Ухвала

від 10.06.2024 по справі 552/380/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/380/24 Номер провадження 11-сс/814/413/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2024 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря

судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

представника третьої особи,

щодо майна якої вирішується

питання про арешт адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ «Місцева виробнича група» - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтава від 28 травня 2024 року,

в с т а н о в и л а:

Цією ухвалою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 січня 2024 року за №72024171100000002, задоволено клопотання старшого детектива Підрозділу детективів ТУ БЕБ у Полтавській області ОСОБА_8 , погоджене з прокурором Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_6 , та накладено арешт до його скасування в установленому законом порядку на вилучені 24 травня 2024 року в ході обшуку приміщень по АДРЕСА_1 речі й предмети, а саме на:

сейфпакет №5781396 зі зразками фільтру в кількості 10 шт.;

сейфпакет №5781375 зі зразками фільтру в кількості 10 шт.;

сейфпакет №5781370 зі зразками пакувального матеріалу з написом «Tunnel» по 10 шт. чорного, червоного, синього та жовтого кольорів;

сейфпакет зі зразками пакувального матеріалу з написом «TT Blue Steel», «TT Gold», «TT Silver» по 10 шт.;

відрізки паперу з написами «Tunnel Beem», «Tunnel Stouu», «Tunnel Aurum», «Tunnel Rosalt», поміщені у сейфпакет №5781393;

зразки сухої подрібненої речовини рослинного походження з характерним запахом тютюну, запаковані в поліетиленові пакети з паперовими бирками №№2, 4, 7, 8;

зразки сухої подрібненої речовини з характерним запахом тютюну, схожої на тютюновий пил, запаковані у поліетиленові пакети з паперовими бирками №№11, 12;

картонний ящик, наповнений сухою подрібненою речовиною рослинного походження із характерним запахом тютюну, масою брутто 91, нетто 69 кг, опечатаний биркою №1;

картонний ящик, напівнаповнений сухою рослинною речовиною із характерним запахом тютюну, опечатаний биркою №5;

картонний ящик, повністю наповнений сухою подрібненою речовиною із характерним запахом тютюну, схожою на тютюновий пил, опечатаний биркою №9;

запаковані картонні коробки, наповнені сухою подрібненою речовиною рослинного походження із характерним запахом тютюну, з написами: брутто 165, 5 кг, нетто 150 кг, опечатані бирками №№13, 15, 16, 17, 19, 20, 21, 23, 25, 28, 29, 31, 33, 34, 36, 37, 38, 40, 41, 41, 43, 44, 45, 46, 47,48, 49, 50, 51, 53, 54, брутто 92, нетто 90, опечатані бірками №№14,18, 22, 24, 26, 27, 30, 32, 35, 39, 52;

зразки фольги, поміщені в поліетиленовий пакет, опечатаний бирками №№56, 57,

із забороною відчуження, розпорядження та користування цим майном.

Постановлене рішенняслідчий суддямотивував тим,що зазначеневище майно має значення речових доказів, а незастосування щодо нього арешту може призвести до його знищення, втрати, настання інших наслідків, які перешкодять здійсненню досудового розслідування, врахувавши те, що накладення арешту не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Місцева виробнича група» (код ЄДРПОУ: 43873464) - адвокат ОСОБА_7 , просить скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтава від 28 травня 2024 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання детектива про арешт зазначеного вище майна та повернути його володільцю - ТОВ «Місцева виробнича група». Свої вимоги мотивує тим, що слідчий суддя не врахував те, що: наведене вище майно, на яке накладено арешт, було придбане підприємством у лютому-квітні 2024 року, не має відношення до розслідуваного кримінального провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.204, ч.2 ст.199 КПК України, не відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України, його огляд після обшуку не проводився та протокол про це не складався; детективом не було доведено можливість вжиття ТОВ «Місцева виробнича група» заходів, спрямованих на знищення, втрату або настання інших негативних наслідків із вилученими матеріальними об`єктами; в цьому кримінальному провадженні не оголошено будь-яким особам про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень; в порушення вимог ч.1 ст.235 КПК України в ході обшуку проникнення до володіння особи відбувалось три рази, незважаючи на те, що першого разу мета цієї слідчої дії була досягнута; обшук проводився неуповноваженою особою детективом, який не був призначений у кримінальному провадженні, та поза межами строку дії ухвали слідчого судді про надання дозволу на його проведення; детектив звернувся з клопотанням про арешт майна з порушенням строку, передбаченого п.2 ч.5 ст.171 КПК України. Водночас апелянт посилається на те, що слідчим суддею залишено поза увагою приписи ч.ч.2, 4 ст.173 КПК України щодо необхідності застосування найменш обтяжливого способу накладення арешту на майно.

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ заслухаласуддю-доповідача, думку адвоката на підтримку апеляційної скарги, заперечення прокурора проти апеляційної скарги, перевірила матеріали провадження, дані з матеріалів кримінального провадження, надані прокурором у засіданні апеляційної інстанції на спростування доводів апелянта, обговорила доводи апеляційної скарги та дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Статтею 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбаченіст.131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні кримінальних правопорушень.

Заходами ж процесуального примусу, пов`язаними із обмеженням особистих або майнових прав особи, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбаченіст.131 КПК України, до яких, зокрема, віднесено арешт майна (абз.1 п.7 ч.2ст.131 КПК України).

За змістом приписів ч.1 ст.170 КПК Українизавданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Уст.98 КПК Українивизначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 3 ст.170КПК України передбачено, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

На підставіч.2ст.173КПК Українипри вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддяповинен враховувати: правовупідставу дляарешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні ;розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що, зокрема, ТУ БЕБ у Полтавській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18січня 2024року за№72024171100000002,за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.ч.1,2ст.204,ч.2ст.199КК України,в якомудосудовим розслідуваннямустановлено, що протягом тривалого часу службові особи підприємств тютюнової галузі ТОВ «МАРШАЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН» (код ЄДРПОУ: 43264239), ТОВ «ТОБАКО ДІМ» (код ЄДРПОУ: 43873464), ТОВ «Винниківська тютюнова фабрика» (код ЄДРПОУ 37741731), ТОВ «ІМПЕРІЯ.БАТАК.ЛТД» (код ЄДРПОУ: 42267033), розташованих на території України, під прикриттям законної діяльності з виробництва тютюнових виробів, налагодили протиправну схему незаконного виробництва необлікованих тютюнових виробів, як власних марок так і відомих світових брендів, які в подальшому незаконно реалізовуються на території України, з використанням підроблених марок акцизного податку, а також постачаються контрабандним шляхом до країни ЄС, де в подальшому реалізовуються за готівкові кошти.

За результатами аналітичної компанії «KANTAR» надано висновок про те, що внаслідок тіньового сектору обігу тютюнової продукції до державного бюджету не надійшло понад 19 млрд гривень податкових надходжень.

Відповідно до отриманих у ході досудового розслідування даних, у тому числі протоколу допиту в процесуальному статусі свідка ОСОБА_9 від 12 травня 2024 року, встановлено наявність інформації про можливу причетність до наведеної вище кримінально-протиправної діяльності осіб, якими використовуються приміщення для зберігання незаконно виготовлених тютюнових виробів з підробленими марками акцизного податку, зокрема, ТОВ «ТАБАКО ДІМ» (код ЄДРПОУ: 43873464, аналогічний коду ТОВ «Місцевавиробнича група») по вул. Гавела Вацлава, 6 у м. Київ, а також те, що ці особи мають намір найближчим часом змінити місце знаходження речей, предметів і документів, які мають доказове значення в кримінальному провадженні, спотворити або знищити їх, що підтверджується відповідним протоколом допиту.

20 травня 2024 року слідчим суддею Київського районного суду м. Полтава надано дозвіл на проведення обшуку земельної ділянки та розташованих на ній об`єктів нерухомості по АДРЕСА_1 (а.п.12-13).

У період часу з 22 до 24 травня 2024 року детективом проведено санкціонований обшук приміщень заназваною вищеадресою,в ходіякого буловиявлено тавилучено: зразки фільтрів в загальній кількості 20 шт., поміщені в сейфпакети №№5781375, 5781396; зразки пакувального матеріалу з написом «Tunnel» по 10 шт. чорного, червоного, синього та жовтого кольорів, поміщені в сейфпакет №5781370; зразки пакувального матеріалу з написом «TT Blue Steel», «TT Gold», «TT Silver» по 10 шт., поміщені в сейф-пакет; відрізки паперу з написами «Tunnel Beem», «Tunnel Stouu», «Tunnel Aurum», «Tunnel Rosalt», поміщені у сейфпакет №5781393; зразки сухої подрібненої речовини рослинного походження з характерним запахом тютюну, запаковані в поліетиленові пакети з паперовими бирками №№2, 4, 7, 8; зразки сухої подрібненої речовини з характерним запахом тютюну, схожої на тютюновий пил, запаковані у поліетиленові пакети з паперовими бирками №№11, 12; картонний ящик, наповнений сухою подрібненою речовиною рослинного походження із характерним запахом тютюну, масою брутто 91, нетто 69 кг, опечатаний биркою №1; картонний ящик, напівнаповнений сухою рослинною речовиною із характерним запахом тютюну, опечатаний биркою №5; картонний ящик, повністю наповнений сухою подрібненою речовиною із характерним запахом тютюну, схожою на тютюновий пил, опечатаний биркою №9; запаковані картонні коробки, наповнені сухою подрібненою речовиною рослинного походження із характерним запахом тютюну, з написами: брутто 165, 5 кг, нетто 150 кг, опечатані бирками №№13, 15, 16, 17, 19, 20, 21, 23, 25, 28, 29, 31, 33, 34, 36, 37, 38, 40, 41, 41, 43, 44, 45, 46, 47,48, 49, 50, 51, 53, 54, брутто 92, нетто 90, опечатані бирками №№14,18, 22, 24, 26, 27, 30, 32, 35, 39, 52; зразки фольги, поміщені в поліетиленовий пакет, опечатаний бирками №№56, 57, що підтверджується протоколом цієї слідчої дії (а.п.14-23).

24 травня 2024 року детективом визнано речовимидоказами зазначеневище вилученемайно зогляду найого відповідністькритеріям,визначеним уст.98КПК України,про щоприйнято постанову (а.п.10-11).

Посилання жапелянта нате,що обшукпроводився неуповноваженоюособою детективом, який не був призначений у кримінальному провадженні, та поза межами строку дії ухвали слідчого судді про надання дозволу на його здійснення, є неспроможними.

Як убачається з матеріалів провадження, слідчим суддею було надано дозвіл детективам групи детективів у кримінальному провадженні (внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 січня 2024 року за №72024171100000002) на проведення обшуку земельної ділянки та розташованих на ній об`єктів нерухомості по АДРЕСА_1 і встановлено строк дії цієї ухвали 30 днів із дня її постановлення, що не перевищує встановлений п.1 ч.2 ст.235 КПК України граничний строк дії такого виду судового рішення (а.п.12-13).

На підставі постанови керівника Департаменту БЕБ України 21 травня 2024 року внесено зміни до групи детективів у цьому кримінальному провадженні та включено до її складу, зокрема, старшого детектива Підрозділу детективів ТУ БЕБ у м. Київ ОСОБА_10

Обшук за адресою: АДРЕСА_1 , було проведено на підставі названого вище судового рішення з 22 до 24 травня 2024 року старшим детективом Підрозділу детективів ТУ БЕБ у м. Київ ОСОБА_10 , що зафіксовано в протоколі цієї слідчої дії (а.п.14-23).

Отже, обшук здійснено в межах строку, визначеного в ухвалі слідчого судді про дозвіл на його проведення, та уповноваженою особою.

Натомість, тимчасові призупинення в ході проведення обшуку, які були чітко відображені в протоколі обшуку та викликані, зокрема, характером, великим об`ємом і тривалістю цієї слідчої дії, оголошенням повітряних тривог, необхідністю залучення нових учасників, не є свідченням проведення обшуку декілька разів чи неодноразового проникнення у володіння особи в розумінні приписів ч.1 ст.235 КПК України та з урахуванням стадії провадження не вказують на наявність тих порушень положень закону, які би свідчили безпідставність чи незаконність накладеного арешту на майно.

Усупереч доводам апелянта, інформація щодо вилученого майна була зафіксована в протоколі обшуку, далі зазначена в постанові про визнання речовими доказами й клопотанні про арешт майна, через це відсутні підстави для сумніву в правильності його ідентифікації.

Також позбавлені підстав і твердження апелянта про звернення детектива з клопотанням про арешт майна з порушенням строку, передбаченого п.2 ч.5 ст.171 КПК України.

Зазначеними вище положеннями закону передбачено, що в разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїст.235 КПК України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Відповідно до протоколу обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді за адресою: АДРЕСА_1 , вказану слідчу дію та відповідно й вилучення майна було закінчено 24 травня 2024 року о 18 годині 40 хвилин (а.п.14-23).

26 травня 2024 року об 11 годині 28 хвилин детективом було здано на пошту клопотання про арешт майна, тобто протягом 48 годин із моменту вилучення майна, що підтверджується відміткою та відомостями із системи трекінгу закладу поштового зв`язку (ТОВ «Нова Пошта»).

Статтею 116 КПК України передбачено, що строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту чи передано особі, уповноваженій їх прийняти.

За таких обставин, відсутні підстави стверджувати щодо пропуску детективом строку для звернення з клопотанням про арешт майна, про що йдеться в апеляційній скарзі.

Більше того, колегія суддів зауважує, що наведені представником обставини з приводу питання дотримання вказаного вище строку не передбаченіКПК Українияк серед умов, які враховуються при вирішенні питання про арешт майна як речового доказу, так і серед підстав для відмови в задоволенні клопотання про арешт. Це обумовлюється й тим, що за умови порушення строку на подання чи розгляду клопотання про арешт майна, яке має ознаки речового доказу, цей факт не нівелює доказову силу такого майна, а тому потребує забезпечення його збереження та не повинен перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.

Порушень вимог КПК України, які би на цій стадії провадження підтверджували помилковість чи незаконність визнання вилученого майна речовими доказами, ініціювання питання про його арешт, перевіркою матеріалів справи не встановлено.

За змістом оскаржуваної ухвали слідчий суддя задовольнив клопотання органу досудового розслідування про арешт вилученого майна. Вивчивши клопотання детектива та дослідивши додані до нього матеріали, встановив, що воно містить відповідне обґрунтування підстав і мети накладення арешту на вилучені в ході обшуку матеріальні об`єкти, виходив з того, що застосування цього засобу забезпечення кримінального провадження необхідне з метою збереження речових доказів.

Аналізуючи наведенівище обставини,колегія суддівуважає,що слідчийсуддя правильновстановив наявністьдостатніх підставуважати,що вилучені22-24травня 2024року в ході обшуку приміщень за адресою: по АДРЕСА_1 зразкифільтрів взагальній кількості20шт.,поміщені всейфпакети №№5781375,5781396;зразки пакувальногоматеріалу знаписом «Tunnel»по 10шт.чорного,червоного,синього тажовтого кольорів,поміщені всейфпакет №5781370;зразки пакувальногоматеріалу знаписом «TTBlueSteel»,«TTGold»,«TTSilver»по 10шт.,поміщені всейф-пакет;відрізки паперуз написами«TunnelBeem»,«TunnelStouu»,«TunnelAurum»,«TunnelRosalt»,поміщені усейфпакет №5781393;зразки сухоїподрібненої речовинирослинного походженняз характернимзапахом тютюну,запаковані вполіетиленові пакетиз паперовимибирками №№2,4,7,8;зразки сухоїподрібненої речовиниз характернимзапахом тютюну,схожої натютюновий пил,запаковані уполіетиленові пакетиз паперовимибирками №№11,12;картонний ящик,наповнений сухоюподрібненою речовиноюрослинного походженняіз характернимзапахом тютюну,масою брутто91,нетто 69кг,опечатаний биркою№1;картонний ящик,напівнаповнений сухоюрослинною речовиноюіз характернимзапахом тютюну,опечатаний биркою№5;картонний ящик,повністю наповненийсухою подрібненоюречовиною ізхарактерним запахомтютюну,схожою натютюновий пил,опечатаний биркою№9;запаковані картоннікоробки,наповнені сухоюподрібненою речовиноюрослинного походженняіз характернимзапахом тютюну,з написами:брутто 165,5кг,нетто 150кг,опечатані бирками№№13,15,16,17,19,20,21,23,25,28,29,31,33,34,36,37,38,40,41,41,43,44,45,46,47,48,49,50,51,53,54,брутто 92,нетто 90,опечатані бирками№№14,18,22,24,26,27,30,32,35,39,52;зразки фольги,поміщені вполіетиленовий пакет,опечатаний бирками№№56,57, відповідають критеріям, зазначеним уст.98 КПКУкраїни, та обґрунтовано на цій стадії кримінального провадження визнані речовими доказами з огляду на наявність у них відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також імовірне збереження на собі слідів кримінальних правопорушень.

З огляду на викладене вище, долучені представником дані щодо діяльності товариства, які є загальними, без конкретного відношення до розслідуваних обставин в аспекті визначеного майна, що було вилучене, не спростовують існування достатніх підстав для висновку про відповідність вилучених у ході обшуку матеріальних об`єктів критеріям, установленим для речових доказів. Вилучення названого вище майна власне й надасть можливість, на виконання вимогст.91 КПК України, додатково перевірити його походження з урахуванням здобутих у подальшому доказів, установити та співставити релевантність долучених даних і тим самим забезпечити оперативне виконання завдань кримінального провадження.

При цьому, колегія суддів наголошує, що в ході вирішення питання про арешт майна слід ураховувати стадію кримінального провадження. На стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з`ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідуванняце процес пізнання обставин подій минулого, пов`язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів кримінально-протиправного діяння.

Системний аналіз нормКПК Українита практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, щоКПК Україниоперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання):стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо. Стандарти «достатніх підстав (доказів)» використовуються в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, цілі прийняття тих чи інших рішень (вчинення дій) та їх правових наслідків. Вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчими суддями (судом) (ст.ст.157, 163, ч.5 ст.234, 260 КПК України та інші), так і слідчими, прокурорами (ст.ст.134,271,276 КПКУкраїни та інші).

Таким чином, арешт майна на підставі п.1 ч.2 ст.170 КПК(тобто з метою забезпечення збереження речових доказів) передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав» вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПКУкраїни.

Стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують певну річ з кримінальним правопорушенням (демонструють можливу приналежність до його вчинення в якості знаряддя або матеріального об`єкту, що містить певне відображення або інформацію про злочин), тобто наділяють її саму можливістю виконувати функцію доказу в кримінальному провадженні, і вони є достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту для можливого використання в процесі доказування стороною обвинувачення у подальшому.

Окрім того, до завдань слідчого судді/суду на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного вище кримінального провадження. Його завдання полягає в тому, щоб на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані слідчому судді/суду матеріали є достатніми для застосування в рамках кримінального провадження заходів його забезпечення, та не має права вирішувати ті питання, які вирішує суд під час розгляду по суті, а саме питання, пов`язані з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а тому доводи апелянта в цій частині щодо оцінки доказів із точки зору їх допустимості крізь призму аналізу окремих аспектів проведення обшуку є необгрунтованими й і з цих підстав.

Арешт майна ж із підстави, передбаченої п.1 ч.2ст.170 КПК України, являє собою форму забезпечення доказів, є самостійною правовою підставою для арешту поряд із забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна, й на відміну від останніх підстав не вимагає обов`язкового оголошення підозри в кримінальному провадженні, не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, що свідчить про безпідставність посилань представника на відсутність повідомлення особі про підозру в цьому кримінальному провадженні.

Значення має те, що речові докази є незамінними, оскільки створюються самою подією й обстановкою вчиненого кримінального правопорушення, а тому їх втрата або суттєве пошкодження призводить до неможливості відтворення речового доказу, адже неможливим є повернення в минуле, коли він формувався.

Ураховуючи викладеневище,вид речовихдоказів,у зв`язкуіз обставинамирозслідуваного провадженнята наявністювизначених уабз.2ч.1ст.170КПК Україниризиків приховування,знищення,відчуження названихвище матеріальнихоб`єктів,які маютьбути збереженібез змінипопереднього стану,то їхзберігання націй стадіїпровадження неу визначенийслідчим суддеюспосіб не гарантуватиме в повній мірі збереження доказових властивостей і достовірність даних, що вони містять. Ненакладення таким чином арешту на вилучене майно може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню в частині необхідності проведення з ним ряду слідчих, процесуальних дій і експертних досліджень для виконання органом досудового розслідування завдань, передбаченихст.2 КПК України, з урахуванням обставин, які підлягають доказуванню в розслідуваній справі.

Колегія суддів ураховує і те, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або повним позбавленням таких прав. Із огляду на те, що такий захід є тимчасовим, відповідні обмеження є розумними і співмірними, зважаючи на завдання кримінального провадження. А, отже, в цьому конкретному кримінальному провадженні потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи з метою виконання завдань кримінального провадження, а ініційований стороною обвинувачення захід забезпечення кримінального провадження є виправданим і необхідним. Також слідчим суддею було обгрунтовано враховано, що накладення арешту на майно не призведе до зупинення або надмірного обмеження підприємницької діяльності особи або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.

Тому зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали, не знайшли свого підтвердження.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване судове рішення, не встановлено.

Отже, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Водночас слід зазначити, що судове рішення слідчого судді про арешт майна не перешкоджає його власнику або володільцю звернутись до слідчого судді чи суду з клопотанням за правилами ст.174 КПК України, згідно з якими арешт майна може бути скасовано повністю чи частково за клопотанням власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ТОВ «Місцева виробнича група» - адвоката ОСОБА_7 , залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтава від 28 травня 2024 року про арешт майна без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4