Рішення

від 17.06.2024 по справі 632/118/24

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 632/118/24 провадження № 2/632/283/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 рокум. Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі:

судді - Кочнєва О.В.,

за участі секретарів - Хохлової І.С., Клименко А.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Букур М.Є.,

представників відповідача ТОВ «Мінеральні води України» - адвокатів Усенко А.М. та Осадчого А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в режимі відеоконференцзв`язку при розгляді справи по суті у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Мінеральні води України», приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

15.01.2024 року позивач в особі свого представника за ордером адвоката Букур Максима Євгеновича звернувся до суду із відповідним позовом, в якому просив:

- стягнути з співвідповідача ТОВ «Мінеральні води України» на користь позивача грошові кошти на відшкодування завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майнової шкоди у розмірі 11600,00 грн., з яких невідшкодована франшиза у розмірі 2600,00 грн. та 9000,00 грн. витрат за послуги з оцінки та проведення пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу марки «ВАЗ», моделі «111930 ЗНГ», державний номерний знак НОМЕР_1 ;

- стягнути з співвідповідача ТОВ «Мінеральні води України» грошові кошти на відшкодування моральної шкоди, завданої ДТП у розмірі 20000,00 грн.;

- стягнути з співвідповідача ПрАТ «Євроінс Україна» грошові кошти на відновлення (ремонт) автомобіля позивача марки «ВАЗ», моделі «111930 ЗНГ», державний номерний знак НОМЕР_1 у розмірі 34736,85 грн.

Підставою звернення до суду сталі цивільно-правові наслідки ДТП, яке мало місце 04.10.2023 року на 37 кілометрі автомобільної дороги Р-51 «Мерефа-Павлоград» біля с. Трійчате Лозівського району Харківської області, внаслідок його відбулося зіткнення автомобіля позивача - марки «ВАЗ», моделі «111930 ЗНГ», державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіля під кермуванням співвідповідача ОСОБА_2 - марки «MAN», державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі отримали мешанічні ушкодження, а згодом співвідповідача ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу постановою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 20.10.2023 року у справі №632/1645/23, яка набула чинності.

Враховуючи неповне отримання позивачем матеріального відшкодування та бажання отримати моральну шкоду внаслідок ДТП, з урахуванням, на думку, представника позивача, перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах з ТОВ «Мінеральні води України» станом на час ДТП, позивач вважав за необхідне пред`явити вказані вимоги у порядку цивільно-правової відповідальності винуватця ДТП до його роботодавця та страхової компанії, де був застрахований його транспортний засіб.

Ухвалою судді від 19.02.2024 року провадження у справі було відкрито у загальному позовному провадженні, призначено підготовче провадження, наданий кожному із співвідповідачів час для подання відзиву та позовну заяву та зустрічної позовної заяви (а.с.70-71).

В межах визначеного суддею строку для подання відзиву відповідач ТОВ «Мінеральні води України» надав суду відзив на позовну заяву, в якій просив позовні вимоги задовольнити частково у сумі франшизи у розмірі 2600,00 грн., в іншій частині відмовити (а.с.87-91).

Ухвалою суду від 06.03.2024 року за клопотанням представника позивача та представника відповідача ТОВ «Мінеральні води України» надано вказаним учасникам справи право участі у судовому засіданні у підготовчому провадженні 11.03.2024 року у режимі відеоконференцзв`язку поза межами приміщення суду за допомогою власних засобів зв`язку (а.с.106-107).

Ухвалою суду від 11.03.2024 року із занесенням до протоколу судового засідання надано право представнику позивача та представнику відповідача ТОВ «Мінеральні води України» право участі у всіх судових засіданнях в даній справі в даному складі суду у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних засобів зв`язку. Крім цього ухвалою суду від 11.03.2024 року із занесенням до протоколу судового засідання у зв`язку з надходженням відзиву з боку відповідача по справі ТОВ «Мінеральні води України» у порядку п.12 ч.2 ст.197 ЦПК України наданий позивачу час для подання відповіді на відзив на протязі 10 днів з наступного дня після судового засідання, а відповідачу ТОВ «Мінеральні води України» - заперечення на протязі 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Вказані учасники своїм правом для подання заяв по суті позову скористалися. 21.03.2024 року на адресу суду надійшла відправлена 20.03.2024 року засобами Електронного суду представником позивача відповідь на відзив (а.с.125-130), в якій представник підтримав заявлені вимоги, вважаючи, що вартість звіту повинна бути компенсована саме відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Мінеральні води України», як і моральна шкода, спричинена позивачеві.

Також 21.03.2024 року з боку представника відповідача ТОВ «Мінеральні води України» засобами Електронного суду надійшло заперечення (а.с.140-141), в якому він продовжував наполягати на позиції відзиву та що з відповідача ТОВ «Мінеральні води України» не можуть бути стягнуті ані вартість звіту про визначення вартості матеріального збитку, ані моральна шкода, оскільки в першому випадку належним відповідачем з приводу стягнення вартості звіту є відповідач ПрАТ «СК Євроінс Україна», а розмір моральної шкоди позивачем не був взагалі доведений під час подання заяв по суті позову.

Відповідачі ОСОБА_2 та приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс України» своїм право на подання заяв по суті позову не скористалися.

З боку позивача та відповідача ТОВ «Мінеральні води України» усі заяви по суті позову подані.

Ухвалою суду від 03.04.2024 року підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті, при цьому згода позивача та його представника, як і уповноваженого представника ТОВ «Мінеральні води України», для переходу на стадію розгляду справи по суті, були отримані (а.с.149-150).

Ухвалою суду від 19.04.2024 року було частково задоволено клопотання нового представника відповідача - ТОВ «Мінеральні води України» - адвоката Осадчого А.М., та призначено розгляд справи за його участі в режимі відеоконференцзв`язку поза межами приміщення суду за допомогою власних засобів зв`язку та відмовлено у заміні представника даного відповідача, оскільки жодних доказів припинення повноважень адвоката Усенко А.М. суду надані не були (а.с.172-173).

29.04.2024 року на адресу суду з боку представника відповідача - ТОВ «Мінеральні води України» разом із додатковими поясненнями надійшли нові документи, відповідно до яких вказаний відповідач просив суд приєднати їх як докази по справі, оскільки відповідач ОСОБА_2 скоїв ДТП не перебуваючи у трудових відносинах з вказаним відповідачем, а виконуючи цивільно-правову угоду між сторонами про перевезення (а.с.177-186).

Судове засідання при розгляді справи по суті 29.04.2024 року не відбулося через зайнятість представника позивача в іншій справі (а.с.187-188), враховуючи те, що час розгляду справи був зміщений через зайнятість суду в інших справах.

Засобами електронної пошти з кваліфікованим цифровим підписом 30.04.2024 року до суду звернувся представник позивача, в якому він заперечував проти залучення документів, поданих разом із додатковими поясненнями як доказів 29.04.2024 року з боку відповідача ТОВ «Мінеральні води України», оскільки вони були подані в порушення норм ст.83 ЦПК України (а.с.204-205).

Судове засідання для розгляду справи по суті 27.05.2024 року не відбулося через відсутність представника позивача (а.с.210-212), як ним було зазначено, через проходження військово-лікарської комісії в цей день та час, хоча докази вказаного факту до розгляду справи по суті суду надані не були.

У судовому засіданні при розгляді справи по суті 17.06.2024 року суд первинно на підставі норм ч.2 ст.222 у взаємозв`язку з нормами ч.3 ст.83 та ч.4 ст.12 ЦПК України відмовив у залученні до справи саме як доказів документів поданих відповідачем - ТОВ «Мінеральні води України» 29.04.2024 року, оскільки вони були подані після закриття підготовчого провадження, аргументування їх подання тим фактом, що їх повинен був подати інший представник раніше не передбачено діючим процесуальним законом, а сам факт подання доказів після закриття підготовчого провадження порушує принцип рівності сторін та надає перевагу одній із сторін над іншою в цивільному процесі.

Також у судовому засіданні 17.06.2024 року з тих же підстав було відмовлено позивачеві у долучені як доказів витягу з електронних листків непрацездатності на ім`я позивача від 11.03.2024 року та квитанції про оплату ліків 05.10.2023 року в аптеці у м. Первомайський (а.с.223-227).

Позивач та його представник у судовому засіданні при розгляді справи по суті 17.06.2024 року підтримали заявлені позовні вимоги саме в частині їх заявлення до відповідних відповідачів, вважаючи, що саме вказані відповідачі повинні нести відповідальність за заявленими вимогами у повному обсязі.

Представник відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Мінеральін води України» - адвокат Осадчий А.М. проти позову в частині вимог до вказаного відповідача заперечував у повному обсязі, у тому числі, в частині франшизи, посилаючись при цьому на документи, які як докази до матеріалів справи долучені не були, вважаючи, що в даній справі відповідальність перед позивачем повинна бути розподілена між іншими двома відповідачами у справі у відповідних частинах.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання для розгляду справи по суті не прибув, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином засобами поштового зв`язку (а.с.222), причини неявки не повідомив, клопотань на адресу суду не заявляв.

Відповідач - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна» - в особі свого уповноваженого представника у судове засідання не прибув, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином засобами Електронного суду (а.с.218), причини неявки не повідомив, клопотань на адресу суду не заявляв.

Неявка вказаних відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті, враховуючи їх позицію щодо не участі у судових засіданнях, що відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу є їх правом, що не повинно перешкоджати вирішенню справи по суті.

Вислухавши позивача, представника позивача та представника відповідача ТОВ «Мінеральні води України» адвоката Осадчого А.М., суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги с лід задовольнити частково, виходячи з наступного.

04.10.2023 року між дев`ятою та десятою годинами відповідач ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Man», реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебуваючи на 37 кілометрі автомобільної дороги Р-51 «Мерефа-Павлоград» поблизу селища Трійчате Лозівського району Харківської області, порушила підпункт «б» п.14.2 ПДР України, під час обгону не переконався, що позивач, який здійснював керування автомобілем марки «ВАЗ», моделі «1119230», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухався попереду по тій самій смузі, подав сигнал повороту ліворуч, в результаті чого відбулося зіткнення вказаних засобів та автомобілі отримали механічні пошкодження.

На підставі постанови Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 20.10.2023 року, яка набула чинності, у справі №632/1645/23, провадження №2/632/776/23, відповідача ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні вказаного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу та стягнення судових витрат за розгляд справи у суді (а.с.20). Вказаною постановою встановлено, що водій ОСОБА_2 перебував саме у трудових відносинах з відповідачем ТОВ «Мінеральні води України», що він підтвердив під час судового розгляду у даній справі (а.с.20).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрала чинності, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Первинно суд вважає за необхідне вирішити питання щодо компенсації матеріальної шкоди, спричиненої позивачу через недоплату страхового відшкодування з боку відповідача - приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», відповідальністю у якого було застраховано саме відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Мінеральні води України», як власника автомобіля марки «Man», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на підставі полісу №215831801 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.21), за яким саме стразовою компанією було виплачено позивачеві страхове відшкодування 24.11.2023 року у розмірі 48342,10 грн. (а.с.23).

При цьому дійсна вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «ВАЗ», моделі «1119230», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належного позивачеві з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу склала 83078,75 грн., що підтверджується звітом про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, складеного 13.11.2023 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , який є діючим оцінювачем в даній категорії оцінки, має сертифікат суб`єкта оціночної діяльності та у суду, як і у інших учасників справи, питань щодо вказаного звіту не було (а.с.26-52).

Таким чином, вартість матеріальної шкоди, не відшкодованої позивачу склала 34736,85 грн. як різниця між вартістю відновлювального ремонту у розмірі 83078,75 грн. та сплаченої страховиком винуватця ДТП суми страхового відшкодування у розмірі 48342,10 грн., які і слід стягнути з відповідача - приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», оскільки страхова сума за шкоду, заподіяну майну, за полісом вказаного відповідача, складає 160000,00 грн., тобто в межах вартості відновлювального ремонту автомобіля позивача. Одночасно із вказаного відповідача слід стягнути судовий збір в даній частині у розмірі 597,73 грн.

Положеннями частини першої статті 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Статтею 3 вказаного закону встановлено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону № 1961-IV).

Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування(пункт 9.1 статті 9 Закону № 1961-IV).

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону № 1961-IVу разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За змістом пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) сформульовано висновок, про те, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Закону № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV).

В частині стягнення з відповідача розміру франшизи у розмірі 2600,00 грн., то в цій частині вказана сума повинна бути стягнута саме з відповідача - ТОВ «Мінеральні води України», оскільки саме цей відповідач є власником автомобіля, який був учасником ДТП 04.10.2023 року, та безвідносно будь-яких правочинів щодо вказаного автомобіля, за виключенням переходу права власності на нього та спричинення шкоди через вибуття автомобіля з власності з інших причин, чого не відбулося, саме власник автомобіля відшкодовує розмір франшизи потерпілому в ДТП, що є його відповідальністю за придбання полісу страхування із відповідним розміром франшизи. Перекладання вказаного обов`язку на будь-яких інших осіб діючим законом № 1961-IV не передбачено, а тому доводи представника вілповідача адвоката Осадчого А.М. в цій частині суд відкидає як безпідставні.

Відносно стягнення вартості звіту про оцінку автомобіля позивача, здійсненого 13.11.2023 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , вартість якого склала 9000,00 грн., які позивач сплатив по квитанції від 13.11.2023 року (а.с.24), то суд погоджується з тим, що позивач має право на стягнення вказаних коштів саме матеріальної шкоди, враховуючи, що відповідач - ПрАТ «СК «Євроінс України» - не проводив дослідження автомобіля позивача та не здійснював оцінку його шкоди. В той же час належним відповідачем в частині відшкодування такої вартості не може бути відповідач - ТОВ «Мінеральні води України», оскільки за фактичних обставин даної справи таке відшкодування повинно було здійснити ПрАТ «СК «Євроінс Україна», що відповідає нормам п.п. 34.3 Закону № 1961-IV, якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Позивач вказаної норми матеріального права не врахував та заяви вимогу не до того відповідача, що відповідно до принципу диспозитивності є його правом, однак суд самостійно змінювати відповідача у заявлених вимогах не може, а позивача, так само як його представник наполягали на стягненні вказаних коштів саме з відповідача - ТОВ «Мінеральні води України». Тому в цій частині у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Нарешті, вирішуючи вимоги щодо стягнення моральної шкоди з відповідача ТОВ «Мінеральні води України», суд первинно зазначає, що при вирішенні справи по суті він керується доведеними у визначений строк, не оспорюваними сторонами на час закриття підготовчого провадження та преюдиціальним для даної справи фактом того, що відповідач ОСОБА_2 перебував саме у трудових відносинах з відповідачем ТОВ «Мінеральні води України», а не іншим чином керував належним вказаному відповідачу транспортним засобом 04.10.2023 року. Сторони під час підготовчого провадження в даній справі не скористалися своїм правом на подання, а також можливе витребування відповідних доказів, що було їх правом, тому суд встановлює саме трудові відносини між вищевказаними відповідачами, що вказує, що як за матеріальну шкоду у ДТП поза межами ліміту відповідальності, зокрема франшизу, так і за моральну шкоду, повинен відповідати як належний відповідач саме ТОВ «Мінеральні води України».

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання моральної шкоди іншій особі (п.3 ч.2 ст.11 ЦК України). Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п.9 ч.2 ст.16 ЦК України).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому, як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися в будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства (п. 92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц).

Згідно ст.23 ЦК моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП (стаття 28 Закону № 1961-IV).

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що потерпіла особа у разі настання страхового випадку набуває право на відшкодування моральної шкоди. Страхове відшкодування такої шкоди охоплює лише шкоду потерпілій фізичній особі, заподіяну у зв`язку з її каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я (зокрема, смертю).

Відповідач , який спричинив настання страхового випадку, відшкодовує моральну шкоду заподіяну у зв`язку з каліцтвом або смертю потерпілого у разі, якщо її розмір перевищує ліміт відповідальності страховика, та у випадку, якщо потерпіла особа просить відшкодувати моральну шкоду з інших підстав, ніж заподіяння шкоди життю та здоров`ю потерпілого.

Від часу ДТП пройшло більше 8 місяців, у зв`язку із значним пошкодженням автомобіля позивач був позбавлений можливості використання такого транспортного засобу у власних (особистих) цілях через що позивач нервував, що викликало суттєві незручності і вимушені зміни у житті та безумовно спричиняло душевні страждання .

Позивач просить стягнути моральну шкоду, яка не охоплюється страховим відшкодуванням, оскільки не стосується шкоди, заподіяної життю та здоров`ю потерпілого (ст. 23 Закону № 1961-IV) та не належить до шкоди, заподіяної майну (ст. 28 Закону № 1961-IV).

Відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи викладене , глибину емоційних та моральних страждань, незручності і обмеження у зв`язку з порушенням звичайного способу життя та життєвих зв`язків, належним розміром відшкодування моральної шкоди з боку відповідача ТОВ «Мінеральні води України» буде сума 10000,00 грн., оскільки позивач не довів, що автомобіль використовувався ним щоденно, є єдиним транспортним засобом у сім`ї, дійсний його стан станом на час пред`явлення позову та з урахуванням пояснень глибину моральних страждань з боку позивача.

Враховуючи, що вимоги до відповідача - ТОВ «Мінеральні води України», заявлені позивачем у розмірі 31600,00 грн. від усіх заявлених вимог у розмірі 66336,85 грн. суд задовольняє частково у розмірі 12600,00 грн., що складає 37,5%, то саме в цій частині із вказаного відповідача слід стягнути і судовий збір, розмір якого складає 230,05 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 351-352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мінеральні води України» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в результаті ДТП, яке мало місце 04.10.2023 року, у розмірі 2600,00 грн. (двох тисяч шістсот грн. 00 коп.) як розмір франшизи.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мінеральні води України» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в результаті ДТП, яке мало місце 04.10.2023 року, у розмірі 10000,00 грн. (десять тисяч грн. 00 коп.) через душевні страждання, пов`язані із пошкодженням майна.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 недоплачений розмір страхового відшкодування матеріальної шкоди в результаті ДТП, яке мало місце 04.10.2023 року, в межах ліміту страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну, у розмірі 34736,65 грн. (тридцять чотири тисячі сімсот тридцять шість грн. 65 коп.).

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мінеральні води України» на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі у вигляді частини сплаченого при зверненні до суду судового збору у розмірі 230,05 (дві тридцять грн. 05 коп.).

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі у вигляді повного розміру в цій частині сплаченого при зверненні до суду судового збору у розмірі 597,73 (п`ятсот дев`яносто сім грн. 73 коп.).

В іншій частині у стягненні судових витрат у вигляді сплаченого судового збору відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду безпосередньо або шляхом використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 19 червня 2024 року.

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Первомайським РВ УМВС України в Харківській області 10.12.1996 року, РНОКПП - НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий МВ Дзержинського РВ ХМУ УМВС У в Харківській області 15.08.1996 року, РНОКПП - НОМЕР_7 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_8 .

Відповідач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІНЕРАЛЬНІ ВОДИ УКРАЇНИ», код ЄДРПОУ - 36001810, адреса: буд. 33-Б, вул. Ярославів Вал, м. Київ, 01034, тел. НОМЕР_9 , електронна пошта: court@mvu.in.ua.

Відповідач: ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СТРАХОВА ГРУПА «ЄВРОІНС УКРАЇНА», код ЄДРПОУ - 22868348, адреса: вул. Велика Васильківська, буд. 102, м. Київ, 03150, тел. 044-247-44-77, електронна пошта: euroins@euroins.com.ua.

Суддя - Олег КОЧНЄВ