Ухвала

від 03.12.2024 по справі 755/14635/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/14635/23

У Х В А Л А

03.12.2024 Дніпровський районний суд м. Києва (далі - Суд) у складі головуючого судді ОСОБА_1 одноособово, за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про залишення без розгляду його клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносного обвинуваченого у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 серпня 2023 року за № 12023100040002870, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу (далі КК) України, установив :

прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 прохав залишити без розгляду його клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносного обвинуваченого.

Суд, заслухавши думку обвинуваченого, дослідивши матеріали судового провадження, приходить до наступного.

Однією з форм вираження принципу демократичної організації держави у кримінальному судочинстві є диспозитивність, як загальна засада кримінального провадження, котра, відповідно до положень ст. 26 КПК, полягає в тому, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Позаяк, діюче кримінальне процесуальне законодавство України,зокрема ст. 36, 40 КПК України, передбачають, що прокурор, слідчий здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.Зазначена правова норма гарантує незалежність посадової особи органу державного обвинувачення у виборі у визначених законом межах способу здійснення своїх повноважень, в тому числі у прийнятті тих чи інших рішень, що є запорукою їх неупередженості й ефективності.Процесуальна самостійність прокурора, слідчого і їх свобода нарівні з протилежною стороною у відстоюванні тієї чи іншої правової позиції є чинниками справедливого балансу прав та законних інтересів усіх учасників процесу, а також інших осіб, держави й суспільства.

Тобто, системний аналіз положень КПК України свідчить, що подання того чи іншого клопотання у конкретному кримінальному провадженні є правом особи, а не обов`язком через, що реалізується нею на власний розсуд.

Таким чином, право подачі заяви про залишення такого клопотання без розгляду також являється таким правом, оскільки полягає у вільній реалізації свого права у спосіб передбачений КПК України, чим власне і гарантується незалежність посадової особи органу державного обвинувачення у виборі у визначених законом межах способу здійснення своїх повноважень, в тому числі у прийнятті тих чи інших рішень, що є запорукою їх неупередженості й ефективності.

З положень ч. 6 ст. 9 КПК слідує, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК.

За таких обставин, Суд вважає за необхідне, беручи до уваги положення ст. 7, 9 КПК України, клопотаннязалишити без розгляду.

З цих підстав та керуючись ст. 7, 9, 369-372, 376 КПК України, Суд постановив:

клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносного обвинуваченого у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 15 серпня 2023 року за № 12023100040002870, залишити без розгляду.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального Кодексу України.

С у д д я ОСОБА_1