Постанова

від 17.02.2025 по справі 620/5290/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/5290/24 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова Д.О.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Черпака Ю.К.,

суддів Кобаля М.І., Штульман І.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Рівненської митниці на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року, ухвалене в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення та виклику сторін, у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НІКСПЕЦТРАНС» до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «НІКСПЕЦТРАНС» (далі - позивач/ТОВ «НІКСПЕЦТРАНС») звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Рівненської митниці (далі - відповідач/апелянт/митниця) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 21 лютого 2024 року № UA204000/2024/000017/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації від 21 лютого 2024 року № UA204000/2024/000022.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на протиправність спірного рішення та висновків, викладених в ньому, оскільки при митному оформленні товару за митною декларацією, який ввозився на митну територію України, визначено його митну вартість за основним методом-ціною договору (контракту), про що надано митному органу документи, передбачені статтею 53 Митного кодексу України, які підтверджують митну вартість товару, містять об`єктивні відомості про складові цієї вартості. Окрім того, аргументи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості та електронному повідомленні, є безпідставними, оскільки в наданих документах відсутні розбіжності, що впливають на митну вартість, або явні ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. На думку позивача, митний орган зазначених документів не врахував, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості товарів.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року адміністративний позов ТОВ «НІКСПЕЦТРАНС» задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів від 21 лютого 2024 року № UA204000/2024/000017/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації від 21 лютого 2024 року № UA204000/2024/000022.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці Державної митної служби України на користь ТОВ «НІКСПЕЦТРАНС» судовий збір у розмірі 6 056, 00 грн.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів ним було надано. Зазначене свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого митним органом рішення про коригування митної вартості товарів.

В апеляційній скарзі Рівненська митниця, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апелянт вказав, що позивачем заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, а надані документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів не містять всіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті). Відомості про витрати транспортування партії оцінюваних товарів до ввезення на митну територію України не підтверджені документально у повному обсязі, а надані документи не містять усіх відомостей про числові значення витрат про транспортування, навантаження/вивантаження, які пов`язані з транспортуванням партії оцінюваних товарів до ввезення на митну територію України, та які є обов`язковими складовими митної вартості і повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені. Тому апелянт вважає, що спірне рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства, є законними та обґрунтованими, а підстави для визнання їх протиправними та скасування відсутні.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Апеляційний розгляд справи відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частинами першою та другою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів вирішено продовжити на розумний строк її апеляційний розгляд.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, повноту встановлення фактичних обставин справ та їх правову оцінку, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ТОВ «НІКСПЕЦТРАНС» (місцезнаходження: 54055, Україна, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вулиця Потьомкінська, будинок, 120/1, код ЄДРПОУ 39583984) зареєстровано в якості юридичної особи 14 січня 2015 року, про що свідчать дані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

09 березня 2023 року ТОВ «НІКСПЕЦТРАНС» (покупець) уклало ЗЕД контракт № 15 UKR купівлі-продажу вживаних сідлових тягачів з компанією S-Trucks B.V. (продавець), Нідерланди, умовами якого передбачено, що продавець продає, а покупець купує і оплачує вживані сідлові тягачі в асортименті, кількості та за ціною, згідно з рахунками-фактурами (інвойсами), що складаються покупцем і є невід`ємними частинами цього Контракту. Постачання обладнання здійснюється відповідно до Інкотермс 2020 на умовах FCA-Free Carrier- Schiedam, NL або на інших умовах, зазначених у рахунку-фактурах (інвойсі).

З метою митного оформлення, до Рівненської митниці позивачем подано наступні документи: електронну митну декларацію № 24UA204020005135U2 від 20 лютого 2024 року на суму 8 500, 00 ЕВРО по товару: Сідельний тягач для перевезення напівпричепів на дорогах загального призначення марки «MAN», модель «TGX 18.400», номер шасі - НОМЕР_1 , бувший у користуванні; рахунок-проформу (Proforma invoice) № FI2529 від 14 вересня 2023 року; рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) № 62595 від 31 жовтня 2023 року; рахунок-фактуру (iнвойс) Корект інвойс № 62595 від 31 жовтня 2023 року; CMR № 754172 від 09 лютого 2024 року; сертифікат EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) PL/MF/AT0060860 від 13 лютого 2024 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 26 липня 2023 року; платіжний документ (SWIFT) № 64 від 20 вересня 2023 року; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 4 від 20 лютого 2024 року; висновок експерта № 2384/24 від 19 лютого 2024 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 15UKR від 09 березня 2023 року; договір (контракт) про перевезення № 20000220-24 від 06 лютого 2024 року; копію митної декларації країни відправлення 24PL341010E0038670 від 13 лютого 2024 року.

Під час митного оформлення зазначеної партії товару позивачем визначено митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту).

21 лютого 2024 року Рівненською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA204000/2024/000017/1 від 21 лютого 2024 року, відповідно до якого скорегована ціна на рівні 19 500 євро за одиницю.

Підставою для коригування відповідач зазначив:

І. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:

1) декларантом не подано всіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України та відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VІІ ГАТТ/СОТ від 1994 р.

2) подані до митного оформлення документи є неповними та містять розбіжності:

- у рахунку-проформі від 14 вересня 2023 року № FI25297 зазначено, що оцінюваний транспортний засіб не може рухатись, проблеми з двигуном (підшипники колінвала), що не кореспондується з відомостями у експертній довідці від 19 лютого 2024 року № 2384/24, де вказано лише, що на двигуні автомобіля є сліди підтікання маслила, порушено функціональні можливості, без зазначення конкретних несправностей двигуна. Також у інвойсі від 31 жовтня 2023 року № 62595 відсутні будь які відомості щодо несправностей оцінюваного транспортного засобу. Корект інвойс від 31 жовтня 2023 року № 62595, в якому наявна інформація щодо несправностей двигуна, не може бути взятий до уваги, так як не містить відміток митниці, якою здійснювався пропуск;

- у графі 70 платіжного доручення в іноземній валюті від 20 вересня 2023 року № 64 є посилання на інвойс від 14 вересня 2023 року № FI25297, що до митного оформлення не надано;

- до митного оформлення надано рахунок на оплату від 20 лютого 2024 року № 4, відповідно до якого послуги з перевезення оцінюваного товару надано ФОП ОСОБА_1 . Проте, згідно відомостей журналу пункту пропуску АСМО «Інспектор», переміщення оцінюваного товару через митний кордон України здійснено перевізником ТОВ «НІКСПЕЦТРАНС» (водій ОСОБА_2 ). ТОВ «НІКСПЕЦТРАНС» є покупцем оцінюваного транспортного засобу. З огляду на переміщення товару власними силами імпортера, при розрахунку митної вартості не включено витрати на транспортування оцінюваного транспортного засобу, які були понесені ТОВ «НІКСПЕЦТРАНС», що свідчить про недотримання частини десятої статті 58 Митного кодексу України;

- у графі 44 МД зазначено реквізити договору на перевезення від 06 лютого 2024 року № 20000220-24, який до митного оформлення не надано;

- митна декларація країни відправлення від 13 лютого 2024 року № 224PL341010E0038670 не містить жодних відміток митної адміністрації країни відправлення.

ІІ. Відповідно до статті 64 Митного кодексу України, Рівненська митниця володіє інформацією щодо митної вартості товару з урахуванням марки, моделі, об`єму двигуна, потужності та календарного року виготовлення, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 16 липня 2023 року № 23UA205050049025U7 - 19 500 євро/од.

ІІІ. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: 1) документи, щодо витрат на транспортування оцінюваного транспортного засобу, які були понесені ТОВ «НІКСПЕЦТРАНС» поза митною територією України; 2) висновок про якісні та вартісні характеристики транспортного засобу, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого транспортного засобу; 3) виписку з бухгалтерської документації продавця; 4) копію митної декларації країни відправлення з відмітками митної адміністрації країни відправлення; 5) інвойс від 14 вересня 2023 року № FI25297; 6) договір на перевезення від 06 лютого 2024 року № 20000220-24.

Митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо митної вартості товару з урахуванням марки, моделі, об`єму двигуна, потужності та календарного року виготовлення, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 16 липня 2023 року № 23UA205050049025U7 - 19 500 євро/од. Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 19500 євро, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 804 185, 85 грн (19 500 євро х 41, 2403 грн/євро).

21 лютого 2024 року Рівненською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2024/000022, внаслідок чого позивачем було доплачено митних платежів у розмірі 86 046, 86 грн згідно з поданою ЕМД № 24UA204020005233U1 від 22 лютого 2024 року.

Позивач, вважаючи протиправними рішення про коригування митної вартості від 21 лютого 2024 року № UA204000/2024/000017/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації від 21 лютого 2024 року № UA204000/2024/000022, звернувся з позовом до суду.

Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі - МК України).

За визначенням, що міститься у статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, який переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

На виконання частин першої, другої, четвертої, восьмої, дев`ятої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

За приписами частин першої-четвертої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

- розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до частин першої-третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодекс.

Частиною дванадцятою статті 264 МК України встановлено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

За приписами частин першої, сьомої, восьмої, дев`ятої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Відповідно до приписів статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частин першої і другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

За змістом частин четвертої, п`ятої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 11 вересня 2015 року № 689.

За приписами пунктів 6 та 7 Розділу ІІ вказаних Методичних рекомендацій при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару.

Суд встановив, що позивачем до відповідача для митного оформлення разом з митною декларацією надані наступні документи: рахунок-проформу (Proforma invoice) № FI2529 від 14 вересня 2023 року; рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) № 62595 від 31 жовтня 2023 року; рахунок-фактуру (iнвойс) Корект інвойс № 62595 від 31 жовтня 2023 року; CMR № 754172 від 09 лютого 2024 року; сертифікат EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) PL/MF/AT0060860 від 13 лютого 2024 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 26 липня 2023 року; платіжний документ (SWIFT) № 64 від 20 вересня 2023 року; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 4 від 20 лютого 2024 року; висновок експерта № 2384/24 від 19 лютого 2024 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 15UKR від 09 березня 2023 року; договір (контракт) про перевезення № 20000220-24 від 06 лютого 2024 року; копію митної декларації країни відправлення 24PL341010E0038670 від 13 лютого 2024 року.

В основу мотивів спірного рішення про коригування митної вартості відповідач зазначив, що декларантом не подано всіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України.

Статтею 53 МК України чітко регламентовано, що у разі якщо документи, подані декларантом, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, то відповідним органом доходів і зборів направляється вимога стосовно надання додаткових документів, які декларант зобов`язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності).

Однак, матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем за результатами перевірки документів при митному оформленні, сформовано та направлено вимогу позивачу стосовно надання додаткових документів.

Тобто, митний орган ухвалив рішення про коригування митної вартості без попереднього направлення вимоги про надання додаткових документів, що позбавило позивача можливості надати відповідні документи та вплинути на прийняття рішення.

Принцип юридичної визначеності є фундаментальною складовою верховенства права та передбачає, що правові норми повинні бути чіткими, зрозумілими та передбачуваними, а дії державних органів - послідовними та обґрунтованими.

Недотримання митним органом процедури запиту додаткових документів за наявності сумнівів у достовірності поданих відомостей порушує принцип юридичної визначеності та може бути підставою для визнання рішення про коригування митної вартості протиправним.

Верховний Суд у постанові від 23 квітня 2021 року у справі № 808/1402/18 зазначив, що митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість».

Таким чином, рішення митного органу про коригування митної вартості, прийняте без попереднього запиту додаткових документів, суперечить принципу юридичної визначеності та вимогам МК України.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне надати оцінку мотивам митного органу, наведеним у спірному рішенні про коригування митної вартості.

Твердження митного органу про те, що інформація у рахунку-проформі від 14 вересня 2023 року № FI25297 (оцінюваний транспортний засіб не може рухатись, проблеми з двигуном (підшипники колінвала)), суперечить відомостям у експертній довідці від 19 лютого 2024 року № 2384/24, де вказано лише, що на двигуні автомобіля є сліди підтікання маслила, порушено функціональні можливості, без зазначення конкретних несправностей двигуна, є безпідставними, оскільки не спростовують того, що транспортний засіб ввозився на територію України з певними недоліками та на лафеті.

При цьому, частиною другою статті 53 МК України визначено перелік документів, що подаються декларантом для визначення митної вартості товару. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В свою чергу, експертна довідка не визначена Митним кодексом України в якості документа, який підтверджує митну вартість товару, оскільки така довідка могла бути надана на виконання вимоги митного органу за частиною третьою статті 53 МК України.

Втім, зазначена довідка подана позивачем з власної ініціативи для підтвердження порушення функціональних можливостей сідлового тягача.

Доводи відповідача про ненадання декларантом інвойсу від 14 вересня 2023 року № FI25297, на який є посилання в платіжному доручені в іноземній валюті від 20 вересня 2023 року № 64, та договору на перевезення від 06 лютого 2024 року № 20000220-24, який згадується в графі 44 Митної декларації, є безпідставними, оскільки такі документи були подані, про що зазначено самим митним органом в картці відмови.

Твердження митного органу про переміщення товару власними силами імпортера та не включення витрат на транспортування оцінюваного транспортного засобу, оскільки з відомостей журналу пункту пропуску переміщення оцінюваного товару через митний кордон України вбачається, що перевізником був ТОВ «НІКСПЕЦТРАНС» (водій ОСОБА_2), спростовуються наданими до ЕМД: договором на перевезення № 20000220-24 від 06 лютого 2024 року; CMR № 754172; рахунком-фактурою про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги № 4 від 20 лютого 2024 року; заявкою на перевезення.

Щодо посилань на те, що митна декларація країни відправлення від 13 лютого 2024 року № 224PL341010E0038670 не містить жодних відміток митної адміністрації цієї країни, то в розумінні частини другої статті 53 МК України вона не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України декларант може її подати за власним бажанням.

Митна декларація країни відправлення лише засвідчує проходження товаром (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Відтак, проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, можна дійти висновку, що відповідач не довів, що ТОВ «НІКСПЕЦТРАНС» було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, та що в документах, поданих ним до митного оформлення, відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена.

Зі змісту спірного рішення слідує, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за основним методом визначення митної вартості.

Щодо застосування відповідачем другорядного методу визначення митної вартості товарів при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару слід висловити наступне.

Зазначення у спірному рішенні про те, що у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою, то згідно з правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові від 05 вересня 2019 року у справі за № 819/1020/17, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування митницею методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, та не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом, визначеним у декларації.

За судовою практикою факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 Митного кодексу України, є підставою для витребування додаткових документів.

Матеріали справи свідчать, що за основу для коригування митної вартості спірного товару за другорядним (на підставі угоди щодо ідентичних товарів) методом визначення митної вартості товарів митним органом взято інформацію про раніше визначеної митної вартості товарів згідно з ЕМД від 16 липня 2023 року № 23UA205050049025U7 - 19 500 євро/од.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У разі здійснення коригування митної вартості за другорядним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Між тим, як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення, у ньому зазначено лише дата та номер вказаної митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Слід зауважити, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України, заборонено (стаття 53 МК України).

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, які передбачені частиною другою статті 53 МК України. При цьому, подані документи містять достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту (за основним методом).

В той же час, митний орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що сплачена за ці товари, та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність та наявність підстав для скасування спірного рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації.

Доводи апеляційної скарги Рівненської митниці зводяться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

Оскільки суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів згідно із статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги залишає її без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Рівненської митниці залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

Судді: Кобаль М.І.

Штульман І.В.