Рішення

від 10.06.2024 по справі 201/11460/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №201/11460/23

Провадження № 2/201/560/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2024р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Ткаченко Н.В.

за участю секретаря - Покопцевої Є.О.

за участю представника позивача адвоката Співака О.М.

за участю третьої особи ОСОБА_1

за участю представника третьої особи адвоката Ремез К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАНГ» (третя особа ОСОБА_1 ) про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

21.09.2023р. в провадження Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАНГ» про стягнення грошових коштів поворотної фінансової допомоги за платіжними інструкціями від 09.03.2017р., 09.01.2018р.,27.02.2018р., 05.03.2018р., 10.04.2018р. та 25.04.2018р. на загальну суму 848000 грн., посилаючись на положення ст.ст. 218, 1046, 1047, 1049 ЦК України та п.п. 14.1.257, п. 14.1 ст. 14 ПК України.

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 25.09.2023р. позовна заява прийнята до розгляду, призначено розгляд справи в загальному позовному провадженні з проведенням підготовчого засідання (а.с. № 25 т.№ 1).

Ухвалою суду від 26.10.2023р. (постановленою без виходу до нарадчої кімнати відповідно до положень ч. 4 ст. 269 ЦПК України) за клопотання адвоката Ремез К.І. (дієна підставіордеру від 25.10.2023р. а.с.№ 34т.№ 1) до участі у справі як третю особу без самостійних вимог було залучено ОСОБА_1 (а.с. № 31-32, 46 т. № 1).

02.11.2023р. від представника третьої особи ОСОБА_1 - адвоката Ремез К.І.в порядку ст.181ЦПК Українинадійшли письмовіпояснення по справі(наредакцію позовнихвимог від21.09.2023р. Представник третьої особи зазначала, що позивачем не були надані документи, які можуть бути підтвердженням отримання відповідачем поворотної фінансової допомоги та несвоєчасного її повернення позивачу. Крім того, адвокат зауважувала на тому, що відносно позовних вимог про стягнення суми поворотної фінансової допомоги за період 2017р. - 2018р. сплинули строки позовної давності (а.с. № 55-56 т. № 1).

10.11.2023р. представником позивача адвокатом Співаком О.М. (діє на підставі ордеру від 25.10.2023р. а.с. № 48 т. № 1) була подана заява про зміну підстав позову, в обґрунтування якої адвокат посилався на те, що хоча факт переказу позивачем відповідачу грошових коштів на загальну суму 848000 грн., на думку адвоката, є безсумнівним, втім матеріалами справи не підтверджується наявність жодного письмового договору між позивачем та відповідачем, то позовні вимоги з бокупозивача змінюються зі стягнення грошових коштів поворотної фінансової допомоги на підставі ст.ст. 218, 1046, 1047, 1049 ЦК України, п.п. 14.1.257, п. 14.1 ст. 14 ПК України на стягнення грошових коштів напідставі ст.1212ЦК України (а.с. № 62-63 т. № 1).

13.12.2023р. від представника відповідача ТОВ «ГАНГ» - адвоката Дрозд В.Р. діє на підставі ордеру від 12.12.2023р. а.с. № 88 т. № 1) надійшли письмові пояснення, до якихбули долученікопії виписокза 2018-2023р.р.щодо платежіввід ОСОБА_2 ,копії виписокза період з 01.01.2017р.до 31.12.2017р.щодо всіх контрагентівТОВ «Ганг»тощо.Також по тексту цих письмових пояснень адвокат зазначала, що позовні вимоги вважає обґрунтованими, оскільки сама поворотна фінансова допомога на загальну суму 848000 грн. надавалася без укладання договорів у вигляді окремих документів. Адвокат стверджувала, що ТОВ «ГАНГ» визнає в повному обсязі власний обов,язок повернути ОСОБА_2 поворотну фінансову допомогу (а.с. № 84-87, 90-167 т. № 1).

В межах підготовчого провадження за клопотанням представника третьої особи ОСОБА_1 адвоката Ремез К.І. ухвалою суду від 14.12.2023р. були витребувані докази від АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. № 70, 179-180 т. № 1).

Відповідь на ухвалу суду від 14.12.2023р. надійшла 01.02.2024р. (а.с. № 220-221 т. № 1).

15.04.2024р. від представника третьої особи ОСОБА_1 - адвоката Ремез К.І.в порядкуст.181ЦПК України надійшли додаткові письмові пояснення по справі (на редакцію позовних вимог від 10.11.2023р. та після ознайомленням з відповіддю АТ КБ «ПриватБанк», по тексту яких адвокат зауважувала на тому, що позовні вимоги не обґрунтовані через те, що із доданих до позову доказів: претензій позивача відповідачу, платіжних документів, а також з відповіді, яка надана АТ КБ «ПриватБанк», вбачається, що між позивачем та відповідачем наявні договірні відносини, отже відсутні підстави длястягнення грошовихкоштів напідставі ст.1212ЦК України. Також по тексту цих письмових пояснень адвокат просила постановити окрему ухвалу відносно неправомірних дій позивача, оскільки, на її думку, в діях ОСОБА_2 наявні ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 364-1 КК України (а.с. № 1-6 т. № 2).

Підготовче засідання у справі відповідно до положень ст.197та п.3ч.2ст.200ЦПК Українипроведено 11.03.2024р. (а.с. № 224 т. № 1).

В ході судового розгляду справи представник позивача адвокат Співак О.М. позовні вимоги в редакції від 10.11.2023р. підтримав, наполягав на їх повному задоволенні.

В ході судового розгляду справи третя особа та її представник адвокат Ремез К.І. проти задоволення позовних вимог заперечували, просили відмовити в задоволенні позову та відносно неправомірних дій позивача постановити окрему ухвалу.

Представник відповідача - ТОВ «ГАНГ» в підготовчі та судові засідання не з`явився, про дату розгляду справи був повідомлений належним чином, в справі наявні підтвердження (а.с.с № 52, 54, 83, 188-189, 194, 213-215, 232-235, 245-246, т. № 1, а.с. № 19-21 т № 2).

Про причини неявки представник ТОВ «ГАНГ» - адвокат Дрозд В.Р. суд не сповістила, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутності, суду не скерувала.

Ухвалою суду від 22.05.2024р. (постановлена без виходу до нарадчої кімнати з огляду на положення ст. 353 ЦПК України) було прийнято рішення про проведення судового розгляду справи за відсутності представника ТОВ «ГАНГ» (а.с.№ 14 зв.ст. т. № 2, дія № 47).

При розгляді справи в судових засіданнях у відповідності до вимог ч.1 ст.247 ЦПК України здійснювалась повна фіксація судового процесу технічними засобами.

Суд, вивчивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи у межах заявлених позовних вимог та наданих сторонами письмових доказів, вивчивши зміст заперечень стосовно позовних вимог, оцінивши докази на підставі положень ст.89 ЦПК України у сукупності з нормами чинного законодавства, вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1. ст.13 ЦПК України).

За наявними в матеріалах справи доказами судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

ОСОБА_2 є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАНГ» із часткою 30% статутного капіталу, а також директором товариства.

ОСОБА_1 є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАНГ» із часткою 70% статутного капіталу (а.с. № 13, 35-36).

Відповідно до положень статті 44 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, приймаються виключно загальними зборами учасників, якщо інше не передбачено статутом товариства.

Рішення про надання згоди на вчинення інших значних правочинів, крім зазначених у частині другій цієї статті, приймаються загальними збори учасників, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Цим нормам кореспондуються і положення п.13.2. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАНГ» (а.с. № 37-43).

Матеріалами цивільної справи підтверджено, що позивачем було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю «ГАНГ» грошові коштів у розмірі 848000 грн. за платіжними інструкціями від 09.03.2017р., 09.01.2018р., 27.02.2018р., 05.03.2018р., 10.04.2018р. та 25.04.2018р.

У платіжних дорученнях зазначено в якості призначення платежу: «фінансова допомога поворотна згідно договору № ФП-1 від 29.01.2018р. від засновника ОСОБА_2 » на суму 40000 грн., «фінансова допомога поворотна згідно договору № 10 від 09.01.2018р. від засновника ОСОБА_2 » на суму 33000 грн., «фінансова допомога поворотна згідно договору № 10 від 09.01.2018р. від засновника ОСОБА_2 » на суму 295000 грн., «фінансова допомога поворотна згідно договору № 10 від 09.01.2018р. від засновника ОСОБА_2 » на суму 20000 грн., «фінансова допомога поворотна згідно договору № 10 від 09.01.2018р. від засновника ОСОБА_2 » на суму 100000 грн., «фінансова допомога поворотна згідно договору № 9 від 01.03.2017р. від засновника ОСОБА_2 » на суму 360000 грн. (а.с. № 14-19).

Матеріалами цивільної справи також підтверджено, що позивачем на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАНГ» 11.08.2023р. було направлено письмову вимогу про повернення поворотної фінансової допомоги, вимога отримана 11.08.2023р. заступником директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАНГ» Господа О.А. його дружиною ОСОБА_3 (а.с. № 20-21).

Твердження третьої особи ОСОБА_1 та його представника, що заступником директора ТОВ «ГАНГ» ОСОБА_2 є його дружина - ОСОБА_3 , представником позивача в ході розгляду справи не спростовані.

Оскільки на вимогу ОСОБА_2 від 11.08.2023р. Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАНГ» грошові кошти на загальну суму 848000 грн. не повернуті, представником позивача до суду 21.09.2023р. скеровано позовну заяву про стягнення грошових коштів у розмірі 848000 грн. за договорами поворотної фінансової допомоги з посиланням на ст.ст. 218, 1046, 1047, 1049 ЦК України та п.п. 14.1.257, п. 14.1 ст. 14 ПК України.

Втім, пізніше, а саме 10.11.2023р., представником позивача позовні вимоги змінюються зі стягнення грошових коштів поворотної фінансової допомоги на підставі ст.ст. 218, 1046, 1047, 1049 ЦК України, п.п. 14.1.257, п. 14.1 ст. 14 ПК України на стягнення грошових коштів напідставі ст.1212ЦК України (а.с. № 62-63 т. № 1).

Зміна підставподаного позовустороною позивачаобґрунтовувалася тим,що надумку представникапозивача, матеріалами справи не підтверджена наявність жодного письмового договору між позивачем та відповідачем.

Розглядаючи цивільно-правовий спір, суд не погоджується з такими твердженнями позивача.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1,6 ст.81 ЦПК України).

14.12.2023р. ухвалою суду за клопотанням представника третьої особи було витребувано докази у АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. № 179-180).

Так, судом від Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» була витребувана інформація, чи було перераховано ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАНГ» (ЄДРПОУ - 19438696), відкритому в Акціонерному товаристві комерційний банк «ПриватБанк» № НОМЕР_2 (валюта рахунку 980) грошові кошти, а саме: 09.03.2017р. 360000 грн.; 09.01.2018р. 100000грн.; 27.02.2018р. 20000грн.; 05.03.2018р. 295000грн.; 10.04.2018р. 33000грн.; 25.04.2018р. 40000грн., а також інформація за період з 09.03.2017р. по дату надання відповіді, які кошти, в якому розмірі та за яким призначенням платежу були перераховані з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАНГ» (ЄДРПОУ - 19438696), відкритих в Акціонерному товаристві комерційний банк «ПриватБанк», на рахунки ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ).

Відповідь на ухвалу суду від 14.12.2023р. надійшла суду 01.02.2024р. Цією відповіддю підтверджується, що між позивачем та відповідачем наявні договірні відносини (а.с. № 220-221).

Також, в матеріали справи самим позивачем надано платіжні доручення (а.с.№ 14-19) та письмовувимогу від11.08.2023р.(а.с.№20-21),в якихйде посиланнясаме на укладенідоговори поворотної фінансовоїдопомоги.

Суд зазначає, що докази у справі відповідно до положень ст. 89 ЦПК України оцінюються, окрім іншого, за принципом їх достатності і взаємного зв`язку у їх сукупності.

Отже,сукупність тавзаємозв`язок доказіву справі, повністю спростовують викладені представником позивача в уточненій позовній заяві від 10.11.2023р. обставини перерахування грошових коштів відповідачу (а.с. № 62-63).

Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.06.2019р. у справі № 487/10128/14-ц підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Згідно з частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018р. у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) зроблено висновок, що «предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України».

Згідно зі статтею 1212 ЦК України передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Такі висновки містяться і в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019р. у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19) та від 14.12.2021р. у справі № 643/21744/19 (провадження № 14-175цс21).

За змістом частини першої ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Такими фактами, зокрема, є договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти ( ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частинами першою та другою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Суд зазначає, що наявними у справі доказами підтверджується факт наявності договірних відносин між позивачем та відповідачем, що унеможливлює стягнення грошових коштів на підставі ст. 1212 ЦК України, оскільки не можна стверджувати, що відповідач набув грошові кошти у загальному розмірі без достатньої правової підстави.

Отже суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги необґрунтовані та в їх задоволенні слід відмовити в повному обсязі.

Суд не обговорює питання строків позовної давності, оскільки в межах строків позовної давності підлягає захисту лише порушене право, а як зазначено вище, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог через їх безпідставність.

Разом тим, судом не знайдено підстав для постановлення окремої ухвали у відповідності до положень ст. 262 ЦПК України щодо неправомірних дій позивача, оскільки питання наявності (відсутності) в діях ОСОБА_2 ознак кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 364-1 КК України, повинно вирішуватися в порядку ст. 214 КПК України.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України, суд зазначає, що з урахуванням тих обставин, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено, судові витрати, які понесені по справі позивачем, покладаються на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.1212 ЦК України, Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 223, 141, ч.1 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Взадоволенні позовнихвимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАНГ» (третя особа ОСОБА_1 ) про стягнення грошових коштів відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: ТкаченкоН.В.