Постанова

від 04.12.2024 по справі 320/12150/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/12150/23 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Черпака Ю.К.,

суддів Вівдиченко Т.Р., Штульман І.В.,

за участю секретаря судового засідання Сулім А.В.,

представників позивача адвокатів Баленка І.В., Чауса А.О.,

представника відповідача Ринденко М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Київський бронетанковий завод» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Київський бронетанковий завод» (далі - позивач/ТОВ «Київський бронетанковий завод») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач/ПМУ ДПС по роботі з ВПП), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 16635000402 від 31 жовтня 2022 року, яким зобов`язано сплатити штраф у розмірі 1 500 994, 80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки порушення строку реєстрації податкової накладної відбулось не з вини ТОВ «Київський бронетанковий завод», а внаслідок форс-мажорних обставин (військової агресії рф проти України), що підтверджено Торгово-промисловою палатою України. Окрім того, до 15 липня 2022 року не всі контрагенти належним чином виконали свої обов`язки щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, у результаті чого у позивача на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість не вистачало суми податку для реєстрації своїх податкових накладних, що позбавило можливості завчасно зареєструвати податкову накладну.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року позов ТОВ «Київський бронетанковий завод» задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ПМУ ДПС по роботі з ВПП № 16635000402 від 31 жовтня 2022 року.

Стягнуто на користь ТОВ «Київський бронетанковий завод» сплачений судовий збір у розмірі 22 515, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - ПМУ ДПС по роботі з ВПП.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з положень пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, яким закріплювалось безумовне звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину. При цьому, введення в дію пункту 69.1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України не може заперечувати необхідність застосування до платника пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, якщо наявні відповідні умови («ковідний» мораторій). Крім того, порушення позивачем граничного терміну реєстрації податкової накладної допущене з незалежних від нього причин, а саме внаслідок форс-мажору (воєнного стану), що підтверджено Торгово-промисловою палатою листом від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, що є підставою для звільнення від відповідальності, в той час як на момент подання позивачем на реєстрацію спірної податкової накладної законодавчо визначеного порядку підтвердження неможливості її подання в межах граничних строків не існувало.

В апеляційній скарзі ПМУ ДПС по роботі з ВПП, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. На думку апелянта, спірне податкове рішення є правомірним та скасуванню не підлягає, оскільки прийняте на підставі чинних норм податкового законодавства за наслідками камеральної перевірки позивача, якою виявлено порушення граничних строків реєстрації податкової накладної. Також зазначено, що для притягнення особи до фінансової відповідальності за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК в ЄРПН встановлення вини особи не є необхідним для застосування санкцій. Лист Торгово-промислової палати України не є належним доказом засвідчення форс-мажорних обставин для звільнення від відповідальності за вчинення кримінального правопорушення. Крім того, судом першої інстанції не враховано правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 12 березня 2024 року у справі № 160/13661/23, від 02 травня 2024 року у справі № 420/11020/23, від 11 квітня 2024 року у справі 380/14133/23, згідно з якою, якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Київський бронетанковий завод» вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. На його думку, скаржник в апеляційній скарзі не навів жодних підстав для скасування рішення суду. Зазначило, що спірна податкова накладна не зареєстрована у строк до 15 липня 2022 року (включно), оскільки у товариства не було достатньо коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Ця обставина не залежала від його волевиявлення, а такі дії не вчинялись умисно, та не мали на меті вжиття будь якого зловживання в сфері оподаткування.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та їх правову оцінку, правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що Головним державним інспектором відділу податкового адміністрування підприємств у галузі виробництва продовольчих та непродовольчих товарів управління податкового адміністрування ПМУ ДПС по роботі з ВПП Неділько Н.М. відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, статті 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку даних своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаних у березні 2022 року ТОВ «Київський бронетанковий завод».

За результатами перевірки складено Акт «Про результати камеральної перевірки даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «Київський бронетанковий завод» (код ЄДРПОУ 14302667) за липень 2022 року» від 20 вересня 2022 року № 123/35-00-04-02-14/14302667, яким зафіксовано, що при проведені аналізу Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «Київський бронетанковий завод» встановлено несвоєчасну реєстрацію податкової накладної від 14 березня 2022 року № 3 на суму ПДВ 15 009 949 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації - 14 липня 2022 року, фактично зареєстровано - 22 липня 2022 року, днів прострочки - 8.

Не погоджуючись з такими висновками, позивач подав заперечення від 06 жовтня 2022 року № 2080/81 на акт перевірки, за результатами розгляду яких висновки акту перевірки залишені без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято спірне податкове-повідомлення рішення від 31 жовтня 2022 року № 16635000402, яким до ТОВ «Київський бронетанковий завод» застосовано штраф у розмірі 1 500 994, 80 грн.

Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, рішенням якої від 05 січня 2023 року № 488/6/99-00-06-03-01-06 податкове-повідомлення рішення від 31 жовтня 2022 року № 16635000402 залишене без змін, а скарга - без задоволення.

Після цього позивач у встановлений частиною четвертою статті 122 КАС України тримісячний строк (15 березня 2023 року), що визнавав відповідач у відзиві на позов (т.1, а.с. 94-97), звернувся з позовом до суду про скасування податкового повідомлення-рішення як протиправного.

Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Абзацом 14 пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Отже, податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкової накладної є вчиненим з моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, встановленого пунктом 201.10 статті 201 ПК України.

Позивач не заперечує обставин порушення граничного терміну реєстрації податкової накладної, проте вважає, що таке порушення допущене з незалежних від нього обставин, а саме внаслідок форс-мажору (воєнного стану), що підтверджено Торгово-промисловою палатою України та несвоєчасної реєстрації податкових накладних його контрагентами, тож він не має нести відповідальності у вигляді штрафу.

Окрім того наголошує, що на момент реєстрації ПН № 3 норма абзацу першого пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, за якою відповідач не мав права застосовувати до нього штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, скасована не була та діяла у зв`язку з продовженням дії карантину.

07 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03 березня 2022 року № 2118-IX (далі - Закон № 2118-IX), яким підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, та встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX), який набрав чинності 27 травня 2022 року, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Положеннями абзацу другого цієї норми передбачено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 затверджено «Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України».

Отже, законодавцем передбачено звільнення від відповідальності платників податків за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у період дії воєнного стану, але за умови, що в таких платників податків відсутня можливість своєчасно виконати свій податковий обов`язок.

Позивачем не надано доказів про те, що його у передбаченому наказом від 29 липня 2022 року № 225 порядку віднесено до платників податків, які не можуть виконати свій податковий обов`язок, тому позивач не звільнений від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, в розумінні підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» від 13 грудня 2022 року № 2836-IX (далі - Закон № 2836-IX,) який набрав чинності 03 січня 2023 року, підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України викладений в новій редакції, відповідно до абзаців третього - п`ятого якого платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

Суд встановив, що спірна податкова накладна складена позивачем 14 березня 2022 року та зареєстрована позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних 22 липня 2022 року, тобто з пропуском граничного строку, яким є 15 липня 2022 року.

Обставини щодо пропуску позивачем строку реєстрації податкової накладної підтверджено належними доказами та позивачем сам факт такого пропуску не заперечується.

Щодо посилань позивача, з яким погодився суд першої інстанції, на застосування штрафних санкцій у період дії карантину суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій, зокрема, за порушення вимог законодавства в частині нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Вказаною нормою встановлено мораторій (зупинення) щодо застосування штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 на території України введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ, який набрав чинності 27 травня 2022 року тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Абзацом вісімнадцятим підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України визначено, що у разі виявлення порушень Законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПК України, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України (вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору)), що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Тобто тимчасово, на період дії воєнного стану, починаючи з 27 травня 2022 року, переважають норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкових обов`язків у випадках та за умов, передбачених пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

Тому, норма пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України щодо мораторію (зупинення) застосування: штрафних санкцій за порушення термінів нарахування, декларування та сплати податків і зборів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовується з 27 травня 2022 року на період дії воєнного стану.

Отже, вказане свідчить про необґрунтованість висновку суду першої інстанції в частині наявності підстав для застосування, починаючи з 27 травня 2022 року, положень пункту 52-1 Перехідних положень ПК України (карантинний мораторій).

Щодо посилання позивача як на підставу звільнення від відповідальності на те, що пропуск граничного строку реєстрації спірної податкової накладної спричинений дією форс-мажорних обставин, слід зазначити наступне.

Листом Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме: військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Тобто, Торгово-промисловою палатою України підтверджено, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 ПК України встановлено, що обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Відповідно до пункту 1 статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР (далі - Закон № 671/97-ВР) Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Отже належним доказом невиконання обов`язку з реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у зв`язку з наявністю форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати, проте позивач такий доказ не надав.

Слід зауважити, що лист Торгово-промислової палати України має лише інформаційний характер та не є сертифікатом у розумінні наведеного положення закону і не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта, для якого настали певні форс-мажорні обставини.

Виходячи з вказаного вбачається, що підтвердженням факту настання форс-мажорних обставин є саме сертифікат, в якому буде зазначено не тільки про наявність самих по собі обстави непереборної сили, але і те, що такі обставини є форс-мажорними саме для конкретного випадку.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами Торгово-промислової палати України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв`язку. (постанови від 19 серпня 2022 року у справі № 818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі № 812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі № 805/1087/16).

Щодо доводів позивача про те, що несвоєчасна реєстрація спірної податкової накладної на 8 днів, відбулась з незалежних від нього причин, слід зазначити наступне.

Так, на підтвердження своєї позиції позивач зазначив, що він декілька разів подавав відповідачу на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкової накладної, в межах встановлених податковим законодавством граничних строків, податкову накладну від 14 березня 2022 року № 3, що підтверджується квитанціями від 12 липня 2022 року № 1, від 14 липня 2022 року № 1, від 15 липня 2022 року № 1, проте податкову накладну № 3 прийнято не було у зв`язку з тим, що сума ПДВ у ній не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування.

Реєстрація податкової накладної від 14 березня 2022 року № 3 здійснена податковим органом 22 липня 2022 року, хоча позивачем виконано свій обов`язок щодо складання, підписання та надсилання її на реєстрацію в межах як операційного дня 15 липня 2022 року, так і до цього (12, 14 липня 2022 року).

Відповідно до абзацу пункту 201.10 статті 201 ПК України платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України.

Пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України встановлено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою:

УНакл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ; де:

УНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

УМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

УПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах «а» - «в» пункту 200-1.2 цієї статті.

Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових, накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

Поряд з цим, пунктом 200-1.4 статті 200-1 ПК України визначено, що на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти, в тому числі: з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу; з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку.

Згідно з абзацом 13 пункту 201.10 статті 201 ПК України якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

За наявних в матеріалах справи виписок із поточного банківського рахунку позивача за період з 11 липня 2022 року по 15 липня 2022 року вбачається, що на момент спроб реєстрації податкової накладної від 14 березня 2022 року № 3 на поточному рахунку позивача було недостатньо коштів для поповнення електронного рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, еквівалентній сумі податкової накладної.

З аналізу руху коштів за цей період видно, що залишок коштів на поточному рахунку позивача станом на 11 липня 2022 року складав 9 386 738, 93 грн.

У період із 12 липня 2022 року по 15 липня 2022 року включно на поточний рахунок позивача надійшла грошова сума у розмірі 3 244 812, 09 грн і на кінець банківського дня 15 липня 2022 року залишок коштів на поточному рахунку склав 12 631 551, 02 грн, якої недостатньо для реєстрації спірної податкової накладної на суму ПДВ 15 009 949, 00 грн.

Реєстрація податкової накладної відбулась тоді, коли на поточний рахунок позивача в банківській установі надійшла достатня сума коштів для такої дії.

Представники позивача пояснили в судовому засіданні, що підприємство, в статутному капіталі якого частка держави складає 100 % та яке виконує замовлення, пов`язані з обороною держави від країни-агресора, протягом 2022 року тричі піддавалось ракетному обстрілу, останній раз у червні вказаного року, що призвело до руйнувань виробничих приміщень (т. 1, а.с. 226-250) і негативно вплинуло на ведення господарської діяльності, у тому числі на наповнення коштами поточного рахунку.

Також необхідно зазначити, що на показник реєстраційного ліміту ТОВ «Київський бронетанковий завод» вплинуло несвоєчасне відображення в Системі електронного адміністрування ПДВ зареєстрованих податкових накладних контрагентами і, як наслідок, відсутністю можливості скористатись податковим кредитом.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У постановах від 03 квітня 2020 року у справі № 160/5380/19, від 10 червня 2019 року у справі № 802/1825/16-а та від 12 липня 2019 року у справі № 0940/1600/18 Верховний Суд вказав, що у процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії:

1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування);

2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН.

Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДПС, та/або безпосередніх дій працівників ДПС, на яку (які) платник податку не має впливу.

Встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДПС у строк, встановлений цією статтею.

Позивачем на підтвердження своїх доводів надано відповідні квитанції від 12 липня 2022 року № 1, від 14 липня 2022 року № 1, від 15 липня 2022 року № 1, копії яких містяться в матеріалах справи

При розгляді справ щодо накладення податковими органами штрафних санкцій на платника податків суд повинен встановити наявність чи відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 30 січня 2018 року у справі № 815/2745/17, від 26 червня 2018 року по справі № 808/2127/17, від 03 травня 2018 року по справі № 818/1070/17, платник податків може нести відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних лише якщо така несвоєчасна реєстрація зумовлена його винними діями.

В постанові від 14 лютого 2019 року у справі № 809/1040/17 Верховний Суд встановив, що відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПУ України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У свою чергу позивачем доведено суду належними засобами доказування неможливість зареєструвати спірну податкову накладну у строк, встановлений ПК України, та підтверджено вжиття всіх можливих заходів для проведення своєчасної реєстрації податкової накладної.

Реєстрація податкової накладної 22 липня 2022 року, а не датою, ближчою до 15 липня, не впливала на застосування штрафної санкції та її розмір, оскільки за прострочку реєстрації від 1 до 15 днів застосовується однакова сума штрафу - 10 % суми ПДВ, зазначеної в такій накладній.

Отже, виходячи з наведених виключних обставин, які свідчать про відсутність вини позивача в несвоєчасній реєстрації податкової накладної, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позову і скасування оспореного податкового повідомлення-рішення.

Оскільки судом першої інстанції правильно вирішено справу по суті позовних вимог, однак не застосовано законодавчі норми, які підлягали застосуванню, то відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року підлягає зміні в частині мотивів, з яких виходив суд першої інстанції при задоволенні позовної вимоги, з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції, наведених в даній постанові.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року змінити в частині мотивів задоволення позовної вимоги.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Штульман І.В.

Повний текст постанови виготовлено 09.12.2024.