Рішення

від 17.06.2024 по справі 320/12150/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2024 року № 320/12150/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський бронетанковий завод» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський бронетанковий завод» з позовною заявою до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі відповідач, ПМУ ДПС по роботі з ВПП ), в якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 16635000402 від 31.10.2022 про зобов`язання сплатити штраф у розмірі 1 500 994,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача є протиправним та таким, що порушує права позивача, а відтак підлягає скасуванню, оскільки порушення строку реєстрації податкової накладної відбулось не з його вини, а внаслідок форс-мажорних обставин (військової агресії рф проти України), що підтверджено Торгово-промисловою палатою України, а також оскільки до 15.07.2022 не усі контрагенти належним чином виконали свої обов`язки щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, у результаті чого у позивача на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість не вистачало суми податку для реєстрації своїх податкових накладних.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

У підготовче судове засідання, призначене на 29.08.2023, з`явився представник позивача, подав суду клопотання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Представник відповідача до суду не з`явився.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.08.2023 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В подальшому, у судовому засіданні, після виступу представників сторін, прийнято рішення про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача подав відзив на позов, в якому наголосив, що спірне рішення є правомірним та скасуванню не підлягає, оскільки прийняте відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені податковим законодавством за наслідками камеральної перевірки позивача, якою виявлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкової накладної. Також представник відповідача зазначив, що для притягнення особи до фінансової відповідальності за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК в ЄРПН встановлення вини особи не є необхідним для застосування санкцій. При цьому вказав, що лист Торгово-промислової палати України не належним доказом засвідчення форс-мажорних обставин для звільнення від відповідальності за вчинення кримінального правопорушення.

Розглянувши подані представниками сторін документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство є підприємством військово-оборонного комплексу. яке здійснює виготовлення та ремонт броньованої техніки виключно для потреб Збройних Сил України.

Товариством як постачальником виписана на адресу неплатника податкова накладна №3 від 14.03.2022 на загальну суму 90059694,00 грн., у тому числі ПДВ 15009949,00 грн. по послугам ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів військового призначення (регламентований ремонт танків Т-72 та їх модифікацій з проведенням доробок та доведення до виду Т-72Б) 10 од.

Позивач декілька разів подавав відповідачу на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкової накладної (далі - ЄРПН), в межах встановлених податковим законодавством граничних строків, податкову накладну від 14.03.2022 № 3 (далі ПН № 3), що підтверджується квитанціями № 1 від 12.07.2022, від 14.07.2022 № 1, від 15.07.2022 № 1, проте ПН № 3 прийнято не було, у зв`язку з тим, що сума ПДВ у ПН не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати ПН.

Відповідно до витягу щодо показника У Перевищ та суми податку обраховану з урахуванням вимог пункту 200-1.9 ПК України за період 3 (місяць) 2022 року № 420081 від 21.07.2022, дані системи електронного адміністрування ПДВ становлять: У Перевищ за період 15009949 грн.; сума задекларованих до сплати податкових зобов`язань за період - 3055296 грн.; сума податку обрахована з урахуванням вимог пункту 200-1.9 ПК України 109919971 грн.

Згідно з доводами представника позивача, які не спростовані належними і допустимими доказами відповідачем, з початком повномасштабної війни з російською федерацією з 24 лютого 2022 року виробнича діяльність Товариства була суттєво прискорена для забезпечення невідкладних потреб Збройних Сил України. З початком війни виконання будь-яких сторонніх замовлень, окрім забезпечення воєнних потреб держави, Товариство не здійснює. В умовах військової агресії росії Товариство постійно та безперервно здійснює свою виробничу діяльність. Відтак, з березня по травень 2022 року Товариством здійснено значну кількість господарських операцій, які потребували відповідного оформлення та відображення в податковому обліку товариства. Тому з моменту набуття чинності Законом України від 12.05.2022 № 2260-ІХ Товариство, які і його контрагенти, було зобов`язано в строк до 15.07.2022 зареєструвати податкові накладні за Товариству сформувати в Єдиному реєстрі податкових накладних такі суми податкового кредиту з податку на додану вартість, які б дозволяли реєструвати усі видані Товариством податкові накладні за відповідний період. Однак, до 15.07.2022 не усі контрагенти Товариства належним чином виконали свої обов`язки щодо реєстрації податкових накладних, у результаті цього у Товариства на рахунку у системі електронного адміністрування податку на подану вартість не вистачило суми податку для реєстрації своїх податкових накладних.

Саме у зв`язку з наведеним була несвоєчасно зареєстрована податкова накладна від 14.03.2022 № 3 на суму ПДВ 15 009 949,00 грн.

Лише після реєстрації контрагентами своїх податкових накладних, чим було сформовано достатню суму , Товариство змогло 22.07.2022 зареєструвати ПН № 3.

Також представник позивача вказав, що у зв`язку з введенням з 24.02.2022 у країні воєнного стану у період з 24.02.2022 по 27.05.2022 сервер ДПС не приймав податкові накладні/розрахунки коригувань, що гальмувало та створило накопичення незареєстрованих податкових накладних/розрахунків коригувань у Товариства та його контрагентів.

Більше того умови роботи, постійні обстріли та повітряні тривоги спричинили об`єктивну неможливість реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань вчасно в межах граничних термінів.

Торгово-промислова палата України своїм листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини військову агресію рф проти України та підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними, об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності.

Окрім того, відповідно до листа Служби безпеки України від 20.10.2022 № 425/831 вбачається, що слідчим управлінням Головного управління здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12022100020000831 від 17.03.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 110, частиною другою статті 110 Кримінального кодексу України. Вказане кримінальне провадження здійснюється за фактами неодноразових ракетних обстрілів Товариства військовослужбовцями російської федерації 17.03.2022, 16.04.2022, 05.06.2022, внаслідок яких було пошкоджено майно Товариства.

Отже, реєстрація ПН № 3 з порушенням граничного терміну відбулась не з вини позивача, що виключає склад податкового правопорушення.

Натомість відповідач провів камеральну перевірку даних Єдиного реєстру податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКИЙ БРОНЕТАНКОВИЙ ЗАВОД» за липень 2022 року, за результатами якої складено акт від 20.09.2022 № 123/35-00-04-02-14/14302667 (далі акт перевірки), яким зафіксовано, що при проведені аналізу Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «КИЇВСЬКИЙ БРОНЕТАНКОВИЙ ЗАВОД» (код за ЄДРПОУ 14302667) встановлено несвоєчасну реєстрацію податкової накладної від 14.03.2022 № 3 на суму ПДВ 15009949 грн в Єдиному реєстрі податкової накладної, граничний термін реєстрації 14.07.2022, фактично зареєстровано 22.07.2022, днів прострочки 8.

Таким чином відповідач дійшов висновку, що камеральною перевіркою Товариства встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та підпункту 69.1 підрозділу 10. Інші перехідні положення Податкового кодексу України - несвоєчасна реєстрація податкових накладних на суму ПДВ - 15 009 949 грн.

Не погоджуючись з такими висновками, позивач подав відповідачу заперечення від 06.10.2022 № 2080/81 на акт перевірки, за результатами розгляду яких, висновки акту перевірки залишені без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято спірне податкове-повідомлення рішення від 31.10.2022 № 16635000402, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 1500994,80 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою від 16.11.2022 № 2424/81, за результатами розгляду якої, рішенням про результати розгляду скарги від 05.01.2023 № 488/6/99-00-06-03-01-06, спірне податкове-повідомлення рішення від 31.10.2022 № 16635000402 залишене без змін, а скарга без задоволення.

Враховуючи наведене та вважаючи податкове повідомлення-рішення відповідача від 31.10.2022 № 16635000402 протиправним, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто

Виходячи з наведених норми основного закону, у зв`язку з положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним закріпленим процесуальним законом критеріям.

При цьому, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Для вирішення спірних правовідносин суд застосовує норми Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - Кодекс), у відповідній редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів та визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 201.10 статті 201 Кодексу, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю факту прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

За приписами пункту 20.1.19 статі 20.1. Кодексу контролюючі органи мають право, в тому числі, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 120-1.11 статті 120-1 Кодексу порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем під час камеральної перевірки встановлено, що ПН № 3 зареєстрована позивачем з пропуском граничного строку реєстрації.

Водночас судом встановлено, що позивач не заперечує наведених обставин порушення граничного терміну реєстрації податкової накладної, проте вважає, що таке порушення допущене з незалежних від нього обставин, а саме внаслідок форс-мажору (воєнного стану), що підтверджено Торгово-промисловою палатою України та несвоєчасної реєстрації податкових накладних його контрагентами, тож він не має нести відповідальності у вигляді штрафу.

Окрім того наголошує, що на момент реєстрації ПН № 3 норма абзацу першого пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, за якою відповідач не мав права застосовувати до нього штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, скасована не була та діяла, у зв`язку з продовженням дії карантину.

Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан, який діяв, як на момент реєстрації податкових накладних, так і на момент прийняття спірного рішення.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада України прийняла Закон України від 03.03.2022 №2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», який набрав чинності 07.03.2022 (далі Закон № 2118-IX), яким підрозділ 10 розділу XX Податкового кодексу України був доповнений пунктом 69, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Законом України від 12.05.2022 № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі Закон № 2260), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до пункту 69 та пункту 69-1 підрозділу 10 Кодексу, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», установлено особливості для справляння податків і зборів.

Відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» Кодексу, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (абзац 1).

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо, зокрема: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року; реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року (абзац 2).

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними податкових обов`язків щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, подання звітності, сплати податків і зборів протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (підпункт 69.1-1.пункту 69-1 Кодексу).

Таким чином, Закон № 2260 закріпив порядок звільнення платників податків від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, - за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

При цьому суд констатує, що останнім днем для реєстрації ПН в ЄРПН є саме 15.07.2022. Натомість, відповідач трактуючи на власний розсуд наведені положення Кодексу, здійснив помилкові розрахунки кількості днів прострочення реєстрації ПН, що свідчить про помилковість його висновків, покладених в основу прийняття спірного рішення.

Разом з тим, Закон № 2260 не визначив порядку підтвердження платниками податку неможливості своєчасно виконати податковий обов`язок по реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року.

Натомість, Міністерство фінансів України своїм наказом від 29.07.2022 № 225 затвердило Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який був зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за № 967/38303 та набрав чинності лише 06.09.2022.

Таким чином судом встановлено, що на момент подання позивачем на реєстрацію ПН №3 законодавчо визначеного порядку підтвердження неможливості її подання в межах граничних строків не існувало.

Одночасно, Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Також ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Виходячи з вищенаведеного в сукупності суд доходить висновку, що прогалини у законодавстві, враховуючи загальновідому обставину введення в країні воєнного стану (форс-мажор), не можуть позбавляти платника податків права на реалізацію законодавчо передбаченої пільги (звільнення від відповідальності).

Разом з тим суд зазначає, що пункт 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України не встановив нових особливостей відповідальності за недотримання таких обов`язків, аніж тих, що були закріплені раніше пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Наведене вказує, що на правовідносини (зокрема, щодо настання відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових), які виникли до набрання чинності Законами № 2118-IX та № 2260 поширювали дію положення пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ, згідно з якими штрафні санкції не застосовувалися за порушення податкового законодавства (зокрема, за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних), вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Вказані норми регулюють ті самі правовідносини, а саме порядок та умови звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування.

Норми пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу встановлювали, що звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних надається платникам лише за умови подальшої реєстрації таких накладних упродовж шести місяців з дня припинення воєнного стану. Положення пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу закріплювали безумовне звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 01.03.2020 і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Зважаючи на тотожність диспозицій вказаних норм Кодексу, а саме предмету їх регулювання правопорушень, на які спрямована дія цих норм, які є різними за своєю гіпотезою (умов, за яких ці норми підлягають застосуванню), пункт 52-1 підрозділу 10 розділу XX підлягає застосуванню під час «ковідного» мораторію, а пункт 69.1 підрозділу 10 розділу XX має діяти після запровадження воєнного стану. При цьому, паралельне існування обставин, за яких підлягають застосуванню обидві розглядувані норми, не виключає необхідність застосування кожної з них, оскільки зазначені приписи мають кожен свої умови застосування, тож вони не конкурують між собою.

Таким чином, пізніший час прийняття пункту 69.1 підрозділу 10 розділу XX не може заперечувати необхідність застосування пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, якщо наявні відповідні умови («ковідний» мораторій).

Зважаючи на наведений аналіз норм податкового законодавства суд констатує, що обсяг прав та обов`язків платника податків конкретній ситуації в результаті паралельного застосування обох норм має визначатися в такий спосіб, за якого платник податків не втрачає жодної з переваг, які йому надаються кожною із законодавчих норм. Якщо одна норма встановлює часткове звільнення від обов`язку, а інша повне, то норма щодо повного звільнення поглинає своєю дією ту норму, яка за тих самих обставин закріплює лише часткове зменшення відповідного обов`язку. Якщо норма у конкретній ситуації встановлює менший обсяг прав, а інша, яка підлягає одночасному застосуванню, більший обсяг, то платнику податків має бути надано більший обсяг прав. Лише за таких обставин платнику податків буде забезпечено обґрунтовані очікування на застосування відповідних наслідків у відповідній життєвій ситуації.

Таким чином, вказані норми податкового законодавства на момент виникнення спірних правовідносин співіснували паралельно, тож були відсутні правові підставі для їх ігнорування чи неможливість застосування на користь платника податків, у даному випадку позивача.

Судом встановлено, що на момент подання позивачем на реєстрацію відповідних податкових накладних в Україні діяв карантин (продовжувався постановами Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 229, від 27.05.2022 № 630 та від 19.08.2022 № 928, відповідно до 31.05.2022, 31.08.2022, 31.12.2022.

Наведені висновки корелюється з положенням підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Кодексу, який констатує презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 25.01.2022 у справі № 280/1615/19, якщо затримка реєстрації податкових накладних в ЄРПН виникла не з вини платника податків, це свідчить про протиправність застосування контролюючим органом до нього штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення не відповідає критеріям правомірності, у зв`язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Всупереч наведених вимог процесуального закону, відповідач належними та допустимими доказами не довів правовірності прийнятого ним спірного рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення № 16635000402 від 31.10.2022 прийнято відповідачем безпідставно та необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, що призвело до настання для позивача негативних наслідків у вигляді додаткового тягаря зі сплати штрафу.

У підсумку, з урахування вищезазначеного в сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у сумі 22515,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

У взаємозв`язку з вищенаведеним та керуючись статтями 6, 7, 9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський бронетанковий завод» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 16635000402 від 31.10.2022.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський бронетанковий завод» (ЄДРПОУ 14302667; вул. Бориспільська, 34-А, м. Київ, 02093) сплачений судовий збір у розмірі 22515,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (ЄДРПОУ 44131658, вул. Благовіщенська, 30, м. Харків, 61052).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Василенко Г.Ю.