Вирок

від 19.06.2024 по справі 345/4023/19

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/4023/19

Провадження № 1-кп/345/90/2024

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.06.2024 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду об`єднане кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Житомир Житомирської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , не одруженого, з неповною середньою освітою, не працюючого, РНОКПП НОМЕР_1 , раніше неодноразово судимого, зокрема останні рази 27.12.2016 року Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області з урахуванням ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської області від 28.02.2017 року за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. 395, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців; 01.12.2022 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69, 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 185 КК України;

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

його захисника ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 умисно заподіяв тяжкі тілесні ушкодження особі, що спричинило смерть потерпілого, а також повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням в інше приміщення.

Злочини вчинено за наступних обставин.

09.06.2019 близько 08:00 год. ОСОБА_2 перебував із ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 біля магазину «Квартал», що по АДРЕСА_2 , де спільно розпивали спиртні напої.

Під час вживання алкогольних напоїв ОСОБА_2 помітив як ОСОБА_8 проявляє значну увагу до ОСОБА_7 , а тому, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, у ОСОБА_2 виник умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .

Тоді ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_8 один удар кулаком правої руки в ділянку голови, від якого останній впав на землю.

Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 умисно наніс численні удари ногами в ділянку голови та грудей лежачому ОСОБА_8 , в результаті чого спричинив потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з крововиливами під м`яку мозкову оболонку та в речовину головного мозку, крововиливами в м`які тканини голови, синцями та саднами в ділянці голови, крововиливом в слизову оболонку нижньої губи, травматичний вивих 3-го зуба на верхній щелепі зліва, синець в ділянці грудної клітки, садно в ділянці правої ноги, садно в ділянці лівої ноги, які згідно висновку експерта №89 від 05.09.2019 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя у момент спричинення.

Цього ж дня працівниками КО «Калуська станція швидкої та невідкладної медичної допомоги» о 10:25 год. ОСОБА_8 доставлено у реанімаційне відділення Калуської ЦРЛ, де о 10:55 год. останній помер. Смерть ОСОБА_8 настала від закритої черепно-мозкової травми з крововиливами під м`яку мозкову оболонку та в речовину головного мозку, крововиливами в м`які тканини голови, синцями та саднами в ділянці голови, крововиливом в слизову оболонку нижньої губи, що ускладнилася набряком та набуханням головного мозку.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. Цей Указ затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ. Указом Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.03.2022 № 2119-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18.04.2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 21.04.2022 № 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17.05.2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 23.05.2022 № 2263-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

ОСОБА_2 , будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий корисливий злочин.

Так, 26.07.2022 близько 10 год. 50 хв. ОСОБА_2 разом з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, підійшли до будинку АДРЕСА_3 , де побачили не замкнені двері підвального приміщення в під`їзді № 6 цього будинку. В той час у ОСОБА_2 та особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, виник спільний умисел на таємне викрадення чужого майна, що знаходилося у вказаному підвальному приміщенні.

З метою реалізації спільного злочинного умислу, з корисливих мотивів, особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, виконуючи свою роль, став очікувати біля під`їзду № 6, що в АДРЕСА_3 . В той час ОСОБА_2 шляхом вільного доступу через незамкнені двері зайшов у підвальне приміщення вказаного під`їзду, звідки таємно викрав точильний верстат марки «Dnipro-M» моделі «DG-20LX», вартістю 2 608 грн., який належить ОСББ «Січове 15».

Із викраденим майном ОСОБА_2 вийшов з підвального приміщення до під`їзду, де його очікувала особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, та, для доведення спільного злочинного умислу до кінці, передав викрадений точильний верстат останньому, після чого вони разом покинули місце вчинення злочину та розпорядилися викраденим на власний розсуд, чим спричинили ОСББ «Січове 15» матеріальну шкоду на суму 2 608 грн.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав частково. Пояснив суду, що в день, який вказаний в обвинувальному акті, приблизно о 10 чи 11 год. він разом з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, йшли до свого спільного знайомого ОСОБА_9 , який живе в будинку АДРЕСА_3 . Коли підійшли до під`їзду в якому живе ОСОБА_10 , то двері були відкриті, також були відкриті двері в підвал. Він зайшов в підвал з метою справити природну потребу. В підвалі побачив різний інструмент, в тому числі косарку і якийсь мотор, який був прикручений до дошки і прикритий рушником. Взяв цей мотор, виніс його з підвалу і дав особі, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, для того щоб той заніс його до квартири де живе ОСОБА_10 . В квартирі цього друга від`єднав мотор від дошки, поклав його в спортивну суму і дав сумку особі, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, для того щоб той доніс мотор до нього додому, адже сам не міг нести цей мотор. Разом вони пішли до нього на квартиру. Наступного дня він пояснив особі, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, що це його мотор і що він може забрати його собі. Особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, взяв сумку з мотором і кудись пішов з квартири. Через 10-15 хв до нього прийшли працівники поліції і попросили піти з ними. На вулиці стояла особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, а біля нього була сумка з викраденим мотором.

Наголосив, що крадіжку цього інструменту він вчинив самостійно без попередньої домовленості з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження. Останній тільки в нього на квартирі дізнався, що саме було в сумці. Викрадений мотор брав для власних потреб. Жалкує, що так вчинив.

Щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, ОСОБА_2 пояснив суду, що в ніч з 8 на 9 червня 2019 року біля базару зустрів трьох осіб (один чоловік і дві жінки), яких до цього не знав. За свій рахунок він купив алкогольні напої і їду. Далі вони всі разом пішли до нього на квартиру де разом проводили час. Серед цих осіб були ОСОБА_6 і ОСОБА_7 . Інша дівчина з часом їх покинула. Зранку 09.06.2019 близько 7 год. 30 хв. вони вийшли в двір будинку і сиділи на гойдалках. Повз них проходив незнайомий чоловік, якому він дав гроші і той купив їм ще алкогольних напоїв. Далі зі сторони магазину " ОСОБА_11 " йшов ОСОБА_8 , якого він знав з вигляду. Останній приєднався до них і також розпивав алкогольні напої. В той час як він розмовляв з ОСОБА_12 , ОСОБА_8 відвів в сторону ОСОБА_13 і завів її за магазин "Квартал". Через 5-10 хв. він почув крики зі словами "допоможіть, ґвалтують". Він побіг в сторону звідки лунав крик. ОСОБА_14 пішов вслід за ним. Він побачив, що під парканом на землі лежить ОСОБА_13 без спідньої білизни і штани в неї приспущені до колін, а зверху на ній лежить ОСОБА_8 . Оскільки ОСОБА_13 пручалась, то ОСОБА_8 наніс їй три удари ліктем правої руки в обличчя. Він зробив зауваження ОСОБА_8 . Останній встав на ноги і замахнувся в його сторону, але він ухилився від удару. У відповідь він наніс удар кулаком в голову ОСОБА_8 , від якого останній впав на землю. Далі ОСОБА_8 намагався встати і ще біля ОСОБА_8 був його агресивний собака. Він відганяв пса і побоюючись розправи від ОСОБА_8 наніс тому декілька ударів ногою в різні частини тіла, в голову, в тулуб і в ноги. В цей час ОСОБА_13 знаходилась з боку, а ОСОБА_14 також був неподалік і спостерігав. Далі підійшов ще один невідомий чоловік і зробив йому зауваження, також цей чоловік відводив його в сторону. Після цього він пішов додому, а ОСОБА_8 з побитим обличчям залишився лежати на землі. Він його не відтягував. Наголосив, що ОСОБА_8 більший за нього і на той час був в нетверезому стані. А от він міцних алкогольних напоїв не вживав. Поліцію і швидку не викликав, бо був наляканий. Всі ці дії вчиняв з метою припинити неправомірні дії ОСОБА_8 і з метою самооборони. Після цих подій поїхав до мами в село, а через три дні, коли дізнався про смерть потерпілого, пішов добровільно в поліцію, де зізнався у вчиненому. Попри те, що не мав наміру позбавляти життя потерпілого, жалкує за вчинені дії, просить пробачення в потерпілих і за наявності можливостей готовий відшкодовувати завдану моральну шкоду.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просив суд врахувати, що його підзахисний визнає свою вину у вчиненні крадіжки, але просить виключити з обвинувачення таку кваліфікуючу ознаку як "вчинення групою осіб". Щодо завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , то вважає, що такі дії обвинувачений вчинив з метою самооборони, тому в його діях відсутній склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. Просить призначити йому якомога м`якше покарання.

Представник потерпілого Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Січове 15» - ОСОБА_15 пояснив суду, що в середині липня 2022 року для використання в роботі він купив для ОСББ точильний верстат фірми «Дніпро-М». Цей верстат прикріпив до дошки. 26.07.2022 разом з представниками обслуговуючої фірми брав участь в прочистці каналізаційних труб. Оскільки, була потреба часто заходити в підвал, де зберігається різноманітний реманент, то двері під`їзду номер шість і двері в підвал в цьому під`їзді були в цей день відчинені. Відповідно до відеозаписів крадіжка відбулась приблизно об одинадцятій годині. Але він не помітив це одразу, а через декілька годин коли спустився в підвал за подовжувачем. Після цього по номеру 102 повідомив в поліцію. Надав працівникам поліції відеозаписи з камер відео спостереження і з відеозаписів було встановлено хто саме вчинив крадіжку верстата. Він раніше бачив ОСОБА_2 і особу, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, адже вони приходили в гості до одного чоловіка, який живе на п`ятому поверсі того під`їзду, де була вчинена крадіжка. Щодо визначення міри покарання обвинуваченому, то він поклався на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_16 , який є вітчимом ОСОБА_8 у судовому засіданні вказав, що він не був очевидцем подій. ОСОБА_8 проживав разом з ним та матір`ю. Офіційно працевлаштованим не був, але мав тимчасові заробітки. Як мав кошти, то бувало випивав алкоголь і притягувався до адмінвідповідальності. Того дня пасинок близько 7-ї години ранку пішов вигулювати собаку. Він був тверезим і тілесних ушкоджень не мав. Собака середнього росту, не агресивна і намордник їй не одягали. Того дня собака повернулась сама додому, а їм повідомили, що пасинок помер в лікарні. Мати потерпілого і він пережили нервовий зрив, витратили багато часу на нормалізацію свого життя, тому підтримує заявлений цивільний позов і просить стягнути з обвинуваченого компенсацію за завдану моральну шкоду. Просить покарати обвинуваченого суворо.

В подальшому потерпілий в судове засідання не прибув, проте в матеріалах судової справи наявна його письмова заява, в якій зазначив, що заявлений ним цивільний позов до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди підтримує у повному обсязі, просить його задоволити. Просить суд суворо покарати обвинуваченого, а судові засідання проводити без його участі.

Не зважаючи на те, що ОСОБА_2 не визнає своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 121 КК України, суд зазначає наступне.

Його вина частково доводиться його ж таки показами, з яких вбачається, що він визнає, що наніс низку цілеспрямованих ударів в голову і тіло потерпілого ОСОБА_8 рукою і ногою. Також обвинувачений не оспорює час і місце вчинення правопорушення та послідовність своїх дій. Хоча й оспороює причину та мету їх вчинення. Окрім того обвинувачений не оспорює наявність тілесних ушкоджень на тілі потерпілого від його ударів.

Разом з цим вина ОСОБА_2 доводиться наступними доказами:

- рапортом старшого інспектора Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області від 09.06.2019 року, відповідно до якого 09.06.2019 року о 11.01год. по телефону до чергової частини надійшло повідомлення із закладу охорони здоров`я про те, що в лікарню ( АДРЕСА_4 ), доставлено невідомого чоловіка близько 40 років, доставлений з вул. Хіміків, знайдено з явними тілесними ушкодженнями; діагноз: біологічна смерть;

- протоколом огляду місця події від 09.06.2019 року з фототаблицею до нього, який проведений за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого було виявлено та вилучено зразки речовини бурого кольору з поверхні землі на місці злочину (упаковані у паперовий конверт), шапку сірого кольору з плямами бурого кольору, яку поміщено в паперовий пакет. Від місця виявлення шапки до місця виявлення першої плями бурого кольору на ґрунтовому покриві наявні сліди волочіння;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 09.06.2019 року, з якого вбачається, що ОСОБА_7 впізнала особу на фотознімку під №3 впізнала чоловіка, який близько 08.00 год. 09.06.2019 року накинувся на її друга ОСОБА_17 та почав наносити йому тілесні ушкодження; в додатку до протоколу вказано, що на фотознімку №3 зображений ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.06.2019 року, з якого вбачається, що ОСОБА_6 на фотознімку під № 2 впізнав особу, яка наносила тілесні ушкодження невідомому чоловіку біля магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », та яку він знає по кличці « ОСОБА_18 »; в додатку до протоколу вказано, що на фотознімку №3 зображений ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 ;

- протоколом огляду місця події від 10.06.2019 року з фототаблицею до нього, відповідно до якого 10.06.2019 року в період з 11.50 год. по 13.10 год. було проведено огляд трупа ОСОБА_8 , який знаходився на операційному столі моргу Калуської ЦРЛ, під час огляду трупа виявлено численні синці та садна, а також крововилив, розмір та місце розташування яких на трупі детально описано у вказаному протоколі;

- висновком експерта № 89 від 05.09.2019 за результатами проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_8 , на підставі якого встановлено, що смерть ОСОБА_8 наступила 09.06.2019 року о 10.55 год. від закритої черепно-мозкової травми з крововиливами під м`яку мозкову оболонку та в речовину головного мозку, крововиливами м`які тканини голови, синцями та саднами в ділянці голови, крововиливом в слизову оболонку нижньої губи, що ускладнилася набряком та набуханням головного мозку. Враховуючи характер черепно-мозкової травми, кількість, характер та локалізацію зовнішніх тілесних ушкоджень в ділянці голови, експерт прийшов до висновку, що вона утворилася від багаторазової дії тупих твердих предметів (не менше 7-8 ми точок прикладання травмуючої сили), якими могли бути, як руки, ноги, так і інші тупі тверді предмети, в термін від декількох хвилин до 3-х годин, про що свідчить морфологічна характеристика тілесних ушкоджень.

Наявність декількох точок прикладання сили (зон контакту з тупими твердими предметами) на різних протилежних ділянках голови виключає можливість утворення зазначеної черепно-мозкової травми за механізмом удар-протиудар, під час падіння тіла на площину, а свідчить про її утворення внаслідок нанесення ударів тупими твердими предметами, яким могли бути, як руки, ноги, так і інші тупі тверді предмети в ділянки голови, знаходиться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті і має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя в момент спричинення, а решта описані вище тілесні ушкодження мають ознаки легких. Враховуючи кількість тілесних ушкоджень, експерт прийшов до висновку, що ОСОБА_8 було нанесено не менше 7-8 ударів в ділянку голови, в ділянку грудної клітки 1 удар, в ділянку правої ноги 1 удар, в ділянку лівої ноги 1 удар.

Також при судово-медичній експертизі ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, які б вказували на можливу боротьбу чи самооборону немає. Характер закритої черепно-мозкової травми з крововиливами під м`яку мозкову оболонку та в речовину головного мозку, крововиливами м`які тканини голови, синцями та саднами в ділянці голови, крововиливом в слизову оболонку нижньої губи свідчить, що мало вірогідно, що ОСОБА_8 після її отримання міг виконувати самостійні рухи, наприклад, рухатися, пересуватися, кричати та інше;

-висновком експерта № 871 від 10.06.2019 року, відповідно до якого за результатами проведення судово-гістологічної експертизи об`єктів (шматочків внутрішніх органів) трупа ОСОБА_8 встановлено: субрахноїдальні крововиливи головного мозку; набряк м`якої мозкової оболонки та речовини головного мозку; периваскулярні та діапедезі крововиливи в речовину головного мозку; клітини Краєвського; крововиливи в мякі тканини голови скроневої ділянки зліва, шкіру передньої поверхні грудної клітки, навколосерцеву сумку; крововиливи в жирову тканину підшлункової залози;

-висновком експерта № 458 від 25.06.2019 року, відповідно до якого за результатами проведення судово-медичної експертизи крові, висушеної на марлі з трупа ОСОБА_8 встановлено, що кров ОСОБА_8 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВО;

-висновком експерта №451 від 19.06.2019 року, відповідно до якого за результатами проведення судово-медичної експертизи кофти, куртки, шортів та кросівок потерпілого ОСОБА_8 встановлено, що в слідах на кофті, куртці потерпілого ОСОБА_8 знайдена кров людини; при серологічному дослідженні виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВО, що не виключає можливості належності крові самому потерпілому ОСОБА_8 ; на шортах та кросівках потерпілого ОСОБА_8 слідів, подібних на кров, не знайдено

- висновком експерта №773 від 14.06.2019 року, відповідно до якого за результатами проведення судово-токсикологічної експертизи крові та сечі трупа ОСОБА_8 , виявлено вміст етилового спирту в концентрації: в крові 2,35 проміле, в сечі 1,99 проміле;

- висновком експерта №133 від 29.08.2019 року, відповідно до якого за результатами проведення експертизи одягу ОСОБА_8 , на передній поверхні куртки, її рукавах у нижній частині, передній поверхні кофти виявлено сліди речовини, схожої на кров, які утворлилися внаслідок попадання крапель (бризок) на поверхню одягу. Поздовжньо розташована пляма крові (потік) на капюшоні зліва з переходом на внутрішню поверхню трикотажної вставки куртки утворилася внаслідок стікання крові, коли потерпілий перебував у вертикальному положенні.

На передній і задній поверхні куртки, її рукавах, спинці кофти, задній поверхні лівого рукава у верхній частині, передній і задній поверхні шортів виявлено сліди ковзання, у вигляді потертості тканини, які утворилися внаслідок ковзання по травмуючій поверхні, якою могла бути поверхня тупого предмету, що містить напівпрозорі частинки піску та глини, або ковзанні останньої по поверхні одягу;

-висновком експерта № 450 від 19.06.2019 року, відповідно до якого за результатами проведення судово-імунологічної експертизи встановлено, що кров, яка знайдена на грудці ґрунту, вилученому позаду будинку АДРЕСА_2 , може належати особі (особам) групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВО, що не виключає можливості належності крові потерпілому ОСОБА_8 ;

-висновком експерта № 457 від 21.06.2019 року, відповідно до якого за результатами проведення судово-імунологічної експертизи встановлено, що кров в плямах та помарках на кепці, вилученій під час огляду місця події, може походити від особи (осіб) групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВО, що не виключає можливості приналежності крові потерпілому ОСОБА_8 ;

-протоколом огляду місця події 13.06.2019 року, відповідно до якого ОСОБА_2 добровільно видав працівникам поліції одяг, в якому він був одягнений на момент вчинення правопорушення, а саме: чоловічу футболку жовтого кольору з написом «Paprika Neuchatel», чоловічі джинси синього кольору марки «Symbol», чоловічі кросівки чорного кольору марки «Nike Air max»;

-висновком експерта № 472 від 19.06.2019 року, відповідно до якого за результатами проведення судово-імунологічної експертизи встановлено, що в слідах на штанах підозрюваного ОСОБА_2 знайдена кров людини, яка може належати особі (особам) групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВО, що не виключає можливості належності крові потерпілому ОСОБА_8 ;

Крім того, вина ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 121 КК доводиться також:

- протоколом проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_2 від 05.09.2019 року з оптичним носієм інформації до нього. Так, підозрюваний в ході проведення слідчого експерименту продемонстрував присутнім на статисті, як наносив удар кулаком правої руки справа по голові ОСОБА_8 . В подальшому ОСОБА_2 показав, що після того, як ОСОБА_19 впав на землю, він продовжив наносити удари ногами в ділянку голови та по тулубу потерпілому, а саме один удар правою ногою у праву частину обличчя ОСОБА_20 та по 2-3 удари підошвою правої ноги в ділянку обличчя та грудей потерпілого. Підозрюваний показав присутнім на статисті, як наносив удари ногою в ділянку голови та по тулубу потерпілому. Відеофайл із записом проведення слідчого експерименту переглянуто у судовому засіданні;

- протоколом проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_7 від 09.06.2019 року з оптичним носієм інформації до нього. Так, свідок показала присутнім на статисті, як обвинувачений (якого свідок називає « ОСОБА_21 ») наніс удар кулаком правої руки в область голови, після чого той впав. Після чого ОСОБА_7 показала, як « ОСОБА_21 » бив руками та ногами в область голови та тулуба ОСОБА_22 та пояснила, що ударів було багато, тому точної їх кількості вказати не може. В подальшому ОСОБА_7 показала, що коли ОСОБА_23 лежав на землі, « ОСОБА_21 » копав ногами ОСОБА_24 в голову та грудну клітку. Відеофайл із записом проведення слідчого експерименту переглянуто у судовому засіданні;

- протоколом проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_6 від 09.06.2019 року з оптичним носієм інформації до нього. Так, під час проведення слідчого експерименту свідок пояснив, що він сидів під стіною магазину, а в цей час невідомий чоловік (потерпілий) почав чіплятись до ОСОБА_25 та зняв із неї штани. Тоді «старий» (обвинувачений ОСОБА_2 ), побачивши це, підбіг до невідомого чоловіка та наніс йому удар кулаком в обличчя, повалив його на землю та почав наносити удари кулаками по обличчі невідомого. Далі ОСОБА_6 провів присутніх до купи сміття та пояснив, що «старий» підняв потерпілого та спочатку наніс йому ляпаса долонею по обличчю, а потім почав наносити удари кулаками по обличчю. Також свідок показав, як обвинувачений наносив потерпілому удари ногами зверху вниз по голові та бокові удари руками по голові. ОСОБА_6 пояснив, що ударів було дуже багато і майже всі вони були по голові і були дуже жорстокими. ОСОБА_6 також показав як ОСОБА_2 відтягнув ОСОБА_8 близько 2-3 м., залишив потерпілого та пішов геть. Відеофайл із записом проведення слідчого експерименту переглянуто у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

За правилами статті 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастро проти Португалії" від 09.06.1998 року, п. 54 рішення у справі "Шабельник проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя, на недоторканість житла, тощо.

Попри те, що кримінальний процесуальний закон не визначає критеріїв допустимості доказів у контексті реалізації приписів ст. 86 КПК України, вони визначені в доктрині кримінального процесуального права: одержання фактичних даних із належного процесуального джерела; одержання фактичних даних належним суб`єктом; одержання фактичних даних у належному процесуальному порядку; належне оформлення джерела фактичних даних.

Так, захисником подано клопотання про визнання недопустимими доказів: протоколу проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_7 від 09.06.2019 року, а також протоколу проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_6 від 09.06.2019 року. Захисник зазначає, що вищевказані протоколи не відповідають вимогам п.3, п.п.3 ст.104 КПК України, оскільки у вказаних протоколах відсутня графа «зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії».

Відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК України,з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

Згідно з ч. 6ст. 240 КПК Українипро проведення слідчого експерименту слідчий, прокурор складає протокол згідно з вимогами цьогоКодексу. Крім того, у протоколі докладно викладаються умови і результати слідчого експерименту.

Відповідно до положеньст. 104 КПК України, протокол складається з: заключної частини, яка повинна містити, в тому числі, відомості про: зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії.

Під час проведення слідчих експериментів свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у присутності двох понятих, статиста, відтворили обставини нанесення обвинуваченим потерпілому ОСОБА_8 тілесних ушкоджень. За результатами цих слідчих дій було складено відповідні протоколи, зміст яких відповідає положенням статей104,105КПК України. Те, що у протоколах відсутня графа «зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії» не позбавляла учасників слідчої дії на викладення таких зауважень у тексті протоколу безпосередньо перед їх підписанням. Водночас протоколи слідчих експериментів без будь-яких зауважень та заперечень були підписані усіма учасниками цих слідчих дій.

Крім того, суд звертає увагу на те, що не будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону в ході отримання доказу автоматично тягне необхідність визнання його недопустимим. Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від15 червня 2021 року (справа № 204/6541/16-к, провадження №51-2172км19), від 01 листопада 2022 року (справа №344/2995/15-к, провадження № 51-8361км18) та від 14 вересня 2023 року (справа № 521/18533/15-к, провадження № 51-3013км22).

Суд не вбачає в ході проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_7 та за участю свідка ОСОБА_6 . таких істотних порушень кримінального процесуального закону, що були би безумовною підставою для визнання протоколів слідчих експериментів недопустимим доказом.

При цьому суд враховує, що нормативна модель слідчого експерименту передбачає безпосередню участь свідка у проведенні слідчої дії, легітимною метою якої є відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення необхідних дослідів чи випробувань. Відомості, які надаються під час слідчого експерименту, не є самостійним процесуальним джерелом доказів, оскільки таким джерелом виступає протокол цієї слідчої (розшукової) дії, який у розумінні ч. 2 ст. 84 та п. 3 ч. 2 ст.99 КПКє документом. Відомості, повідомлені під час проведення слідчого експерименту, є складовим компонентом змісту такого окремого процесуального джерела доказів, як протокол слідчого експерименту, де фіксуються його хід та результати.

Стороною обвинувачення заявлялось клопотання про виклик і допит в судовому засіданні по цьому епізоду злочинної діяльності свідків ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_7 , ОСОБА_29 та ОСОБА_6 . Сторона захисту окремого клопотання про допит свідків не подавала. В подальшому прокурор відмовився від допиту свідків ОСОБА_26 , ОСОБА_27 і ОСОБА_28 мотивуючи це тим, що їхні покази не будуть мати значення для встановлення фактичних обставин справи. З цим погодилась сторона захисту.

Щодо свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_29 та ОСОБА_6 , то судом вживались заходи, передбачені КПК України, для забезпечення явки цих свідків в судове засідання, в тому числі і постановлялись ухвали про їхній привід. Проте, ці свідки в судове засідання так і не з`явились. Прокурор ствердив, що йому не відоме місце перебування цих осіб на даний момент і що він не може вжити інших заходів з метою забезпечення їхнього прибуття в судове засідання. Попри наполягання сторони захисту на допиті в судовому засіданні цих осіб, будь-яких заходів з метою явки в судове засідання ними не вжито, інших адрес перебування цих осіб суду не повідомлено. Суд не повинен вживати активних дій для забезпечення явки свідків в судове засідання, оскільки це суперечитиме засаді об`єктивності та неупередженості суду всупереч ч.6 ст.22 КПК України. З метою дотримання розумного строку розгляду кримінального провадження, судом було ухвалено рішення про подальший розгляд кримінального провадження без допиту зазначених свідків.

Для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов`язаного з умисним позбавленням життя особи чи на нанесення тяжких тілесних ушкоджень, суд у кожному конкретному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність умислу на умисне позбавлення життя, встановити їх співвідношення між іншими суспільно-небезпечними діяннями, відповідність чи невідповідність дій обвинуваченого.

Так, стаття 124 КК України містить склад привілейованого умисного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, зокрема, умисного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони.

Згідно з ч. 3 ст. 27 Конституції Україникожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Згідно з ч. 3ст. 36 КК Україниперевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. За змістом ч. 5ст. 36 КК України, не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.

Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях118та124 КК України.

Отже, для вирішення питання про кваліфікацію складу кримінального правопорушення, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення чи не перевищення її меж, суд у кожному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен:

- здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту;

- встановити їх співвідношення;

- відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання;

- наявність чи відсутність обставин, передбачених ч. 5ст. 36 КК України.

Розмежування цих складів кримінальних правопорушень здебільшого здійснюється за їх суб`єктивною стороною, виходячи з фактичних підстав кваліфікації конкретного суспільно небезпечного діяння, зокрема способу, знаряддя злочину, кількості, характеру і локалізації тілесних ушкоджень, а також усвідомлення особою характеру вчиненого злочинного діяння, передбачення його негативних наслідків та ставлення до них.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово висловлювали правову позицію про те, що особливістю злочину, вчиненого з перевищенням меж необхідної оборони, є специфіка його мотиву, а саме прагнення захистити інтереси особи, держави, суспільні інтереси, життя, здоров`я чи права того, хто обороняється, чи іншої особи від суспільно небезпечного посягання. Намір захистити особисті чи суспільні інтереси від злочинного посягання є визначальним мотивом не тільки у разі необхідної оборони, а й при перевищенні її меж. Мотивація дій винного при перевищенні меж необхідної оборони має бути в основному зумовлена захистом від суспільно небезпечного посягання охоронюваних законом прав та інтересів.

Наявність посягання передбачає, що посягання вже почалося (чи близьке до цього) і ще не закінчилося. Ця ознака наявності посягання визначає межі необхідної оборони в часі початковий і кінцевий моменти суспільно небезпечного посягання, у межах якого можлива правомірна оборона.

При цьомуоборона неможе вважатисяправомірною,коли посяганнязакінчилося інебезпека вжене загрожуєособі. Момент фактичного закінчення суспільно небезпечного посягання свідчить про те, що в застосуванні заходів захисту явно відпала потреба.

Таким чином, для притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст. 124 КК має бути встановлено і доведено, що посягання почалося, триває і потребує негайного відвернення, обвинувачений застосовує заходи для припинення такого посягання на нього, проте зазначені заходи перевищують межі необхідної оборони,тобто він заподіює шкоду, яка є надмірною. У разі, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах.

Відповідно до вимог ст. 95 КПК суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу.

Зазначене узгоджується з рішенням, наведеним у постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01 липня 2021 року (справа № 663/2520/16-к, провадження № 51-1449км21) та від 7 грудня 2021 року(справа № 154/215/19, провадження № 51-1498км21).

Усталена позиція, узагальнена в постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 1 «Про судову практику у справах про необхідну оборону», полягає у тому, що стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з`ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну.

У разі, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах.

Версія сторонизахисту,що начебто ОСОБА_2 діяв вмежах необхідноїоборони зметою захистити ОСОБА_7 від зґвалтуванняне знайшласвого підтвердженняв судовомузасіданні.Так,обвинувачений,маючи можливістьвідвернути,на йогодумку, неправомірні дії ОСОБА_8 щодо ОСОБА_7 , міг завдати значно меншої шкоди ОСОБА_8 , міг викликати поліцію з приводу його неправомірних, на думку обвинуваченого, дій ОСОБА_8 .

Характерною відмінністю необхідної оборони є те, що особа зупинивши протиправне посягання, повинна зупинитись, та зафіксувати певним чином даний факт (викликати поліцію чи інші компетентні органи тощо).

Якщо особа бачучи свою перевагу, продовжує наносити тілесні ушкодження, завдаючи значну кількість тілесних ушкоджень, що є явно неспіврозмірним в обстановці, яка склалась, то в неї є умисел на заподіяння тілесних ушкоджень

Про наявність у обвинуваченого умислу саме на заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень свідчить спосіб злочину, характер і локалізація тілесних ушкоджень спричинених ОСОБА_8 , поведінка винного і потерпілого, що передувала події.

Так, як зазначалося вище, згідно висновку судово-медичної експертизи №89, ОСОБА_8 було нанесено не менше 7-8 ударів в ділянку голови, в ділянку грудної клітки 1 удар, в ділянку правої ноги 1 удар, в ділянку лівої ноги 1 удар. Тобто, як мінімум, 10 ударів, при цьому щонайменше 7 з них в ділянку голови. ОСОБА_8 помер на протязі не більше 3 годин після нанесення йому тілесних ушкоджень.

Із висновку експерта № 89 вбачається, що у ОСОБА_8 були відсутні тілесні ушкодження, які б вказували на можливу боротьбу чи самооборону. При цьому, характер тілесних ушкоджень свідчить про те, що маловірогідно, що ОСОБА_8 після їх отримання міг виконувати самостійні рухи, наприклад, рухатися, пересуватися, кричати та інше.

Після того, як обвинувачений повалив потерпілого на землю, він мав би зупинитися. Натомість обвинувачений холоднокровно розправився з ОСОБА_8 , що підтверджується висновками судово-медичних експертиз в сукупності з відомостями, які зафіксовані у протоколах слідчих експериментів за участю свідка ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_6 . Крім того, висновок судово-криміналістичної експертизи засвідчив на одязі ОСОБА_8 сліди ковзання, що підтверджує в сукупності відомості, зафіксовані у протоколі слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_2 відтягував потерпілого з місця події. Тобто матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 після конфлікту, протягнувши ОСОБА_8 декілька метрів по землі, залишив його помирати. Якщо б ОСОБА_2 вважав свої дії правомірними, то він би з місця події не тікав та не залишив помирати ОСОБА_8 .

Суд вважає, що обвинувачений усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді тяжких тілесних ушкоджень і хоча не бажав, але свідомо припускав їх настання.

Суд також звертає увагу на поведінку обвинуваченого після вчиненого ОСОБА_2 не намагався допомогти ОСОБА_8 , не викликав швидку допомогу, а навпаки - втік з місця події, після того як йому повідомили про виклик працівників поліції.

Окрім того, ОСОБА_2 не звернувся одразу після вчиненого до правоохоронних органів. Так, кримінальне правопорушення вчинено 09.06.2019. Як вбачається із ухвали слідчого судді від 13.06.2019 (а.с. 240-243, том №1), 11.06.2019 мамі ОСОБА_2 повідомлено про те, що її син підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 122 КК України, а 12.06.2019 його оголошено в розшук, і цього ж дня він з`являється до поліції. Тобто, через три дні після вчиненого.

Також, суд бере до уваги і висновок судово-психіатричного експерта №185/2019, згідно з яким ОСОБА_2 на момент вчинення кримінального правопорушення і станом на час проведення експертизи, перебував у стані, при якому здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Характер, послідовність, рішучість і динамічність дій ОСОБА_2 , спосіб заподіяння тілесних ушкоджень, тяжкість та локалізація цих ушкоджень (закрита черепно-мозкова травма), а також поведінка засудженого після заподіяння ушкодження (першу допомогу не надав, швидку допомогу не викликав), все це у сукупності свідчить про те, що ОСОБА_2 мав умисел саме на заподіяння умисних тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , що спричинило його смерть. Тобто, поведінка ОСОБА_2 прямо вказує, на те що він керувався наміром спричинити тяжкі тілесні ушкодження, а не захистити ОСОБА_7 від якихось протиправних дій потерпілого.

Доводи сторони захисту щодо недоведення умислу обвинуваченого на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, на думку суду є неспроможними, виходячи з такого. Суб`єктивна сторона тілесних ушкоджень може виражатися як в умисній (статті 121-125 КК), так і в необережній вині (ст. 128 КК).

У тих випадках, коли умисел винного був спрямований на заподіяння невизначеної шкоди здоров`ю, відповідальність настає за тілесне ушкодження, яке було фактично заподіяне. В разі якщо особа, цілеспрямовано завдаючи удару, не конкретизує у своїй свідомості, яку саме шкоду здоров`ю (тяжкість тілесних ушкоджень) буде фактично спричинено ним потерпілому, то в цьому випадку така особа діє з невизначеним (неконкретизованим) умислом, за якого вона хоча й бажає заподіяти або свідомо припускає можливість заподіяння шкоди здоров`ю потерпілого, але при цьому не конкретизує точними межами у своїй свідомості ступеня тяжкості цієї шкоди - у таких випадках винувата особа має відповідати за фактично отриманий результат (заподіяну шкоду).

Стандарт доведення винуватості поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Що стосується смерті потерпілого, то в її настанні присутня необережна форма вини обвинуваченого, бо хоча він і не бажав цього настання і навіть свідомо не допускав його, але повинен був і міг передбачити, що внаслідок його злочинних дій може настати і такий наслідок, як смерть потерпілого.

Враховуючи вищевикладене, суд розцінює показання ОСОБА_2 про перевищення меж необхідної оборони як намагання пом`якшити свою відповідальність за вчинене, а тому відсутні підстави для кваліфікації дій обвинуваченого за іншими статтями КК України, зокрема, й за ст. 124 КК України.

Щодо вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, суд вважає, що не зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні цього кримінального правопорушення визнав лише частково, проте, його вина повністю доводить належними та допустимими доказами, дослідженими у судовому засіданні:

- рапортом працівника поліції від 26.07.2024, з якого вбачається, що цього дня о 20 год. 14 хв. по телефону ОСОБА_15 повідомив, що з підвалу близько 11 год. 00 хв. вкрали верстат фірми Дніпро-М;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 26.07.2022, згідно з якою гр. ОСОБА_15 повідомив Калуський РВП ГУНП в Івано-Франківській області про те, що 26.07.2022 близько 11.00 год. Невідомі особи шляхом вільного доступу з підвального приміщення, що в АДРЕСА_5 , вчинили крадіжку точильного верстату марки «Дніпро-М» DG-20LX вартістю 2 468 грн., чим завдали матеріальної шкоди ОСББ «Січове 15»;

- протоколом огляду місця події з додатками фототаблицями, від 26.07.2022, згідно з яким оглянуто підвальне приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_5 . В ході огляду гр. ОСОБА_15 вказав працівникам поліції на місце, де попередньо зберігався викрадений точильний верстат марки «Дніпро-М» DG-20LX. Також, проведеним оглядом встановлено, що на фасаді будинку встановлені камери відеоспостереження. Під час огляду виявлено та вилучено слід долоні руки, два сліди взуття, два недопалки сигарет, два сліди рук;

- листом (відношенням) голови правління ОСББ «Січове 15» №11 від 27.07.2022, відповідно до якого вартість матеріальних збитків, завданих крадіжкою точильного верстата Дніпро-М ВG-20LX (серійний номер 2140800Jsi04212206464), придбаного 19.07.2022 в мережі магазинів «Дніпро-М» (накл. 70070), становить 2648 грн.;

- видатковою накладною №70070 від 19.07.2022, у якій вказана вартість точильного верстата Дніпро-М ВG-20LX 2648 грн.;

- протоколом огляду місця події разом із додатками фототаблицями, від 27.07.2022, місцем якого є міжбудинковий провулок, що в м. Калуш поміж будинків на вул. Хіміків 14 та 12. На вказаній площадці знаходяться ОСОБА_30 та особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження. В останнього наявна сумка темно-синього кольору з ручками, яку прикрито светром та в середині якої знаходиться точильний верстат чорного кольору марки «Dnipro-M» ВG-20LX. Вказані речі вилучено в ході огляду;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_2 від 27.07.2022, згідно з яким, в ході обшуку останнього вилучено одяг та взуття;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, від 27.07.2022, згідно з яким, в ході обшуку останнього вилучено одяг та взуття;

- протоколом огляду речей та документів від 28.07.2022, яким оглянуто: светр типу батнік жовтого кольору, із надписом на передній частині, вище середини «HIGH», розмір XXL; сумку темно-синього кольору із надписом «Barcelona» червоного кольору, яка порвана вздовж по одному боці та в середині якої наявний точильний верстат марки Dnipro-M Bench Grinder BG-20LX 350 W, чорного кольору, маркувальні позначення на якому співпадають з маркувальними позначеннями зазначеними у гарантійному талоні, наданому гр ОСОБА_15 ; речі, вилучені під час затримання у ОСОБА_2 футболку сірого кольору із надписом UFC, спортивні шорти темно-синього кольору із синіми та білими полосами, рюкзак червоного кольору, кросівки сірого кольору із надписом Adidas розмір 40;

- висновком експерта №СЕ-19/109-22/7971-ТВ від 09.08.2022, за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи, відповідно до якого ринкова вартість наданого на експертизу на момент вчинення кримінального правопорушення (26.07.2022) вживаного точильного верстату марки «Dnipro-M» марки DG-20LX, придбаного 19.07.2022, в технічно-справному стані, без видимих пошкоджень, становила 2608 грн.;

- висновком експерта №СЕ-19/109-22/8419-ТР від 25.08.2022, за результатами проведення трасологічної експертизи, згідно якої слід підошви взуття максимальними розмірами 105х165 мм перекопійований на відрізок дактилоплівки чорного кольору, виявлений та вилучений під час проведення огляду місця події, залишений низом підошви взуття малюнки яких містять аналогічні за формою, розміром, взаєморозташуванням елементи, що наявні в ділянках підметкової та частково проміжної частини низу підошви кросівка на ліву ногу з пари кросівок, які було вилучено у особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження.

Слід підошви взуття максимальними розмірами 95х135 мм перекопійований на відрізок дактилоплівки чорного кольору, виявлений та вилучений під час проведення огляду місця події, залишений низом підошви взуття малюнки яких містять аналогічні за формою, розміром, взаєморозташуванням елементи, що наявні в ділянках підметкової та частково проміжної частини низу підошви кросівка на ліву ногу з пари кросівок, які було вилучено у ОСОБА_2 ;

- протоколом огляду предмета від 27.07.2022, яким оглянуто оптичний носій інформації DVD-R диск, на якому містяться два відеофайли, відеозаписи ведуться із камери відеонагляду, яка знаходиться на електроопорі навпроти під`їзду АДРЕСА_6 . В ході огляду першого відеофайлу встановлено, що 26.07.2022 о 10:50:29 год. до під`їзду №6 будинку АДРЕСА_3 рухаються двоє осіб чоловічої статі. Один із яких іде попереду, інший позаду. Особа, яка знаходиться попереду одягнена в темну футболку, спортивні шорти темного кольору із синіми та білими полосами, кросівки світлого кольору (особа 1). Інший одягнений в темну сорочку, на плечах заді накинута кофта жовтого кольору, джинсові шорти синього кольору та чорні кросівки (особа 2). О 10:50:42 год. дані особи зайшли в середину під`їзду №6. О 10:51:07 год. особа 2 знаходиться при вході у під`їзд. О 10:51:59 год. дані особи заходять у під`їзд, відкривши металопластикові двері. О 10:58:26 год. особа 1 виходить з під`їзду на вулицю. Далі особа 1 рухається попереду та повертає в ліву сторону. За нею прямує особа 2, яка попередньо переклавши сумку в ліву руку, несе її. Сумка чорного кольору, з ручками, зверху накинута кофта жовтого кольору.

В ході огляду другого відеофайлу встановлено, що 26.07.2022 о 10:50:03 год. біля будинку АДРЕСА_3 , по пішохідній доріжці рухаються троє осіб чоловічої статі, двоє з яких вищевказані особа 1 і 2. О 10:58:48 год. особа 1 іде із особою 2, при цьому останній несе у руці сумку.

В ході огляду відеозаписів було встановлено, що особа 1 це ОСОБА_2 , а особа 2 особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження.

Дані відеозаписи оглянуті також у судовому засіданні. На переконання суду, поведінка особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, біля під`їзду будинку, коли ОСОБА_2 спустився в підвал, свідчать про те, що він був обізнаний про намір останнього заволодіти чужим майно і сприяв реалізації цих намірів шляхом спостереження за оточуючою обстановкою з метою щоб неправомірні дії ОСОБА_2 не були викриті стороннім особами. Як зафіксовано не відеозаписі особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, не просто сидить на лавочці і курить, а активно роззирається довкола, а також підходить до входу в під`їзд і заглядає в сторону входу в підвал. В подальшому особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, швидким кроком віддаляється від під`їзду, де була вчинена крадіжка, і несе в руках суму, в якій знаходився викрадений верстат.

Окрім вище описаних доказів, вина ОСОБА_2 доводиться вище описаними показами представника потерпілого та свідків.

Так, свідки ОСОБА_31 та ОСОБА_32 , які працюють оперуповноваженим СКР Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, вказали, що брали участь в затриманні ОСОБА_2 та особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження. Особи, які вчинили крадіжку верстату з підвалу були встановлені під час перегляду відеозапису з камер відеонагляду, які надав потерпілий. Було встановлено, що особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, перебуває в ОСОБА_2 . Наступного після крадіжки дня особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, вийшов з будинку, в руках мав сумку та направився в сторону вулиці Богдана Хмельницького. За 50-70 метрів від під`їзду він був затриманий В сумці виявився верстат, схожий на той, що було викрадено. Під час затримання особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, не міг пояснити звідки в нього викрадене майно. До затримання він рухався в напрямку вулиці Б.Хмельницького в сторону ТЦ «Аврора», а це в інший бік ніж вулиця Січових Стрільців.

Показами цих свідків підтверджується, що особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, був свідомий того, що саме викрав з підвалу ОСОБА_2 . І в нього не було наміру повертати викрадене майно його власнику.

Заслухавши показання обвинуваченого, свідків, безпосередньо дослідивши подані сторонами докази, суд дійшов наступних висновків.

На оглянутому судом відеозаписі чітко видно час та дії ОСОБА_2 і особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження. Такі ціленаправлені, короткотривалі та узгоджені об`єктивні дії є доказом попередньої змови між ними на вчинення крадіжки точильного верстата. Відеозапис повністю спростовує твердження ОСОБА_2 про відсутність спільного умислу на крадіжку чужого майна.

Крім того, представник потерпілого вказав, що раніше бачив особу, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, та ОСОБА_2 на місці вчинення злочину, що свідчить про те, що вони готувались до вчинення кримінального правопорушення, сплановували свої дії.

Також, безпосередньо під час затримання працівниками поліції, особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, не зміг пояснити законність отримання наявного в нього верстата.

А тому, твердження ОСОБА_2 , що він вчиняв крадіжку точильного верстата самостійно без змови з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, для суду є непереконливими, такими, які направлені на пом`якшення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, а також не узгоджуються з іншими матеріалами справи. Суд вважає, що вчиняючи зазначене вище кримінальне правопорушення обвинувачений повністю усвідомлював суспільну небезпеку скоєного та наслідки таких дій і діяв у змові зі своїм спільником.

Суд вважає, що наявні в матеріалах кримінального провадження докази є логічними, послідовними, узгоджуються між собою, а тому немає об`єктивних підстав їм недовіряти.

Сторони кримінального провадження не заявляли клопотань про дослідження в судовому засіданні речових доказів.

Також прокурор відмовився від подальшого виклику і допиту в судовому засіданні свідків, які були заявлені ним первинно, а саме ОСОБА_33 , ОСОБА_34 ОСОБА_35 та ОСОБА_36 . Сторона захисту також не наполягала на допиті цих осіб. Враховуючи вище наведене, з метою дотримання розумного строку розгляду кримінального провадження, та виходячи з принципу диспозитивності, судом було прийнято рішення про подальший розгляд даного кримінального провадження без допиту цих свідків. Не заявляли сторони кримінального провадження клопотання про допит в межах даного кримінального провадження особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження.

Таким чином, дослідивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, поєднане з проникненням у інше приміщення, та за ч. 2 ст. 121 КК України як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть потерпілого.

Призначаючи покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Прокурор у судовому засіданні підтримав висунуте обвинувачення і просив суд визнати винним ОСОБА_2 за ч. 2 за ст. 121 КК України та призначити йому покарання у вигляді 9 років позбавлення волі, за ч. 4 ст. 185 КК України 5 років позбавлення волі. Згідно ч.1 ст. 70 КК України призначити остаточне покарання у виді 9 років позбавлення волі.

Позиції потерпілих викладені вище.

Згідно вимог Закону України про кримінальну відповідальність, покарання має на меті не тільки кару, а повинне забезпечити перевиховання обвинуваченого, задля недопущення повторення протиправної поведінки з його сторони. Покарання повинно бути справедливим.

Судом встановлено, що злочини, які вчинив ОСОБА_2 , є тяжкими злочинами.

Обвинувачений має постійне зареєстроване місце проживання, ніде не працює, не одружений на обліку в лікаря психіатра не перебуває, проте перебуває на ОСОБА_37 -обліку у лікаря-нарколога з діагнозом «опійна наркоманія». Він має хронічні захворювання.

ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав лише частково, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, зокрема, і за злочини проти власності.

Обставиною, яка обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

Обставин, які б відповідно до ст. 66 КК України пом`якшували покарання, судом не встановлено.

Відшкодування шкоди потерпілій особі в даному випадку не може бути визнано як пом`якшуюча покарання обставина, оскільки, повернення майна потерпілому відбудеться внаслідок затримання обвинуваченого працівниками поліції, а не через добровільні дії обвинуваченого.

Враховуючи, що обвинувачений не в повній мірі визнає свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів, то суд приходить до висновку про те, що з його сторони відсутнє розкаяння за вчинені ним неправомірні дії. Твердження обвинуваченого про розкаяння за свої неправомірні дії є голослівними і спрямоване на пом`якшення покарання. В такому випадку не може бути мови про виправлення особи без реального відбування покарання, передбаченого санкціями ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 121 КК України. Суд не вбачає законних підстав для застосування положень ст. 69 чи ст. 75 КК України.

Враховуючи вищенаведене та конкретні обставини кримінального провадження, за яких вчинено діяння, беручи до уваги дані про особу винного, який будучи раніше судимим вчинив новий умисний злочин проти власності та проти здоров`я і життя, що в свою чергу свідчить про його стійку криміногенну поведінку, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_2 є особою суспільно-небезпечною і його виправлення та перевиховання можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому щодо нього необхідно і доцільно обрати покарання у виді позбавлення волі. Водночас, враховуючи, що завдана потерпілому від крадіжки матеріальна шкода не є значною, то строк покарання у виді позбавлення волі за ч. 4 ст. 185 КК України слід визначити відповідно до найнижчої межі санкції цієї статті.

На думку суду, в даному конкретному випадку саме таке покарання буде пропорційним і співрозмірним ступеню тяжкості вчиненого та його наслідкам, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та попередження нових злочинів.

Враховуючи те, що обвинуваченою вчинено кілька кримінальних правопорушень, остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень слід призначити, застосувавши положення ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. Таке покарання, на думку суду, буде необхідним й достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Крім того, вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01.12.2022, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України та призначено йому остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

За таких обставин при призначенні покарання ОСОБА_2 необхідно застосувати вимоги ч. ч. 1, 4 ст. 70 КК України і визначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань.

Також, до загального строку покарання слід зарахувати строк попереднього ув`язнення ОСОБА_2 з 12.06.2019 по 25.06.2021, та з 27.07.2022 і по день набрання цим вироком законної сили з розрахунку день за день.

Вирок Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 15.05.2024, яким ОСОБА_2 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, станом на день ухвалення даного вироку суду ще не набув законної сили. Тому, відсутні підстави враховувати його при визначенні остаточного покарання при винесенні судового рішення в межах даного кримінального провадження.

Зважаючи на міру покарання обрану судом, з огляду на особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне залишити ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Питання щодо речових доказів слід вирішити згідно вимог ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, з ОСОБА_2 слід стягнути половину вартості судових витрати, пов`язаних із проведенням експертиз на досудовому слідстві в межах даного кримінального провадження.

На підставі ч.4ст. 174 КПК України, арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді слід скасувати.

Потерпілим ОСОБА_16 заявлено до ОСОБА_2 цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Так, потерпілий стверджує, що неправомірними діями ОСОБА_2 йому завдана моральна шкода, яка полягає в душевних стражданнях у зв`язку із втратою близької людини, що порушило звичайний спосіб життя та негативно позначилося на психічному стані потерпілого. Моральну шкоду ОСОБА_16 оцінив у розмірі 300 000 грн. та просив стягнути її з ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно роз`яснень, викладених в п. 5постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами та доповненнями), відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи викладені доводи потерпілого щодо заявлених вимог на відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що моральна шкода потерпілому завдана незаконними діями ОСОБА_2 , які перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із завданою шкодою. При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує принцип розумності та справедливості, та вважає, що позовні вимоги потерпілого щодо стягнення моральної шкоди в запропонованому ним розмірі завищеними, їх розмір не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні, а тому вважає за можливе частково задовольнити вимоги потерпілого щодо стягнення з обвинуваченого на його користь моральної шкоди, всього в розмірі 150 000 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.368,370,374 КПК України,

у х в а л и в :

Засудити ОСОБА_2 та визнати його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 121 КК України 7 (сім) років позбавлення волі;

- за ч. 4 ст. 185 КК України 5 (п`ять) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_2 остаточне покарання за вчинення вище наведених кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими частинами 1 і 2 цієї ж статті, шляхом часткового складання покарань, до покарання, визначеного даним вироком суду, частково приєднати покарання, призначене вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01.12.2022, і остаточно визначити ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 3 (три) місяці.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з 27.07.2022, тобто з часу останнього фактичного затримання.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_2 у строк відбуття покарання, строк попереднього ув`язнення з 12 червня 2019 року по 25 червня 2021 року та з 27 липня 2022 року по день набрання вироком законної сили із розрахунку, що 1 (один) день попереднього ув`язнення відповідає 1 (одному) дню позбавлення волі.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 29.07.2022 (справа №345/2091/22 провадження №1-кс/345/379/2022).

Речові докази:

- чоловічі кросівки синього кольору марки «Terrex», чоловічі шорти темно-синього кольору марки «Adidas», чоловічу куртку чорного кольору з коричневими вставками з капюшоном марки «Carnet De Vol», чоловічу кофту чорно-сірого кольору марки «Pachje», передані на зберігання в кімнату для зберігання речових доказів Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області повернути потерпілому ОСОБА_16 ;

- купюру номіналом п`ять гривень ТВ 4849995, пачку з-під сигарет марки «Київ блакитні» з трьома сигаретами та запальничкою чорного кольору та мобільний телефон марки «Nokia» IMEI НОМЕР_2 , які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_16 вважати поверненими за належністю;

- зразок ґрунту із слідами речовини бурого кольору з ґрунтового покриву позаду будинку АДРЕСА_2 ; бейсболку сірого кольору марки «Adidas», на якій наявні плями бурого кольору та нашарування бруду, які зберігаютьсяв камері зберігання речових доказів Калуського РВП ГУНП знищити;

- змиви з обох рук трупа ОСОБА_8 , зразки волосся трупа ОСОБА_8 , передані на зберігання в кімнату для зберігання речових доказів Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області - знищити;

- сім-карту «Водафон», серійний номер НОМЕР_3 ;паспорт громадянина України НОМЕР_4 , виданий Калуським МВ УМВС 16.09.1999 на ім`я ОСОБА_2 передані на зберігання мамі підозрюваного ОСОБА_38 повернути ОСОБА_2 ;

- медичну карту амбулаторного хворого (вкладиш) ОСОБА_2 без номера та без зазначення назви медичного закладу та медичну карту амбулаторного хворого ОСОБА_2 без номера та без зазначення назви медичного закладу, які передані на зберігання ОСОБА_38 вважати повернутими за належністю;

- чоловічу футболку жовтого кольору з написом «Paprika Neuchatel»; чоловічі джинси синього кольору марки «Symbol»; чоловічі кросівки чорного кольору марки «Nike Air max», які передані на зберігання в кімнату для зберігання речових доказів Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області - повернути законному володільцю ОСОБА_2 ;

- взірці крові підозрюваного ОСОБА_2 ,які передані до Івано-Франківського обласного бюро СМЕ для проведення експертизи знищити;

- записи з камер відеонагляду за 26.07.2022, записані на DVD-R диск, що знаходиться при матеріалах судової справи № 345/4023/19 залишити при даних матеріалах;

- батнік жовтого кольору із надписом HIGH, сумку темно-синього кольору із надписом Barcelona, футболку сірого кольору із надписом UFC, спортивні шорти темно-синього кольору із синіми та білими полосами, рюкзак червоного та білого кольору, кросівки сірого кольору із надписом Adidas розмір 40, чоловічу джинсову сорочку синього кольору з маркуванням «Super Dry WORLDWIDE BRAND», розмір L, та джинсові шорти синього кольору з маркуванням «SHOW KIND NEW DENIM», розмір S, та чоловічі кросівки чорного кольору з маркуванням зеленого кольору «Dasics GEL-PULSE», розмір 44, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області повернути законним володільцям ОСОБА_39 та ОСОБА_2 ;

- довідку ОНД № 01-7/2091 від 04.09.2019 - зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- шліфувальний станок марки Dnipro-M моделі BG-20LX, який знаходиться в камері зберігання речових доказів Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області повернути законному володільцю ОСББ «Січове 15» (представник ОСОБА_15 )

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави половину витрати на залучення експерта, а саме:

- 424,75 грн. за проведення судової експертизи № СЕ19/109-22/7971 від 09.08.2022;

- 1510,24 грн. за проведення судової експертизи № СЕ19/109-22/8419-ТР від 25.08.2022;

- 566,34 грн. за проведення судової експертизи № СЕ19/109-22/8341-Д від 26.08.2022.

Цивільний позов ОСОБА_16 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_16 150 000 грн. моральної шкоди. В задоволенні решти позову відмовити.

Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку після його проголошення підлягає врученню обвинуваченим та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_40