Постанова

від 18.06.2024 по справі 420/2920/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/2920/24

Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О. Дата і місце ухвалення: 27.03.2024р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Бітова А.І.

Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Львівської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мебельтрейд» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

В С Т А Н О В И Л А :

В січні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Мебельтрейд» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901343/2 від 07.12.2023р. і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/004189 від 07.12.2023р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що на виконання укладеного з фірмою Beskidzkie Fabryki Mebli Sp. Z O. O. (Польща) зовнішньоекономічного договору (контракту) №WP20-2 від 21.09.2020р. в грудні 2023 року ним було імпортовано на митну територію України товар (меблі), який задекларовано за основним методом визначення вартості товарів - за ціною договору. На підтвердження визначеної митної вартості надані відповідні підтверджуючі документи. Однак, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901343/2 від 07.12.2023р., яким обрано другорядний метод визначення митної вартості (резервний). Таке рішення та картку відмови ТОВ «Мебельтрейд» вважає незаконними та зазначає, що у наданих Митниці документах всі числові значення вказано однаково та немає жодних невідповідностей чи розбіжностей між ними. Позивач зазначав, що в підтвердження витрат на транспортування до місця ввезення на митну територію України ним було надано довідку про транспортні витрати №11058 від 01.12.2023р. При цьому, Митним кодексом України не визначено виду доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів. ТОВ «Мебельтрейд» вважає необґрунтованими посилання Митниці на ненадання заявки на перевезення, передбаченої умовами п.1.4 договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 24.11.2023р. №АЮ/БН/24/11/23/1. Зазначає про надання товариством відповідачу разового договору-заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом №АГ/24/11/23/1, який є доказом виконання перевізником погоджених умов перевезення. Що ж до посилання Митниці на відсутність печатки або штампу банківської установи у наданому декларантом платіжному документі, то ТОВ «Мебельтрейд» зазначало, що у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу» на законодавчому рівні запроваджено перехід від обов`язкового до добровільного використання печаток юридичними особами, в т.ч. банківськими установами.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2024р. позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901343/2 від 07.12.2023р.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/004189 від 07.12.2023р.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь ТОВ «Мебельтрейд» суму сплаченого судового збору в розмірі 6056,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Львівська митниця подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, не повне з`ясування обставин справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення від 27.03.2024р. з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ «Мебельтрейд».

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що Львівська митниця не ставила під сумнів довідку про транспортні витрати №11058 від 01.12.2023р. як належний документ, яким підтверджується розмір витрат на перевезення. Зауваження Митниці були щодо того, що у рахунку на оплату транспортно-експедиційних послуг №11058 від 01.12.2023р. вказана лише сума винагороди за експедиційні послуги по території України, однак поза межами України сума таких витрат не зазначена. При цьому, товар постачався на умовах EXW Бельско-Бяла Польща, згідно Інкотермс 2010, за якими продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи іншому названому місці.

Також, апелянт посилається на те, що зазначення у довідці про транспортні витрати про надання послуги навантаження товару не узгоджується з умовами договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 24.11.2023р. №АЮ/БН/24/11/23/1. А відтак, документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані декларантом позивача не в повному обсязі, а тому складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтвердженими та піддаються обчисленню.

Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що платіжне доручення №216 від 30.10.2023р. завірене печаткою банківської установи надано ТОВ «Мебельтрейд» лише до суду, в той час як до митного оформлення зазначений документ подавався без завірення печаткою банківської установи.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Мебельтрейд» є юридичною особою, основним видом діяльності якого є оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям (КВЕД 46.47).

21 вересня 2020 року між ТОВ «Мебельтрейд» (покупець) та Beskidzkie Fabryki Mebli Sp. Z.O.O, Бельско-Бяла, Польща (продавець) укладено контракт №WP20-2, за умовами якого продавець продає, а покупець купує меблі (товар). Виробником товару є продавець. Покупець дозволяє продавцю використовувати торгівельну марку Carveli, на яку він має юридичні права на безоплатній основі. Перелік найменувань, кількість, ціна і загальна вартість товару кожної поставки вказується в додатковій угоді, яка є невід`ємною частиною цього контракту. Товар поставляється на умовах EXW Бельско-Бяла Польща, згідно правил Інкотермс 2010. Умови окремих поставок можуть бути змінені за згодою обох сторін і повинні бути зазначені в додатковій угоді, яка є невід`ємною частиною цього контракту. Умови оплати кожної поставки вказуються в додатковій угоді, яка є невід`ємною частиною цього контракту. Сторони погодили можливість передоплати (авансів) до кожної поставки та можливість наявності двох видів додаткових угод до кожної поставки: додаткової угоди про аванс та додаткової угоди про умови поставки товару. При цьому, аванс покупець може сплачувати на підставі додаткової угоди без зазначення переліку найменувань, кількості, ціни, загальної вартості товару і умов поставки; а остаточний розрахунок відбувається на підставі додаткової угоди, в якій вказуються всіх вищезазначені дані для даної поставки (в рахунок сплачений аванс).

Відповідно до Додаткової угоди №14 від 26.10.2023р. до Контракту №WP20-2 від 21.09.2020р. продавець зобов`язується поставити вказаний в п. 1 товар на умовах EXW Бельско-Бяла до 30 грудня 2023 року. Датою поставки вважається дата передачі товару Перевізнику, залученого Покупцем та зазначається в CMR. Умови оплати: 100% передоплата до прибуття товару в пункт призначення. Можлива оплата частинами. Продавцем та відправником є компанія Beskidzkie Fabryki Mebli Sp. Z.O.O.

Відповідно до Додаткової угоди №15 від 20.11.2023р. до Контракту №WP20-2 від 21.09.2020р., у зв`язку зі зміною найменування продавця, у преамбулі та у тексті Контакту, а також в додатках до нього найменування Beskidzkie Fabryki Mebli Sp. Z.О.О. замінити на Befame Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia або (коротка назва: Befame sp. z о.о.).

На виконання умов вказаного Контракту фірмою Befame sp. z о.о. поставлено ТОВ «Мебельтрейд» (меблі для сидіння, диван розкладний) вагою 5202 кг нетто на загальну суму 75694,22 злотих.

07.12.2023р. декларантом подано митну декларацію для здійснення митного оформлення зазначеного товару МД №23UA209170101650U8. Митна вартість товару визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надані наступні документи: рахунок-фактуру (інвойс) №FE/71/17/11/2023 від 30.11.2023р., автотранспортну накладну №549264 від 29.11.2023р., декларацію про походження товару №FE/71/17/11/2023 від 30.11.2023р., банківський платіжний документ №216 від 30.10.2023р., зовнішньоекономічний договір (контракт) №WP20-2 від 21.09.2020р., доповнення до зовнішньоекономічного контракту №14 від 26.10.2023р. та №15 від 20.11.2023р., довідку про транспортні витрати №11058 від 01.12.2023р., договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 24.11.2023р. №АЮ/БН/24/11/23/1, разовий договір-заявку на перевезення вантажів автомобільним транспортом №АГ/24/11/23/1, перепуску Е-181054 від 06.12.2023р., копію митної декларації країни відправлення від 30.11.2023р.

За результатами перевірки МД №23UA209170101650U8 та доданих до неї документів, Митницею сформоване повідомлення, в якому вказано, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувано у товариства додаткові документи за переліком згідно ст.53 МК України.

На вимогу Митниці декларантом додаткових документів не надано.

07.12.2023р. відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901343/2, відповідно до якого визначено вартість товару за резервним методом.

У графі 33 рішення №UA209000/2023/901343/2 від 07.12.2023р. зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1)у рахунку на оплату транспортно-експедиційних послуг №11058 від 01.12.2023р. вказана лише сума винагороди за експедиційні послуги по території України, однак поза межами України сума таких послуг не зазначена;

2)відповідно до п.1.4 Договору №АЮ/БН/24/11/23/1 про надання транспортно-експедиційних послуг від 24.11.2023р. кожне окреме перевезення проводиться на основі заявки, яка при погодженні сторонами є невід`ємною частиною цього договору. Декларантом до митного оформлення такий документ (заявка) не надавався;

3)відповідно до п.5.1 зовнішньоекономічного контракту №WP20-2 від 21.09.2020р., умови оплати кожної поставки вказується у Додатковій угоді, яка є невід`ємною частиною цього договору. Згідно п.4 Додаткової угоди №14 від 26.10.2023р. умовами оплати є 100% передоплата до прибуття товару у пункт призначення. До митного оформлення декларантом надано банківський платіжний документ №216 від 30.10.2023р. який не завірений печаткою та/або штампом банківської установи.

Джерелом коригування митної вартості слугувала МД №UA209170/2023/73150 від 11.09.2023р., рівень митної вартості становить 4,80 дол. США/кг.

Того ж дня Львівська митниця видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/004189 від 07.12.2023р.

Не погоджуючись із правомірністю прийнятих Львівською митницею рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови ТОВ «Мебельтрейд» оскаржило їх в судовому порядку.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладено обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено, що заявлений ТОВ «Мебельтрейд» метод визначення митної вартості товару документально не підтверджено або надані позивачем документи містять розбіжності, які впливають на правильність визначення митної вартості.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначено ч.2 ст.53 МК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, серед іншого, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З наведеного вбачається, що митний орган, лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної ТОВ «Мебельтрейд» митної вартості товару, заявленому у спірному випадку до декларування, Львівська митниця у п.33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901343/2 від 07.12.2023р. посилається на те, що у рахунку на оплату транспортно-експедиційних послуг №11058 від 01.12.2023р. вказана лише сума винагороди за експедиційні послуги по території України, однак поза межами України сума таких послуг не зазначена.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість таких посилань митного органу, оскільки митному органу ТОВ «Мебельтрейд» надавалася довідка про транспортні витрати №11058 від 01.12.2023р., якою ТОВ «ЄС ЛОГІСТИК» засвідчило, що транспортні витрати по перевезенню вантажу для ТОВ «Мебельтрейд» за договором про надання транспортно-експедиційних послуг від 24.11.2023р. №АЮ/БН/24/11/23/1 автомобілем РЕНО, державний номер НОМЕР_1 / ВК3983XF, по маршруту м.Більсько-Бяла (Польща) м.Київ (Україна) становлять 98393,00 грн., в т.ч.:

перевезення з Польщі (м.Більсько-Бяла) до кордону України (пп Ужгород) з навантаженням (388 км.) 34240,00 грн.;

перевезення від кордону України до м.Київ (816 км.) 64153,00 грн.

Тобто, вказаною довідкою декларант підтвердив суму витрат за експедиційні послуги поза межами України.

Відповідно до ч.2 ст.53 МК України до митного оформлення подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Згідно наказу МФУ від 24.05.2012р. №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» до документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно- експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Довідка про транспортні витрати №11058 від 01.12.2023р. є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів, враховуючи, що Правилами №599 наведено приблизний перелік документів, які можуть підтвердити витрати на транспортування. При цьому, положеннями МК України не визначено конкретного переліку документів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів.

У п.33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901343/2 від 07.12.2023р. Митниця зазначила, що декларантом до митного оформлення не надано заявки на перевезення товару, оформлення якої передбачається п.1.4 Договору №АЮ/БН/24/11/23/1 про надання транспортно-експедиційних послуг від 24.11.2023р.

При цьому, митним органом не враховано наданий декларантом разовий договір - заявку на перевезення вантажів автомобільним транспортом №АГ/24/11/23/1 до договору №АЮ/БН/24/11/23/1 від 24.11.2023р., яким сторонами погоджено питання організації перевезення товару (маршрут, дата завантаження/розвантаження, адреса завантаження/розвантаження, митний перехід, найменування вантажу, вага, об`єм, вартість, форма і строки оплати, умови перевезення, марка та номер автомобіля, контактна особа від експедитора, відповідальний менеджер тощо).

Що ж до посилання в спірному рішенні про коригування митної вартості товарів на те, що декларантом надано до митного оформлення банківський платіжний документ №216 від 30.10.2023р., який не завірений печаткою та/або штампом банківської установи, то колегія суддів зазначає наступне.

Митний кодекс України не містить вимог щодо форми та змісту банківських документів, що надаються митним органам для підтвердження митної вартості товару.

Стаття 53 Митного кодексу України визначає, які документи подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. Зокрема, за приписами частини другої цієї статті Кодексу документами, які підтверджують митну вартість товарів, у т.ч. є: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

З вказаної норми слідує, що банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, повинні надаватися у випадку, якщо товар оплачено. При цьому, митне оформлення товару повинне бути здійснене, як у випадку, коли оплата за договором здійснена, так і у випадку, коли оплата за товар відповідно до умов договору здійснюється в іншому порядку, не виключаючи порушення встановлених строків. Несвоєчасність оплати партії товару не вказує на розбіжність даних, які містяться у наданих для митного оформлення документах, а лише вказує на порушення умов господарського договору.

Умови оплати за товар не впливають на митну вартість такого товару з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) жодним чином не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Таким чином, зауваження митного органу щодо відсутності підписів та печаток на банківських документах не впливає на ціноутворення по контракту та визначення митної вартості товару, враховуючи, що ненадання доказів оплати товару само по собі не може бути підставою для відмови в митному оформленні товару за обраним декларантом методом.

Платіжна інструкція є доказом щодо виконання (неналежного виконання) покупцем умов зовнішньоекономічного договору, а не доказом розбіжностей у документах чи неповноти документів, доданих до митної декларації.

Верховний Суд у постанові від 22.10.2020р. у справі №320/2455/19 зазначив, що квитанція або платіжне доручення (платіжні документи) свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв`язку між відомостями із квитанції/платіжного доручення та митною вартістю товару немає.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість зазначених Львівською митницею в п.33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901343/2 від 07.12.2023р. підстав для невизнання заявленої митної вартості позивачем за ціною договору та необхідності її коригування за другорядним методом.

В апеляційній скарзі Львівська митниця посилається на те, що суд першої інстанції не надав правової оцінки кожному аргументу Митниці, зазначеному у відзиві на позовну заяву. Зокрема, за твердженнями апелянта, судом не враховано, що: зазначення у довідці про транспортні витрат про надання послуги навантаження товару не узгоджується з умовами договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 24.11.2023р. №АЮ/БН/24/11/23/1; згідно платіжного доручення №216 від 30.10.2023р. здійснено переказ грошових коштів в сумі 79835,70 польських злотих, тоді як в інвойсі №FE/71/17/11/2023 від 30.11.2023р. та в МД №23UA209170101650U8 митна вартість товару зазначена на рівні 75694,22 польських злотих.

Колегія суддів вважає правомірним ненадання судом першої інстанції правової оцінки таким доводам відповідача, оскільки вказані обставини не слугували підставою для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901343/2 від 07.12.2023р.

Відповідно до п.1.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №598, рішення про коригування митної вартості товарів - закріплення результатів здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів як до, так і після їх випуску відповідно до вимог статей 54 і 55 Митного кодексу України.

Згідно п.2.1 Правил у графі 33 рішення про коригування зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Оскільки предметом спору у даній справі є правомірність рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901343/2 від 07.12.2023р., тому судом обґрунтовано надано правову оцінку підставам для прийняття спірного рішення, які безпосередньо в ньому зазначені.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки позивачем надано усі передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товарів, що ввозяться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.

Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги Львівської митниці та скасування рішення від 27.03.2024р. колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 червня 2024 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук