Рішення

від 26.10.2010 по справі 2-340/10

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                         Справа № 2-340/10

  Р І Ш Е Н Н Я

   І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2010 року                                                                                                       м. Перечин                                                    

Перечинський районний суд  Закарпатської області в складі:

головуючого  - судді Чепурнова В.О.,

при секретарі – Багара Н.М.,

з участю позивачки – ОСОБА_1,

представника позивачки - ОСОБА_2,

відповідачів – ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_3 -  Гутич О.В.,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – відділу Держкомзему у Перечинському районі Закарпатської області – Петрової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Перечин цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - відділу Держкомзему у Перечинському районі Закарпатської області та ПАТ «Ерсте Банк» про  визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, -

В С Т А Н О В И В :

Гр. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки. Свої позовні вимоги позивачка мотивує тим, що згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23 вересня 2008 року, вона є одноособовим власником житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Рішенням дев’ятнадцятої сесії V скликання Тур’я-Реметівської сільської ради Перечинського району від 27 жовтня 2008 року №288 їй було надано дозвіл на проведення інвентаризації земельної ділянки для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташований по АДРЕСА_1. Рішенням двадцять другої сесії V скликання Тур’я-Реметівської сільської ради Перечинського району від 24 квітня 2009 року №346 затверджено технічну документацію на земельну ділянку, якою користується позивачка, виготовлену науково-виробничим підприємством «Технічне бюро кадастру» у 2009 році, і вирішено безоплатно передати позивачці ОСОБА_1 у власність земельну ділянку для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2398 га, по АДРЕСА_1 Позивачка ОСОБА_1, у позові зазначає, що відповідачка по справі гр.ОСОБА_4, не провівши інвентаризацію загальної площі земельної ділянки для обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд, що розташовані по АДРЕСА_1», та помилково взявши за основу загальну площу цієї земельної ділянки, зазначену у свідоцтві про право на спадщину за законом від 23 вересня 1994 року (площа 0,553 га), отримала у власність 0,2500 га земельної ділянки з цільовим призначенням «для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд» по АДРЕСА_1 «а», а також стала власником земельної ділянки площею 0,0245 га з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства» за цією ж адресою. На цій підставі просить суд визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га з цільовим призначенням «для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд» серії ЯЕ №450824 від 18 липня 2008 року, що розташована в АДРЕСА_1 виданого на прізвище ОСОБА_4; витребувати у відділу земельних ресурсів у Перечинському районі копію державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,0245га з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства», що розташована у АДРЕСА_1 виданого на прізвище ОСОБА_4; витребувати у відділу земельних ресурсів у Перечинському районі інформацію про те, чи є у власності гр. ОСОБА_3 земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 оформлені  державними актами на право власності на них.

    Під час судового розгляду справи позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги змінила шляхом їх збільшення, просила суд  визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га з цільовим призначенням «для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд» серії ЯЕ №450824 від 18 липня 2008 року, що розташована в АДРЕСА_1 виданого на прізвище ОСОБА_4; визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0245 га з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства» серії ЯЕ №450829 від 18 липня 2008 року, що розташована в АДРЕСА_1 виданого на прізвище ОСОБА_4; визнати недійсним договір купівлі – продажу від 24 липня 2008 року, номер у реєстрі нотаріальних дій – 1640, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та посвідчений приватним нотаріусом Перечинського нотаріального округу Конончук В.Ю.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник Гутич О.В. проти задоволення зміненого позову заперечили, зазначили, що позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 є безпідставними та не можуть бути задоволені з мотивів, які викладені у запереченні проти позову від 07 жовтня  2010 року (а.с.66-69).

Відповідачка ОСОБА_4 змінені позовні вимоги ОСОБА_1 визнала частково, зокрема в частині визнання недійсними державних актів на земельні ділянки, а в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу будинку від 24 липня 2008 року – заперечила.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, відділу Держкомзему у Перечинському районі Закарпатської області – Петрова О.С. проти задоволення змінених позовних вимог ОСОБА_1 заперечила в повному обсязі з мотивів законності та обгрунтовності видачі державних актів на земельні ділянки.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПАТ «Ерсте Банк» в судове засідання не з’явився, однак подав до суду заяву, в якій заперечив проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та просив справу розглядати без його участі (а.с. 54).

    Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що змінені позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають до задоволення з наступних підстав.  

    В ході судового засідання встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником житлового будинку, який розташований за адресою: Закарпатська область, Перечинський район, АДРЕСА_1. Даний житловий будинок був подарований позивачці ОСОБА_1 її матір‘ю – ОСОБА_8, згідно договору дарування житлового будинку від 29 серпня 2008 року (а.с. 14).

    В ході судового розгляду також встановлено, що 24 липня 2008 року між відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, розміром 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, які знаходяться в АДРЕСА_1 (а.с.71-73).

    Відповідно до п.3 ч.1 даного договору купівлі-продажу від 24 листопада 2008 року, земельна ділянка, яка відчужувалася, належала гр. ОСОБА_4 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №450824, виданого Т.Реметівською сільською радою 18 липня 2008 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за №2123286301-0108070000011, кадастровий номер – 2123286301:01:004:0019 (а.с.74).

Відповідно до п. «а» ч.1 ст.80 ЗК України, суб’єктами права власності на землю є  громадяни та юридичні особи – на землі приватної власності.

Відповідно до ч.1 ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та умовах, встановлених для попереднього землевласника. Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв‘язку з переходом права власності на житловий будинок є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об‘єкти.

В ході судового засідання встановлено, що в договорі-купівлі продажу від 24 липня 2008 року чітко зазначено розмір земельної ділянки, на яку до відповідача ОСОБА_3 переходить право власності,  та її кадастровий номер, а тому твердження позивачки ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_4 про помилкове визначення розміру земельної ділянки є необґрунтованим та до уваги судом не беруться. Крім того  в п. 4 договору купівлі-продажу від 24 липня 2008 року, який укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, зазначено, що продавець свідчить, що незастережних недоліків, які значно знижують цінність або можливість використання за цільовим призначенням зазначених в цьому договорі будинку та земельної ділянки не має; від покупця не приховано обставин, які мають істотне значення. (а.с. 71-72).

В ході судового засідання встановлено, що з державного акту на право власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 серії ЯЕ № 450824  від 18 липня 2008 року вбачається, що земельні ділянки гр. ОСОБА_8 та ОСОБА_4 є суміжними.

В ході судового засідання достовірно встановлено, що при виготовленні державного акту відповідачки ОСОБА_4 суміжний землекористувач – її рідна сестра ОСОБА_8 погодила їй межі земельної ділянки, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд гр. ОСОБА_4 в с. АДРЕСА_1 Перечинського району Закарпатської області, зокрема актом встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки від 10 червня 2008 року (а.с. 86) та актом передачі межових знаків на зберігання від 10.06.2008 року (а.с. 87). На підставі цих доказів суд дійшов висновку, що суміжний землекористувач ОСОБА_8 (мати позивачки ОСОБА_1) визнала право своєї рідної сестри ОСОБА_4 на земельну ділянку в розмірі 0,2500 га та погодила її конфігурацію на місцевості, що відповідає положенням ч.2 ст. 198 ЗК України та ст. 56 Закону України «Про землеустрій» від 27 травня 2003 року, згідно з якими кадастрова зйомка включає погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

В ході судового засідання також встановлено, що з державного акту на право власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, серії ЯЕ № 450824  від 18 липня 2008 року вбачається, що даний державний акт виданий на підставі рішення Т. Реметівської сільської ради Перечинського району №260 від 15 липня 2008 року «Про затвердження кадастрової справи на земельну ділянку гр.ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 (а.с.80). Згідно п. 2 даного рішення, ОСОБА_4 передано безоплатно у власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд площею 0,2500 га (кадастровий номер 2123286301:01:004:0019) та для ведення особистого селянського господарства площею 0,0245 га (кадастровий номер 2123286301:01:004:0020) за адресою: АДРЕСА_1. Позивачка ОСОБА_1 законність прийнятих вищевказаних рішень Т.Реметівської сільської ради не оскаржує.

Вимога позивачки ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24 липня 2008 року не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в  момент вчинення  правочину стороною  (сторонами) вимог,  які встановлені частинами першою - третьою,  п'ятою та  шостою  статті  203  ЦК України. Однак позивачкою ОСОБА_1, під час судового розгляду справи не надано суду доказів того, що в момент вчинення правочину були порушенні вимоги чинного законодавства.

Крім того, в ході судового засідання встановлено, що відповідач ОСОБА_3 не знав та не міг знати про наявність перешкод до вчинення даного договору, що також підтверджується процесуальною позицією відповідачки ОСОБА_4, яка в ході судового розгляду заперечила проти визнання договору недійсним.

Як зазначено в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06 листопада 2009 року правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом. Згідно п. 10 даної Постанови  зазначено, що добросовісність набувача правочину презюмується, що відповідає ч. 5 ст. 12 ЦК України. Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_3 є добросовісним набувачем майна та відсутні правові підстави для витребування у нього даного майна, які передбачені ст. 388 ЦК України, а тому вимога про скасування договору купівлі-продажу від 24 липня 2008 року задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 377, 388 ЦК України, ст. 198 Земельного кодексу України, ст. 56 Закону України “Про землеустрій” від 27.05.2003 року №858, ст.ст. 10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні зміненого позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - відділу Держкомзему у Перечинському районі Закарпатської області та ПАТ «Ерсте Банк» про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та скасуванні договору купівлі продажу від 24 липня 2008 року – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий:                                                                            Чепурнов В.О.