Постанова
від 06.06.2024 по справі 952/921/20
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року

м. Харків

справа № 952/921/20

провадження № 22-ц/818/937 1150/24

Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Тичкової О.Ю.,

суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Тітченко О.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Надія»,

третя особа: державний реєстратор Зачепилівської селищної ради Харківської області Лазарєв Юрій Олексійович

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харків апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» на рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 13 листопада 2023 року та додаткове рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 19 грудня 2023 року у складі судді Яценка Є.І.,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року ТОВ «Надія» звернулось до суду з позовами про визнання недійсними додаткових угод № 2 від 20.11.2018 до договорів суборенди земельних ділянок з кадастровими номерами 6322281500:01:000:0142, площею 25,4209 га; № 6322281500:01:000:0474, площею 13,4738 га; № 6322281500:01:000:0472, площею 6,9157 га; № 6322281500:01:000:0141, площею 38,0123 га, укладені між ОСОБА_1 та ТОВ « Новий сад» 05.10.2018. В січні 2021 року ОСОБА_2 який діє в інтересах ОСОБА_1 подав зустрічні позовні заяви про розірвання зазначених договорів суборенди.

Ухвалою Зачепилівського районного суду Харківської області від 13.04.2021 року позови ТОВ «Надія» до ОСОБА_1 про визнання недійснми додаткової угоди до договору суборенди земельної ділянки залишено без розгляду.

В подальшому справи рзглядалась за позовами ОСОБА_2 який діє в інтересах ОСОБА_1 про розірвання договорів суборенди землі.

Ухвалою Зачепилівського районний суд Харківської області від 13.04.2023 рокуцивільні справи за позовами ОСОБА_2 який діє в інтересах ОСОБА_1 про розірвання договорів суборенди земельних ділянок об`єднані в одне провадження ( т. 4 а.с. 203).

Позови обогруновано тим, що позивачем виконано взяті на нього договірні зобов`язання, тобто передано в користування (суборенду) ТОВ «Новий сад» належні йому на праві оренди земельні ділянки: кадастровий номер 6322281500:01:000:0142, площею 25,4209 га;кадастровий номер 6322281500:01:000:0474, площею 13,4738 га;кадастровий номер 6322281500:01:000:0472, площею 6,9157 га;кадастровий номер 6322281500:01:000:0141, площею 38,0123 гаТОВ «Новий сад» згідно акту прийому-передачі земельної ділянки згідно з договорами суборенди землі від 05 жовтня 2018 року. ТОВ «Новий сад» припинене як суб`єкт господарювання, а його правонаступником є ТОВ «Надія» (код ЄДРПОУ 32184916), а пунктом 38 укладених договорів суборенди визначено, що перехід права власності на суборендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи Суборендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору. Крім цього позивач посилався на те, що Відповідачем не виконуються умови щодо оплати суборендної плати визначеної Договором суборенди землі з урахуванням додаткової угоди №1 від 20 листопада 2018 року.

Рішенням Зачепилівського районного суду Харківської області від 13 листопада 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Розірвано договори суборенди земельних ділянок № 6322281500:01:000:0142, площею 25,4209 га; № 6322281500:01:000:0474, площею 13,4738 га; № 6322281500:01:000:0472, площею 6,9157 га; № 6322281500:01:000:0141, площею 38,0123 га; укладені 05.10.2018 між ОСОБА_1 та ТОВ «Новий сад», яке реорганізовано в ТОВ «Надія».

Стягнуто з ТОВ «Надія» на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в сумі 3 363, 20 грн.

Додатковим рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 19 грудня 2023 року стягнуто зТОВ «Надія» на користь ОСОБА_1 , витрати на правничу допомогу в сумі 90 000,00 гривень.

Рішення мотивовано тим, що використання ТОВ «Надія» без згоди позивача належних йому на праві довгострокової оренди земельних ділянок на підставі договорів суборенди, укладених між позивачем та ТОВ «Новий сад», порушило виключне право ОСОБА_1 , як користувача земельних ділянок, на розпорядження ними. Судом визнано необґрунтованим посилання представника відповідача на те, що право суборенди перейшло до ТОВ «Надія» внаслідок реорганізації ТОВ «Новий сад» і тому в силу положень ч.3 ст.16, ч.4 ст.32 Закону України «Про оренду землі» підстави для розірвання договорів суборенди землі відстуні. Відповідно до пункту 38 договорів суборенди перехід права власності на суборендовані земельні ділянки до другої особи, а також реорганізація юридичної особи суборендаря є підставою для зміни умов або розірвання умов договору. Тому суд застосував до спірних правовідносин правовий висновок викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 травня 2018 року у № 420/504/16-ц щодо можливості одностороннього розірвання договору без настання будь-яких умов, якщо це передбачено умовами укладеного між сторонам договору. Також, судом встановлено, що відповідачем порушуються умови договору та вимоги закону щодо своєчасної сплати суборендної плати.

При ухваленні додаткового рішення суд виходив із фактичних обставин справи, досліджених доказів, вимог процесуального закону та умов договору про надання правової допомоги. Також судом була врахована складність справи та розумна необхідність витрат для даної категорії справ у суді першої інстанції та зроблено висновок про чаткове задоволення заяви адвоката Мельничук І.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 та стягнення з відповідача на користь останнього понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 90 000,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду та додатковим рішенням ТОВ «Надія» подала апеляційні скарги, в яких посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просило рішення скасувати, та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог та скасувати додаткове рішення та у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.

Апеляційні скарги обгрунтовані тим, що судом зроблено не вірний висновок про протиправність передачі прав користування земельними ділянками від ТОВ «Новий Сад» до ТОВ «Надія». Судом було необгруновано відмовлено у задоволенні клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, тому апелянт висовує свої заперечення щодо цієї ухвали яка не оскаржується окремо від рішення суду, оскількі зазначені документи підтверджують заперечення відповідача проти позову. ТОВ «Надія» є правонаступником ТОВ «Новий Сад», після злиття, а тому висновок суду є хибним, стосовно протиправності переходу прав за таким договором до ТОВ «Надія» без згоди ОСОБА_1 Твердження, що ТОВ «Надія» як суборендар не сплачує суборендну плату за користування земельною ділянкою, не відповідає дійсності, оскільки показаннями свідка ОСОБА_3 який є комерційном дироектором ТОВ «Надія» підтверджено, що суборендні платежі надходили регулярно і в повному обсязі, встановленому договором оренди і діючим законодавством. Жодних істотних умов апелянтом порушено не було. Стягнуті судом витрати на правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи та надмірно завищені.

Відзиви на апеляційні скарги не надходили.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представника ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість рішення та додаткового рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга на додаткове рішення суду підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи 24 червня 2015 року між Орендодавцем - Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та орендарем ОСОБА_1 укладено договори оренди землі. Згідно п. 2 вказаних договорів в оренду передано земельні ділянки сільськогосподарського призначення сільськогосподарські угіддя (рілля), а саме: кадастровий номер6322281500:01:000:0142, площею 25,4209 га;кадастровий номер6322281500:01:000:0474, площею 13,4738 га;кадастровий номер6322281500:01:000:0472, площею 6,9157 га;кадастровий номер6322281500:01:000:0141, площею 38,0123 га.Відповідно до п. 14 вказаних договорів земельні ділянки передаються в оренду для ведення фермерського господарства. Договори було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

05 жовтня 2018 року між ОСОБА_4 та ТОВ «Новий сад» було укладено договори суборенди землі з кадастровим номером 6322282500:01:000:0142, площею 25,4209 га;кадастровим номером6322281500:01:000:0474, площею 13,4738 га;кадастровим номером6322281500:01:000:0472, площею 6,9157 га;кадастровим номером6322281500:01:000:0141, площею 38,0123 га(надалі у тексті земля, земельні ділянки) сільськогосподарського призначення сільськогосподарські угіддя (рілля) ,право суборенди зареєстровано 17 жовтня 2018 року державним реєстратором Зачепилівської селищної ради Лазарєвим Юрієм Олексійовичем, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права ( надалі Договори суборенди).

20 листопада 2018 року до Договорів суборенди були укладені додаткові угоди №1 якими внесено зміни в частині розміру суборендної плати.

Згідно пунктів 9, 11 Додаткової угоди №1 визначено, що за користування вказаними в договорі земельними ділянками Суборендар сплачує Орендарю орендну плату, в грошовій формі на розрахунковий рахунок у розмірі 12% (дванадцять відсотків) від нормативно-грошової оцінки на рік. Орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За погодженням з Орендарем Суборендар має право виплатити орендну плату Орендодавцю авансом, за наступний період…».

Згідно даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ТОВ «Новий сад» було реорганізовано в ТОВ «Надія» шляхом приєднання. У зв`язку з чим, ТОВ «Новий сад».

Позивач є орендарем земельних ділянок з вищевказаними кадастровими номерами, які розташовані на території Зачепилівської селищної ради Красноградського (колишнього Зачепилівського) району Харківської області та призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Право суборенди за вказаними земельними ділянками на підставі вказаних вище Договорів суборенди землі, зареєстровано за ТОВ «Новий сад», проте користування ними здійснює інша юридична особа - правонаступник ТОВ «Надія».

Судом також досліджено Вимогу, яка надіслано позивачем ТОВ «Надія», розрахунок заборгованості виготовлений ОСОБА_1 та банківські виписки, які підтверджують, що відповідачем порушуються вимоги щодо сплати суборендної плати.

Факт невиконанняумов договорівсуборенди землів частиніоплати такожвизнається ТОВ«Надія» про щоостаннім зазначенона другомуаркуші відзивів на зустрічні позовні заяви. Підставами такого невиконання є, на думку відповідача є неправомірні умови додаткових угод до договорів суборенди, від оскарження яких він відмовився.

За правилами ч.1ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до ч.4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Пунктом 38 Договору суборенди визначено, перехід права власності на суборендовані земельні ділянки до другої особи, а також реорганізація юридичної особи Суборендаря є підставою для зміни умов або розірвання умов договору, тобто умовами самого договору чітко визначена можливість припинення договору шляхом його розірвання в односторонньому порядку в разі реорганізації юридичної особи суборендаря.

Оскільки ТОВ «Новий сад» було реорганізовано, судова колегія погоджується з висновком суду про наявність підстав для задоволення позову.

Решта доводів апеляційної скарги зводяться до незгоди з рішенням суду та переоцінки доказів у справі.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Тому апеляціну скаргу ТОВ «Надія» на рішення суду належить залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Що стосується доводів апеляційної скарги на додаткове рішення суду, судова колегія зазначає наступне.

Стягуючи на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 90000,00 грн, суд виходив зі складності справи та керуючись принципом співмірності та розумності судових витрат, дійшов висновку, що відшкодування відповідачем понесених позивачем витрат на правову допомогу у сумі 144 500,00 грн не відповідає критеріям розумності, співмірності, а розмір таких витрат є необґрунтовано високим та суттєво завищеним.

При цьому суд врахував, що представником позивача адвокатом Мельничук І.В. були складені та подані до суду зустрічні позовні заяви з додатками (4 позови, які були об`єднані в одне провадження), заяви про уточнення позовних вимог, відповіді на відзив, заява про ухвалення додаткового рішення у справі, адвоат також приймав участь у судових засіданнях на протязі 3-х років.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно положень частини першої шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподіл судових витрат:

1)розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (надання послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто у ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Обгрунтовуючи завищення суми стягнутої за правничу допомогу ТОВ «Надія» посилалється на складність справи.

Цивільну справу № 952/921 /20 не можна віднести до категорії складних справ, оскільки позивачем було заявлено позовну вимогу про розірвання чотирьох договорів суборенди земельних ділянок, в якості підстави визначивши лише реорганізація юридичної особи відповідача, а також опосередковано поставлено питання орендних платежів. В даній справі була відсутня будь-яка виключна правова проблема, вимоги та обгрунтування були абсолютно типовими і надзвичайно велика кількість аналогічних справ судами розглядається щоденно. Розгляд спору відбувався за відсутності великою кількості сторін справи, призначення якихось експертиз, складних процесуальних дій, тощо. Відтак, рівень складності даної справи свідчить про те, що стягнутий судом першої інстанції розмір судових витрат є надто завищеним.

Складання адвокатом позивача 4-х зустрічних позовів до ТОВ «Надія» (які були об`єднані в одне провадження).

Якщо звернутись до текстів цих зустрічних позовних заяв, то можна побачити що останні складаються із невеликого обсягу друкованого матеріалу, левова частка якого займає виклад фактичних обставин справи і короткі посилання на норми діючого законодавства з питань оренди землі. Аналогічна ситуація складається і з питань підготовки інших процесуальних документів чи заяв по суті справ. Вони всі є однотипними, частково дублюють зміст вже поданих зустрічних позовних заяв, а тому вартість послуг з їх складання є надмірною та завищеною. Окрему увагу можна приділити оцінці поданих адвокатом Мельничук І.В. пояснень від 02 вересня 2021 року, що містяться в матеріалах справи. Так, текст пояснень складається із п`яти абзаців на пів сторінки, три з яких - це по суті відображення реквізитів справи. При цьому, заявник клопотання оцінил а вартість складання таких документів в 10 000,00 грн. та зазначила витрати часу в 10 годин.

Що стосується оцінки участі в 30 судових засіданнях в 60 тисяч гривень, що майже було підтримано Зачепилівським районним судом Харківської області. Тут варто відзначити кілька аспектів. По-перше, адвокат Мельничук І.В. приймала участь в судовому процесі виключно в режимі відеоконференції, а тому в останньої відсутні будь-які витрати часу чи

грошових коштів, пов`язаних із логістикою та транспортом з метою забезпечу особистої явки в судове засідання. По-друге, близько 85-90% судових засідань просто відкладались без проведена судового розгляду, а значна кількість із них взагалі переносилась без виходу представників сторін в судове засідання через заздалегідь відомі підстави відкладення.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі щодо заявленого стороною розміру вартості наданих послуг правничої допомоги заслуговують на увагу, також виходячи із фактичних обставин справи, досліджених доказів, вимог процесуального закону та умов договору про надання правової допомоги, враховуючи складність справи та розумну необхідність витрат для даної категорії справи у суді першої інстанції, суд дійшов передчасного висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 90 000,00 грн відповідатимуть критеріям реальності таких витрат, розумності їхнього розміру з урахуванням конкретних обставин справи, що є співмірним зі складністю справи, а також обсягом наданих адвокатом послуг. Тому судова колегія вважає за необхідне зменшити суму до 40000,00 грн.

Згідно п. 1 ч.1ст. 376 ЦПК Українипідставами для скасування або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи.

З огляду на зазначене апеляційну скргу на додаткове рішення належить задовольнити частково та зазначене рішення змінити, зменшити суму що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат на правничу допомогу.

Вирішення питання щодо судових витрат здійснюється в порядку передбаченомуст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст.367,368,374,376,381,382,383,384,390,391 ЦПК Українисуд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» на рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 13 листопада 2023 року залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» на додаткове рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 19 грудня 2023 року задовольнити частково.

Додаткове рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 19 грудня 2023 року - змінити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» (ЄРДПОУ 32184916) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати понесені на професійну правничу допомогу у сумі 40000 (сорок тисяч) 00 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 17 червня 2024 року.

Головуючий О. Ю. Тичкова

Судді О.В. Маміна

Н.П. Пилипчук

СудХарківський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення06.06.2024
Оприлюднено20.06.2024
Номер документу119830216
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди

Судовий реєстр по справі —952/921/20

Повістка від 22.10.2024

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Тичкова О. Ю.

Повістка від 22.10.2024

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Тичкова О. Ю.

Ухвала від 13.08.2024

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Тичкова О. Ю.

Постанова від 06.06.2024

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Тичкова О. Ю.

Постанова від 06.06.2024

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Тичкова О. Ю.

Постанова від 06.06.2024

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Тичкова О. Ю.

Постанова від 06.06.2024

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Тичкова О. Ю.

Ухвала від 02.04.2024

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Тичкова О. Ю.

Ухвала від 19.03.2024

Цивільне

Зачепилівський районний суд Харківської області

Яценко Є. І.

Ухвала від 29.02.2024

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Тичкова О. Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні