Рішення

від 18.06.2024 по справі 400/8571/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2024 р. № 400/8571/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Устинова І.А., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "АКТАН", вул. Глинки, 4, кв. 27,м. Миколаїв,Миколаївська обл., Миколаївський р-н,54050, до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001, провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.09.21 р. № 757714290707, № 757614290707,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Актан» (далі позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 09.09.2021 № 757714290707;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 09.09.2021 № 757614290707

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказ про проведення перевірки не містить необхідних реквізитів, а саме адреси об`єкта перевірки, дату початку та тривалість перевірки, період діяльності який буде перевірятись, підпису керівника контролюючого органу, тобто відповідачем не оформлено наказ у відповідності до вимог п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України. Відтак, на думку позивача зазначене призводить до визнання перевірки незаконною та такої, що не породжує правових наслідків. При цьому позивач зазначив, що ним було допущено перевіряючих до проведення перевірки. Щодо суті порушень, то позивач зазначив, що при проведенні вимірювання нафти та нафтопродуктів об`ємно масово статичним методом не було враховано густину, температуру, не було визначено об`єм підтоварної води, а також не здійснено перед вимірюванням рівня нафтопродукту перевірку базової висоти вертикального резервуару. Тому, документи, що підтверджують зняття фактичних залишків товарних запасів не є належним доказом вчинення позивачем порушень, відображених в акті перевірки. Відтак, спірні рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що зауваження позивача щодо наказу про проведення перевірки не відповідають дійсності, наказ про проведення перевірки повністю відповідає вимогам ст. 81 Податкового кодексу України, а отже у фахівців контролюючого органу були підстави для проведення фактичної перевірки позивача. Щодо суті виявлених порушень, відповідач зазначає, що за результатами фактичної перевірки було встановлено відпуск позивачем нафтопродуктів з акцизного складу з уніфікованим номером 1012261 через чотири місця відпуску нафтопродуктів наливом з акцизного складу, які не були обладнані витратомірами-лічильниками у період з 01.04.2020 по 15.04.2020.

Від позивача надійшли відповідь на відзив та пояснення, в яких заперечив обґрунтування відповідача та повністю підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою від 25.11.2021 суд повернув без розгляду заяву позивача про зміну підстав позову повернути.

Ухвалою від 20.10.2022 справу прийнято до свого провадження суддею Устиновим І.А.

Справу розглянув в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

28 липня 2021 року ГУ ДПС у Миколаївській області на підставі пп. 80.2.2., 80.2.5 п.80.2 ст.80 з урахуванням п.52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу Україну прийнято наказ №1409-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Актан»», яким наказано провести фактичну перевірку ТОВ «Актан» (код ЄДРПОУ 35066039) за адресою здійснення діяльності: вул. Центральна, буд.2б, с. Сливине, Миколаївський район, Миколаївська область з 27 липня 2021 року тривалістю 10 діб.

За результатами перевірки відповідачем складено акт № 5787/14/29/07/35066039 від 06.08.2021, відповідно до висновків якого відповідачем було встановлено порушення позивачем:

- абз. 1 п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України;

- п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі висновків акту перевірки відповідачем були прийняті:

- податкове повідомлення рішення від 09.09.2021 № 757614290707, яким за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг застосовано штрафні санкції у сумі 28 963 грн

- податкове повідомлення рішення від 09.09.2021 № 757714290707, яким за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг застосовано штрафні санкції у сумі 80 000 грн.

Позивач не погоджуючись з вищезазначеними податковими повідомленнями рішеннями звернувся до суду з даним позовом.

Суд вирішуючи спір між сторонами виходить з наступного.

За приписами пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Аналогічні положення містяться і в п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, яким передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до вимог п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підстави визначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями ст.80 Податкового кодексу України.

За змістом п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

За змістом п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Судом досліджено наказ №1409-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Актан»», яким наказано провести фактичну перевірку ТОВ «Актан» (код ЄДРПОУ 35066039) за адресою здійснення діяльності: вул. Центральна, буд.2б, с. Сливине, Миколаївський район, Миколаївська область з 27 липня 2021 року тривалістю 10 діб та встановлено, що в оскаржуваному наказі ГУ ДПС у Миколаївській області не лише вказав норму Податкового кодексу України на підставі якої здійснювалося призначення перевірки (п.п.80.2.2, 80.2.5 п. 80.2 ст.80 Податкового кодексу України), а й уточнено у тому ж абзаці конкретну підставу призначення проведення перевірки, передбачену п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, а саме, вказано: «у зв`язку з отриманням в установленому законодавством порядку інформації від ДПС України щодо переліку суб`єктів господарювання у яких виявлено факти наявності залишків пального на кінець зміни на акцизних складах в кількості, що перевищує максимально можливий об`єм зберігання з урахуванням максимально допустимої похибки вимірювання, що свідчить про ймовірні порушення вимог Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року №891, п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України, п.12 ст.З Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»» та п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, а саме, вказано: «здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального». Крім того, зазначений наказ містить всі необхідні реквізити.

Отже, зазначене вище спростовує доводи позивача, що наказ ГУ ДПС у Миколаївській області №1409-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Актан» не містить адреси об`єкта, перевірка якого проводиться, дату початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися, підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу.

Підсумовуючи вищенаведене, наказ про проведення фактичної перевірки відповідає вимогам ст.81 Податкового кодексу України, а отже у фахівців контролюючого органу були усі підстави для початку проведення фактичної перевірки ТОВ «Актан». До того ж, сужом враховано, що позивач допустив фахівців контролюючого органу до проведення перевірки.

Щодо встановленого перевіркою порушення абз.1 п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України, а саме, зберігання пального на акцизному складі уніфікований номер 1012261 за адресою: вул. Центральна, буд.2б, с. Сливине, Миколаївський район, Миколаївська область через чотири місця відпуску нафтопродуктів наливом, які не були обладнані витратомірами-лічильниками відповідно законодавства, суд зазначає наступне.

За п. 128-1.1 статті 128-1 Податкового кодексу України, необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Абзацом четвертим пункту 18 підрозділу 5 розділу XX Податкового кодексу України передбачено, що норми пункту 128-1.1 статті 128-1 цього Кодексу застосовуються до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів - з 1 квітня 2020 року.

Згідно пп. 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Акцизні склади, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з очищення коксового газу, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), повинні бути обладнані лише витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску готової підакцизної продукції (пального) наливом з такого акцизного складу.

Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати: а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі; б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення перевірки (28.07.2021 р.) встановлено, що позивачем здійснено відпуск нафтопродуктів з акцизного складу з уніфікованим номером 1012261 через чотири місця відпуску нафтопродуктів наливом з акцизного складу, які не були обладнані витратомірами-лічильниками у період з 01.04.2020 по 15.04.2020. Спірним рішенням застосовано штрафні санкції в загальній сумі 80 000 грн (20 000х4).

Зазначене підтверджується даними з системи обліку даних розрахункових операцій з почековою інформацією, тоді як позивачем не надано доказу на спростування зазначеного.

З огляду на зазанчене, суд доходить висновку про правомірність податкового повідомлення рішення від 09.09.2021 № 757714290707.

Щодо порушення п. 12 ст. З Закону №265 суд зазначає наступне.

Відповідно до п.12 ст.З Закону №265, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Статтею 20 Закону №265 визначено, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючого органу застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності регулюються Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІУ (далі - Закон №996), дія якого відповідно до ст.2 цього Закону розповсюджується на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності.

Відповідно до ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.п.10.2.10 п.10.2 Інструкції №281 на підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП. Дані про оприбуткування нафтопродуктів заносяться до змінного звіту АЗС.

Виходячи з положень п.п.10.3.1 - 10.3.4 Інструкції №281 облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою.

Відпуск нафтопродуктів за готівку, талони, платіжними картками відображаються у змінному звіті АЗС за формою №17-НП, а відпуск нафтопродуктів за відомостями здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем, та відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою №16-НП.

Підпунктами 4.2.5.4 - 4.2.5.6 пункту 4.2 Інструкції №281 передбачено, що для дистанційного керування паливно-роздавальними колонками мають використовуватись технічні засоби, що належать до складу спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів, унесених до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів для сфери застосування на АЗС. Зазначені засоби мають відповідати технічним вимогам до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для сфери застосування на АЗС та забезпечувати реєстрацію грошових коштів і надання розрахункових документів у єдиному технологічному циклі з відпусканням нафтопродуктів.

Місцеве керування паливно-роздавальними колонками має передбачати можливість функціонування з РРО.

Обсяг реалізації нафтопродукту, що фіксується лічильником сумарного обліку паливно-роздавальних колонок за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касового апарата за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу. При цьому розбіжність за добу між показами лічильника сумарного обліку і даними звітних документів касового апарата не повинна перевищувати 0,1% від об`єму відпущених пального або олив.

Таким чином, після оприбуткування нафтопродуктів, дані лічильника сумарного обліку паливно-роздавальних колонок, система керування паливно- роздавальними колонками та реєстратори розрахункових операцій діють як одне ціле та не повинні мати розбіжностей даних більше ніж на 0,1%.

Як наслідок, дані про оприбутковане за даними бухгалтерського обліку пальне повинні відповідати даним реєстратора розрахункових операцій, який є носієм доказової інформації про обіг пального на АГЗС, тобто, денний Х-звіт може засвідчувати документальні залишки пального на АГЗС.

Підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 Інструкції №281 визначено, що облік нафти і нафтопродуктів на нафто - та газопереробних заводах, підприємствах із забезпечення нафтопродуктами, підприємствах нафтопродуктопровідного транспорту, наливних пунктах ведеться в одиницях маси, а на АЗС - одиницях об`єму.

В ході проведення перевірки 28.07.2021 відповідно до п.п.20.1.9 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, після вручення керівнику ТОВ «Актан» ОСОБА_1 письмової вимоги від 27.07.2021 про зняття залишків товарних запасів на АЗС, розташованому за адресою: вул. Центральна, буд.2б, с. Сливине, Миколаївський район, Миколаївська область, менеджером зі збуту ТОВ «Актан» ОСОБА_2 в присутності посадових осіб контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснено перевірку фактичних залишків нафтопродуктів на АЗС. Фактичні залишки нафтопродуктів засвідчив менеджер зі збуту ТОВ «АКТАН» ОСОБА_2 .

З матеріалів справи вбачається, що перевірка фактичних залишків нафтопродуктів (крім газу) у резервуарах проводилась об`ємно-масовим статичним методом вимірювання (ГОСТ 26976) шляхом співставлення даних обліку: звітів АЗС за формою №17-НП, даних РРО (показники Х-звіту №2652 за 28.07.2021 станом на 16год.08хв.) з фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах з використанням метроштока та градуювальних таблиць, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів.

Отже, відповідачем було встановлено ведення з порушенням обліку товарних записів за місцем реалізації та зберігання, здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку. Зазначене підтверджується матеріалами перевірки та не спростовується належними доказами позивачем.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог та правомірність спірних рішень відповідача.

У задоволенні позову належить відмовити.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "АКТАН" (вул. Глинки, 4, кв. 27,м. Миколаїв,Миколаївська обл., Миколаївський р-н,54050 35066039) до Головнеого управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 44104027) , про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.09.21 р. № 757714290707, № 757614290707, відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя І. А. Устинов