Ухвала

від 11.06.2024 по справі 620/7590/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 червня 2024 року ЧернігівСправа № 620/7590/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участю секретаря Краснової О.Р.,

представника позивача Сєдова І.В.

представника позивача Серкіна К.Ю.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про скасування заходів забезпечення позову у справі №620/7590/24, за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить:.

-визнати протиправними дії Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти в особі Комітету з питань етики щодо перевірки скарги/повідомлення ОСОБА_3 від 29.09.2023 №29-АД відомостей щодо наявності фактів академічного плагіату в докторській дисертації ОСОБА_4 ;

-зобов`язати Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти в особі Комітету з питань етики утриматися від подальшого розгляду скарги/повідомлення ОСОБА_3 від 29.09.2023 №29-АД відомостей щодо наявності фактів академічного плагіату в докторській дисертації ОСОБА_4 .

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 29.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов або заяви про визнання позову.

Ухвалою суду від 29.05.2024 заяву ОСОБА_2 задоволено; заборонено Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти в особі Комітету з питань етики вчиняти будь-які дії щодо розгляду справи за скаргою/повідомленням ОСОБА_3 від 29.09.2023 №29-АД відомостей щодо наявності фактів академічного плагіату в докторській дисертації ОСОБА_4 , до набрання законної сили судовим рішенням цій справі.

Ухвалою суду від 06.06.2024 призначено до розгляду заяву Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про скасування заходів забезпечення позову у справі №620/7590/24, за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, на 15 год. 00 хв. 10 червня 2024 року.

Відповідач заперечує проти вжиття судом заявлених заходів забезпечення позову, оскільки заявником не доведено належними та допустимими доказами про наявність порушеного саме його права, а також об`єктивних підстав, які б беззаперечно вказували на необхідність забезпечення позову усправі. Заявником також не доведено, що невжиття заходівзабезпеченняпозову унеможливитьабо значно ускладнить виконаннярішення суду,у разі задоволення позову.Зазначає, що такі заходи можуть призвести до невиправданого втручання в діяльність Національного агентства.

Під час розгляду клопотання в судовому засіданні представник відповідача його підтримав та просив суд скасувати заходи забезпечення позову.

Представник позивача проти задоволення клопотання заперечив, посилаючись при цьому на те, що обставини щодо необхідності застосування відповідних заходів не відпали, а тому відсутні підстави для скасуванні заходів забезпечення позову.

Розглянувши клопотання про скасування заходів забезпечення позову, дослідивши подані до суду документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується клопотання, суд дійшов наступних висновків.

Порядок скасування заходів забезпечення адміністративного позову визначеностаттею 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Згідно з частиною 1статті 157 КАС Українисуд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду (частина 2 статті 157 КАС України)

Відповідно до частин 3, 4статті 157 КАС України, за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала про скасування заходів забезпечення позову або про відмову у скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

В контексті викладеного, суд звертає увагу на те, що законодавцем розмежовано правовий механізм та підстави вжиття заходів забезпечення позову та скасування таких заходів, позаяк підставою для їх скасування можуть бути обставини, які не були відомі суду та існували на момент винесення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, або які вказують на зміну умов, що існували на момент вжиття таких заходів. Скасування заходів забезпечення позову можливе коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі, або відпадуть підстави, які зумовили вжиття судом таких заходів.

Отже скасування заходів забезпечення позову є правом суду, а підставою для їх скасування є, зокрема, відповідне клопотання учасника справи за умови його належної вмотивованості. Заява про скасування заходів забезпечення позову повинна містити доводи, які вказують на усунення обставин, які були підставою для вжиття таких заходів судом відповідною ухвалою або наявність підстав, зазначених у частині восьмійстатті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 року у справі №620/7590/24 вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти в особі Комітету з питань етики вчиняти будь-які дії щодо розгляду справи за скаргою/повідомленням ОСОБА_3 від 29.09.2023 №29-АД відомостей щодо наявності фактів академічного плагіату в докторській дисертації ОСОБА_4 , до набрання законної сили судовим рішенням цій справі.

Забезпечивши позов ухвалою від 29.05.2024 суд виходив з того, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову матиме наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить та унеможливить виконання рішення суду та унеможливить поновлення порушених/оспорюваних прав за захистом яких позивач звернулася до суду, у разі задоволення позову.

Обґрунтовуючи клопотання про скасування заходів забезпечення позову, сторона відповідача вказує про наявність у Комітету з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти повноважень розглядати скаргу ОСОБА_3 щодо дисертації позивачки, при цьому посилаючись на положенняЗакону України "Про вищу освіту", Статут та Положення про комітети Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

Однак суд вказує, що питання про наявність чи відсутність у відповідача повноважень проводити перевірку дисертації суд при вжитті заходів забезпечення позову не досліджував та не встановлював, оскільки це питання охоплюються предметом позову у цій справі та має розглядатися судом при вирішенні справи по суті.

Крім того відповідач, обґрунтовуючи наявність підстав для скасування заходів забезпечення позову, зазначає, що його рішення не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії, а є організаційним документом, який має констатуюче значення.

Так частиною 1статті 150 КАС Українипередбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до положень частини 2статті 150 КАС Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною 1статті 151 КАС Українипозов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Провівши системний аналіз норм чинного законодавства, суд зазначає, що встановлення правової природи акту суб`єкта владних повноважень є актуальним лише в разі застосування заходу забезпечення позову згідно пункту 1 частини 1статті 151 КАС України. При цьому в ухвалі від 29.05.2024 суд застосував пункт 2 частини 1статті 150 КАС України, який передбачає такий вид забезпечення позову як заборона відповідачу вчиняти певні дії.

Таким чином питання правової кваліфікації рішень Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти не має в даному випадку правового значення та не досліджується судом при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, передбаченому у пункті 2 частини 1статті 151 КАС України.

Суд звертає увагу, що даний спір не стосується визнання неправомірними будь-яких рішень відповідача, а тому питання правової кваліфікації таких рішень не входить до предмету доказування у цій справі.

У клопотанні про скасування забезпечення заходів позову сторона відповідача вказує про те, що заборонивши відповідачу проводити перевірку дисертації до набрання законної сили рішенням по справі, суд фактично визнав протиправними дії відповідача.

Однак суд вважає такі доводи безпідставними, оскільки ухвалі від 29.05.2024 суд не надавав жодної оцінки законності дій та/або рішень відповідача. При здійсненні забезпечення позову, суд встановлював виключно наявність підстав, передбачених устатті 150 КАС України.

Крім того суд вважає необґрунтованими посилання представника відповідача на те, що суд дійшов помилкового висновку, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам заявника в разі продовження Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти дій та прийняття відповідних рішень у процесі розгляду скарги/повідомлення ОСОБА_3 про наявність фактів академічного плагіату в докторській дисертації ОСОБА_2 .

Так без вжиття заходів забезпечення позову намір позивача захистити свої права та інтереси в суді залишиться неповноцінним, оскільки створить передумови для виникнення нових спорів, що зумовить необхідність докладання значних зусиль. Водночас це не відповідатиме завданню адміністративного судочинства, яке відповідно достатті 2 КАС Україниполягає, зокрема, у вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд звертає увагу, що доводи представника відповідача щодо необхідності скасування заходів забезпечення позову зводяться до фактичної незгоди з ухвалою суду, і правова оцінка вказаним доводам Національного агентства із забезпечення якості вищої може бути надана виключно судом апеляційної інстанції.

Так, положенняКодексу адміністративного судочинства Українине уповноважують суд першої інстанції переглядати правомірність застосування заходів забезпечення адміністративного позову у справі під час розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову.

Суд вважає, що Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти не наведено обставин, які можуть бути підставою для скасування заходів забезпечення позову, та не надано доказів, які б підтверджували, що у межах спірних правовідносин підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування заходів забезпечення позову, відпали.

Щодо посилання відповідача на дефектність ордеру, що виключає у цьому випадку можливість посилання на ордер як на документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина 2 статті 26 Закону № 5076-VI).

Частинами 1, 2 статті 27 Закону № 5076-VI передбачено, що договір про надання правничої допомоги укладається в письмовій формі.

Договір про надання правничої допомоги може вчинятися усно у випадках: 1) надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); 2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правничої допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк.

З аналізу вищезазначених норм закону вбачається, що надання клієнту правничої допомоги може вчинятись без укладення письмового договору на момент надання такої допомоги, однак в подальшому такий договір має бути письмово укладений у найближчий можливий строк.

Щодо доводів відповідача про те, що даний спір не може вирішуватись в порядку адміністративного судочинства суд зазначає наступне.

Згідно пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Зі змісту пунктів 1, 2 частини 1 статті 4 КАС України випливає, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Отже до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з, у тому числі, іншим суб`єктом при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих осіб, відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних (публічно-владних) управлінських функцій.

Разом з тим положенням частини 2 статті 2 КАС України окреслюється перелік повноважень адміністративного суду при вирішенні питання про правомірність рішень, дій чи бездіяльності осіб, яким делеговані повноваження зі здійснення владних (публічно-владних) управлінських функцій.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права та охоронювані законом інтереси рішеннями, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дії чи бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

Згідно статті 67 Закону України від 05.09.2017 № 2145-VIII "Про освіту" (далі - Закон - № 2145-VIII) органом із забезпечення якості освіти є: центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти; постійно діючий колегіальний орган у сфері забезпечення якості вищої освіти - Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти.

Так статтею 17 Закону № 2145-VIII передбачено, що Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є постійно діючим колегіальним органом. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є юридичною особою публічного права, яка діє згідно з цим Законом і статутом, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 12 Закону № 2145-VIII управління у сфері вищої освіти у межах своїх повноважень здійснюється, зокрема, Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

У статті 18 Закону № 2145-VIII та пунктах 9 - 11 Статуту, які визначають його повноваження, встановлено, що Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти в тому числі: 1) розробляє положення про акредитацію освітніх програм, положення про інституційну акредитацію закладів вищої освіти, положення про акредитацію незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти, положення про Апеляційну палату, а також зміни до них і подає їх для затвердження до центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки; 2) аналізує якість освітньої діяльності закладів вищої освіти; 3) проводить інституційну акредитацію; 5) здійснює постакредитаційний моніторинг; 6) проводить акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти; 61) вносить інформацію до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про сертифікати (офіційні рішення) про акредитацію освітніх програм, видані іноземними акредитаційними агентствами чи агентствами забезпечення якості вищої освіти, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України; 7) формує критерії оцінки якості освітньої діяльності, у тому числі наукових здобутків, закладів вищої освіти України, за якими можуть визначатися рейтинги закладів вищої освіти України; 8) розробляє порядок присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії та подає його на схвалення до центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки; 10) акредитує незалежні установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти, веде їх реєстр; 11) здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Отже з переліченого чітко вбачається, що Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є постійно діючим колегіальним органом, уповноваженим Законом України "Про вищу освіту" на реалізацію державної політики у сфері забезпечення якості вищої освіти та виконує владні управлінські функції.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що функції Агентства як органу управління у сфері вищої освіти мають, як владний характер (результати здійснення яких мають обов`язковий характер для учасників правовідносин у сфері вищої освіти), так і такі, що не містять владної складової, зокрема, результати здійснення яких підлягають погодженню чи затвердженню Урядом чи центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Таким чином Агентство, вчиняючи на виконання покладених на нього законом повноважень з реалізації державної політики у сфері забезпечення якості вищої освіти діяння чи приймаючи рішення (індивідуальні акти), які не вимагають погодження чи затвердження та є обов`язковими для учасників правовідносин у сфері вищої освіти, діє як суб`єкт владних повноважень при здійсненні владних управлінських функцій.

Національне агентство в особі зазначеного Комітету наділено спеціальною компетенцією з розгляду звернень щодо наявності академічного плагіату в дисертаційних дослідженнях. За результатами перевірки, проведеної на підставі такого звернення, Комітет повинен скласти відповідний висновок та подати його до Національного агентства для прийняття ним рішення з приводу скасування присудженого особі наукового ступеня.

Суд звертає увагу, що відповідачем у даній справі є не безпосередньо Комітет, а Нацагентство в особі Комітету, тобто в особі структурного підрозділу, безпосередньо яким вчинено спірні дії та прийнято одне з оскаржуваних рішень, що відповідає вимогам пункту 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями157,248,256,294 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про скасування заходів забезпечення позову у справі №620/7590/24 відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про відмову у скасуванні забезпечення позову.

Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями293,295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено 18 червня 2024 року.

Суддя В.В. Падій