), а відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30 серпня 1990 року (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04)).

Обвинувальний акт стосовно обвинуваченого перебуває на розгляді в суді.

Згідно п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом

Також, щодо обвинувачення за ч. 4 ст. 185 КК слід зауважити, що у постанові від 15 січня 2024 року (оприлюднено в ЄДРСР ІНФОРМАЦІЯ_2 за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/116446106) в справі № 722/594/22 Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду сформувала такий висновок щодо застосування цієї норми КК України за кваліфікуючою ознакою «вчинення злочину в умовах воєнного або надзвичайного стану»: за ч. 4 ст. 185 КК України кримінальна відповідальність передбачена за вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного або надзвичайного стану на території, на якій він введений.

У дату вказану у п. ІІ ухвали у м. Києві діяв воєнний стан.

Відповідно, наведеного в сукупності, достатньо для висновку, не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду клопотань, що підозра за ст. 185 КК відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

(іі) висновку про існування ризиків, зазначених у клопотанні про застосування запобіжного заходу

Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) Суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні.

З його (стандарту) урахуванням Суд погоджується з доводами клопотань про наявність ризиків (1) переховування, (2) вчинення іншого кримінального правопорушення.

Дійсність вказаних ризиків судом оцінено у світлі факторів, пов`язаних з характером особи обвинуваченого, його моральністю, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, та того, що вони належним чином вмотивовані прокурором та підтверджуються наявними матеріалами , зокрема,

а) ризик переховування витікає щонайменше з факту ігнорування цього процесу;

b) ризик вчинення іншого кримінальне правопорушення слідує з відомостей про його особу з числа передбачених ст. 178 КПК, наявності даних про судимість у т.ч. за вироком Деснянського районного суду міста Києва від 29 березня 2023 року у справі №754/1739/23.

Щодо ризику впливу, то він існує на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, однак, згідно порядку дослідження доказів, уже визначеного, згідно ст. 349 КПК, в цій справі, допит певних осіб не планується, а тому на переконання суду, цей ризик не є того рівня, щоб визнати його вагомим, тобто таким, щоб відповідав критерію ч. 1 ст. 177 КПК.

(ііі) висновку щодо існування обставин, зазначених у п. 1 ч. 4 ст. 189 КПК, для прийняття рішення про надання дозволу на затримання

Відповідаючи на питання того, чи дійсним є факт переховування Суд враховує те, що Верховний суд України у справі № 5-1кс15 в постанові від 19 березня 2015 року указав, що при з`ясуванні, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінально-процесуальний статус особи, яка вчинила злочин, а саме це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов`язана з`являтись до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов`язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов`язку. Разом з тим на особу, яка вчинила злочин, законодавством не покладається обов`язок самовикриття, а тому, якщо вона до моменту виникнення вказаного обов`язку, в порядку реалізації конституційного права на свободу пересування, змінила місце свого проживання (навіть і з метою уникнення кримінальної відповідальності), про юридично значуще ухилення від слідства говорити не можна.

За таких умов та виходячи з того, що обвинувачений на час надходження справи в суд знала про це провадження та свій статус у ньому, більш того брав участь у процесі, але з 22 лютого 2024 року по дату розгляду цих клопотань не виконує обов`язки, визначені ст. 42 КПК, щодо інформування суду про змінену адресу, або ж місце перебування, в ключі чого, на думку суду, в цій ситуації, ідеться про юридично значуще ухилення від суду, адже особа в установленому порядку визнана підозрюваною та обвинуваченою, була зобов`язана з`являтись за викликом, перебувати в межах досяжності.

Зазначена особа усвідомлювала, що в неї вже виник юридичний обов`язок постати перед судом, однак вони ухиляються від виконання такого обов`язку.

Отже, вказані у клопотанні про обрання запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою обвинуваченого, оскільки встановлено наявність обставин передбачених п. 1-2 ч. 1 ст. 194 КПК, а також є достатні підстави вважати, що він переховується від суду в інших країнах.

Відповідно, Суд дослідивши матеріали клопотань в поєднанні з матеріалами самого судового провадження, у порядку ст. 94 КПК, вважає, що це клопотання про надання дозволу на затримання підлягає задоволенню.

Питання визначене п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК на предмет потреби Суд аналізуватиме під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу.

b. розшук

Суд у блоці а п. VI ухвали уже констатував, що є достатні підстави вважати, що обвинувачений переховується від суду. При цьому, до моменту його прибуття розгляд провадження не можливий в силу положень ст. 318 КПК.

Кримінальний процесуальний кодекс України не містить визначення розшуку, тож з метою визначення вказаного поняття, слід звернутися до Академічного тлумачного словника Української мови, де вказано, що розшук (юр.) - це система слідчих та оперативних заходів щодо виявлення злочинця, який зник і т. ін.

Таким чином, аналіз положень КПК України в сукупності із зазначеним визначенням поняття «розшук» дає підстави зробити висновок, що розшук - це система слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на виявлення зниклої особи.

Тобто, розшук є родовим поняттям, його метою є отримання інформації про місцезнаходження розшукуваної особи та подальшого доставлення її до суду, правоохоронного органу.

Отже, розшук є комплексом слідчих, оперативно-розшукових, розшукових, інформаційно-довідкових, сигнальних та інших заходів, які здійснюються правоохоронними органами в місцях можливого перебування розшукуваних осіб.

Ураховуючи викладене, Суд уважає, що існують достатні підстави для оголошення обвинуваченого в розшук, з огляду на ухилення від явки до суду.

Позаяк, установлення місця перебування обвинуваченого та доставлення його до суду є необхідною умовою для розгляду кримінального провадження в розумні строки, та з цією метою відповідними суб`єктами здійснюється розшук особи, яка ухиляється від суду.

с. зупинення провадження

Стаття 28 КПК України визначає, що як на сторону обвинувачення під час досудового розслідування, так і на суд під час судового провадження покладено обов`язок забезпечити додержання розумних строків як загальної засади кримінального провадження, яка також є складовою права особи на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, необхідно зважати на випадки, коли виконання цього обов`язку перебуває поза процесуальними можливостями суду.

Так, правовий інститут зупинення кримінального провадження покликаний врегулювати саме такі випадки. Зокрема, кримінальний процесуальний закон окремо регламентує зупинення кожної стадії кримінального провадження: досудового розслідування (ст. 280 КПК України) та судового провадження (ст. 335 КПК України).

Системно аналізуючи вказані норми, можна дійти висновку, що зупинення кримінального провадження за своєю природою є тимчасовою перервою, викликаною об`єктивними та непереборними перешкодами, які унеможливлюють його подальше здійснення.

Аналіз підстав для зупинення судового провадження свідчить, що такими обставинами є юридичні факти (дії чи події), які мають об`єктивний та непереборний характер, тобто їх настання не залежить від волі суду, і можливість їх усунення також перебуває за межами їх компетенції та повноважень.

Неприбуття обвинуваченого у судове засідання за загальним правилом виключає можливість здійснення стосовно нього судового провадження (ст. 314, 318 КПК України), а отже є об`єктивною та станом на теперішній час непереборною перешкодою для продовження судового розгляду в цій справі, а тому наявні підстави для його зупинення провадження до настання обставин визначених ст. 193, 335 КПК України, позаяк обвинувачений оголошується у розшук за цим судовим рішенням.

З цих підстав Суд, керуючись статями 188-189, 335, 350, 369-372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, постановив:

клопотання прокурора - задовольнити.

Оголосити обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розшук.

Надати дозвіл на затримання громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В силу ч. 2 ст. 190 КПК України, вказати адресу прокурора ОСОБА_3 - АДРЕСА_3 , тел.: НОМЕР_1 , НОМЕР_2

Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу щодо обвинуваченого з моменту : 1) приводу до суду; 2) добровільного з`явлення до суду; 3) відкликання ухвали прокурором.

Судове провадження - зупинити.

Організацію розшуку доручити Дніпровському УП ГУ НП в м. Києві та прокурору Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального Кодексу України.

С у д д я ОСОБА_1