Постанова

від 10.06.2024 по справі 671/1071/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 671/1071/22

Провадження № 22-ц/4820/1164/24

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В.,

секретар судового засідання Заворотна А. В.,

з участю: представника відповідача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Подільська зернова компанія» на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 25 березня 2024 року (суддя Никифоров Є. О., повне судове рішення складено 02.03.2024) у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Подільська зернова компанія» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

У липні 2022 року ОСОБА_3 , звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначав, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_4 він успадкував земельну ділянку кадастровий номер 6820981900:04:019:0128 площею 2,4756 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Волочиської міської ради (раніше Гарнишівської сільської ради Волочиського району Хмельницької області). Ця земельна ділянка перебуває у фактичному користуванні ТОВ «Агрофірма «Подільська зернова компанія».

У відповідь на адвокатський запит відповідач надав копію договору оренди землі від 28.05.2012, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ «Агрофірма «Подільська зернова компанія» і зареєстрованого в Державному реєстрі земель 28.05.2012 за № 682098194002135.

Із копії договору вбачається внесення змін у початковий зміст рукописного цифрового та буквеного запису у пункті 8 розділу «Строк дії договору» шляхом вчинення дописки. Крім того, він має сумніви з приводу виконання підпису від імені орендодавця ОСОБА_4 у договорі оренди та акті приймання-передачі землі від 28.05.2012.

Інформація про реєстрацію речового права оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня.

Внесення змін у початковий зміст договору виключає дотримання вимоги про досягнення згоди щодо строку дії договору як істотної умови договору оренди землі. Тому договір є неукладеним, а земельна ділянка знаходиться у фактичному користуванні відповідача без законних підстав, чим порушуються його права як власника.

Тому позивач просив зобов`язати ТОВ «Агрофірма «Подільська зернова компанія» не чинити йому перешкоди у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 6820981900:04:019:0128 площею 2,4756 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Волочиської міської ради та повернути вказану земельну ділянку власнику.

Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 25 березня 2024 року з урахуванням ухвали Волочиського районного суду Хмельницької області від 08 квітня 2024 року позов задоволено. Зобов`язано ТОВ «Агрофірма «Подільська зернова компанія» не чинити ОСОБА_3 перешкоди у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 6820981900:04:019:0128 площею 2,4756 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Волочиської міської ради (раніше Гарнишівської сільської ради Волочиського району Хмельницької області), та повернути вказану земельну ділянку власнику. Вирішено питання про судові витрати.

ТОВ «Агрофірма «Подільська зернова компанія», не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин справи. Суд не взяв до уваги те, що в оригінал договору оренди ніхто не мав можливості вносити дописи, оскільки він зберігався в ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області. Висновок експерта, виконаний експертом ТОВ «Київський експертно-дослідний центр» Юрченком Є. М., є неналежним та недопустимим доказом, оскільки товариство є приватним (засновник - фізична особа), а висновок складений особою, не атестованою у відповідній галузі. Вважає, що технічна експертиза документів є підвидом криміналістичної експертизи, яка може бути проведена виключно державними спеціалізованими установами. Під час проведення експертизи не досліджувались ручка та чорнило, яким виконано рукописний текст в договорі, не бралось до уваги старіння документу, що також свідчить про недостовірність висновку. У справі відсутні докази на підтвердження позовних вимог. Порушенням є незалучення до участі у справі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 30 травня 2024 року відзив ОСОБА_3 залишено без розгляду.

У засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, представник позивача ОСОБА_2 заперечила проти її задоволення.

Позивач не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до пунктів 3 і 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що договір оренди землі є неукладеним, а тому земельна ділянка, яка перебуває у користуванні відповідача без правових підстав, підлягає поверненню власнику.

Такий висновок не в повній мірі відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Установлено, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки кадастровий номер 6820981900:04:019:0128 площею 2,4756 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Волочиської міської ради (раніше Гарнишівської сільської ради) Хмельницького району (раніше Волочиського району) Хмельницької області на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.12.2021. Право власності зареєстровано 21.12.2021 (а.с. 8-10, т. 1).

Земельну ділянку позивач успадкував після смерті матері ОСОБА_4 .

У матеріалах справи наявна копія договору оренди землі, укладеного 28.05.2012 між ОСОБА_4 та ТОВ «Агрофірма «Подільська зернова компанія» щодо земельної ділянки площею 2,48 га строком на 25 років зі сплатою орендної плати у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі, що становить 1171,50 грн та зареєстрованого в Державному реєстрі земель 28.05.2012 за № 682098194002115 (а.с. 14-16; 57-59; 92, т. 1).

Позивач вважає неукладеним зазначений договір оренди землі у зв`язку із внесенням відповідачем в односторонньому порядку змін у початковий зміст договору.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (частина 1 статті 93 ЗК України).

Процедура укладення, вимоги та припинення договору оренди землі урегульовано Законом України «Про оренду землі» (далі Закон № 161-XIV).

Відповідно до статті 1 Закону № 161-XIV оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1 статті 6 Закону № 161-XIV передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з частиною 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

В силу частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до статті 13 Закону № 161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 14 Закону № 161-XIV передбачена письмова форма договору оренди землі.

Правочин вважається таким, що вчинено в письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами (частина 2 статті 207 ЦК України).

На підставі частини 3 статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Положеннями статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Позивач мотивує позов тим, що його мати ОСОБА_4 , укладаючи договір оренди землі 28. 05.2012, не погоджувала визначений в ньому строк дії 25 років, в цей пункт договору вносилися зміни шляхом дописки, а тому такий договір не відповідає її внутрішній волі.

Відповідно до висновку експерта ТОВ «Київський експертно-дослідний центр» № 15196 від 28.12.2023 рукописний текст на першому аркуші договору оренди землі від 28.05.2012, що укладений між орендодавцем ОСОБА_4 та орендарем ТОВ «Агрофірма «Подільська зернова компанія», об`єктом якого є земельна ділянка кадастровий номер 6820981900:04:019:0128 площею 2,4756 га, що зареєстрований в Державному реєстрі земель за реєстраційним №682098194002115 від 28.05.2012, виконано в період січень-червень 2022 року, що не відповідає вказаній в договорі даті. Обидва аркуші бланку договору оренди не виготовлено одночасно, як єдиний документ. Договір оренди виготовлено шляхом заміни першого аркушу (а.с. 203-222, т. 1).

Колегія суддів вважає належним і допустимим зазначений висновок експерта як доказ у справі.

Частиною 1 статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Посилання представника відповідача на неналежність і недопустимість висновку експерта як доказу є необґрунтованими, оскільки у висновку фізико-хімічної експертизи матеріалів документів зазначено, що виконання експертизи доручено експерту ОСОБА_5 , який відповідно до картки атестованого судового експерта має: вищу хімічну освіту, кваліфікація - спеціаліст-хімік; підготовку на ЗАТ «Спеціальне конструкторське бюро «Хроматек» місто Йошкар-Ола, Російська Федерація та здобув кваліфікацію інженер апаратно-програмованих комплексів на базі газових хроматографів серії «Кристал»; спеціальні знання кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 2.2 «Дослідження матеріалів документів» (додаток до свідоцтва № 231, виданий експертно-кваліфікаційною комісією Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України 11 жовтня 2007 року), свідоцтво скасоване у зв`язку із звільненням, що не позбавляє експерта кваліфікації; стаж експертної роботи в державних спеціалізованих експертних установах - 5 років; досвід виконання досліджень та експертиз з питань встановлення давності виконання записів, виконаних пастами кулькових ручок з 2006 року; досвід наукової роботи в галузі судової експертизи з 2003 року: відповідальний виконавець двох наукових робіт в галузі судової експертизи, які внесені до державного реєстру атестованих експертних методик; автор двох наукових статей у галузі судової експертизи, які рекомендовані до використання; керівник наукових тем в галузі судової експертизи матеріалів документів - «Дослідження динаміки часових змін записів, виконаних кульковими ручками», «Дослідження печатних текстів виконаних тонерами лазерних принтерів»; досвід науково-методичної роботи в галузі судової експертизи по впровадженню в судову експертизу газохроматографічного обладнання (2001-2003 роки: впровадження газохроматографічного обладнання, постановка газохроматографічних методів судово-експертного дослідження та навчання експертів державних спеціалізованих установ.

Також висновок містить підпис ОСОБА_5 про попередження його про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання обов`язків експерта.

Отже, фізико-хімічна експертиза проводилася експертом, який має вищу хімічну освіту, спеціальні знання та досвід роботи у цій галузі незалежно від форми установи, в якій він працює (державній чи приватній).

Судовий експерт ТОВ «Київський експертно-дослідний центр» є належним суб`єктом здійснення судово-експертної діяльності, оскільки чинне законодавство України не містить імперативних норм про можливість проведення фізико-хімічної експертизи виключно державними спеціалізованими установами. Кваліфікація експерта, який проводив експертизу, відповідає положенням чинного законодавства, відвід експерту відповідач не заявляв.

Клопотання про призначення повторної експертизи представник відповідача також не заявляв.

Матеріали справи не містять доказів необґрунтованості чи суперечності висновку ТОВ «Київський експертно-дослідний центр» № 15196 від 28.12.2023 іншим матеріалам справи.

Відсутні посилання на такі докази й в апеляційній скарзі.

До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 03.02.2022 у справі № 369/7225/19-ц, який враховано на підставі частини 4 статті 263 ЦПК України.

В суді першої інстанції експерт підтримав наданий висновок, надав вичерпні відповіді на запитання сторін і суду щодо проведеного дослідження та його результатів. Експерт зазначив, що в основі висновку про те, що рукописний текст на першому аркуші договору оренди землі від 28.05.2012 виконано в період січень-червень 2022 року, що не відповідає вказаній в договорі даті, є хімічні властивості використаного для виконання рукописних записів чорнила, яке містить специфічну речовину. Вказана речовина має здатність зникати через визначений проміжок часу. Наявність цієї речовини в чорнилах вказує на те, що записи зроблено в період січень-червень 2022 року, що не відповідає вказаній в договорі даті. Матеріал паперу двох аркушів договору відрізняється, що не є характерним для виготовлення бланків договору звичайним друкарським способом, а тому обидва аркуші бланку договору оренди не виготовлено одночасно, як єдиний документ.

Також експерт вказав, що Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, не містить вичерпного переліку експертиз.

Призначена судом у справі експертиза за характером поставлених питань є фізико-хімічною експертизою. Під час проведення експертизи було застосовано фізичні та хімічні методи дослідження. Підстави для віднесення цієї експертизи до криміналістичних відсутні.

Тому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про неналежність і недопустимість доказу - висновку експертизи.

Разом з тим, договір з 2012 року виконувався сторонами. Така обставина захищає відповідний правочин від висновку про неукладеність.

Земельна ділянка на території Гарнишівської сільської ради була передана власником ОСОБА_4 представнику відповідача у користування на умовах оренди для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі акту приймання-передачі від 28.05.2012 (а.с. 16, 59).

Представник позивача в апеляційному суді не заперечувала обставини отримання орендодавцем орендної плати за землю.

Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

У разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним і може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.10.2022 у справі № 227/3760/19-ц, який апеляційний суд враховує при застосуванні до спірних правовідносин наведених норм права відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України.

Тому частково заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про відсутність правових підстав для визнання договору оренди землі неукладеним.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України, частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як правило, особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно, спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Вирішення питання поновлення чи захисту права у встановлений законом спосіб, як і висновок про обрання неналежного способу захисту можливе лише за наявності порушення прав особи.

З урахуванням наведеного вище установлено, що права позивача як власника земельної ділянки порушені.

ОСОБА_3 вважає договір оренди землі неукладеним, у зв`язку з чим наявні підстави для повернення земельної ділянки власнику.

Колегія суддів за наведених обставин вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача є вимога про визнання договору оренди землі недійсним.

Обрання неналежного способу захисту порушеного права є самостійною підставою для відмови в позові.

З огляду на викладене рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України з позивача на користь ТОВ «Агрофірма «Подільська зернова компанія» потрібно стягнути документально підтверджені витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1488,60 грн.

Керуючись статтями 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Подільська зернова компанія» задовольнити частково.

Рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 25 березня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В позові ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Подільська зернова компанія» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 (місце проживання село Гарнишівка, Хмельницький район, Хмельницька область, РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Подільська зернова компанія» (місцезнаходження вулиця Першотравнева, 47, село Лозова, Хмельницький район, Хмельницька область, ІК ЄДРПОУ 34412592) судовий збір у сумі 1488,60 грн (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім грн 60 коп.).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 червня 2024 року.

Суддя-доповідач О. І. Талалай

Судді А. П. Корніюк

І. В. П`єнта