Ухвала

від 18.06.2024 по справі 520/4228/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 червня 2024 р.Справа № 520/4228/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 року по справі № 520/4228/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 року по справі № 520/4228/23 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови.

До Другого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга від ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 року по справі № 520/4228/23, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обгрунтування вказаного клопотання ОСОБА_1 зазначає, що є особою з інвалідністю ІІ групи. З огляду на незадовільний стан здоров`я та юридичну необізнаність, скаржником була втрачена можливість оперативно заручитися підтримкою професійного адвоката, аби мати можливість скласти апеляційну скаргу.

Також апелянт посилається на військовий стан у державі, проживання у сільській місцевості, що є проблемою для отримання правничої допомоги.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2024.

Перевіривши доводи заяви позивача про поновлення строку на апеляційне оскарження та матеріали електронної справи, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк.

Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

З матеріалів електронної справи вбачається, що оскаржуване рішення прийнято Харківським окружним адміністративним судом 26.03.2024 у порядку спрощеного провадження.

Як зазначає скаржник та підтверджується матеріалами електронної справи, копію оскаржуваного судового рішення отримано скаржником 03.04.2024 року.

Апеляційна скарга на зазначене рішення ОСОБА_1 подано 10.06.2024, тобто після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).

Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги.

Для цього скаржник як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Суд зазначає, що обставини зазначені апелянтом як поважні, самі по собі, не можуть свідчить про вжиття апелянтом всіх дій для виконання останнім вимог КАС України.

Колегія суддів зазначає, що обставини, з якими апелянт пов`язує поважність причин пропуску строків звернення, повинні бути доведеними та підтвердженими належними доказами, і дійсно підтверджувати неможливість звернення до суду у встановлений законодавством строк. Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Посилання скаржника на юридичну необізнаність та необхідність звернення до адвоката не можна вважати поважними причинами, тобто такими, що не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що з метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Позивач, отримавши оскаржуване рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2024, в резолютивній частині якого чітко передбачено 30-денний строк оскарження останнього, мав вжити всіх належних та можливих заходів для подання апеляційної скарги з дотриманням встановленого законодавством строку.

Колегія суддів зауважує, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Суд зазначає, що при зверненні до суду з апеляційною скаргою апелянт реалізує своє право, а не обов`язок та є найбільш зацікавленою особою щодо відстеження руху даної справи.

Отже, можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб`єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку колегія суддів не вбачає та відмовляє у задоволенні клопотанні з наведених у ній підстав.

Крім того, невмотивоване задоволення клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних та юридичних осіб, порушить принцип рівності сторін у адміністративному судочинстві.

При цьому, колегія суддів зауважує, що всі учасники справи є рівними перед законом і судом, зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про неухильне виконання покладених на них обов`язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи.

Стосовно посилання скаржника на введення воєнного стану в Україні колегія суддів звертає увагу, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не можуть бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги без зазначення конкретних обставин, які унеможливили своєчасне звернення до суду з апеляційною скаргою, та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Вищенаведене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 10 листопада 2022 року у справі №990/115/22.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі Олександр Шевченко проти України від 26 квітня 2007 року та рішення у справі Трух проти України від 14 жовтня 2003 року).

Процесуальна поведінка скаржника не демонструє повноти використання своїх процесуальних прав, готовність брати участь у справі на всіх етапах її розгляду, достатньої зацікавленості щодо належного захисту своїх прав в судовому порядку. Апелянт не довів, що в цій справі можливість вчасного подання ним апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції не мала суб`єктивного характеру, тобто не залежала від його волевиявлення. Натомість пропуск строку на апеляційне оскарження судового рішення через пасивну поведінку скаржника щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі не є поважною причиною пропуску строку.

Посилання скаржника щодо неможливості своєчасно заручитися підтримкою професійного адвоката задля складення та подання апеляційної скарги, колегія суддів відхиляє, оскільки подана апеляційна скарга складена від імені позивачки та нею підписана, без зазначення адвоката, який представляє її інтереси та відповідних підтверджуючих доказів на вчинення дій від імені позивача. Тобто, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підготовлена ОСОБА_2 без залучення фахівця в сфері права.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України та становити об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у вказаному клопотанні не є поважними, а тому суд не знаходить підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2024

Керуючись ст. 118, 121, ч. 3 ст. 243, ч. 6 ст. 250, 295, ч. 2 ст. 321, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 у справі № 520/4228/23 - відмовити.

Визнати неповажними вказані в клопотанні причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 у справі № 520/4228/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Калиновський В.А. Мінаєва О.М.