Постанова

від 23.10.2024 по справі 620/7590/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/7590/24 Суддя (судді) першої інстанції: Падій В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Беспалова О.О.,

Грибан І.О.,

за участю

секретаря судового засідання Кузьмука Б.І.,

позивача не з`явився,

представників відповідача Білецької С.І.,

Вишнівського В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Сєдова Ігоря Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , через свого представника, звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, в якому просила:

визнати протиправними дії Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти в особі Комітету з питань етики щодо перевірки скарги/повідомлення ОСОБА_2 від 29.09.2023 № 29-АД відомостей щодо наявності фактів академічного плагіату в докторській дисертації ОСОБА_3 ;

зобов`язати Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти в особі Комітету з питань етики утриматися від подальшого розгляду скарги/повідомлення ОСОБА_2 від 29.09.2023 № 29-АД відомостей щодо наявності фактів академічного плагіату в докторській дисертації ОСОБА_3 .

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії закрити.

Не погоджуючись з такою ухвалою, позивач, через свого представника, подала апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, в якій просить скасувати ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представник позивачки зазначає, що в обґрунтування мотивувальної частини ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 у справі № 620/7590/24 (Провадження: № П/620/7699/24) покладено зміст постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 640/23574/20 від 24.07.2024 та викладений в цій постанові висновок. Проте, позивачка вважає, що врахування у справі № 620/7590/24 змісту та висновку, викладених у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 640/23574/20 від 24.07.2024, є помилковим.

Представник позивача зазначає, що у справі № 620/7590/24 та у справі № 640/23574/20 є подібним суб`єктний склад учасників правовідносин. Проте, є відмінними предмет та підстави позову. Якщо змістом позовних вимог у справі № 640/23574/20 є: визнання протиправними дій відповідача щодо встановлення наявності текстових запозичень без посилання на джерело у наукових публікаціях позивача, визнання протиправним і скасування рішення Комітету з питань етики від 11.09.2020 за скаргами на порушення академічної доброчесності у наукових публікаціях позивача, то змістом позовних вимог у справі № 620/7590/24 є: визнання протиправними дій відповідача щодо перевірки скарги/повідомлення ОСОБА_2 від 29.09.2023 № 29-АД відомостей щодо наявності фактів академічного плагіату в докторській дисертації позивачки, зобов`язання відповідача утриматися від подальшого розгляду скарги/ повідомлення ОСОБА_2 від 29.09.2023 № 29-АД відомостей щодо наявності фактів академічного плагіату в докторській дисертації позивачки.

Так, у справі № 640/23574/20 позивач не ставив під сумнів компетенцію (повноваження) відповідача щодо перевірки скарг, які стали підставою для проведення такої перевірки, а лише стверджує про перевищення відповідачем повноважень в ході перевірки.

Натомість, у справі № 620/7590/24 позивачка заперечує наявність передбаченої законами України компетенції (повноважень) відповідача щодо проведення перевірки скарги/повідомлення щодо наявності фактів академічного плагіату в її докторській дисертації. В справі № 620/7590/24 позивачка просить суд дослідити саме правові підстави, які передбачають делегування відповідачу на рівні закону України компетенції (повноважень) з перевірки скарги/ повідомлення щодо наявності фактів академічного плагіату в докторській дисертації позивачки.

На думку позивачки, справа щодо встановлення фактів академічного плагіату в її докторській дисертації перебуває у провадженні органу, якому не делегована компетенція (повноваження) на рівні закону України. Тобто, приймаючи до розгляду скаргу/повідомлення ОСОБА_2 , відповідач вийшов за межі повноважень, визначених законом.

Наведені вище правові підстави не досліджувалися Верховним Судом, як вбачається із змісту його постанови у справі № 640/23574/20 від 24.07.2024.

Відзив на апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив.

23.10.2024 в судове засідання з`явились представники відповідача. Позивачка не з`явилась, була повідомлена належним чином, про причини неявки суд апеляційної інстанції не повідомляла, клопотань про відкладення розгляду справи не подавала. Зважаючи на відсутність заперечень з боку представників відповідача, колегія суддів постановила здійснювати розгляд справи за даної явки. Представники відповідача заперечили проти задоволення апеляційної скарги, надали пояснення по суті справи, правом подання додаткових пояснень не скористались, виступили в судових дебатах.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів приходить до наступного.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 є проректором з наукової роботи Національного університету "Чернігівська політехніка", доктором економічних наук. 30.04.2015 позивачкою було захищено докторську дисертацію на тему "Стратегія забезпечення стійкості економіки України до загроз економічній безпеці" за спеціальністю 08.00.03 - "Економіка та управління національним господарством". Зазначена дисертація була захищена на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.102.05 Київського національного університету технологій та дизайну.

28.09.2023 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (реєстр. № 29-АД від 29.09.2023) надійшла скарга в електронній формі від кандидата біологічних наук, старшого наукового співробітника ОСОБА_2 щодо виявлення в захищеній 30.04.2015 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.102.05 Київського національного університету технологій та дизайну дисертації ОСОБА_1 "Стратегія забезпечення стійкості економіки України до загроз економічній безпеці", поданої на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук, фактів академічного плагіату.

Відповідно до пункту 8 Порядком розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, затвердженим рішенням Національного агентства від 21.06.2022 секретаріат Національного агентства здійснив перевірку поданої скарги та склав Звіт № 70/С3-23 від 09.10.2023 про результати перевірки на відповідність вимогам пунктів 6-7 Порядку розгляду скарг скарги ОСОБА_2 від 29.09.2023 № 29-АД та передав його разом із скаргою та доданими до неї документами на розгляд Комітету з питань етики.

11.10.2023 на виконання пункту 8 Порядку розгляду скарг від 21.06.2022 копію скарги з додатками було надіслано до закладу, спеціалізована вчена рада якого прийняла відповідне рішення, а саме до Київського національного університету технологій та дизайну та особі, стосовно дисертації та/або наукових публікацій якої подано скаргу - ОСОБА_1 , а також оприлюднено на офіційному сайті Національного агентства.

Листом Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти № 1494 від 11.10.2023 позивачку було проінформовано про надходження до Національного агентства скарги/повідомлення ОСОБА_2 про можливі факти академічного плагіату в захищеній позивачкою дисертації на здобуття ступеня доктора економічних наук.

12.10.2023 Комітет з питань етики на своєму засіданні ухвалив рішення № 48 (61) про прийняття до розгляду скарги ОСОБА_2 щодо наявності фактів академічного плагіату в дисертації ОСОБА_1

08.05.2024 Комітет з питань етики на своєму засіданні ухвалив рішення № 37 (102) про перенесення розгляду скарги ОСОБА_2 щодо наявності фактів академічного плагіату в дисертації ОСОБА_1 за заявою позивачки.

Вважаючи свої права порушеними, позивачка через свого представника, звернулась до суду першої інстанції з даним позовом.

Закриваючи провадження у даній справі суд першої інстанції прийшов до висновку, що дії Комітету з питань етики щодо розгляду скарги ОСОБА_2 щодо наявності фактів академічного плагіату в дисертації ОСОБА_1 є процедурними, не породжують правових наслідків для позивача, а тому не можуть бути самостійним предметом судового оскарження. Ці дії та навіть винесені рішення щодо розгляду скарг, з урахуванням його змісту, висновків та вирішених питань не мають впливу на права, обов`язки та інтереси позивача як учасника освітнього процесу, не скасовують присудження наукового ступеня, не звужують і не скасовують її прав, а отже, не породжують й правовідносин, у яких виникає публічно-правовий спір, за результатом вирішення якого може бути ухвалене судове рішення, яке б відповідало завданню адміністративного судочинства.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За визначенням, що міститься у ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У пункті 7 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Разом з тим, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Публічно-правовим вважається, зокрема спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17.

Статус Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти визначено Законом України від 01.07.2014 № 1556-VII "Про вищу освіту" (далі - Закон № 1556-VII).

Статтею 17 Закону № 1556-VII визначено, що Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є постійно діючим колегіальним органом.

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є юридичною особою публічного права, яка діє згідно з цим Законом і статутом, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Серед органів, які здійснюють управління у сфері вищої освіти у межах своїх повноважень, є Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (п. 8 ч. 1 ст. 12 Закону № 1556-VII).

За приписами частин 9 та 10 ст. 19 Закону № 1556-VII у складі Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти утворюються Комітет з питань етики, Комітет з питань діяльності разових спеціалізованих вчених рад, а також інші комітети, що формуються з числа членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти для попереднього розгляду питань, що належать до його компетенції. Комітет з питань етики розглядає питання порушення академічної доброчесності і вносить відповідні подання до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти. Комітет з питань діяльності разових спеціалізованих вчених рад розглядає звернення, заяви і скарги щодо порушення встановленої законодавством процедури захисту дисертації на здобуття ступеня доктора філософії, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

Рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти може бути оскаржене вищим навчальним закладом у порядку, визначеному Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти, який має бути оприлюднений. За результатами розгляду скарги Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти приймає обґрунтоване рішення.

Відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону № 1556-VII до захисту допускається дисертація, виконана здобувачем ступеня доктора філософії самостійно. Виявлення в поданій до захисту дисертації фактів академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації є підставою для відмови у присудженні ступеня доктора філософії.

Виявлення фактів академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації у захищеній здобувачем дисертації є підставою для скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради про присудження йому ступеня доктора філософії та видачу відповідного диплома.

У разі встановлення відповідно до законодавства у кваліфікаційній роботі здобувача ступеня доктора філософії фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації та/або порушення встановленої законодавством процедури захисту дисертації рішення разової спеціалізованої вченої ради про присудження ступеня доктора філософії скасовується закладом вищої освіти чи науковою установою, в якому (якій) вона була утворена, або Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як вірно вказує суд першої інстанції, рішення Національного агентства про скасування присудження наукового ступеня може бути оскаржено. Та, Національне агентство скасовує рішення про присудження наукового ступеня за поданням Комітету з питань етики.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про утворення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти" від 15.04.2015 № 244 затверджено Статут Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (далі - Статут № 244), відповідно до якого Національне агентство є постійно діючим колегіальним органом, уповноваженим Законом № 1556-VII на реалізацію державної політики у сфері забезпечення якості вищої освіти (пункт 1); є юридичною особою публічного права, засновником якої є держава (пункт 5); скасовує рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня у разі виявлення академічного плагіату за поданням Комітету з питань етики у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 9).

За приписами пунктів 20 та 21 Статуту № 244 у складі Національного агентства утворюються Комітет з питань етики, Апеляційний комітет, а також інші комітети, що формуються з числа членів Національного агентства.

Комітет з питань етики розглядає питання академічного плагіату і вносить відповідні подання до Національного агентства, а також здійснює інші повноваження, покладені на нього Національним агентством.

Положення про Комітети Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, затверджено Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти 25.02.2019 (далі - Положення), пунктом 5 якого визначено загальні функції комітетів Національного агентства:

1) виконують функції, покладені на них рішенням Національного агентства і цим Положенням;

2) сприяють Національному агентству у виконанні завдань, що покладаються на нього законодавством України;

3) готують та доопрацьовують за дорученням проекти рішень Національного агентства;

4) збирають та аналізують інформацію з питань, що належать до повноважень комітетів;

5) виконують доручення Національного агентства та надають пропозиції до формування порядку денного засідань Національного агентства;

6) забезпечують розгляд звернень, що надійшли до Національного агентства в установленому порядку відповідно до Закону України "Про звернення громадян";

7) забезпечують підготовку письмових звітів про підсумки своєї діяльності.

Комітети відповідно до підпункту 7.1. Положення мають право, зокрема, виносити питання та проекти рішень на розгляд Національного агентства; приймати рішення, ухвалювати рекомендації, надавати висновки та вчиняти інші дії з метою виконання покладених на комітети завдання.

За змістом підпункту 11.1. Положення за результатами розгляду питань на засіданнях комітетів приймаються: рішення; рекомендації; висновки.

Додатком до цього ж Положення є Перелік та повноваження комітетів Національного агентства. Відповідно до Повноважень комітетів Національного агентства Комітет з питань етики:

- розглядає звернення, заяви і скарги щодо виявлення академічного плагіату, фабрикацій, фальсифікацій та інших порушень академічної доброчесності;

- виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством.

Як встановлено вище, 12.10.2023 Комітет з питань етики на своєму засіданні ухвалив рішення № 48 (61) про прийняття до розгляду скарги ОСОБА_2 щодо наявності фактів академічного плагіату в дисертації ОСОБА_1 .

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що дії Комітету з питань етики щодо розгляду скарги щодо наявності фактів академічного плагіату в дисертації позивачки є процедурними, не породжують правових наслідків для неї, а тому не можуть бути самостійним предметом судового оскарження. Ці дії та навіть винесені рішення щодо розгляду скарг, з урахуванням його змісту, висновків та вирішених питань не мають впливу на права, обов`язки та інтереси позивача як учасника освітнього процесу, не скасовують присудження наукового ступеня, не звужують і не скасовують її прав, а отже, не породжують й правовідносин, у яких виникає публічно-правовий спір, за результатом вирішення якого може бути ухвалене судове рішення, яке б відповідало завданню адміністративного судочинства. Такі рішення можуть бути оцінені судом лише після прийняття Національним агентством відповідного рішення та у межах розгляду справи, предметом якої є оскарження такого рішення особою, чиїх прав воно стосується.

Аналогічних підходів дотримується Верховний Суд, зокрема щодо визначення поняття спорів, які не підпадають не лише під юрисдикцію адміністративних судів, а й узагалі не підлягають судовому розгляду, а саме: Велика Палата Верховного Суду в постановах від 22.09.2021 у справі № 9901/144/21, від 18.08.2022 у справі № 990/94/22, від 17.11.2022 у справі № 990/116/22, від 20.07.2023 у справі № 990/80/23, від 25.04.2024 у справі № 990/27/24.

Також, колегія суддів вважає у цій справі доречним покликання суду першої інстанції на правовий висновок Верховного Суду у справі №640/23574/20.

Враховуючи вимоги наведених правових норм, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанцій, правильно встановив обставини справи, дотримався норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як наслідок, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись статтями 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Сєдова Ігоря Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Постанова складена в повному обсязі 24 жовтня 2024 року.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді О.О. Беспалов

І.О. Грибан