Рішення

від 18.06.2024 по справі 142/113/24

ПІЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальнийномер 142/113/24

Номер провадження 2/142/175/24

РІШЕННЯ

іменем України

18 червня 2024 року смт. Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Нестерука В.В.,

за участю секретаря судового засідання Яворської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в смт. Піщанка Вінницької області

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Студенянської сільської ради про визнання права власності на майно внаслідок спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

21лютого 2024року доПіщанського районногосуду Вінницькоїобласті надійшлапозовна заява ОСОБА_1 до Студенянської сільської ради про визнання права власності на майно внаслідок спадкування, в якій позивач просить суд визнати за ним, ОСОБА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 , право власності на майно земельну ділянку площею 2,9511 га, кадастровий номер 0523283200:02:000:0186, вартістю 119866,06 гривень на території Трибусівської сільської ради Піщанського району Вінницької області, на даний час на території Студенянської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, яка належала ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , державний акт на право приватної власності на землю серії ВН № 00495.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина на майно земельну ділянку площею 2,9511 га, кадастровий номер 0523283200:02:000:0186, вартістю 119866,06 гривень на території Трибусівської сільської ради, Піщанського району, Вінницької області, на даний час на території Сгуденянської сільської ради, Тульчинського району, Вінницької області, державний акт на право приватної власності на землю серії ВН № 00495. 16 жовтня 2015 року батько зробив на нього заповіт, яким заповів вищезгадане майно йому. Відповідно ст. 1261 ЦК України він також являється спадкоємцем першої черги за законом. Таким же спадкоємцем являється і його дружина. ОСОБА_3 відмовилась від обов`язкової частки у спадщині після смерті свого чоловіка. Позивач вказує, що на день смерті батька він з ним разом не проживав, що підтверджується довідкою Студенянської с/ради за №133 від 11.05.2023 року, в установлений термін прийняття спадщини в нотаріальну контору не звертався. За таких обставин він звернувся в даний час до Піщанської державної нотаріальної контори для одержання свідоцтва про прийняття спадщини, але йому відмовлено, у вчиненні нотаріальних дій за відсутності підстав для видачі свідоцтва про прийняття спадщини, про що нотаріусом видано роз`яснення та інформаційну довідку зі спадкового реєстру, яка підтверджує відсутність відкриття спадкової справи. Оскільки іншим методом він не може юридично оформити за собою право власності на майно батька, тому звертається із позовною заявою до Піщанського районного суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 лютого 2024 року дану позовну заяву було передано для розгляду судді Нестеруку В.В.

Ухвалою суду від 26 лютого 2024 року було прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній цивільній справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали, проведення підготовчого засідання призначено на 11 год. 30 хв. 20 березня 2024 року.

20 березня 2024 року підготовче засідання в даній цивільній справі у зв`язку з неявкою представника відповідача було відкладено на 11 годину 00 хвилин 22 квітня 2024 року.

Ухвалою суду від 22 квітня 2024 року було відмовлено у прийнятті визнання відповідачем Студенянською сільською радою Вінницької області позову ОСОБА_1 до Студенянської сільської ради про визнання права власності на майно внаслідок спадкування, закрито підготовче провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Студенянської сільської ради про визнання права власності на майно внаслідок спадкування, та призначити справу до судового розгляду по суті, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 14 годину 00 хвилин 21 травня 2024 року.

21 травня 2024 року у зв`язку з неявкою усіх сторін по справі судове засідання було відкладено на 14 годину 00 хвилин 18 червня 2024 року.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Гордаш Н.М. в судове засідання 18 червня 2024 року не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується розписками представника позивача про отримання повісток про виклик до суду на ім`я ОСОБА_4 та на ім`я ОСОБА_1 на 18 червня 2024 року. Крім того в матеріалах справи наявне клопотання представника позивача, в якому вона просить суд розгляд справи проводити без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити.

Відповідач Студенянська сільська рада Вінницької області в судове засідання 18 червня 2024 року повноважного представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи, був повідомлений належним чином шляхом отримання повістки про виклик до суду в підсистемі «Електронний суд», де відповідач має зареєстрований електронний кабінет. Також в матеріалах справи наявна заява сільського голови ОСОБА_5 про розгляд справи без участі, в якій сільський голова просить розгляд справи проводити без участі представника відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи, що сторони не прибули в підготовче засідання, суд, вважає за можливе, здійснювати судовий розгляд у підготовчому засіданні без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як передбачено ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Пунктом 27 Постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» передбачено, що, виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін, та, враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Трибусівка Піщанського району Вінницької області помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 14 січня 2021 року Піщанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (а.с.6)

Відповідно до заповіту від 16 жовтня 2015 року, посвідченого секретарем Трибусівської сільської ради Піщанського району Вінницької області, зареєстрованого в реєстрі за № 49, ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,95 га на підставі державного акта серії ВН 00495, що знаходиться на території Трибусівської сільської ради та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва заповів своєму сину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.16)

Згідно довідки Кукулівського старостинського округу Студенянської сільської ради № 133 від 11 травня 2023 року, копія якої долучена до позовної заяви, вбачається, що ОСОБА_2 станом на 13 січня 2021 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а його син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з грудня 2020 року проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15)

З копії державного акту на право приватної власності на землю серії ВН 00495, виданого головою Трибусівської сільської ради народних депутатів 17 листопада 2001 року, ОСОБА_2 , який мешкає в с. Трибусівка Піщанського району на підставі рішення 16 сесії 3 скликання Трибусівської сільської ради народних депутатів від 31 жовтня 2001 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 2,95 гектарів в межах згідно з планом, яка розташована на території Трибусівської сільської ради з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.10).

Відповідно до копії витягу з Державного земельного кадастру на земельну ділянку серії НВ-0500785822023 від 02 жовтня 2023 року ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 0523283200:02:0000186, розташована на території Трибусівської сільської ради Піщанського району Вінницької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,9511 га на підставі державного акту від 17.11.2001 р. ВН 00495 (а.с.7-9)

Також з наданих суду матеріалів судом встановлено, що ОСОБА_2 з 20 листопада 1982 року перебував у шлюбі з ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим повторно 09 грудня 2010 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Піщанського районного управління юстиції Вінницької області (а.с.14)

Також в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_3 , яка проживає по АДРЕСА_1 , датована 12 жовтня 2023 року, посвідчена старостою Кукулівського старостинського округу Тульчинського району Вінницької області, адресована «відповідному органу за призначенням», в якій вона відмовляється від обов`язкової частки в спадщині після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 (а.с.17)

17 серпня 2023 року державним нотаріусом Піщанської державної нотаріальної контори Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шигидою І.В. було надано роз`яснення за № 162/01-16, в якому зазначено про відсутність підстав для відкриття спадкової справи та видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті його батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки на час відкриття спадщини він зі спадкодавцем не проживав, заяву в нотаріальну контору у встановлений шестимісячний строк з дня відкриття спадщини не подав (а.с.18).

У зв`язку з цим позивач звернувся до суду із вказаним позовом до Студенянської сільської ради, в якому просить визнати за ним право власності на земельну ділянку, яка належала його батьку ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо нотаріусом обгрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. За відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

В пункті1 Листа Вищогоспеціалізованого судуУкраїни зрозгляду цивільнихі кримінальнихсправ "Просудову практикурозгляду цивільнихсправ проспадкування" від 16.05.2013року № 24-753/0/4-13,зазначено,що прирозгляді справпро спадкуваннясуди маютьвстановлювати місцевідкриття спадщини; колоспадкоємців,які прийнялиспадщину; законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ст.1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Відповідно до ст.1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 нього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В частині 1 ст. 1269 ЦПК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Нормами ч. 1 ст. 1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до положень п. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Тобто, до предмету доказування за даним позовом належать обставини прийняття чи неприйняття спадщини позивачем.

Аналіз норм ЦК України вказує на те, що спадкоємець є таким, що прийняв спадщину, якщо він постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або якщо на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем а подав нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування протягом шести місяців з дня відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Під час судового розгляду судом було встановлено той факт, що позивач ОСОБА_1 проживає по АДРЕСА_1 з 2020 року, а його батько ОСОБА_2 станом на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований та проживав по АДРЕСА_1 . Тобто позивач ОСОБА_1 станом на день смерті батька ОСОБА_2 -13 січня 2021 року спільно із спадкодавцем не проживав. Даний факт не було спростовано під час судового розгляду як учасниками справи , так і будь-якими іншими доказами.

Крім того, з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 73618712 від 17 серпня 2023 року, встановлено, що спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заводилася (а.с.19)

Таким чином, факт прийняття спадкоємцем за заповітом ОСОБА_1 спадщини, яка відкрилася після смерті його батька ОСОБА_2 не знайшов свого підтвердження під час судового розгляду, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 вимоги ст. ст. 1269, 1270 ЦК України не виконав та не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк, а також постійно не проживав із спадкодавцем на день його смерті, тобто ОСОБА_1 є таким, що не прийняв спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , а тому його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом.

Крім того, слід зазначити, що власник майна можепред`явити позовпро визнання його права власності, якщо це правооспорюється або не визнається іншою особою, а також у разівтрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємцядодаткового строку для прийняття спадщини, про що зазначено в листі Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753740-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування». Також у вказаному листі зазначено, що у справах про спадкування права власності на нерухоме майно суди не повинні задовольняти позовні вимоги про визнання права власності в порядку спадкування за законом чи за заповітом за відсутності спору між спадкоємцями стосовно спадщини, оскільки реалізація прав позивачів має інші механізми: звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, встановлення факту прийняття спадщини, продовження строку прийняття спадщини (у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року), про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем щодо правовідносин, які виникли після набрання чинностіЦК України.

Крім того, в п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», зазначено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини,

спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Також, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до положень ч. 2 ст. 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

В частині 4 ст. 51 ЦПК України передбачено, що про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

В пункті 1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, зазначено, що при розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати місце відкриття спадщини; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміну неналежного відповідача здійснюють у порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета й підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконують під час розгляду справи. Саме до такого висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 10 травня 2023 року в цивільній справі № 204/8118/14-ц

Разом з тим, враховуючи, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є виключним правом позивача, останній таким правом не скористався та будь-яких клопотань про заміну відповідача чи залучення співвідповідача, зокрема ОСОБА_3 , яка була дружиною спадкодавця ОСОБА_2 , проживала разом з ним, була непрацездатною та має право на обов`язкову частку у спадщині, суду не подав, а пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

В той же час, заява ОСОБА_3 від 12 жовтня 2023 року, справжність підпису в якій посвідчено старостою Кукулівського старостинського округу, не може розцінюватися судом як заява про відмову від прийняття спадщини після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , оскільки частиною першою статті 1273 Цивільного кодексу України визначено, що відмова від спадщини може бути здійснена тількипротягом шести місяців з дня відкриття спадщини, та заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Таким чином, напідставі дослідженихсудом доказівта встановлених судом обставин,враховуючи,що судомвстановлено,що позивач ОСОБА_1 неприйняв спадщину,яка відкриласяпісля смертійого батька ОСОБА_2 ,а такожберучи доуваги виключне право позивача визначатипредмет тапідстави спору,враховуючи, щопозов пред`явленодо неналежноговідповідача,та завідсутності іншихзаконних підставдля задоволенняпозовних вимог, судприходить довисновку,що взадоволенні позову ОСОБА_1 доСтуденянської сільськоїради провизнання прававласності намайно внаслідокспадкуванняслід відмовити.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України, та враховуючи, що судом відмовлено в задоволенні позовних вимог покладає судові витрати по справі на позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141, 206, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, 1216-1218, 1220-1223,1258,1261-1265,1268-1270,1272 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Студенянської сільської ради про визнання права власності на майно внаслідок спадкування, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Сторони по справі:

позивач: ОСОБА_1 ,який проживаєв АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

відповідач: Студенянська сільська рада Вінницької області, що знаходиться в с. Студена Тульчинського району Вінницької області, вул. Соборна, 42, код ЄДРПОУ 04327554.

Суддя: