Ухвала

від 18.06.2024 по справі 943/1117/22

БУСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер №943/1117/22

Провадження № 4-с/943/2/2024

У Х В А Л А

про самовідвід судді

18 червня 2024 року м. Буськ

Суддя Буського районного суду Львівської області Кос І.Б., розглянувши матеріали цивільної справи за скаргою ОСОБА_1 на рішення та бездільність державного виконавця щодо примусового виконання судового рішення, -

в с т а н о в и в :

до Буського районного суду Львівської області надійшли матеріали цивільної справи за вищевказаною скаргою ОСОБА_2 до Буського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівськоз області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у якій просить: винести ухвалу в рамках кримінального провадження №12024141210000323 згідно зі ст. 219 КПК України з метою з`ясування обставин невиконання постанови Львівського апеляційного суду від 16.04.2024 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді вчителя української мови та літератури з неповним навантаженням з 31.08.2022 року; визнати неправомірною і скасувати постанову від 05.06.2024 року Буського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закриття виконавчого провадження про поновлення ОСОБА_3 на посаді вчителя української мови та літератури з неповним навантаженням (9 годин) з 31.08.2022року; зобов`язати начальника Буського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ірину Боруцьку надати всі матеріали виконавчого провадження для з`ясування всіх обставин не виконання постанови Львівського апеляційного суду від 16.04.2024 року.

Вищевказані матерали справи за скаргою ОСОБА_1 передані для розгляду судді Косу І.Б. від 17.06.2024 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи №943/1117/22 між суддями від 14.06.2024.

Однак, вивчивши матеріали даної справи за скаргою ОСОБА_1 на рішення та бездільність державного виконавця щодо примусового виконання судового рішення, вважаю неможливим її розгляд та заявляю самовідвід, виходячи із такого.

Як убачається зі скарги ОСОБА_1 , що нею оспорюється рішення про закриття виконавчого провадження та бездіяльність державного виконавця щодо примусового виконання ухваленого судами першої та апеляційної інстанцій рішення про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення з роботи та поновлення її на роботі в справі №943/1117/22 згідно постанови Львівського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року в цивільній справі №943/1117/22.

Однак, суддя Кос І.Б. не вправі брати участь у цивільній справі №943/1117/22, оскільки раніше був відведений від участі в розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Задвір`янського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області, третя особа - директор Задвір`янського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області Максимів Антін Степанович про поновлення на роботі та оплату за вимушений прогул, про що вбачається із ухвали суду від 30.09.2022 року в справі №943/1117/22, яка в подальшому розглянута з ухваленням судового рішення під головуванням судді Журибіди Б.М. від 25.05.2023 року в справі №943/1117/22.

Разом із тим, як убачається із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2024, що вказана справа за скаргою ОСОБА_1 поєднана зі справою №943/1117/22 з типом поєднання у порядку виконання судового рішення, яке є завершальною стадією судового провадження, у межах якого суддя Кос І.Б. був відведений ухвалою суду від 30.09.2022, а тому не вправі брати участь в розгляді цієї скарги на бездільність державного виконавця щодо примусового виконання судового рішення у межах виконавчого провадження у тій самій справі №943/1117/22, з якою дана скарга ОСОБА_1 поєднана.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді (п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України).

Частиною 3ст.39ЦПК Українивизначено,що самовідвідможе бутизаявлений непізніше початкупідготовчого засіданняабо першогосудового засідання,якщо справарозглядається впорядку спрощеногопозовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно ч.1ст.39ЦПК Україниз підстав,зазначених устаттях 36,37і 38цього Кодексу,суддя,секретар судовогозасідання,експерт,спеціаліст,перекладач зобов`язанізаявити самовідвід.

Як зазначено у п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 N 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики України неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством.

Разом із тим, ЄСПЛ у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказує, що справедливими в розумінні ст. 6 Конвенції може вважатися тільки такий суд, який діє незалежно від будь-яких обставин особистого (людського) чи іншого плану, є безстороннім та безпристрасним, тобто, при абсолютній відсутності обставин, які можуть викликати сумніви в обєктивності та неупередженості судді.

У справі Деблед проти Бельгії, Європейський суд вказав, що не можна вважати неупередженим суддю, якщо він раніше мав можливість ознайомитися із справою, її учасниками, скласти свою думку ще до того, як розпочався даний судовий розгляд.

За змістом статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) визначення судді для розгляду конкретної справи здійснюється у порядку, встановленому ст. 33 цього Кодексу.

З огляду на вищенаведене, оскільки суддя Кос І.Б. ухвалою суду від 30.09.2022 року відведений від участі в розгляді цивільної справи №943/1117/22, у межах якої подана вищевказана скарга ОСОБА_1 , що виключає мою участь в розгляді цієї скарги у межах цивільної справи №943/1117/22, з якою дана скарга поєднана, а тому задля уникнення формування у стороннього спостерігача сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді в розгляді скарги в межах цивільної справи, у якій суддя був відведений, а також зняття сумнівів у постановленому за наслідками розгляду справи рішення суду з наведених вище мотивів, керуючись пунктами 4, 5 частини першої статті 36 ЦПК України, вважаю за доцільне заявити самовідвід, а справу передати для повторного розподілу за програмою автоматизованої системи документообігу суду.

Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 33, 36, 39, 40, 41, 260, 261 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

заяву судді Буського районного суду Львівської області Коса І.Б. про самовідвід у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення та бездільність державного виконавця щодо примусового виконання судового рішення, - задовольнити.

Вищевказану справу за скаргою ОСОБА_1 на бездільність державного виконавця щодо примусового виконання судового рішення, - передати для повторного розподілу між суддями Буського районного суду Львівської області в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кос І. Б.