Ухвала

від 17.06.2024 по справі 947/18950/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/18950/24

Провадження № 1-кс/947/7979/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 дослідивши клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_2 , про передачу майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних злочинів в рамках кримінального провадження № 62022150020000462 від 30.09.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_2 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з клопотанням в якому просить: передати Національному агентству України з питань виявлення розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) для реалізації у порядку та на умовах визначених ст.ст. 1,9, 19-24 Закону України «Про національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» речові докази у кримінальному провадженні № 62022150020000462, а саме наступне майно, власник яких невідомий вантаж: 192 коробки, в яких находяться шприци по 1 мл., у кожній коробці по 3600 шприців, загальна кількість шприців складає 691200 шт. у контейнері № TCKU2027188, у зв`язку з тим, що він є предметом злочину та підлягає спеціальній конфіскації.

Дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Звертаючись до суду з клопотанням прокурор вказує на те, що відповідно до протоколу огляду комп`ютерних даних Інтернет сайту https://tabletki.ua/ найнижча вартість шприців 1 мл. в цілому по Україні становить 2 грн. 76 коп. Таким чином прокурор вважає, що орієнтована вартість арештованого вантажу складає 1369512 грн.

Згідно з абзацом сьомим частини шостої статті 100 КПК України речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом

Разом з тим, звертаючись до слідчого судді з даним клопотання прокурор не долучив належних та допустимих доказів вартості арештованого майна, оскільки складений ним протокол огляду не може вважатись достатнім доказом цього.

Вказані обставини позбавляють слідчого суддю можливості в повній мірі дослідити обставини, якими обґрунтовані доводи клопотання та прийняти рішення по суті.

Відповідно до приписів ч. 1ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Положеннями ст. ст.2,7 КПК Українивизначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Кримінальним процесуальним законодавством не передбачено повернення клопотання про передачу майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних злочинів.

Разом з тим, відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК України та ч. 1 ст. 26 КПК України, однією із загальних засад кримінального провадження є диспозитивність, яка полягає у вільному використанні сторонами кримінального провадження своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Частиною 6 статті 9 КПК України передбачено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Виходячи з принципу диспозитивності кримінального провадження, враховуючи викладені обставини, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання про передачу арештованого майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, підлягає поверненню заявнику.

На підставі викладеного, керуючись ст. до п. 19 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 26, ч. 3 ст. 172, КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_2 , про передачу майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних злочинів в рамках кримінального провадження № 62022150020000462 від 30.09.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України повернути прокурору.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1