Рішення

від 19.06.2024 по справі 215/3186/24

ТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 215/3186/24

2/215/1698/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

В складі: головуючого судді Коноваленка М.І.

секретар судового засідання - Коломійчук К.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я,-

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом про відшкодування моральної шкоди до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» /далі ПрАТ/, яким просить стягнути відповідно до ст.ст.153, 173, 237-1 КЗпП України 420 000,00 грн. моральної шкоди, у зв`язку з отриманим професійним захворюванням на виробництві, стійкою втратою професійної працездатності (а.с.1-4).

В обґрунтування вказує, що в період роботи на підприємсті відповідача у шкідливих умовах праці тривалий час на посаді машиніста млинів спочатку на збагачувальній фабриці №2, потім в цеху по виробництву обкотишів №3, з правом пільгового пенсійного забезпечення за Списком №1 на ПрАТ, ним отримано хронічні професійні захворювання: радикулопатія попереково-крижова та шийна з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим синдромом і м`язово-тонічним синдромом, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового пері артрозу, остеоартрозу у поєднанні з пері артрозом ліктьових і колінних суглобів; сидеросилікоз першої стадії, ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень першої стадії, група В. Легенева недостатність першого-другого ступеня; хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху), які, відповідно до акту розслідування від 04.03.2024, виникло з вини роботодавця.

Згідно висновку МСЕК від 06.05.2024 первинно позивачу була встановлена 3-тя група інвалідності та 65% втрата професійної працездатності безстроково. За висновком МСЕК йому рекомендовано санаторно-курортне та медикаментозне лікування, забезпечення виробами медичного призначення. Заборонена важка фізична праця, тривала хода, вимушена поза, переохолодження, в умовах виробничого пилу, шуму.

Вважає, що йому не було забезпечено безпечних умов праці, він втратив працездатність, виконуючи тривалий час роботи в напружених та шкідливих умовах праці. Виходячи з характеру захворювань позивач неодноразово знаходився на лікуванні. Усвідомлення позивачем того, що він став інвалідом, що його тепер постійно будуть турбувати болі та обмеження рухів в поперековому та шийному відділах хребта з іррадіацією болю в ліву руку та ногу, слабкість в ногах, неможливість тривалої ходи, заніміння кінцівок. Позивач тепер постйно відчуває загальну слабкість, задишку навіть при незначному фізичному навантаженні, постійний головний біль. Значну частину часу він витрачає на підтримання свого здоров`я, що порушує його нормальні життєві зв`язки. При цьому позивач розуміє, що стан його здоров`я не відновиться навіть при лікуванні, і це додає йому ще більшого морального пригнічення та призводить до постійних переживань. Вважає, що шкода завдана не тільки йому особисто, а і його сім`ї. Через погіршення стану здоров`я не може матеріально забезпечувати свою сім`ю як раніше, і навпаки сам потребує фізичної та моральної допомоги від своїх близьких.

Провадження у даній справі відкрито ухвалою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.05.2024 року, в якій зазначено, що розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.05.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Відповідачу встановено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

06.06.2024 в суд надійшов відзив на позовну заяву з додатками (а.с.37-54) разом з підтвердженням про направлення його копії позивачу. Представник відповідача позов не визнає в повному обсязі, у відзиві вказує, що позивач був попереджений про шкідливість умов праці під розписку; за роботу в шкідливих умовах позивач отримував пільги та компенсації, підвищену оплату праці та додаткові відпустки. Тривалість роботи позивача в шкідливих умовах залежить від самого працівника і лише працівник несе відповідальність за наслідки свого вибору. Працюючи в шкідливих умовах, позивач сам повинен дбати про свій стан здоров`я. Представник відповідача звертає увагу суду на те, що позивач, не зважаючи на явні ознаки ушкодження здоров`я та періодичне проходження лікування, продовжуваав працювати у шкідливих умовах, і жодного разу не заявляв про порушення зі сторони відповідача умов його праці. Усвідомлюючи ризик виникнення професійного захворювання, позивач умисно тривалий час не повідомляв адміністрацію ПрАТ «Північний ГЗК» про необхідність переведення його на іншу менш шкідливу або менш важку працю, у зв`язку з погіршенням стану його здоров`я. З медичної документації вбачається, що позивач відчував симптоми захворювань ще за декілька років до встановлення стійкої втрати працездатності, проте продовжував працювати в шкідливих умовах, не дивлячись на застереження лікарів, і звільнився у зв`язку з виходом на пенсію. Крім того, вважає що позивачем не надано доказів спричинення шкоди, не обґрунтовано розмір моральної шкоди, сума не відповідає вимогам розумності та справедливості, просить відмовити в задоволенні позову. Також, представник відповідача вважає, що заявлена сума на відшкодування моральної шкоди підлягає оподаткуванню, тобто податки слід стягнути з позивача у разі задоволення позовних вимог. Однак, позовні вимоги вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Інші процесуальні дії не вчинялись, заходи забезпечення доказів/позову, зупинення/відновлення провадження не застосовувались.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Працюючи з 03.08.1999 по 20.09.2000 та з 01.08.2002 по 04.07.2022 машиністом млинів виробничої дільниці подрібнення сировини, шихтування та огрудкування обкотишів цеху по виробництву обкотишів №2, ОСОБА_1 визначав несправності в роботі млинів, устаткування та здійснював їх усунення, чищення тічок, слідкував за станом приладів аварійної зупинки устаткування, змазував вузли млинів, проводив друбний ремонт та прибирання просипаної гірничої маси. Внаслідок недосконалості робочого місця та технології угрудкування та випалювання обкотишів, підпадав під вплив важкості праці, пилу переважно фібро генної дії (з вмістом діоксиду кремнію від 10% до 70% в повітрі робочої зони) та шуму. Раніше працюючи на ПрАТ «ПівнГЗК» машиністом млинів збагачувальної фабрики №2 з 28.01.1991 по 20.09.2000, з тих же причин підпадав під вплив підвищених параметрів важкості праці, пилу переважно фіброгенної дії (із вмістом діоксиду кремнію від 10% до 70% в повітрі робочої зони) та шуму. Також раніше працюючи майстром основної виробничої дільниці шихтування та згрудкування цеху по виробництву обкотишів №2 з 20.09.2000 по 01.08.2002, з тих же причин підпадав під вплив підвищених параметрів важкості праці, пилу переважно фіброгенної дії (із вмістом діоксиджу кремнію від 10% до 70% в повітрі робочої зони) та шуму. Вказаний період роботи позивача на ПрАТ підтверджується копіює трудової книжки (а.с.8-11), обставини за яких позивач отримав хронічне професійне захворювання підтверджується п.17 акта розслідування хронічного професійного захворювання (а.с.15).

Згідно акта розслідування хронічного професійного захворювання від 04.03.2024 (а.с.12-17), позивачу ОСОБА_1 встановлено хронічні професійні захворювання: радикулопатія попереково-крижова L5, S1 та шийна C6, C7, C8 з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і м`язово-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового пері артрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових і колінних суглобів (ПФ другого ступеня); сидеросилікоз першої стадії (s/t, 1/1, em), ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень першої стадії, група В. Легенева недостатність першого-другого ступеня; хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху) за класифікацією ОСОБА_2 і ОСОБА_3 . Позивачу вперше встановлена 3-тя група інвалідності ( повторно та безстроково з 22.04.2024) та 65% втрати професійної працездатності безстроково (40% по радикулопатії, 20% по сидеросилікоз, 5% по туговухості), згідно висновку МСЕК від 06.05.2024р., де також зазначено, що позивачу протипоказані важка фізична праця, тривала хода, вимушена поза, переохолодження в умовах виробничого пилу, шуму; рекомендовано санаторно-курортне та медикаментозне лікування, забезпечення виробами медичного призначення (а.с.18).

З 01.04.2001 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Ст.ст.21, 28, 34 даного Закону було передбачено обов`язок Фонду по відшкодуванню моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, професійним захворюванням застрахованим та членам їх сімей.

Конституційний Суд України в абзаці 9 пункту 5 Рішення №20-рп/2008 (справа про страхові виплати) зазначив, що положеннями п.1, абзацу 3 п.5, п.9, абзацу 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.02.2007 року №717, скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції вказаного Закону. Проте Конституційний Суд України вважає,що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.1167 Цивільного кодексу України та ст.237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу.

Встановлений законодавством розподіл обов`язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві не суперечить вимогам ст.22 Конституції України. З огляду на викладене, Конституційний Суд України не вбачає підстав для визнання не конституційними положень п.1, абзацу 3 п.5, п.9, абзацу 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що при вирішенні спору по відшкодуванню моральної шкоди, завданої позивачу ОСОБА_1 внаслідок отриманого ним професійного захворювання та втрати у зв`язку із цим професійної працездатності, слід застосовувати норми трудового законодавства України, які регулюють спірні правовідносини.

Так, згідно зі ст.153 КЗпП України передбачено, що на всіх підприємствах створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці, безпека технологічних процесів, стан засобів захисту, санітарно побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. На власника покладається обов`язок впровадження сучасних засобів безпеки, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України власником проводиться відшкодування моральної шкоди працівнику в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивачу, як вказувалося раніше, згідно акта розслідування хронічного професійного захворювання від 04.03.2024 (а.с.12-17), встановлено хронічні професійні захворювання. Виробничими факторами, що спричинили захворювання є: важкість праці: - маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується, перевищувала на 6 кг і складала 36 кг, при допустимій до 30кг,- робоча поза стоячи 81,6% часу зміни при нормативному значенні 60% часу зміни, згідно з вимогами Державних санітарних норм та правил; пил переважно фібро генної дії: концентрації пилу із вмістом вільного діоксиду кремнію від 10% до 70% в повітрі робочої зони перевищувала гранично допустиму в 2,45 рази та складала 9,8 мг/м3 при ГДК 4,0 мг/м3. Умови виробничого середовища та важкість праці машиніста млина відносяться до 3 класу 2 ступеня шкідливості (а.с.14).

Позивач працював в умовах впливу шкідливих факторів понад 22 роки.

Визначаючи розмірморальної шкоди,суд вважає,що слідврахувати роз`ясненняп.9Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від31.03.1995р.,з подальшимизмінами,"Про судовупрактику всправах провідшкодування моральної(немайнової)шкоди",відповідно доякого,розмір відшкодуванняморальної шкодисуд визначаєв межахзаявлених вимогзалежно відхарактеру таобсягу заподіянихпозивачеві моральнихі фізичнихстраждань,з урахуваннямв кожномуконкретному випадкуступеня винивідповідача таінших обставин.Зокрема,враховується характері тривалістьстраждань,стан здоров`япотерпілого,тяжкість отриманогозахворювання,істотність вимушенихзмін уйого життєвихі виробничихстосунках,конкретні обставинипо справі,характер моральнихстраждань інаслідки,що наступили.

При встановленні розміру моральної шкоди суд враховує характер захворювання, пов`язаного з обмеженням в пересуванні та фізичними навантаженнями, фізичними і моральними стражданнями позивача ОСОБА_1 у зв`язку з цим, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, а також тривалість його роботи у шкідливих умовах.

Відповідно до наслідків що наступили, які підтверджуються висновком МСЕК, випискою-епікризом (а.с.18-20) позов слід задовольнити частково та стягнути з ПрАТ на користь позивача 250 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, вважаючи суму, що вимагає позивач завищеною.

Крім того, чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткування, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку мова йде про суми відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю, отже вищевказані зміни не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

У відповідності зі ст.141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, слід стягнути з ПрАТ на користь держави судовий збір в сумі 2500,00 грн.

На підставі ст.ст.153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст.10, 12, 43, 49, 141, 259 ч.6, 263-265, 268, 273, 174 ч.4, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» про відшкодування моральноїшкоди,заподіяної ушкодженнямздоров`я - задовольнити частково.

Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» Ікод 00191023 на користь ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 250 000 /двісті п`ятдесят тисяч/ грн. моральної шкоди без стягнення податків та обов`язкових платежів.

Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» Ікод 00191023 - 2500 грн. судового збору на користь держави.

Копію рішення направити сторонам по справі.

Рішення може бути оскарженеособами, які беруть участь у справі безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти -денний строк, з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення складено без проголошення 19 червня 2024 року.

Суддя: