Постанова

від 11.06.2024 по справі 524/9217/15-а

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2024 р.Справа № 524/9217/15-аДругий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Автозаводської районної ради міста Кременчука Полтавської області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 року, головуючий суддя І інстанції: С.С. Бойко, м. Полтава, повний текст складено 16.04.24 року у справі № 524/9217/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Виконавчого комітету Автозаводської районної ради міста Кременчука Полтавської області

про стягнення середнього заробітку,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 року у справі №524/9217/15-а позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Автозаводської районної ради міста Кременчука про стягнення середнього заробітку задоволено частково.

Стягнуто з Виконавчого комітету Автозаводської районної ради міста Кременчука на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.02.2015 року по 04.11.2015 в сумі 10 905,30 грн. (десять тисяч дев`ятсот п`ять гривень тридцять копійок).

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, вказане рішення суду першої інстанції набрало законної сили 15.02.2020.

15.03.2024 представник позивача звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення судового контролю у справі №524/9217/15-а (в порядку ст.382), в якому просив суд зобов`язати Виконавчий комітет Автозаводської районної ради міста Кременчука подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, а саме рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 року у справі №524/9217/15-а про стягнення з Виконавчого комітету Автозаводської районної ради міста Кременчука на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.02.2015 року по 04.11.2015 в сумі 10 905,30 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 року заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року у справі №524/9217/15-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Автозаводської районної ради міста Кременчука Полтавської області про стягнення середнього заробітку задоволено. Зобов`язано Виконавчий комітет Автозаводської районної ради міста Кременчука Полтавської області протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року у справі №524/9217/15-а.

Виконавчий комітет Автозаводської районної ради міста Кременчука Полтавської області, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - Молодчина В.П. про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 у справі №524/9217/15-а про стягнення середнього заробітку відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є такою, що винесена з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 у справі №524/9217/15-а призначено заяву представника позивача ОСОБА_1 до розгляду у порядку письмового провадження, витребувано від відповідача - Виконавчого комітету докази виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 у справі №524/9217/15-а про стягнення середнього заробітку у розмірі 10905,30 грн. На виконання цієї ухвали Виконавчий комітет Автозаводської районної ради міста Кременчука Полтавської області направив до суду листа від 03.04.2024 №02. Вважає, що з урахуванням наявних у справі доказів, позивачем не було наведено будь-яких доводів щодо необхідності вжиття такого процесуального заходу, як і не зазначено підстав, через які відповідач ухиляється від виконання судового рішення, а також не надано відповідних доказів на підтвердження зазначених доводів. Відсутні підтвердження ухилення відповідача від виконання рішення суду у даній справі. Окрім того, посилається на те, що судом першої інстанції не враховано норми Цивільного кодексу України, якими встановлено особливості задоволення вимог кредиторів при проведенні ліквідації юридичної особи.

Позивач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст.304 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржувану ухвалу про задоволення заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року у справі №524/9217/15-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Автозаводської районної ради міста Кременчука Полтавської області про стягнення середнього заробітку, суд першої інстанції виходив з того, що вказане рішення суду першої інстанції є невиконаним через відсутність фінансування, а відтак наявні правові підстави для задоволення такої заяви.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваній ухвалі суду, з огляду на наступне.

Згідно ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч.2 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

За приписами ч. ч. 4, 7 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.

Частинами 2, 3 статті 14 КАС України (далі по тексту - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Окрім того, в Рішенні від 30.06.2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п.3, абз.2 п.4 мотивувальної частини).

Колегія суддів наголошує, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відтак, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Відповідно до ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановити судовий контроль за виконанням судового рішення згідно ст.382 КАС України можливо як під час ухвалення судового рішення, так і вже після ухвалення рішення по справі, що підтверджується ухвалами Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року у справі №800/592/17 та від 05.07.2018 року у справі №206/3911/17 та постановою Верховного Суду від 18.04.2019 року у справі №286/766/17.

З аналізу вищезазначених норм законодавства вбачається, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 20.09.2023 року у справі №9901/116/20.

Верховний Суд в постанові від 20.02.2019 року у справі №806/2143/15 звертав увагу на те, що застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення.

Колегія суддів зазначає, що встановлення судового контролю відповідно до ст.382 КАС України має превентивний характер, спрямований на формування у суб`єкта владних повноважень - відповідача дисципліни в виконанні рішення суду.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 800/320/17.

Як встановлено з матеріалів даної справи, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 року у справі №524/9217/15-а (набрало законної сили 15.02.2020) позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Автозаводської районної ради міста Кременчука про стягнення середнього заробітку задоволено частково. Стягнуто з Виконавчого комітету Автозаводської районної ради міста Кременчука на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.02.2015 року по 04.11.2015 в сумі 10 905,30 грн. (десять тисяч дев`ятсот п`ять гривень тридцять копійок). У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Колегія суддів зазначає, що рішенням Полтавського окружного суду від 07.02.19 у справі №440/4412/18 (залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019) скасовано запис №15851110009003233 від 29.11.2017 у Єдиному державному реєстрі юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських Формувань про реєстраційну дію припинення юридичної особи в результаті ліквідації виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука (ЄДРПОУ 05384726).

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Виконавчий комітет Автозаводської районної ради м. Кременчука (ЄДРПОУ 05384726) перебуває в стані припинення. Відсутні дані про припинення юридичної особи в результаті ліквідації.

Колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції у даній справі витребувалися у Виконавчого комітету Автозаводської районної ради міста Кременчука докази виконання вищевказаного рішення суду (ухвала суду від 20.03.2024).

Як встановлено з наданої відповіді суду, відповідачем повідомлено про неможливість виконання рішення суду, зокрема, через відсутність майнових активів та коштів на балансі Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука у зв`язку з передачею їх Кременчуцькій міській раді під час проведення ліквідації в 2016-2017 р.р. Окрім того, повідомлено суд про те, що в бюджеті Кременчуцької міської територіальної громади на 2024 рік не передбачено фінансування Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука, також відсутнє фінансування було в 2021-2023 р.р.

Надаючи правову оцінку таким доводам, колегія суддів їх відхиляє, оскільки судове рішення (рішення Полтавського окружного суду від 07.02.19 у справі №440/4412/18), яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, залишається невиконаним більше чотирьох років і відсутність фінансування (коштів) державного органу та майнових активів в даному випадку не може бути обґрунтованою причиною для його (такого судового рішення) невиконання.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції не враховано норми Цивільного кодексу України, якими встановлено особливості задоволення вимог кредиторів при проведенні ліквідації юридичної особи, є необґрунтованими та такими, що не впливають на вирішення даної справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що заявником не було наведено будь-яких доводів щодо необхідності вжиття такого процесуального заходу, як обов`язок подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у даній справі, як і не зазначено підстав, через які відповідач ухиляється від виконання судового рішення, а також не надано відповідних доказів на підтвердження зазначених доводів, колегія суддів відхиляє, оскільки вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для зобов`язання Виконавчий комітет Автозаводської районної ради міста Кременчука Полтавської області протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили оскаржуваної ухвали суду першої інстанції подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року у справі №524/9217/15-а.

Таким чином, підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи відповідача щодо правомірності проведеної перевірки є помилковими.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення питання, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі.

Таким чином, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є обґрунтованою, прийнятою на підставі з`ясованих та встановлених обставин справи, які підтверджуються доказами, та прийняв оскаржувану ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін.

З урахуванням приписів ч.2 ст.328 КАС України дана постанова суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Автозаводської районної ради міста Кременчука Полтавської області залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 року у справі № 524/9217/15-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя О.М. МінаєваСудді В.А. Калиновський З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 18.06.2024 року