Рішення

від 18.06.2024 по справі 620/5290/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/5290/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Виноградової Д.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКСПЕЦТРАНС» до Рівненської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКСПЕЦТРАНС» звернулося до суду з позовом до Рівненської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови, у якому просить: визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2024/000017/1 від 21.02.2024 року та картки відмови в прийнятті митної декларації № UA204000/2024/000022 від 21.02.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивачем до митного органу надані всі необхідні документи для проведення процедури декларування, а наявність розбіжностей та недоліків в поданих документах без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають та їх вплив на митну вартість оцінюваного товару, не може бути визнана недостатньою для висновку про неможливість застосування основного методу. За таких обставин вважає, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

У відзиві відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог та просить у їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що надані позивачем документи містять розбіжності. Отже, при прийнятті оскаржуваних рішень, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 у задоволенні клопотання представника Рівненської митниці про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

09.03.2023 ТОВ «НІКСПЕЦТРАНС» (покупець) уклало ЗЕД контракт № 15 UKR купівлі-продажу вживаних сідлових тягачів з компанією S-Trucks B.V. (продавець), Нідерланди, умовами якого передбачено, що продавець продає, а покупець купує і оплачує вживані сідлові тягачі в асортименті, кількості та за ціною, згідно з рахунками-фактурами (інвойсами), що складаються покупцем і є невід`ємними частинами цього Контракту. Постачання обладнання здійснюється відповідно до Інкотермс 2020 на умовах FCA-Free Carrier- Schiedam, NL або на інших умовах, зазначених у рахунку-фактурах (інвойсі).

З метою митного оформлення, до Рівненської митниці позивачем подано наступні документи:

електронну митну декларацію № 24UA204020005135U2 від 20.02.2024 року на суму 8500,00 ЕВРО по товару: Сідельний тягач для перевезення напівпричепів на дорогах загального призначення марки «MAN», модель «TGX18.400», номер шасі - НОМЕР_1 , бувший у користуванні;

Рахунок-проформу (Proforma invoice) № НОМЕР_2 від 14.09.2023;

Рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) № 62595 від 31.10.2023;

Рахунок-фактуру (iнвойс) Корект інвойс № 62595 від 31.10.2023;

CMR № 754172 від 09.02.2024;

Сертифікат EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) PL/MF/AT0060860 від 13.02.2024;

Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 26.07.2023;

Платіжний документ (SWIFT) № 64 від 20.09.2023;

Рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 4 від 20.02.2024;

Висновок експерта № 2384/24 від 19.02.2024;

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 15UKR від 09.03.2023;

Договір (контракт) про перевезення № 20000220-24 від 06.02.2024;

Копію митної декларації країни відправлення 24PL341010E0038670 від 13.02.2024.

Під час митного оформлення зазначеної партії товару позивачем визначено митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту).

21.02.2024 Рівненською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA204000/2024/000017/1 від 21.02.2024, відповідно до якого скорегована ціна на рівні 19500 євро за одиницю.

Підставою для коригування відповідач зазначив:

І. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:

1) декларантом не подано всіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VІІ ГАТТ/СОТ від 1994 р.

2) подані до митного оформлення документи є неповними та містять розбіжності:

- у рахунку проформі від 14.09.2023 № FI25297 зазначено, що оцінюваний транспортний засіб не може рухатись, проблеми з двигуном (підшипники колінвала), що не кореспондується з відомостями у експертній довідці від 19.02.2024 № 2384/24, де вказано лише, що на двигуні автомобіля є сліди підтікання маслила, порушено функціональні можливості, без зазначення конкретних несправностей двигуна. Також у інвойсі від 31.10.2023 № 62595 відсутні будь які відомості щодо несправностей оцінюваного транспортного засобу. Корект інвойс від 31.10.2023 № 62595 у якому наявна інформація щодо несправностей двигуна не може бути взятий до уваги так як не містить відміток митниці, якою здійснювався пропуск;

- у графі 70 платіжного доручення в іноземній валюті від 20.09.2023 №64 є посилання на інвойс від 14.09.2023 № FI25297, що до митного оформлення не надано;

- до митного оформлення надано рахунок на оплату від 20.02.2024 №4 відповідно до якого послуги з перевезення оцінюваного товару надано ФОП ОСОБА_1 . Проте, згідно відомостей журналу пункту пропуску АСМО «Інспектор», переміщення оцінюваного товару через митний кордон України здійснено перевізником ТОВ «НІКСПЕЦТРАНС» (водій ОСОБА_2 ). ТОВ «НІКСПЕЦТРАНС» є покупцем оцінюваного транспортного засобу. З огляду на переміщення товару власними силами імпортера, при розрахунку митної вартості невключено витрати на транспортування оцінюваного транспортного засобу, які були понесені ТОВ «НІКСПЕЦТРАНС», що є свідчить про недотримання частини 10 статті 58 Митного кодексу України;

- у графі 44 МД зазначено реквізити договору на перевезення від 06.02.2024 № 20000220-24, який до митного оформлення не надано;

- митна декларація країни відправлення від 13.02.2024№ 224PL341010E0038670 не містить жодних відміток митної адміністрації країни відправлення.

ІІ. Відповідно до статті 64 Митного кодексу України, Рівненська митниця володіє інформацією щодо митної вартості товару з урахуванням марки, моделі, об`єму двигуна, потужності та календарного року виготовлення, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 16.07.2023 №23UA205050049025U7 19500 євро/од.

ІІІ. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: 1) документи, щодо витрат на транспортування оцінюваного транспортного засобу, які були понесені ТОВ "НІКСПЕЦТРАНС" поза митною територією України. 2) висновок про якісні та вартісні характеристики транспортного засобу, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого транспортного засобу; 3) виписку з бухгалтерської документації продавця; 4) копію митної декларації країни відправлення з відмітками митної адміністрації країни відправлення; 5) інвойс від 14.09.2023 № FI25297; 6) договір на перевезення від 06.02.2024 № 20000220-24.

Митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо митної вартості товару з урахуванням марки, моделі, об`єму двигуна, потужності та календарного року виготовлення, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 16.07.2023 №23UA205050049025U7 19500 євро/од. Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 19500 євро, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 804185,85 грн (19500 євро * 41,2403 грн/євро).

21.02.2024 Рівненською митницею прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2024/000022, внаслідок чого позивачем було доплачено митних платежів у розмірі 86046,86 грн згідно поданої ЕМД № 24UA204020005233U1 від 22.02.2024.

Вважаючи спірні рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, у відносини, що виникають при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, регулюються нормамиМитного кодексу України (далі також МК України»та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи.

Відповідно до частини 1 статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Частиною 1 статті 248 МК України передбачено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до частин першої, другої статті 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Частиною 6 статті 257 МК України передбачено, що умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Крім цього, частина 3 статті 318 МК України встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Стаття 49 МК України закріплює, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини другої статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина 4 статті 58 МК України).

Частина 5 статті 58 МК України передбачає, що ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частин першої, другої статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. До переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи (частина 4 статті 53 МК України).

Отже, орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість. Водночас цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Крім цього, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Відповідно до частини 5 статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно з частинами 1-3 статті 54 цього Кодексу, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 статті 54 МК України визначено виключний перелік підстав, за яких митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: - невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 зазначеного Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 зазначеного Кодексу; - надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частинами першою, другою, п`ятою та шостою статті 55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами 1, 2 статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до частини 1 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною 3 статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 вказаного Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 вказаного Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Частинами першою, другою статті 64 цього Кодексу встановлено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень зазначеної статті, та про використаний при цьому метод.

Суд встановив, що позивачем до відповідача надані всі передбачені статтею 53 МК України документи, зокрема: рахунок-проформу (Proforma invoice) № FI2529 від 14.09.2023; рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) № 62595 від 31.10.2023; рахунок-фактуру (iнвойс) Корект інвойс № 62595 від 31.10.2023; CMR № 754172 від 09.02.2024; сертифікат EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) PL/MF/AT0060860 від 13.02.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 26.07.2023; платіжний документ (SWIFT) № 64 від 20.09.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 4 від 20.02.2024;

висновок експерта № 2384/24 від 19.02.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 15UKR від 09.03.2023; договір (контракт) про перевезення № 20000220-24 від 06.02.2024; копію митної декларації країни відправлення 24PL341010E0038670 від 13.02.2024.

Додаткові документи були витребувані відповідачем від декларанта, зокрема, у зв`язку з тим, що документи, які були подані разом з МД для підтвердження митної вартості товару, не містять всіх відомостей та містять неточності.

Проте, відповідно до частини 3 статті 53, пункту 2 частини 5 статті 54 МК України, відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Суд звертає увагу на те, що в оскаржуваних рішеннях відсутнє обґрунтування того, що виявлені митним органом недоліки та неточності впливають на митну вартість товарів, тому суд дійшов висновку, що виявлена неповнота та неточність відомостей, про яку вказано в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів, не може впливати на митну вартість спірного товару.

Оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не відповідають вимогам пункту 2, пункту 4 частини 2 статті 55 МК України, оскільки не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування. Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та умови поставки товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Водночас відповідно до Інвойсу № 62595 від 31.10.2023 митна вартість товару визначена 8500 євро.

Суд звертає увагу митного органу на те, що витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статті 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Суд зазначає, що з аналізу частин 3 та 4 статті 53 МК України, а не лише частини 3 цієї статті слід дійти висновку, що стаття 53 МК України наводить чіткі умови, за яких у митного органу наступає право витребувати додаткові документи, а також ті, за якими декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу має обов`язок надати такі документи.

Відтак, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів (які прийняті з аналогічних один одному підстав) є необґрунтованими та такими, що не відповідають вказаним вище нормам МК України, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень належить задовольнити.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКСПЕЦТРАНС» необхідно задовольнити повністю.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 6056,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 6056,00 грн.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКСПЕЦТРАНС» до Рівненської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA204000/2024/000017/1 від 21.02.2024 року та картки відмови в прийнятті митної декларації № UA204000/2024/000022 від 21.02.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКСПЕЦТРАНС» судовий збір у розмірі 6056,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКСПЕЦТРАНС» вул. Борисоглібська, 6, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14000, код ЄДРПОУ 39583984.

Відповідач: Рівненська митниця Державної митної служби України вул. Соборна, 104, м. Рівне, Рівненська обл., Рівненський р-н, 33028, код ЄДРПОУ 43958370.

Повний текст рішення виготовлено 18 червня 2024 року.

Суддя Дар`я ВИНОГРАДОВА